Рішення

від 04.11.2019 по справі 161/15237/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/15237/19

Провадження № 2-а/161/513/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2019 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №0354/20400/19 від 29 серпня 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №0354/20400/19 від 29 серпня 2019 року.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що постановою Рівненської митниці Державної фіскальної служби України від 29 серпня 2019 року в справі про порушення митних правил №0354/20400/19 його, ОСОБА_1 , визнано винним в адміністративному порушенні передбаченому статтею 485 Митного кодексу України і накладено штраф в розмірі 160604 грн. 73 коп. за вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення митних платежів в сумі 53534 гри 91коп., подання органу доходів і зборів свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 , що містить не достовірні відомості про дату першої реєстрації (введення в експлуатацію) що призвело до несвоєчасного та недостовірного, неповного нарахування та сплати митних платежів, що справляються у разі ввезення товарів на митну територію України.

У попередній декларації, яка була подана ТзОВ Ребіліті на основі контракту №А/01-2017 між компаніями ТзОВ Ребіліті та фірмою Accept Trans OU (Естонія) та інвойсу №20-03/R від 3.03.2017 р. зазначено, що очікується автомобіль Volkswagen Crafter він - код НОМЕР_2 .Після доставлення перевізником автомобіля Volkswagen Crafter він - код НОМЕР_2 та товаросупровідних документів на нього від відправника фірмою Accept Trans OU до місця доставки - пункту прибуття Рівненської митниці ДФС, документи надані відправником і перевізником були подані брокеру ПП "А-2", який на їх підставі і подав до митниці ВМД ІМ40ДЕ №UA2040100/2017/204313/

Зазначає, що під час оформлення транспортного засобу декларант, вказуючи дату реєстрації транспортного засобу, діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей щодо імпортованого транспортного засобу та зниження митної вартості, адже пред`являв до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем автомобіля, що ніким не скасовані чи визнані недійсними, що безумовно свідчить про відсутність в його діях прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

Вказує, що всі митні платежі були сплачені відповідно до заявленої митної вартості імпортованого товару, а відповідність наданих товаросупровідних документів на автомобіль були перевірені працівниками митниці, та не викликали ніяких сумнівів при проведенні процедури декларування. Це також свідчить про неузгодженість у рішеннях та діях митного органу. Адже митне оформлення проводилось ще 30.03.2017 року, а виявлення нібито порушення митних правил мало місце17.12.2018 року.

З урахуванням вищенаведеного, просить постанову Рівненської митниці Державної фіскальної служби України від 29 серпня 2019 року у справі про порушення митних правил №0354/20400/19 про накладення на ОСОБА_1 стягнення за порушення митних правил визнати правомірною та скасувати, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Від представника позивача Кривошей А . М . надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позов підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився хоча був повідомлений належним чином. Заявою від 21 жовтня 2019 року представник відповідача Ступак А. просить розгляд справи проводити за відсутності представника Рівненської митниці ДФС. Станом на 04 листопада 2019 року відзив на позов від відповідача до Луцького міськрайонного суду Волинської області не надійшов.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови від 29 серпня 2019 року у справі про порушення митних правил №0354/20400/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушеня митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 160604,73 гривень (а.с. 10-12).

Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови, 30.03.2017 року декларантом приватного підприємства А-2 Дьяковим А.В. у Рівненську митницю ДФС подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA2040100/2017/204313 від 30.03.2017р. з метою проведення митного оформлення та випуску у вільнии обіг на митній території України (митний режим імпорт) товару: автомобіля вантажного марки Volkswagen Crafter , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 .

В якості підтвердження відомостей про дату початку використання автомобіля вантажного Volkswagen Crafter , декларантом надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 02.03.2017 року, в якому зазначена дата першої реєстрації транспортного засобу - 12.04.2012 року.

При митному оформленні транспортного засобу сплачені наступні митні платежі: ввізне мито (вид платежу - 021) - 12787,59грн., акцизний податок (вид платежу - 085) - 1 143,91 грн., податок на додану вартість (далі - ПДВ, вид платежу - 028) - 28 361,48 грн.

Згідно документів, наданих митними органами Німмеччини, встановлено, що дата першої реєстрації транспортного засобу Volkswagen Crafter ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , згідно техпаспорту від 02.03.2017 року №HAL-S-1-061/17-00149 - 14/12/2011 р.

В ході проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю РЕБІЛІТІ (код ЄДРПОУ 40806044) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 30.03.2017

№UA2040100/2017/204313 ( акт №2716/8/17-00-14-07-06/40806044 выд 17.12.2018 року), встановлено, що директором ТОВ РЕБІЛІТІ ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру сплати митних платежів на загальну суму 53 534,91 грн. (у тому числі акцизний податок на суму 44 612,42 грн. та податок на додану вартість 8 922.49 грн.), а саме поданням органу доходів і зборів свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу

НОМЕР_1 від 02.03.2017 року,що містять недостовірні відомості про дату першої рреєстрації (введення в експлуатацію), що призвело до несвоєчасного, недостовірного, неповного нарахування та сплати митних платежів, що справляються ввезення товарів на митну територію України.

Посадова особа митниці дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні порушень митних правил, передбаченого ст.485 Митного Кодексу України на підставі зібраних у справі доказів та за вчинення цього правопорушення на останнього накладено стягнення у вигляді 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 160604 грн. 73 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред"явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст.485 цього Кодексу заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги є порушенням митних правил, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ст. 248 цього Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом, або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 ст. 257 цього Кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч. 6 ст.264 цього Кодексу митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Статтею 54 цього Кодексу передбачено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до положень ст. 345 цього Кодексу документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Під час проведення документальної перевірки посадові особи органу доходів і зборів повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з`ясування питань перевірки. У разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.

Згідно з ст. 352 цього Кодексу для підготовки висновків за результатами перевірок посадовими особами органів доходів і зборів можуть використовувати, зокрема: документи, визначені цим Кодексом; податкову інформацію; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України. З метою здійснення митного контролю органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати інформацію щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України. Для підготовки висновків можуть бути використані матеріали, отримані від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності на запит органу доходів і зборів в порядку статті 334 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 495 цього Кодексу доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Також відповідно до положень ст. 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об"єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 2 ст. 270 цього Кодексу правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 10.04.2008 року за № 291/1498, затверджено "Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв, що перемiщуються громадянами через митний кордон України".

Визначення календарного і модельного років виготовлення та першої реєстрації і терміну перебування в користуванні транспортного засобу (ТЗ) врегульовано пунктом 8 цих Правил.

Так, вказаним пунктом визначено, що якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуваннi, визначити за його iдентифiкацiйним номером неможливо, то за основу береться рiк виготовлення, визначений за його iдентифiкацiйним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрацiї ТЗ. Датою першої реєстрацiї ТЗ, який перебував у користуваннi, є дата, зазначена в спецiальнiй графi технiчного паспорта (свiдоцтва про реєстрацiю), наприклад, паспорта нiмецького зразка, або дата видачi технiчного паспорта (свiдоцтва про реєстрацiю). У разi неможливостi визначення року виготовлення ТЗ за iдентифiкацiйним номером роком виготовлення вважати рiк, що значиться в реєстрацiйних i технiчних документах на ТЗ. Датою початку користування ТЗ, що були в користуваннi та ввозяться на митну територiю України, уважається дата першої реєстрацiї ТЗ, визначена в реєстрацiйних документах, якi виданi уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати цi ТЗ на постiйнiй основi.

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм належним доказом дати початку користування автомобілем, який був у користуваннi та ввозиться на митну територiю України, є дата його першої реєстрацiї, вказана в реєстрацiйних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.

У спірному випадку таким документом є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Volkswagen Crafter ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 НОМЕР_1 від 02.03.2017 року, в якому вказано, що датою першої реєстрації транспортного засобу є 12.04.2012 року.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 8 зазначених Правил за наявностi обґрунтованих сумнiвiв щодо визначення року виготовлення ТЗ достовiрнiсть установлюється експертом, що має свiдоцтво про право проведення експертних дослiджень з вiдповiдної експертної спецiальностi та внесений до Реєстру атестованих судових експертiв державних i пiдприємницьких структур та громадян Мiнiстерства юстицiї України.

Однак, відповідач, стверджуючи, що датою його першої реєстрації є 14.12.2011 рік, а також володіючи різною інформацією щодо вказаних характеристик автомобіля, не призначив відповідної експертизи, обмежившись лише інформацією, наданою митними органами Німеччини.

З такими висновками суд не може погодитися, оскільки такі, є не необґрунтованими і недоведеними належними та достатніми доказами.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 478 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також в п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.06.1988 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" роз`яснено, що, розглядаючи відповідно до ст. 293 КУпАП скаргу або протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити, зокрема, чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні.

Крім того, суд вважає, що порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, характеризуються умисною (активною) формою вини, зокрема, у спірному випадку - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Однак, як встановлено судом, при здійсненні митного оформлення вартість ввезеного автомобіля, а також відомості про дату першої реєстрації, вказані брокером ПП А-2 на підставі належним чином оформлених документів, які були надані митному органу і перевірені у встановленому законом порядку. Тобто позивач не вчиняв жодних дій, спрямованих на зменшення розміру митних платежів за розмитнення зазначеного вище автомобіля.

Cуд вважає, що отримані від митних органів Німеччини документи самі по собі не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом надання неправдивих відомостей щодо дати першої реєстрації автомобіля .

При цьому митниця під час розгляду справи про порушення митних правил жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Німеччини, аніж тим, що подані до митного оформлення на Рівненській митниці ДФС.

Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів наявності в позивача інших документів, ніж ті, які подані до митного органу чи наявності в даних документів ознак підроблення, матеріалами справи не підтверджується та представником відповідача суду не представлено.

Частиною першою ст. 487 МК України визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього кодексу, а в частині, що не регулюється ним,відповідно до законодавства про адміністративні правопорушення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, а згідно з п. 3 ч. 1 ст. 531 МК України такою підставою є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

В ході судового розгляду не було встановлено факту подання позивачем до митниці недостовірної інформації для визначення митної вартості самого товару, та не може бути доказом того, що його дії були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Таким чином, в діях позивача не вбачається вини у формі умислу, спрямованого на ухилення від сплати митних платежів.

Також, суд звертає увагу на те, що позивач здійснював митне оформлення транспортного засобу не самостійно, а користувався професійними послугами брокера, який за умовами договору надавав позивачу також і консультаційні послуги. Досліджені в судовому засіданні докази не дають підстав вважати, що позивач будь-якими своїми діями, в тому числі і шляхом надання неправомірної інформації брокеру сприяв ухиленню від сплати митних платежів.

Відтак, висновки митних органів в постанові про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності про те, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні транспортного засобу, останнім надано неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надання з цією метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, ґрунтуються на припущеннях посадових осіб, які складали протоколи та виносили постанови, та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, на думку суду, всупереч наведеним вище нормам уповноважена особа Рівненської митниці ДФС під час розгляду справи про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, не встановила і не довела належними доказами наявності в діях позивача складу зазначеного порушення і наявності його вини.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому постанова в справі про порушення митних правил №0354/20400/19 від 29 серпня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі в розмірі 160604 грн. 73 коп підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Також суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині визнання оскаржуваної постанови протиправною, оскільки повноваження суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначено ч. 3 ст. 286 КАС України, відповідно до якої такі повноваження в суду відсутні. Виходити за межі позовних вимог в цій частині суд не вбачає необхідності, оскільки прийшов до переконання, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до ч.5. ст. 139 КАС України якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 62,129 КУ України, ст.ст.77,121,139, 242-247, 286, КАС України,ст.ст. 54, 334,345-354, 485, 486, 487, 489, 531МК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника начальника - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Рівненської митниці ДФС Сімчука Віталія Петровича від 29 серпня 2019 року у справі про порушення митних правил № 0354/20400/19 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушеня митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 160604 грн. 73 коп.

Провадження в справі про порушення митних правил № 0354/20400/19 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач: Рівненська митниця ДФС (місцезнаходження: м. Рівне , вул. Соборна,104, ЄДРПОУ 39420640).

Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.