ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/3430/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Боженко Н.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС СІСТЕМ» до Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
23.09.2019 Головним управлінням ДФС у м.Києві подано до суду апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2019.
При перевірці апеляційної скарги встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами 1, 2 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Звертаючись до суду, ДФС України заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що з апеляційною скаргою до суду податковий орган вперше звернувся в межах строку встановленого КАС України , проте ухвалою суду скаргу було повернуто заявнику у зв`язку із не усуненням недоліків. На даний час відбувається перший етап структурної реорганізації ДФС. Що на думку податкового органу є об`єктивною обставиною , яка унеможливлює виконати вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору. На даний час наявні кошти для оплати судового збору, тому відповідач просить поновити строк апеляційного провадження.
Так, відповідно до матеріалів справи, 08.07.2019 ГУ ДФС у м.Києві вперше подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2019.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2019 відмовлено заявнику у продовженні строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а скаргу повернуто заявнику у зв`язку із не виконанням вимог ухвали від 22.07.2019, а саме не додано до скарги документ про сплату судового збору. (а.с. 105)
Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Так, в разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.
Повторно з апеляційною скаргою ГУ ДФС у м.Києві звернулась 23.09.2019.
Судом встановлено, що податковим органом не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвал суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Так, ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час.
Вказане свідчить про відсутність підстав вважати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження у зв`язку із відсутністю у відповідача коштів для сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу інспекції залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження.
Судом встановлено строк десять днів з моменту отримання заявником апеляційної скарги копії ухвали від 07.10.2019.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заявником апеляційної скарги отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 15.10.2019.
ГУ ДФС у м.Києві вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконано, не надано до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, натомість, подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків шляхом оплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що на момент виконання вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відсутня можливість сплати судового збору. Податковим органом вживаються заходи для отримання коштів на сплату судового збору, у зв`язку із чим, останній просить продовжити строк для вирішення питання в подальшому сплатити судовий збір.
На підтвердження обставин викладених у клопотанні жодних доказів не надано.
Згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Положеннями статті 169 КАС України передбачено, зокрема, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху судом апеляційної інстанції було надано строк десять днів у відповідності до вимог встановлених частиною 2 статті 169 КАС України, проте заявником вимоги ухвали не виконано та подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, при цьому не зазначено граничного строку в який можуть бути виконані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.
Станом на 05.11.2019 вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДФС у м.Києві не виконано.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 299, 327-329 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню ДФС у м.Києві у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Боженко Н.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС СІСТЕМ» до Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з 05.11.2019 та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції відповідно до статей 327-329 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2019 |
Оприлюднено | 07.11.2019 |
Номер документу | 85410548 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Ясенова Т.І.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні