Постанова

від 05.11.2019 по справі 400/1400/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/1400/19 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року по справі за позовом приватного підприємства приватного сільськогосподарського підприємства Колос Баштанський до Головного управління ДФС у Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2019 року ПП ПСП Колос Баштанський (надалі - позивачі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач, ДФС), в якому просило зобов`язати ДФС зареєструвати його платником податку четвертої групи на 2019 рік з 01.01.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним до відповідача надано документи для розгляду питання щодо переходу у 2019 році на спрощену систему оподаткування четвертої групи, при цьому дотримавшись всіх правил та вимог законодавства. 20.03.2019 року відповідачем надано протиправний висновок щодо відмови у реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року позов задоволено.

Справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПП ПСП Колос Баштанський - є юридичною особою, здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння, олійних культур.

Позивачем було направлено до відповідача документи для розгляду питання щодо переходу у 2019 році на спрощену систему оподаткування четвертої групи.

20.03.2019 року відповідачем листом повідомив позивача про надіслання йому відмови у реєстрації платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Відмова відповідача вмотивована тим, що вимогами пп.298.8.3 п.298 ст.298 ПК України передбачено, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва …, включає доходи, отримані, зокрема, від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування. Вході розгляду документів, поданих позивачем, відповідачем встановлено, що у 2018 році, земельні ділянки, які відображені у відомостях про наявність земельних ділянок, протягом 2018 року взагалі позивачем не використовувались, тобто обсяги вирощеної продукції рослинництва взагалі відсутні, відповідно як наслідок відсутній і дохід від реалізації.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні податкового законодавства, який виконав всі умови, визначені ПК України для переходу на спрощену систему оподаткування платника єдиного податку четвертої групи.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.291.2, 291.3 ст.291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 291.4 ст.291 ПК України визначено, що до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно п.299.6 ст.299 ПК України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб`єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:

- невідповідність такого суб`єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;

- наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

- подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до відповідача для переходу на спрощену систему оподаткування четвертої групи надав: загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 18.02.2019 року №15673346; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 18.02.2019 року №15674407; відомості про наявність земельних ділянок від 18.02.2019 року №15674408 та №15673347; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік від 18.02.2019 року №15673376 та №15674456.

З наведеного вбачається, що позивач надав відповідачу для переходу на спрощену систему оподаткування четвертої групи всі необхідні документи, визначені ПК України.

Проте, відповідач у своїй відмові зазначив, що земельні ділянки, які відображені в відомості про наявність земельних ділянок, протягом 2018 року не використовувались позивачем в господарській діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції, а тому відсутні підстави вважати позивача товаровиробником сільськогосподарської продукції.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що у позивача відсутній дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та позивач не є сільськогосподарським товаровиробником, виходячи з наступного.

Позивач зазначає, що відповідачем не було враховано те, що до вирощеної сільськогосподарської продукції позивачем за 2018 рік входить вирощування грибів в орендованих позивачем приміщеннях, яка в подальшому була реалізована.

На підтвердження вищезазначених господарських операцій позивачем надано договір суборенди від 02.04.2018 року, укладений між позивачем та ПП ОСОБА_1 , за умовами якого позивачу передано в користування нежитлові приміщення, а саме грибні камери в кількості 2 шт. за адресою: АДРЕСА_1, відомості про що внесено до Державного реєстру правочинів.

Також для вирощування грибів позивачем було придбано міцелій та покрівельний ґрунт, про що свідчить договір купівлі-продажу №16/04-1 укладений між позивачем та ТОВ РЕСТАМП . В подальшому вироблена на орендованих виробничих потужностях сільськогосподарська продукція (гриби шампіньйони) реалізована на адресу ТОВ БІФАГРО , про що свідчить договір поставки №1 від 01.06.2018 року, на загальну суму 110570,00 грн.. Вказана сума реалізації була включена позивачем до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік.

Здійснення вказаних правочинів підтверджена відповідними первинними документами, наявними в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується факт здійснення позивачем у 2018 році виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції, а також наявність у позивача окрім земельної ділянки загальною площею 38,0 га, також і орендованих нежитлові приміщень для вирощування сільськогосподарської продукції (грибів).

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач для виконання сільськогосподарських робіт з вирощування в орендованих нежитлових приміщеннях, придбав за власні кошти засоби для вирощування сільськогосподарської продукції, а вирощена сільськогосподарська продукція згідно умов договору є власністю позивача.

Частка реалізованої позивачем сільськогосподарської продукції власного виробництва, яку було вирощено в орендованих нежитлових приміщеннях, за 2018 рік склала 80% (11057,00 грн.), тобто більше 75%.

Враховуючи наведене, колегія суддів робить висновок, що відмова відповідача у реєстрації позивача, як платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік, є протиправною, оскільки позивач в розумінні податкового законодавства є сільськогосподарським товаровиробником, який виконав всі умови, визначені ПК України, для переходу на спрощену систему оподаткування платника єдиного податку четвертої групи.

За таких підстав, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.