Рішення

від 23.10.2019 по справі 520/9293/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 жовтня 2019 р. справа № 520/9293/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Панченко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Василенко А.А.,

представника позивача - Ульянова Д.В. (ордер Серія ХВ №1415від 16.10.2019),

представника відповідача - Павленка О.М. (довіреність №27741/9/20-40-10-03-01 від 13.11.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Востпак" (вул.Виконкомівська, б.19, м.Харків, 61039, код ЄДРПОУ 38281289) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Востпак", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2019 року №00000911405, прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в період з 25.07.2019 по 31.07.2019 року на підприємстві позивача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт №2696/20-40-14-05-07/38281289 від 07.08.2019 та податкове повідомлення-рішення №000000911405 від 29.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 176347,50 грн. ТОВ "Востпак" не погоджуючись з висновками акту перевірки та податковим спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки, бухгалтерський та податковий облік підприємством здійснювався у відповідності до вимог чинного законодавства, а зазначені факти порушень є необґрунтованими, без врахування контролюючим органом фактичних обставин здійснення господарської діяльності.

Представником Головного управління ДФС в Харківській області до суду надано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що в ході проведення перевірки позивача його посадовими особами не надано до перевірки податкової служби всі первинні документи на виконання договору з ТОВ "БК АРТБУД", зокрема, документи щодо номенклатури товару, що перевозився, кореспонденції рахунків в бухгалтерському обліку, товарно-транспортні документи, що підтверджують факт виконання транспортування товарно-матеріальних цінностей. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій зазначає, що не погоджується з доводами відповідача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 16.09.2019 року відкрито провадження по справі за загальними правилами, призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 22.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача - Ульянов Д.В. (ордер Серія ХВ №1415від 16.10.2019), прибув у судове засідання, наполягав на задоволенні позову, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - Павленка О.М. (довіреність №27741/9/20-40-10-03-01 від 13.11.2018), у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДФС у Харківській області згідно п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VІ (з урахування змін та доповнень), у зв`язку із надходженням податкової інформації щодо порушенням ТОВ "ВОСТПАК" вимог податкового та іншого законодавства, ненаданням підприємством у запитуваному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий запит Головного управління ДФС у Харківській області від 24.05.2019 №25760/10/20-40-147-11-19 протягом 15 днів з дня його отримання, та на підстав наказу від 23.07.2019 №5234 проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТПАК" (код за ЄДРПОУ 38281289) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо податку на прибуток за період І квартал 2018 року та півріччя 2018 року, з податку на додану вартість за період з 01.03.2018 по 31.05.2018 щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "БК АРТБУД" (код за ЄДРПОУ 41371073) та джерел походження товарно-матеріальних цінностей, реалізованих ТОВ "БК АРТБУД" (код за ЄДРПОУ 41371073) за період березень-травень 2018 року.

Результати перевірки оформлені актом від 07.08.2019 №2696/20-40-14-05-07/38281289, яким зафіксовано порушення ТОВ "Востпак" приписів податкового законодавства, а саме: пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) у редакції чинній з 01.01.2015, п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.200 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, що сталося внаслідок порушень, викладених у п.3.1.1.1 акту перевірки, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 117565 грн., у т.ч. за 1 квартал 2018 року у сумі 17999 грн., за півріччя 2018 року у сумі 117565 грн. (а.с.16-29).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач надіслав відповідачу заперечення на акт (а.с.37-45).

Листом Головне управління ДФС у Харківській області №41821/10/20-40-14-05-11 від 23.08.2019 року надало відповідь на заперечення ТОВ "Востпак", якими висновки перевіряючих визнано правомірними та залишено без змін (а.с.46-53).

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2019 №00000911405 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 176347,50 грн. (за податковими зобов`язаннями - 117565 грн., штрафні санкції - 58782,50 грн.) (а.с. 55).

Не погоджуючись з податковими повідомлення-рішеннями від 29.08.2019 №00000911405, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту.

Згідно ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Суд зауважує, що правомірність підстав прийняття наказу від 23.07.2019 №5234 на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВОСТПАК" не перевіряється, оскільки, визнання протиправним та скасування наказу на перевірку не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Досліджуючи підстави прийняття відповідачем - суб`єктом владних повноважень оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення, судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті податкової перевірки в даній справі порушення вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) слугував висновок про відсутність реального характеру господарських операцій вчинених позивачем відповідно до договору, укладеного з ТОВ "БК АРТБУД" за перевіряємий період.

Так, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що 15.03.2018 року ТОВ "Востпак" (виконавець) уклав договір поставки №778/1 з ТОВ "БК АРТБУД" (замовник), за умовами якого, виконавець зобов`язується виготовляти, поставляти зі складу виконавця товар (паперові стаканчики, харчова упаковка з хромерзацу, гофрокартон, гофропродукція, поліграфічна продукція, гнучка упаковка, картон, папір) замовнику, в свою чергу замовник зобов`язується приймати та своєчасно здійснювати оплату товару на умовах вказаного договору.

Пунктом 3.3 вищевказаного договору визначено, передача товару здійснюється на складі виконавця в м.Харкові довіреній особі замовника на умовах самовивозу. При цьому представник замовника передає виконавцю належним чином оформлену довіреність. За згодою сторін виконавець може здійснювати відвантаження товару на адресу замовника по умовах і в відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року (а.с.75-78).

На підтвердження реальності здійснення господарських операції з поставки товару позивачем надано у судове засідання видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, актом звірки взаєморозрахунків станом на 2018 рік (а.с.79-104, 105).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV встановлено, що первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Крім того, вимоги Положення №88 п.2.4 при заповненні обов`язкових реквізитів первинних документів: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

На підтвердження виконання зазначених господарських операцій позивачем було надано до перевірки податковому органу копії первинних документів, які мітяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Відповідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст.187 Податкового кодексу України визначено, що Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В результаті відображення господарської операції з ТОВ "Востпак" сума в розмірі 117565 грн. включена до складу доходів від реалізації товарів (робіт, послуг). Отже, заниження податку у визначені податку на прибуток відсутнє.

Відповідач зазначає, що Головним управлінням ДФС у Харківській області отримано протокол допита свідка від 06.10.2016 р., директора ТОВ "БК АРТБУД" ОСОБА_1 , проведеного старшим оперуповноваженим з ОВС 5-го відділу МОУ ОВПП ДФС Лозюк І.Р., проведеним в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100110000197 від 26.11.2016, який повідомив щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності вищевказаного товариства. Разом з тим, контролюючим органом під час перевірки не поставлено під сумнів видаткові накладні, за якими товар отримав директор ТОВ "БК АРТБУД" Шумуртов ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що по-перше, допит директора ТОВ "БК АРТБУД" відбувався в 2016 році, в той час як договір укладений з позивачем датується 2018 роком, тобто через два роки після внесень відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що в свою чергу не охоплює часові рамки здійснення господарських операцій з ТОВ "ВОСТПАК"; по-друге, правову оцінку показанням свідків у кримінальному провадженні може надати виключно суд в рамках розгляду кримінального провадження та доказове значення може мати лише вирок суду, що набрав законної сили, і який прямо стосується конкретних правовідносин, разом з тим, контролюючим органом не надано вищевказаних доказів. Вироку суду на час розгляду даної справи не існує, отже, відомості з протоколу допиту директора ТОВ "БК АРТБУД" ОСОБА_1 не можуть бути взяті до уваги в якості доказу.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Платник податків, в даному випадку позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2018 по справі № 805/10886/13-а (провадження № К/9901/1424/18) зазначає, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "БК АРТБУД".

Таким чином, на підставі наведених доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Отже, твердження відповідача суд вважає безпідставним, оскільки факт постачання та реальності здійснення господарських операцій підтверджений первинними документами наданими позивачем як під час перевірки, так і до матеріалів справи.

У зв`язку з цим дії платника, результатом яких є отримання економічної вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб`єктивною думкою та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

В матеріалах справи відсутні докази наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при дослідженні матеріалів судової справи не виявлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належним чином повноти та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000911405 від 290.8.2019 року, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Востпак" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Востпак" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 26 серпня 2019 року №00000911405, яким Товариству з обмеженою відповідальністю збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 176347 (сто сімдесят шість тисяч триста сорок сім) грн. 50 коп., з яких за податковими зобов`язаннями - 117565 (сто сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 58782 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 50 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Востпак" (вул.Виконкомівська, б.19, м.Харків, 61039, код ЄДРПОУ 38281289) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2503 (дві тисячі п`ятсот три) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлений 04 листопада 2019 року.

Суддя О.В. Панченко