Рішення
від 29.10.2019 по справі 460/1948/19
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1948/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Полюхович О.І.,

відповідача: представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про зобов`язання відповідача видати позивачу будівельний паспорт на будівництво садового будинку, господарської будівлі на земельній ділянці загальною площею 0,1003 га, кадастровий № 5620889300:04:001:0797, яка розташована: урочище Козелець , земельна ділянка № 138, Старорафалівська сільська рада, Володимирецький район, Рівненська область (за межами населеного пункту).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у видачі будівельного паспорта для проведення забудови земельної ділянки, відведеної для індивідуального садівництва, розташованої на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району за межами населеного пункту, оскільки відсутність детального плану території, на якій знаходиться земельна ділянка позивача, не є підставою для відмови у видачі будівельного паспорта. Відмовляючи у листі від 02.07.2019 № 163/01-12/19 відповідачем не зазначено у чому саме виявилась невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні або детальному плану території чи державним будівельним нормам, що не відповідає вимогам закону і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 27.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Відповідач позову не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.49) зазначаючи, що підстави для відмови у видачі позивачу будівельного паспорта наведені у листі від 02.07.2019 № 163/01-12/19. Також зазначив, що додатковою мотивацією відмови у видачі будівельного паспорта слугувало те, що за результатом перевірки відповідача інспектором Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області було скасовано декілька будівельних паспортів забудови земельної ділянки, виданих для будівництва садових будинків за межами населених пунктів. З таких підстав просив суд відмовити в позові повністю.

Ухвалою від 26.09.2019 суд залишив без задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

15.10.2019 у підготовчому судовому засіданні суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні 29.10.2019.

У судове засідання з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити повністю.

До початку розгляду справи по суті відповідач подав листа від 28.10.2019 № 301/01-12/19, у якому у зв`язку з неможливістю прибуття представника відповідача просив суд розглянути справу без участі відповідача (а.с.71).

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.08.2018 є власником земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,1003 га, кадастровий номер 5620889300:04:001:0797, яка розташована: Рівненська область, Володимирецький район, Старорафалівська сільська рада (за межами населеного пункту).

19.06.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки площею 0,1003 га, яка розташована на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, урочище Козелець , земельна ділянка № НОМЕР_1 , за межами населеного пункту (а.с.61).

До вказаної заяви позивач додав Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.14) та ескізні наміри забудови (а.с.15-25).

Листом від 02.07.2019 № 163/01-12/19 Управлінням будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області повернуло позивачу пакет документів для видачі будівельного паспорта у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальному плану території, державним будівельним нормам (Державні будівельні норми України Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій ) (а.с.11).

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно із частиною першою статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення, у відповідності до пункту а частини третьої статті 22 Земельного кодексу України, передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Як свідчать матеріали справи, цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 5620889300:04:001:0797, розташованої на території Старорафалівської сільської ради, Володимирецького району, Рівненської області площею 0,1003 га і яка належить позивачу - для індивідуального садівництва; категорія - землі сільськогосподарського призначення.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

Земельні ділянки, призначені для садівництва можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частина перша статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038) передбачає, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Положення частини першої статті 27 Закону № 3038 закріплюють, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Отже, факту забудови земельної ділянки передує факт отримання будівельного паспорта.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону № 3038 надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до статті 27 Закону № 3038 розроблений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103, в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 № 66 (надалі - Порядок).

Вказаний Порядок призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього згідно із пунктом 2.4 Розділу ІІ Порядку повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Зі змісту пункту 2.3 Розділу ІІ Порядку вбачається, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Тобто, однією із підстав для видачі будівельного паспорту є відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 3038 детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Зі змісту положень частини першої статті 19 Закону № 3038 слідує, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації, крім випадків, якщо законами встановлений інший порядок, що передбачає частина друга зазначеної норми Закону.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 19 Закону № 3038 детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Матеріали детального плану території на підставі частини сьомої статті 19 Закону № 3038 не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Абзацом 3 частини восьмої статті 19 Закону № 3038 передбачено, що детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.

Системний аналіз наведених положень Закону № 3038 дає підстави для висновку, що відсутність детального плану забудови території не визначено як підставу для відмови у видачі будівельного паспорта відповідно до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 № 66).

В той же час, принцип обгрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень означає наведення чітких мотивів прийняття такого рішення.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в контексті спору, перевірка судом обґрунтованості та мотивів рішення відповідача-суб`єкта владних повноважень, які зазначені у відповідному рішенні, знаходиться в межах предмету перевірки, яку зобов`язаний здійснити суд, що розглядає адміністративну справу.

Повна перевірка такого рішення на предмет дотримання принципів, наведених у частині другій статті 2 КАС України, є гарантією досягнення мети адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, перевірка лише формальної наявності у тексті рішення підстав його прийняття, без оцінки їх обґрунтованості, є неприйнятним та таким, що не узгоджується з метою адміністративного судочинства.

У підготовчому судовому засіданні представником відповідача подано суду листа від 07.10.2019 № 289/01-12/19, зі змісту якого суд встановив, що детального плану території, на якій розташована земельна ділянка позивача, не розроблено (а.с.60). Представник відповідача підтвердив вказані обставини у підготовчому судовому засіданні.

Отже, враховуючи відсутність детального плану забудови території невідповідність намірів забудови земельної ділянки позивача вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальному плану території, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, про що зазначено у листі відповідача від 02.07.2019 № 163/01-12/19, наразі встановити неможливо.

В той же час, у рішенні відповідача повернути позивачу пакет документів для видачі будівельного паспорта, оформленого листом від 02.07.2019 № 163/01-12/19, не вказано у чому саме виявилась невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальному плану території, державним будівельним нормам (Державні будівельні норми України Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій ).

Натомість, у листі від 02.07.2019 № 163/01-12/19 відповідачем не зазначено, що підставою повернення позивачу поданих документів для видачі будівельного паспорта є саме відсутність детального плану території, на якій розташована земельна ділянка позивача.

За встановлених обставин, відмова відповідача у видачі позивачу будівельного паспорта ОСОБА_1 з наведених у листі від 02.07.2019 № 163/01-12/19 підстав, враховуючи подання позивачем при цьому усіх необхідних документів та відсутності зауважень до поданих документів у вказаному листі, є протиправною.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою цієї статті встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в свою чергу не довів правомірність прийнятого рішення.

В ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача щодо порушення відповідачем його прав та законних інтересів у сфері земельних відносин грунтуються на матеріальному законі та відповідають обставинам справи.

Таким чином, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що відмова відповідача у видачі позивачу будівельного паспорта не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача.

Визначаючись щодо належного способу захисту порушеного права позивача суд враховує, що в рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача видати позивачу будівельний паспорт на будівництво садового будинку, господарської будівлі на земельній ділянці загальною площею 0,1003 га, кадастровий № 5620889300:04:001:0797, яка розташована: урочище Козелець , земельна ділянка № 138, Старорафалівська сільська рада, Володимирецький район, Рівненська область (за межами населеного пункту).

Суд переконаний, що задоволення вказаної позовної вимоги є дотриманням судом гарантій щодо того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Тому інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення судового спору по суті.

З урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.4) суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області (34300, Рівненська обл., смт Володимирець, вул. Грушевського, буд. 56, ЄДРПОУ 41895842) про зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Зобов`язати Управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на будівництво садового будинку, господарської будівлі на земельній ділянці загальною площею 0,1003 га, кадастровий № 5620889300:04:001:0797, яка розташована: урочище Козелець , земельна ділянка № 138, Старорафалівська сільська рада, Володимирецький район, Рівненська область (за межами населеного пункту).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 05 листопада 2019 року.

Суддя Нор У.М.

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення29.10.2019
Оприлюднено05.11.2019
Номер документу85395967
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —460/1948/19

Рішення від 29.10.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Нор У.М.

Рішення від 29.10.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Нор У.М.

Ухвала від 26.09.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Нор У.М.

Ухвала від 27.08.2019

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Нор У.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні