Постанова

від 30.10.2019 по справі 344/17666/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 344/17666/15-ц

провадження № 61-23464св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,

відповідач - ОСОБА_7 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області,

у складі судді Бородовського С. О., від 03 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Горейко М. Д., Ясеновенко Л. В., від 13 березня 2017 року .

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У грудні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до

ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником земельної ділянки по Калуському шосе у м. Івано - Франківську , кадастровий номер 2610100000:01:004:0084, на якій вона збудувала чотириповерховий будинок. Позивачі вказали, що вони є власниками сусідніх земельних ділянок біля спірного будинку відповідача. Згідно генерального плану м. Івано-Франківська територія знаходження вказаних земельних ділянок віднесена до садибної житлової забудови. Цільове призначення земельної ділянки відповідача визначено як будівництво та обслуговування житлового будинку. На час будівництва відповідач повідомила позивачів про намір здійснити будівництво житлової садиби, тому позивачі погодились надати згоду на підключення до мереж постачання.

Збудований відповідачем будинок позивачі вважають самочинним будівництвом, тому посилаючись на частину сьому статті 376 ЦК України просили суд визнати незаконними дії щодо будівництва багатоквартирного будинку на земельній ділянці по Калуському шосе у м. Івано-Франківську , кадастровий номер 2610100000:01:004:0084, без належної документації та з істотними порушеннями будівельних та протипожежних норм і правил, зобов`язати відповідача знести об`єкт будівництва та зобов`язати відповідача здійснити коректуру проекту забудови вказаної земельної ділянки у відповідності до чинних будівельних норм, стандартів і правил та цільового призначення земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 03 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спір виник між сторонами з приводу реалізації відповідачем свого права на забудову земельної ділянки та порушенням такими діями речових прав позивачів на земельні ділянки, що перебувають у їх власності. Однак позивачами не доведено обставин істотного відхилення відповідачем від проекту, що могло б суперечити суспільним інтересам або порушувати права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил. Будівництво спірного будинку здійснено на основі та у відповідності до проектної документації на відповідне будівництво та з отриманням дозволів на початок робіт. Також спірне будівництво прийнято до експлуатації у порядку, що встановлений законом.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня

2017 рокуапеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 03 серпня 2016 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що позивачами не доведено обставин будівництва спірного будинку на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Досліджені докази вказують на те, що на час будівництва, реконструкції та прийняття будівництва в експлуатацію відсутні правові підстави для висновку про самочинність спірного будівництва. Припущення позивачів про порушення відповідачем порядку будівництва спірного будинку не підтверджено належними доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не врахували всі факти, що входять до предмета доказування, а саме факт самочинного будівництва відповідачем багатоквартирного будинку на земельній ділянці, відведеній під будівництво індивідуального житлового будинку у кварталі, який згідно містобудівної документації та детального плану територій передбачає садибну забудову, а отже наявний факт реального порушення прав позивачів незаконним будівництвом. Суди не взяли до уваги, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією скасовано декларацію про початок будівельних робіт та направлено відповідачу припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Суди не надали належної правової оцінки доказам на підтвердження порушення прав позивачів як суміжних землевласників незаконним будівництвом.

Доповнення до касаційної скарги не можуть бути прийняті до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки подані поза межами строку на касаційне оскарження.

Короткий зміст відзиву (заперечення) на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_7 просить залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справу передано до Верховного Суду та 07 червня 2019 року розподілено судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по Калуському шосе у м . Івано - Франківськ , кадастровий номер 2610100000:01:004:0099.

Відповідно до державного акту від 19 червня 2009 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку.

Відповідно до державного акту № 849768 від 09 липня 2010 року ОСОБА_5 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_7 для обслуговування житлового будинку.

Відповідно до державного акту № 932361 від 01 грудня 2011 року ОСОБА_7 є власником земельної ділянки у районі Калуського шосе у м. Івано-Франківськ .

Згідно будівельного паспорту №61/15-51 ОСОБА_7 мала намір здійснити на спірній земельній ділянці будівництво індивідуального житлового будинку.

Відповідно до інформації департаменту будівництва та архітектури

виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 15 липня 2015 року ОСОБА_7 надано містобудівні умови та обмеження для реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний триповерховий житловий будинок.

Відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови від 17 червня

2015 року ОСОБА_7 надано погодження на реконструкцію незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний триповерховий житловий будинок.

Відповідно до інформації департаменту будівництва та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 31 серпня 2015 року згідно чинного на той час генерального плану територія в районі вулиць Лятошинського-Хоминишина є територією садибної забудови.

20 липня 2015 року ОСОБА_7 видано декларацію про початок виконання будівельних робіт для будівництва триповерхового будинку, площею

839,78 кв. м.

24 грудня 2015 року ОСОБА_7 видано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок на три поверхи та цоколь. 29 грудня 2015 року зареєстровано декларацію про готовність спірного об`єкта будівництва до експлуатації у встановленому законом порядку - багатоквартирного житлового будинку в три поверхи та цоколь.

Відповідно до експертного звіту щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності, довговічності об`єкта будівництва поверховість його складає три поверхи.

У 2015 році ОСОБА_7 замовила складення містобудівного розрахунку реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку по вулиці Гімназійній у м. Івано-Франківську .

ОСОБА_7 уклала договір від 26 листопада 2015 року про пайову участь замовників у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста й згодом трьома платежами сплатила 5 тис. грн,

41 356,27 грн та 180 тис. грн.

Висновком судового будівельно-технічного дослідження від 03 березня 2016 року № 1/03/03 визначено, що проектно-технічна документація на будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_6 розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; користування земельною ділянкою здійснюється відповідно до її цільового призначення (т. 2, а. с. 92-96).

Зазначеним висновком судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що оскільки пункт 3.19 ДБН 360-92 дозволяє в садибній забудові споруджувати будинки висотою до чотирьох поверхів, то поверховість збудованого багатоквартирного будинку, про який йдеться, відповідає генплану забудови міста та вимогам ДБН.

При проектуванні та будівництві спірного будинку дотримано державних стандартів, норм і правил та вимог ДБН 360-92, за винятком часткового недотримання відстані (побутового розриву) між будинком ОСОБА_5 та багатоквартирним будинком, яку не можна вважати істотним порушенням основних будівельних норм і правил.

Також вказаним висновком встановлено, що експертом не виявлено порушень законних прав та інтересів користувачів прилеглих земельних ділянок та власників розташованих на них будівель і споруд, за виключенням незначного порушення щодо недотримання побутового розриву між спірним будинком та будинком ОСОБА_5 Потенційної загрози для здоров`я і безпеки майбутнім жильцям багатоквартирного будинку та сусіднім прилеглим землекористувачам земельних ділянок та власникам розташованих на них будівель і споруд, збереження їхнього майна, екологічної ситуації, тощо не встановлено.

Земельна ділянка, виділена ОСОБА_7 під забудову, використана останньою за її цільовим призначенням.

Вказаний висновок експерта по своїй суті відповідає висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24 січня 2017 року, складеному експертом Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами проведення судової експертизи, призначеної відповідно до ухвали суду апеляційної інстанції за клопотанням ОСОБА_14 (т. 4, а. с. 52-58).

Цим висновком встановлено, що проект реконструкції незавершеного будівництва по вул. Гімназійній у м. Івано-Франківську на земельній ділянці, площею 0,0689 га, повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та містобудівної документації на місцевому рівні відносно житлових будинків АДРЕСА_4 та

АДРЕСА_5 .

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першої статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

У відповідності до статті 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.

За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, із урахуванням наведених норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належним чином оцінивши письмові докази та висновки експертів у їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність позивачами факту порушення відповідачем їхніх прав в результаті здійснення будівництва (реконструкції) будинку по вулиці Гімназійній у м. Івано-Франківську .

За змістом частини четвертної статті 82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі № 876/1208/17 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування містобудівних умов та обмежень забудови.

Під час розгляду справи № 876/1208/17 судом встановлено, що після скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 20 липня 2015 року ОСОБА_7 виконала вимоги припису від 02 грудня 2015 року та усунула виявлені під час перевірки порушення, внаслідок чого управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 24 грудня 2015 року зареєструвало нову декларацію про початок виконання будівельних робіт замовника ОСОБА_7 з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку. Згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок у м. Івано-Франківську по вул. Калуське шосе замовника ОСОБА_7 за №ІФ 14315330611, станом на 29 грудня

2015 року будівельні роботи з реконструкції були завершені.

Відмовляючи у задоволенні позову, Львівський апеляційний адміністративний суд виходив із того, що надаючи ОСОБА_7 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а також здійснюючи реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, компетентні органи діяли в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог законодавства, оскільки наміри забудови земельної ділянки, а саме: реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.

Позивачі не навели належних аргументів на підтвердження факту порушення їх прав внаслідок видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ОСОБА_7 , реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, що стало також окремою підставою для відмови у позові.

Доводи касаційної скарги, які значною мірою зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 03 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович