Ухвала

від 04.11.2019 по справі 826/6688/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2019 року

Київ

справа №826/6688/17

адміністративне провадження №К/9901/29851/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Пасічник С.С., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2019 у справі № 826/6688/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТТЕХ ГРУП до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано не поважними, апеляційну скаргу ГУ ДФС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 11.03.2019 подано 12.07.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, вперше ГУ ДФС подало апеляційну скаргу 12.04.2018. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору, а в подальшому - повернуто заявникові у зв`язку з невиконанням вимог ухвали у встановлений судом строк. Звертаючись з апеляційною скаргою вдруге ГУ ДФС надало платіжне доручення № 3352 від 08.07.2019 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення. Судовий збір сплачено при надходженні фінансування, тобто повторне звернення з апеляційною скаргою відбулось без зайвих зволікань.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Отже, строк на апеляційне оскарження пропущено через відсутність достатнього фінансування для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Тому вважає, що зазначене є поважними підстави для поновлення такого строку.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено. Проте обставини, на які посилається відповідач є суб`єктивними та пов`язані з неналежною організацією роботи суб`єкта владних повноважень.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не мало можливості сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою вперше. Звертає увагу, що податковим органом при повторному зверненні було сплачено судовий збір і річний термін з дня складання повного тексту рішення суду першої інстанції не сплинув, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Також зазначає, що у разі незабезпечення реалізації ГУ ДФС права на оскарження рішень позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2019 у справі № 826/6688/17 .

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

С.С. Пасічник

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду