Постанова

від 31.10.2019 по справі 420/696/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Пронька В.В.

Доповідач -Луганська В.М.

Справа № 420/696/19

Провадження № 22-ц/810/780/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Луганської В.М.

суддів: Авалян Н.М., Єрмакова Ю.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Краснолуцька міська рада Луганської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12 серпня 2019 року ухвалене судом у складі судді Проньки В.В.

за позовом ОСОБА_1 до Краснолуцької міської ради Луганської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Краснолуцької міської ради Луганської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просив суд визначити йому додатковий строк тривалістю в три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , останнє місце проживання та реєстрації якої було за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті якої залишилося спадкове майно.

03 квітня 2019 року позивач звернувся до нотаріуса Рубіжанської нотаріальної контори Луганської області з заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 та отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач вказав, що одразу після матері він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки захворіла його донька і він повіз її на лікування до м. Москви в Російській Федерації та потім тривалий час займався її реабілітацію. Після реабілітації м. Красний Луч вже знаходилось на тимчасово окупованій території України, тому не мав змоги вчасно оформити належним чином спадщину.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 12 серпня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом безпідставно не враховано ту обставину, як поважну причину пропуску шестимісячного строку - знаходження його доньки на лікуванні в період з 01.12.2008 року по 15.12. 2008 року та з 02.06.2009 року по 04.06.2009 року, у зв`язку з чим не міг у шестимісячний строк прийняти спадщину.

Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12 серпня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Представник скаржника ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений у визначеному законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 05.01.1989.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Петровської міської ради Краснолуцької міської ради 13.08.1996, зареєстрований в реєстрі за № 617, зі змісту якого вбачається, що все своє майно, яке буде належати їй на момент смерті з чого б воно не складалося та де б не знаходилося, в тому числі приватизована квартира АДРЕСА_2 , вона заповіла позивачу ОСОБА_1

Спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , граничний строк для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до ст.1270 ЦК України сплинув 04.06.2009.

В якості поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначив, що одразу після смерті матері він повіз свою доньку на лікування до м. Москва Російської Федерації та потім тривалий час займався її реабілітацією. Після реабілітації доньки м. Хрустальний (Красний Луч) вже знаходилося на тимчасово окупованій території України.

З виписки з історії хвороби №10974/3, вбачається, що ОСОБА_4 знаходилася на лікуванні в дитячій міській клінічній лікарні № 13 ім. Н.Ф. Філатова в м. Москва в період часу з 01.12.2008 по 15.12.2008 з приводу оперативного лікування.

Донька позивача перебувала в дитячій міській клінічній лікарні № 13 ім. Н.Ф. Філатова в м. Москва в період часу з 02.06.2009 по 04.06.2009 з приводу контрольного обстеження.

Встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів існування об`єктивних, непереборних, істотних перешкод для прийняття спадщини, які б підтвердили поважність причини пропуску ним шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . З наданих позивачем доказів вбачається, що протягом шестимісячного строку після відкриття спадщини, донька позивача знаходилась на стаціонарному лікуванні двічі, а саме: з 01.12.2008 по 15.12.2008 та з 02.06.2009 по 04.06.2009. Інших даних про знаходження доньки позивача тривалий час на реабілітації саме протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, що могло б перешкоджати позивачу подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса у визначений законом строк, матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на досліджених доказах в їх сукупності, відповідають встановленим обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці 6 пункту 24 Постанови від 30 травня 2008 року № 3 Про судову практику у справах про спадкування вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Проте поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

Статтями 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч .ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, дійшов правильного висновку про те, що підстава, на яку посилався позивач щодо поважності пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, а саме що одразу після смерті матері позивач повіз свою доньку на лікування до Москви Російської Федерації та потім тривалий час займався її реабілітацією не є поважною причиною пропуску строку для подання до нотаріальної контори у передбаченому законом порядку заяви про прийняття спадщини.

Судом першої інстанції вірно враховано, що з наданих позивачем доказів вбачається, що протягом шестимісячного строку після відкриття спадщини, донька позивача знаходилась на стаціонарному лікуванні двічі, а саме: з 01.12.2008 по 15.12.2008 та з 02.06.2009 по 04.06.2009. Інших даних про знаходження доньки позивача тривалий час на реабілітації саме протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, що могло б перешкоджати позивачу подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса у визначений законом строк, матеріали справи не містять.

Доказів на підтвердження того, що у позивача існували причини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними для нього труднощами на вчинення у визначений законом шестимісячний строк дій щодо прийняття спадщини після матері, матеріали справи не містять.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій - подання до нотаріальної контори письмової заяви, оскільки позивач ОСОБА_1 не навів обставин, які б вказували на об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для нього та перешкоджали йому вчасно подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а наведені ним причини не є поважними, тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції, про відсутність підстав для надання додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки обставини на які посилається позивач, не є причиною пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для ОСОБА_1 , на вчинення дій, подання до нотаріальної контори заяви, для прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12 серпня 2019 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Оскільки апеляційне скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, то судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2019 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: Н.М. Авалян

Ю.В. Єрмаков