Постанова

від 29.10.2019 по справі 140/1612/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8090/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Качмара В. Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання -Чопко Ю. Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю П`ятидні до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування припису в частині самовільного зайняття земельної ділянки, -

суддя в 1-й інстанції Мачульський В. В.,

час ухвалення рішення 13.06.2019 року, 17:33 год,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення 18.06.2019 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, в якому просив скасувати припис №0006 від 16 січня 2019 року в частині самовільного зайняття земельної ділянки на площі 14,3 га за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області; скасувати постанову про закриття справи №0006/0015/По/05/01-19 від 01 березня 2019 року в частині самовільного зайняття земельної ділянки на площі 14,3 га за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 квітня 2019 року цю адміністративну справу передано за підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року роз`єднано позовні вимоги по справі №154/1120/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування припису та скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення. Виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування припису №0006 від 16.01.2019 в частині самовільного зайняття земельної ділянки на площі 14,3 га за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року замінено первинного позивача - ОСОБА_1 на належного позивача ТОВ П`ятидні.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №0006 від 16 січня 2019 року в частині самовільного зайняття земельної ділянки із земель державної власності цільове призначення для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України кадастровий номер якої не визначається орієнтовною площею 14,3 га за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що виданий посадовою особою Головного управління Держгеокадастру у Волинській області припис від 16 січня 2019 року №0006 прийнятий у порядку, передбаченому чинним законодавством, на підставі наданих повноважень, і як документ реагування на вчинене правопорушення, а тому не підлягає скасуванню. Обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення директором ТОВ „П`ятидні встановлені та підтверджені актом перевірки від 16 січня 2019 року №0006 та протоколом про адміністративне правопорушення від 16 січня 2019 року №0005. Апелянт вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що відсутність встановлених меж самовільно зайнятої земельної ділянки унеможливлює встановлення факту самовільного зайняття землі. Формування земельної ділянки, встановлення її меж є однією із можливих (але не єдиних) методів, які застосовують у своїй роботі інспектори територіальних органів Держгеокадастру, для визначення площі самовільно зайнятої земельної ділянки. Встановлення площі самовільно зайнятої земельної ділянки інспектором при проведенні перевірки здійснювалося шляхом проведення обстеження земельної ділянки та відповідно до інформації щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 0720510400:00:001, що надана Державним кадастровим реєстратором. Звернув увагу на те, що відсутність інформації в матеріалах перевірки про те, що зайнята земельна ділянка орієнтованою площею 14, 3 га знаходиться на праві постійного користування у Володимир-Волинської військової частини не спростовує того факту, що ця земля самовільно використовується ТОВ „П`ятидні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт також подав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких вказав, що оскільки відповідно до вимог ст.253 КУпАП у виявленому правопорушенні, вчиненому ТОВ „П`ятидні, встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбачено ст. 197-1 КК України, то притягнення ОСОБА_1 як директора ТОВ „П`ятидні до адміністративної відповідальності не здійснювалося, а матеріали справи передані до Головного управління Національної поліції у Волинській області, як органу досудового розслідування, для вжиття відповідних заходів. Таким чином, у спірних правовідносинах не має значення з`ясування обставин вини особи у вчиненні правопорушення та чи підлягає вона адміністративній відповідальності, оскільки з прийняттям постанови про закриття адміністративної справи від 01 березня 2019 року №0006/0015/ПО/05/01-19 провадження у справі закрито і усі питання, на яких наголошує позивач підлягають з`ясуванню органом досудового розслідування. Крім того, апелянт звернув увагу на те, що відповідно до ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що висновок відповідача про самовільне зайняття ТОВ П`ятидні та використання земельної ділянки площею 14,3 га, яка розташована за адресою: за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району та яка є суміжною із земельними ділянками з кадастровими номерами 0720510400:05:001:0349 та 0720510400:05:001:0130 є необґрунтованим, відповідач не надав будь-яких належних та допустимих доказів про те, що позивач самовільно зайняв земельну ділянку площею 14,3 га; при цьому, відповідач ні в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №0012 від 16 січня 2019 року, ні в протоколі про адміністративне правопорушення №0005 від 16 січня 2019 року, ні в оскаржуваному приписі від 16 січня 2019 року №0006 не вказав кадастрового номеру земельної ділянки та не довів чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, про яку зазначено у вище вказаних документах, крім того межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) не встановлені та їх межовими знаками не закріплено. Також вказав, що відомості щодо площі земельної ділянки, вказані в інформаційній довідці, не відповідають дійсності та не можуть бути належною інформацією у розумінні ст.5 Закону України Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність, а отже обмір здійснювався у не встановлений законодавством спосіб. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача (апелянта) Хитрик Н. В. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача Котович Б. В. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з планом здійснення заходів державного нагляду (контролю), затвердженим наказом Держгеокадастру від 30 листопада 2018 року №223 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2019 рік» сформовано повідомлення № 00004 від 28 грудня 2018 року про те, що з 10 по 16 січня 2019 року буде здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) ТОВ «П`ятидні».

Вказане повідомлення отримано позивачем 28 грудня 2019 року, що підтверджується підписом відповідальної особи на звороті цього повідомлення.

На виконання наказу Головного Упрвління Держгеокадастру у Волинській області № 0006 від 09 січня 2019 року «Про здійснення планового заходу контролю» та виданого на його підставі посвідчення №0006 від 09 січня 2019 року, у період з 10 по 16 січня 2019 року державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах Бернацький А. С. разом з державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Маркевичем А. С. провели плановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням ТОВ «П`ятидні» вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

За результатами проведення планового заходу контролю встановлено, що ТОВ «П`ятидні» при здійснені господарської діяльності на території Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району використовує земельну ділянку із земель державної власності із цільовим призначення «землі оборони» орієнтованою площею 14,3 га за відсутності будь-яких прийнятих рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про надання вищевказаної земельної ділянки в користування, що є порушенням ст.125, 126 ЗК України та відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки.

Вказані порушення зафіксовані в акті №0006 від 16 січня 2019 року, який підписано уповноваженою особою ТОВ «П`ятидні» без зауважень.

16 січня 2019 року на підставі акта перевірки Головне Управління Держгеокадастру у Волинській області видало припис №0006, пунктом першого якого зобов`язано директора ТОВ «П`ятидні» ОСОБА_1 у тридцятиденний термін вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, а саме: звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області не доведено факт використання ТОВ «П`ятидні» земельної ділянки із земель державної власності із цільовим призначення «землі оборони» орієнтованою площею 14,3 га за відсутності будь-яких прийнятих рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про надання вищевказаної земельної ділянки в користування, тобто не доведено факт самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Аналогічна норма міститься також в ч.1 ст.1 ЗК України.

Згідно з ч.1 ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

П.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 передбачає, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п. п. 1-3, пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області (далі Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Структурним підрозділом Головного управління є Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

Відповідно до п.4 Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Головного управління від 06 січня 2017 року № 1, таке здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а саме: за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Згідно зі ст.9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, здійснюється, окрім іншого, шляхом проведення перевірок.

Ст.10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначає права державних інспекторів державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель під час здійснення заходів контролю, а саме: на безперешкодне обстеження земельних ділянок, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевірка документів щодо використання та охорони земель; надання обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан; складання актів перевірок чи протоколів про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення, доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення та ін.

У разі виявлення порушення земельного законодавства, в тому числі і самовільного зайняття земельної ділянки, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк (ст.144 ЗК України).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення планового заходу контролю встановлено, що ТОВ «П`ятидні» при здійснені господарської діяльності на території Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району використовує земельну ділянку із земель державної власності із цільовим призначення «землі оборони» орієнтованою площею 14,3 га за відсутності будь-яких прийнятих рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про надання вищевказаної земельної ділянки в користування, що є порушенням ст.125, 126 ЗК України та відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки.

Зокрема, встановлено, що вказана земельна ділянки обробляється (посіяна сільськогосподарська культура (озима пшениця)) єдиним масивом як і суміжні земельні ділянки (кадастрові номери 0720510400:05:001:0349 та 0720510400:05:001:0130), що належать на праві оренди ТОВ „П`ятидні.

За результатами перевірки проведеної державний інспектор Бернацький А. С. склав протокол про адміністративне правопорушення від 16 січня 2019 року №0005С, в якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 - директором ТОВ «П`ятидні» ст. 53-1 КУпАП, а саме: самовільне зайняття вищевказаної земельної ділянки.

16 січня 2019 року відповідач видав припис №0006, яким зобов`язано директора ТОВ «П`ятидні» ОСОБА_1 у тридцятиденний термін вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, а саме: звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

23 січня 2019 року державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожещинському районах Бернацьким А. С. розглянув матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ „П`ятидні ОСОБА_1 за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (самовільне зайняття земельної ділянки) та виніс постанову від 23 січня 2019 року №0005 про закриття справи та передачу матеріалів про адмінправопорушення до Головного управління Національної поліції у Волинській області, оскільки у вчиненому порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст.197-1 КК України, зокрема, виявлено заподіяння державі шкоди у розмірі 506380,68 грн.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на вищевказану постанову про закриття справи в.о. начальника (в.о. головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель у Волинській області) Іващенко О. В. прийняв рішення №1 від 18 лютого 2019 року, яким скасовано постанову про закриття справи та надіслано справу на новий розгляд.

22 лютого 2019 року директора ТОВ «П`ятидні» Діброві В. Г. повідомлено про повторний розгляд справи про адміністративне правопорушення.

При проведенні повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в.о. начальник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (в.о. головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель у Волинській області) Іващенко О. В. виніс постанову від 01 березня 2019 року №0006/0015/ПО/05/01-19, якою закрито справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , а матеріали справи вирішено передати до Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Листом від 12 березня 2019 року № 10-3-0.4-1746/2-19 матеріали справи направлені до Головного управління Національної поліції у Волинській області для вжиття заходів в межах наданих повноважень.

17 жовтня 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулося до Головного управління Національної поліції у Волинській області з листом № 0-3-0.6-6953/2-19 щодо надання інформації про вжиті заходи за результатами розгляду листа від 12 березня 2019 року № 10-3-0.4-1746/2-19.

Листом № 9738/24/2-19 від 17 жовтня 2019 року СУ ГУНП у Волинській області повідомило про те, що 08 квітня 2019 року прийнято рішення про внесення відомостей до ЄРДР під № 120190300000000406 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки), на даний час проводиться досудове розслідування цього кримінального провадження.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, директор ТОВ «П`ятидні» Діброва В. Г. оскаржив у судовому порядку постанову про закриття адміністративної справи від 01.03.2019 №0006/0015/ПО/05/01-19, разом з тим, рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 вересня 2019 року у справі № 154/1856/19 у задоволенні позову відмовлено.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що державним інспектором не було належним чином встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки позивачем, виходячи з наступного.

Колегія суддів звертає увагу на те, що формування земельної ділянки, встановлення її меж є однією із можливих (але не єдиних) методів, які застосовують у своїй роботі інспектори територіальних органів Держгеокадастру, для визначення площі самовільно зайнятої земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлення площі самовільно зайнятої земельної ділянки інспектором при проведенні перевірки здійснювалося шляхом проведення обстеження земельної ділянки та відповідно до інформації щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 0720510400:00:001, що надана Державним кадастровим реєстратором, крім того, встановлено, що вказана земельна ділянка обробляється єдиним масивом (посів сільськогосподарських культур (озима пшениця)) із суміжними земельними ділянками з кадастровими номерами 0720510400:05:001:0349 та 0720510400:05:001:0130, які на праві оренди використовує ТОВ «П`ятидні».

Разом з тим, будь-які рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання вищезазначеної земельної ділянки в оренду чи користування ТОВ «П`ятидні» відсутні, таким чином, використання земельної ділянки відбується з порушенням вимог ст.125, 126 ЗК України, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель» свідчить про факт самовільного зайняття відповідної земельної ділянки.

Колегія суддів не приймає до уваги довідку про наявність снігового покриву на земельній ділянці Волинського обласного центру з гідрометеорології від 01 лютого 2019 року №21/01-49/31, яка містить інформацію про кількість опадів та висоту снігового покриву на території Володимир-Волинського району біля с.Залужжя та м. Устилуг, оскільки вказана довідка не містить інформації, яка б спростовувала факт самовільного використання ТОВ „П`ятидні конкретної земельної ділянки.

При цьому, наявність снігового покриву, що зазначений у довідці Волинського обласного центру з гідрометеорології не свідчить про неможливість здійснення огляду земельної ділянки та встановлення факту вирощування сільськогосподарської культури, а саме: озимої пшениці.

Таким чином, вищевказана довідка не є належним доказом в розумінні вимог ст.73 КАС України для спростування факту самовільного зайняття земельної ділянки позивачем.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що Головним управління Держгеокадастру у Волинській області встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки на площі 14,3 га за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області, тому відповідач видав припис №0006 від 16 січня 2019 року, яким зобов`язано директора ТОВ «П`ятидні» ОСОБА_1 звільнити вищевказану земельну ділянку, такий прийнято правомірно, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Колегія суддів також звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Керуючись ст. 242, 243, 246, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 323, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 140/1612/19 скасувати, та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 04 листопада 2019 року.