Постанова

від 23.10.2019 по справі 359/6456/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 359/6456/15-ц

провадження № 61-9580св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Бориспільський міжрайонний прокурор у інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області та Головного управління Держземагенства в Київській області,

відповідачі: Бориспільська районна державна адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Служба автомобільних доріг у Київській області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2015 року у складі Муранової-Лесів І. В. та рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року в складі суддів: Матвієнко Ю. О., Дмитрієвої Л. Д., Олійника В. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року Бориспільський міжрайонний прокурор (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бориспільської РДА Київської області), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Служба автомобільних доріг у Київській області, про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсними та скасування державного акта на право власності на земельні ділянки та договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Бориспільською міжрайонною прокуратурою Київської області під час проведення моніторингу даних публічної кадастрової карти України, а також в ході перевірки розпоряджень, прийнятих Бориспільською РДА Київської області, виявлені порушення земельного законодавства під час виділення на користь фізичних осіб земельних ділянок на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, а саме: що 11 лютого 2008 року Бориспільською РДА Київської області було прийнято розпорядження №832 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Сеньківської сільської ради , яке в подальшому було скасовано розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 19 травня 2008 року № 3323; а також, що Бориспільською РДА Київської області 13 червня 2008 року прийнято розпорядження № 4013 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області , на підставі якого ОСОБА_1 було виготовлено державний акт серії ЯЖ № 200921 на право власності на земельну ділянку площею 1 га кадастровий номер 3220886700:07:002:0662 на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Прокурор стверджував, що у подальшому згідно інформації управління Держземагенства в Бориспільському районі Київської області від 19 червня 2015 року земельна ділянка з кадастровим номером 3220886700:07:002:0662 розділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886700:07:002:0737 та 3220886700:07:002:0736, одна з яких з кадастровим номером 3220886700:07:002:0736 загальною площею 0,5 га згідно інформаційною довідкою державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 червня 2015 року № 39266501 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_4 від 23 квітня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленна Т. К., перейшла у власність ОСОБА_2 , а інша з кадастровим номером 3220886700:07:002:0737 загальною площею 0,5 га зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 08 квітня 2015 року.

Позивач зазначав, що розпорядження Бориспільської РДА Київської області від 13 червня 2008 року № 4013 прийнято з порушення вимог чинного законодавства, частини другої статті 19 Конституції України, статей 3, 6, 7, 30 Закону України Про місцеві державні адміністрації та підлягає скасуванню, оскільки було прийнято всупереч розпорядження КМ України від 22 лютого 2008 року №326-с Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва , яким схвалено погоджений протоколом Київської обласної державної адміністрації від 17 липня 2007 року генеральний напрямок проходження великої кільцевої дороги навколо м. Києва.

Прокурор зазначав, що згідно інформації управління Держкомзему у Бориспільському районі від 19 червня 2015 року земельна ділянка надана ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області на підставі розпорядження Бориспільської РДА Київської області № 1413 від 13 червня 2008 року розташована на території, яка планується для будівництва великої кільцевої дороги навколо м. Києва (ВКАД).

Враховуючи незаконність розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 4013 від 13 червня 2008 року, прокурор стверджував, що визнанню недійсними та скасуванню підлягають також зазначені ним державний акт серії ЯЖ № 200921, свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 08 квітня 2015 року на земельну ділянку площею 0,5 га належну ОСОБА_1 кадастровий номер 3220886700:07:002:0736, договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_4, НАМ № 833478-НАМ № 833479 від 23 квітня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленна Т. К.; свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 08 квітня 2015 року на земельну ділянку площею 0,5 га належну ОСОБА_1 кадастровий номер 3220886700:07:002:0736, з підстав перевищення органом виконавчої влади своїх повноважень при розпорядження землями.

Прокурор вказував, що спірні земельні ділянки до прийняття розпорядження та видачі державних актів, спірні земельні ділянки перебували у державній власності та вибули із власності держави безоплатно в порядку безоплатної приватизації, у зв`язку з чим можуть бути витребувані для захисту порушених інтересів держави. Порушення інтересів держави полягає у тому, що оскаржуваним розпорядженням і діями щодо передачі спірних земельних ділянок у приватну власність порушено вимоги розпорядження КМ України від 22 лютого 2008 року №326-р Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва , а також, що Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, на який відповідно до статті 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , а також Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 покладено здійснення контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, проте яка не уповноважена звертатися до суду про визнання незаконними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Прокурор просив визнати:

визнати незаконними та скасувати розпорядження Бориспільської РДА Київської області № 4013 від 13 червня 2008 року;

визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію державного акту серії ЯЖ № 200921 на право власності на земельну ділянку площею 1 га кадастровий номер 3220886700:07:002:0662 на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області;

визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_4 , НАМ № 833478-НАМ № 833479 від 23 квітня 2015 року посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленна Т. К.;

визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 08 квітня 2015 року на земельну ділянку площею 0,5 га належну ОСОБА_1 кадастровий номер 3220886700:07:002:0736;

повернути земельні ділянки із кадастровим номерами 3220886700:07:002:0737 та 3220886700:07:002:0736 у власність держави в особі Головного Управління Держземагенства в Київській області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2015 року позовні вимоги прокурора задоволено.

Визнано незаконними та скасовано розпорядження Бориспільської РДА Київської області № 4013 від 13 червня 2008 року.

Визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію державного акту серії ЯЖ № 200921 на право власності на земельну ділянку площею 1 га кадастровий номер 3220886700:07:002:0662 на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Визнано недійсним та скасовано договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_4 , НАМ № 833478-НАМ № 833479 від 23 квітня 2015 року посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленна Т. К.

Визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 08 квітня 2015 року на земельну ділянку площею 0,5 га належну ОСОБА_1 кадастровий номер 3220886700:07:002:0736.

Повернуто земельні ділянки із кадастровими номерами 3220886700:07:002:0737 та 3220886700:07:002:0736 у власність держави в особі ГУ Держземагенства в Київській області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розпорядження Бориспільської РДА Київської області 13 червня 2008 року № 4013 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області , на підставі якого ОСОБА_1 було виготовлено державний акт серії ЯЖ № 200921 на право власності на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 3220886700:07:002:0662, на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, було видане всупереч розпоряджень КМ України, Київської обласної державної адміністрації, а також не зважаючи на те, що розпорядження Бориспільської РДА Київської області від 11 лютого 2008 року № 832, яким було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Сеньківської сільської ради було скасовано, та що розпорядженням Бориспільської РДА Київської області від 21 липня 2008 № 4908 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Великоолександрівської, Дударківської, Сеньківської, Іванківської сільських рад Бориспільського району Київської області для будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, у порушення вимог статті 19 Конституції України, частини першої статті 52 Закону України Про Кабінет Міністрів України (у редакції, що діяла до 07 жовтня 2010 року), статті 30 Закону України Про місцеві державні адміністрації , статті 118 ЗК України. Крім того технічна документація відповідно до вимог статті 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації (у редакції, що діяла на момент прийняття оскарженого розпорядження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність), не пройшла обов`язкову державну експертизу.

Суд першої інстанції зробив висновок, що строк звернення з позовом прокурором не порушений, оскільки про допущені порушення вимог чинного законодавства при передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 прокурору стало відомо у ході проведеної перевірки з листів управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області та Служби автомобільних доріг у Київській області у червні 2015 року. І відсутні будь-які відомості про те, що позивачам, тобто державі в особі її уповноважених органів було відомо, або могло бути відомо про допущені Бориспільською районною державною адміністрацією порушення при розпорядженні землями державної власності, оскільки землевпорядна документація, яка була затверджена оскаржуваним розпорядженням відсутня та відсутні відомості про проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Оскільки ОСОБА_1 у зв`язку з визнанням недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та реєстрації свідоцтва про право власності на нерухоме майно, не набув право власності на спірні земельні ділянки та не мав права їх відчужувати, у тому числі укладати з відповідачем ОСОБА_2 оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23 квітня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленною Т. К., укладений договір суперечить вимогам статті 658 ЦК України та підлягає визнанню недійсним. І безпідставно набуті відповідачами земельні ділянки із кадастровими номерами 3220886700:07:002:0737 та 3220886700:07:002:0736 підлягають витребуванню з їх протиправного володіння та поверненню у власність держави в особі Головного Управління Держземагенства в Київській області.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2015 року у частині визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки №983, НАМ № 833478-НАМ № 833479 від 23 квітня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Меленна Т. К., скасовано та ухвалено у цій частині рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги. В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2015 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції при наявність порушень, допущених Бориспільскою РДА Київської області при передачі у власність ОСОБА_1 у 2008 році земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 3220886700:07:002:0662 на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства та допущених у подальшому порушень при поділі цієї земельної ділянки на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886700:07:002:0736 площею 0,5 га та 3220886700:07:002:0737 площею 0,5 га.

Разом із тим апеляційний суд не погодився із висновком суду першої інстанції у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 23 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України і у зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. ОСОБА_2 є добросовісним набувачем земельної ділянки, тому використання правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України, для захисту прав державних органів, в інтересах яких прокурором подано позов, є помилковим, а права особи, яка є власником майна, захищаються шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Аргументи учасників справи

У серпні 2016 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення про повну відмову у задоволенні позову. При цьому посилався на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 був позбавлений права власності на спірну земельну ділянку без будь-яких правових підстав і суди не дотрималися балансу суспільних інтересів та інтересів власника. Вважає, що оспорюване розпорядження Бориспільської РДА Київської області було прийняте із дотриманням норм земельного законодавства. Звертає увагу, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі перевірив доводів апеляційної скарги.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржуються у частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування розпорядження Бориспільської РДА Київської області № 4013 від 13 червня 2008 року, визнання недійсним та скасування державної реєстрацію державного акту серії ЯЖ № 200921 на право власності на земельну ділянку площею 1 га кадастровий номер 3220886700:07:002:0662 на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, визнання недійсним та скасування державної реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 08 квітня 2015 року на земельну ділянку площею 0,5 га належну ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220886700:07:002:0736, повернення земельної ділянки із кадастровими номерами 3220886700:07:002:0737 та 3220886700:07:002:0736 у власність держави в особі ГУ Держземагенства в Київській області. Рішення суду апеляційної інстанції у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 23 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не оскаржується, а тому у касаційному порядку не переглядається.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2018 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 372/2180/15-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року поновлено касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що протоколом погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва, затвердженого головою Київської обласної державної адміністрації від 17 липня 2007 року, погодженого, у тому числі, головою Бориспільської РДА Київської області, у результаті роботи районних комісій по розгляду варіантів траси генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва підготовлено висновки щодо можливостей проходження її по території Київської області, а саме: Бориспільський район: проходження околицями с . Проців , с . Вороньків, с. Глибоке, с. Іванків, м. Бориспіль, с. Нестерівка, с. Велика Олександрівка, с. Безуглівка, с. Сеньківка (пункт 7 ), а також вирішено: головам районних державних адміністрацій спільно з районними радами забезпечити накладення обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасове обмеження на період проектування) - пункт 2.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 28 листопада 2007 року №1308 Про заходи щодо участі Київської області в проектуванні та будівництві Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва утворено комісію з вибору та обстеження земельних ділянок під будівництво великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, а також Службі автомобільних доріг у Київській області у межах компетенції в установленому порядку доручено забезпечити збір вихідних даних та проведення проектно-вишукувальних робіт з будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (пункт 1.1).

На виконання вказаного розпорядження та розпоряджень Бориспільської РДА Київської області від 18 березня 2007 року № 1697 Про створення комісії з вибору та попереднього обстеження земельних ділянок під будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва , № 1698 Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки під будівництво Великої автомобільної дороги навколо м. Києва проведено вибір та обстеження земельної ділянки, передбаченої під будівництво ВКАД на ділянці Реконструкція Північно-Східного обходу м. Києва (Безуглівка-Іванків) Київська область, Бориспільський район.

22 лютого 2008 року розпорядженням КМ України № 326-р Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва схвалено погоджений протоколом Київської облдержадміністрації від 17 липня 2007 року із змінами від 16 липня 2009 року генеральний напрямок проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (далі - кільцева дорога) згідно з додатком (пункт 1); Київській облдержадміністрації, Державному комітетові із земельних ресурсів, Держкомлісгоспу не вчиняти дії, спрямовані на передачу в оренду або відчуження земельних ділянок та об`єктів у зоні відведення земель для будівництва кільцевої дороги (пункт 2). Додатком № 1 до вказаного розпорядження було затверджено Генеральний напрямок проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, в тому числі на території Бориспільського району - околиці м. Борисполя, сіл Проців, Вороньків, Глибоке, Іванків, Нестерівка, Велика Олександрівка, Безуглівка та Сеньківка.

11 лютого 2008 року Бориспільською РДА Київської області було прийнято розпорядження № 832 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Сеньківської сільської ради , відповідно до якого ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах Сеньківської сільської ради.

Розпорядженням Бориспільської РДА від 19 травня 2008 року за № 3323 було скасоване вказане розпорядження голови РДА Главаті П. Й. від 11 лютого 2008 року № 832 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Сеньківської сільської ради , при цьому, як зазначено в розпорядженні, підставою для скасування розпорядження було розглянуте доручення голови Київської обласної державної адміністрації Ульянченко В. І. від 14 вересня 2007 року № 84-1 за підсумками погодження генерального напрямку проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо міста Києва.

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 21 липня 2008 № 4908 Про затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Службі автомобільних доріг у Київській області у постійне користування для будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва в межах Бориспільського району на виконання наведених розпорядження КМ України від 22 лютого 2008 року № 326-р, розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 28 листопада 2007 року № 1308, було затверджено матеріали попереднього погодження місця розташування та проведення проектно-вишукувальних робіт по будівництву Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (реконструкція Північно-Східного обходу м. Києва на ділянці Іванків-Безуглівка) та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Великоолександрівської, Дударківської, Сеньківської, Іванківської сільських рад Бориспільського району Київської області для будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва реконструкція Північно-Східного обходу м. Києва на ділянці Іванків-Безуглівка).

Суди встановили, що Бориспільська РДА Київської області 13 червня 2008 року видала розпорядження № 4013 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області , на підставі якого ОСОБА_1 було виготовлено державний акт серії ЯЖ № 200921 на право власності на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 3220886700:07:002:0662, на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Згідно долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 документів: його заяви до Бориспільської РДА щодо надання земельної ділянки, довідки з державної статистичної звітності по формі 6-зем, а також висновків про погодження проекту землеустрою щодо відведення йому у власність спірної земельної ділянки будь-які належні і допустимі докази, що вказана технічна документація відповідно до вимог статті 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації (у редакції, що діяла на момент прийняття оскарженого розпорядження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність), пройшла обов`язкову державну експертизу, відсутні.

Згідно відповіді управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області від 19 червня 2015 року № 10-1006-0.3-1041/2-15 документація із землеустрою щодо оформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220886700:07:002:0662 в місцевому фонді документації із землеустрою не обліковується. Земельна ділянка з кадастровим номером 3220886700:07:002:0662 розділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886700:07:002:0736 та 3220886700:07:002:0737. Документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в місцевому фонді документації із землеустрою не обліковується.

23 квітня 2015 року на підставі укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Меленною Т. К., реєстровий АДРЕСА_4 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220886700:07:002:0737 загальною площею 0,5000 га перейшло від відповідача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 36660099 від 23 квітня 2015 року.

За змістом вказаного договору право власності продавця ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220886700:07:002: 0737 було посвідчено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Реєстраційною службою Бориспільського МРУЮ Київської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 червня 2015 року № 39266314 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 червня 2015 року № 39266501 земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886700:07:002:0736 площею 0,5 га та 3220886700:07:002:0737 площею 0,5 га створені в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3220886700:07:002:0662 та зареєстровані на праві власності за відповідачами, а саме:

земельна ділянка з кадастровим 3220886700:07:002:0736 площею 0,5 га зареєстрована 20 березня 2015 року на праві власності за ОСОБА_1 , підстава реєстрації - свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер НОМЕР_1, видане 08 квітня 2015 року РС Бориспільського МРУЮ Київської області;

земельна ділянка з кадастровим номером 3220886700:07:002:0737 площею 0,5 га зареєстрована 23 квітня 2015 року на праві власності за відповідачем ОСОБА_2 , підстава реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки реєстровий АДРЕСА_4 НАМ № 833478-НАМ № 833479, посвідчений 23 квітня 2015 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області.

Відповідно до листа управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області від 19 червня 2015 року за № 10-1006-0.2-1040/2-15 земельні ділянки зазначені у запиті прокурора (у тому числі спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886700:07:002:0736, 3220886700:07:002:0737, 3220886700:07:002:0662), знаходяться на території, яка планується під будівництво великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва відповідно до розпорядження КМ України від 22 лютого 2008 року № 326-с Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва та протоколу Київської обласної державної адміністрації від 17 липня 2007 року (із змінами від 16 липня 2009 року) про погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва.

Згідно з інформацією Служби автомобільних доріг у Київській області, викладеною в листі від 30 січня 2015 року № 08с/1752, відповідно до наданих координат поворотних точок та графічних матеріалів зазначені земельні ділянки з кадастровими номерами, у тому числі спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886700:07:002:0736, 3220886700:07:002:0737, 3220886700:07:002:0662, знаходяться у коридорі проходження ВКАД і потрапляють безпосередньо в зону розміщення самої автодороги, що також підтверджується викопіюваннями з проекту капітального ремонту, реконструкції ВКАД на ділянці Іванків-Безуглівка км 0+000 до км 19+000, зокрема транспортна розв`язка на км. 12-13.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) зроблено висновок, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника .

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

У постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-3029цс15 зроблено висновок, що

на позови прокуратури, які пред`являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади, поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18) зроблено висновок, що

сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову не відповідає вимогам закону .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18) зроблено висновок, що:

на віндикаційні позови держави та територіальних громад (в особі органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно) поширюється загальна позовна давність. Зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або мали би стати остаточними, якби позовна давність була застосована без дискримінації на користь держави, є несумісною з принципом правової визначеності. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру ). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) зазначено, що:

для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (див. пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16). Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц). У випадку підтвердження під час нового розгляду справи підставності заявлених позовних вимог суд апеляційної інстанції має дослідити питання перебігу позовної давності за кожною вимогою і щодо кожного з відповідачів, які заявили про її застосування, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 138-140 постанови від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 і в пункті 96 постанови від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц .

Аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_2 у запереченнях (а. с. 45-48) та ОСОБА_1 у запереченнях (а. с. 52 - 55) заявляли про пропуск позивачем позовної давності.

У справі, що переглядається, позов заявлено прокурором у інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області та Головного управління Держземагенства в Київській області. Проте суд апеляційної інстанції не перевірив коли про порушення прав або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме - Державна інспекція сільського господарства в Київській області та Головне управління Держземагенства в Київській області. У матеріалах справи наявний лист управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області від 17 червня 2015 року на № 3961 виз 15 (а. с. 21), згідно якого в управлінні Держземагенства у Бориспільському районі Київської області міститься другий (архівний) примірник державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 200921, виданого на ім`я ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:07:002:0662. Апеляційний суд не оцінив зазначений доказ на предмет обізнаності Головного управління Держземагенства в Київській області про порушення прав та інтересів держави або про особу, яка його порушила та не встановив початок перебігу позовної давності за заявленими позовними вимогами.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що рішення апеляційного суду в оскарженій частині ухвалене без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення апеляційного суду в оскарженій частині скасувати і передати справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року у частині позовних вимог Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області та Головного Управління Держземагенства в Київській області до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Служба автомобільних доріг у Київській області, про визнання незаконними та скасування розпорядження Бориспільської РДА Київської області № 4013 від 13 червня 2008 року, визнання недійсним та скасування державної реєстрацію державного акту серії ЯЖ № 200921 на право власності на земельну ділянку площею 1 га кадастровий номер 3220886700:07:002:0662 на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, визнання недійсним та скасування державної реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 08 квітня 2015 року на земельну ділянку площею 0,5 га належну ОСОБА_1 кадастровий номер 3220886700:07:002:0736, повернення земельної ділянки із кадастровими номерами 3220886700:07:002:0737 та 3220886700:07:002:0736 у власність держави в особі Головного Управління Держземагенства в Київській області, скасувати.

Передати справу № 359/6456/15-ц у частині позовних вимог Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області та Головного Управління Держземагенства в Київській області до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Служба автомобільних доріг у Київській області, про визнання незаконними та скасування розпорядження Бориспільської РДА Київської області № 4013 від 13 червня 2008 року, визнання недійсним та скасування державної реєстрацію державного акту серії ЯЖ № 200921 на право власності на земельну ділянку площею 1 га кадастровий номер 3220886700:07:002:0662 на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, визнання недійсним та скасування державної реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 08 квітня 2015 року на земельну ділянку площею 0,5 га належну ОСОБА_1 кадастровий номер 3220886700:07:002:0736, повернення земельної ділянки із кадастровими номерами 3220886700:07:002:0737 та 3220886700:07:002:0736 у власність держави в особі Головного Управління Держземагенства в Київській області, на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року у в скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук