Ухвала

від 30.10.2019 по справі 757/25044/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

представника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою представника ТОВ «БК «АТТІС-Україна» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотанняпрокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на ліміт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» (38929719), ТОВ «СМАРАГД ПОЛ СЕРВІС» (38556965) та ТОВ «БК «АТТІС-УКРАЇНА» (40044483), на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, виконання якої доручено Державній фіскальній службі України (м. Київ, Львівська площа, 8) або іншому державному органу, яким регулюється податкова політика.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя, дослідивши викладені у клопотанні доводи, надані матеріали, враховуючи відповідно до вимогст. 173 КПК Українинаявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 209; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, а також належність майна, на яке слідчий просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, можливої спеціальної конфіскації майна, прийшов до переконання про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для його задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ТОВ «БК «АТТІС-Україна» ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить визнати поважними причини пропуску пропущеного строку на подачу апеляційної скарги ТОВ «БК «АТТІС-УКРАЇНА» та поновити товариству строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «БК «АТТІС- УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 40044483), а саме: на ліміт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у вказаній частині скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «БК «АТТІС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 40044483) а саме: на ліміт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у вказаній частині відмовити.

Щодо строку апеляційного оскарження, апелянт зазначає, що представник ТОВ «БК «АТТІС-УКРАЇНА» не викликався для розгляду клопотання та не був присутній при розгляді вказаного клопотання, про існування вказаної ухвали дізнався 11 жовтня 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Як зазначає представник, при розгляді клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя не дав належної правової оцінки всім обставинам, не врахував правову підставу для арешту майна, наслідки для інших осіб, а також не дослідив докази на підтвердження доводів, викладених у клопотанні, та передчасно прийняв процесуальне рішення про арешт вказаного майна.

Апелянт стверджує, що на сьогодні посадові особи, учасники чи працівники ТОВ «БК «АТТІС-УКРАІНА» не є підозрюваними у кримінальному провадженні, інших правових підстав для накладення арешту на грошові кошти а саме: на ліміт суми ПДВ в системі електронного адміністрування, крім, передбачених ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170 КПК України, не може існувати.

Слідчий суддя, в порушення вимог ст. 173 КПК України, своєю ухвалою про накладення арешту на рахунки ТОВ «БК «АТТІС-УКРАЇНА» фактично зупинив підприємницьку діяльність даного товариства.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власникам майна, яка підтримала апеляційну скарга та просила скасувати ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 21 травня 2019 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження слід поновити.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, під процесуальним керівництвом Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42017000000001595 від 22 травня 2017 року, за фактами фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненої повторно та за попередньою змовою групою осіб, а також пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 209; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

14 травня 2019 року прокурор третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на ліміт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» (38929719), ТОВ «СМАРАГД ПОЛ СЕРВІС» (38556965) та ТОВ «БК «АТТІС-УКРАЇНА» (40044483), на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року, клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт накошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по вказаних товариствах.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки представником ТОВ «БК «АТТІС-Україна», то колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах його апеляційної скарги, а щодо інших осіб, на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) останніх колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 42017000000001595, щодо накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно, оскільки вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

У відповідності до ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цимКПКпорядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арештсуми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ)зазначеною нормоюКПК Українине передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.

Це випливає не тільки із положень ч. 10ст. 170 КПК України, а і з того, що арештсуми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Отже, органом досудового розслідування було внесено клопотання про арешт майна, на яке законом не визначена можливість його арешту, а тому слідчий суддя безпідставно задовольнив таке клопотання.

Також, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, орган досудового розслідування у клопотанні, хоча і визначив метою накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) забезпечення збереження майна з посиланням на ст. 98 КПК України, однак така мета арешту майна ним не доведена.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Отже, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що суми ліміту ПДВ є предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину та відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна та третіх осіб.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування, навіть за умови можливості накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), не доведено саме законних підстав для їх арешту, а тому слідчий суддя безпідставно наклав арешт на ліміти суми ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість по ТОВ «БК «АТТІС-Україна».

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на ліміти сум ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість по ТОВ «БК «АТТІС-Україна», підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника ТОВ «БК «АТТІС-Україна» ОСОБА_6 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «БК «АТТІС-Україна», як такого, що внесено до суду з порушенням ч. 10ст. 170, ст. 171 КПК Українита за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422, 379 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику ТОВ «БК «АТТІС-Україна» ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «БК «АТТІС-Україна» ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року, якою задоволено клопотанняпрокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 накладено арешт на ліміт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» (38929719), ТОВ «СМАРАГД ПОЛ СЕРВІС» (38556965) та ТОВ «БК «АТТІС-УКРАЇНА» (40044483), на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, виконання якої доручено Державній фіскальній службі України (м. Київ, Львівська площа, 8) або іншому державному органу, яким регулюється податкова політика скасувати в частині накладення арешту на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «БК «АТТІС-УКРАЇНА» (40044483).

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 в частині накладення арешту на ліміт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «БК «АТТІС-УКРАЇНА» (40044483), на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/6002/2019

Категорія: ст.379 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_8

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1