Ухвала

від 04.11.2019 по справі 810/4130/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2019 року

Київ

справа №810/4130/18

адміністративне провадження №К/9901/28530/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 810/4130/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комплексні будівельні технології до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, позов ТОВ Комплексні будівельні технології задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №689287/41852992 від 8 травня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 12 квітня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №689288/41852992 від 8 травня 2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №43 від 12 квітня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №689289/41852992 від 8 травня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №44 від 12 квітня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №837634/41852992 від 11 липня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №37 від 12 квітня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати зазначені вище податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних; стягнуто витрати на правову допомогу та судовий збір.

Відповідач із зазначеними рішеннями не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік, водночас, не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Отже, суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень наведених норм КАС України, відніс таку до категорії справ незначної складності. Справа розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, судом не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не наведені.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 810/4130/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

М.М. Гімон