Ухвала

від 31.10.2019 по справі 916/912/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

31 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/912/19

Провадження № 12-184гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачаКібенко О. Р.,

суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 916/912/19

за позовомДержавного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт (далі - ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт )

до Первинної профспілкової організації Білгород-Дністровського морського торговельного порту (далі - Профспілка)

про стягнення3 601 096,99 грн

за касаційною скаргою ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 червня 2019 року

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 серпня 2019 року,

У С Т А Н О В И Л А:

29 березня 2019 року ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Профспілки 3 601 096,99 грн заборгованості, яка утворилася протягом 2011-2018 років за реалізацію путівок на базу відпочинку Прибій .

16 травня 2019 року відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на те, що спірні правовідносини виникли з колективного договору (реєстраційний № 55 від 04 листопада 2013 року), укладеного між трудовим колективом ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт та адміністрацією цього підприємства, а тому спір, що виник між сторонами, є колективним трудовим спором, який не має господарського характеру, а тому не підлягає вирішенню в судах господарської юрисдикції.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 24 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 серпня 2019 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) закрив провадження у справі, оскільки спір виник із трудових правовідносин, спрямований на захист трудових прав працівників і не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Суди послалися на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17 (провадження № 12-92гс18).

Суд першої інстанції зазначив, що розбіжності, які виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо виконання колективного договору згідно зі статтею 2 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) визначено як колективний трудовий спір (конфлікт). Цим же Законом установлено окремий (позасудовий) порядок вирішення колективного трудового спору, зокрема трудовим арбітражем. Тобто можливість судового порядку розгляду цього спору не передбачена процесуальним законодавством та зазначеним Законом.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, однак зазначив, що позивач не позбавлений права звернутися з позовом за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.

11 вересня 2019 року ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій помилково визначено характер правовідносин, що виникли між сторонами; проігноровано ту обставину, що відносини сторін є виключно розрахунковими і не стосуються порядку нормування, оплати, охорони праці, тривалості робочого часу і відпочинку, організації і обслуговування робочих місць тощо; Профспілка виступає як юридична особа, а її діяльність регулюється нормами Господарського кодексу України; посилання на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду є помилковим, оскільки обставини у справах не є подібними.

Профспілка подала відзив на касаційну скаргу, в якому вона не погоджується з доводами скаржника та зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно визначили характер правовідносин, що склалися між сторонами, судові рішення ухвалили з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26 вересня 2019 року відкрила касаційне провадженнята ухвалою від 17 жовтня 2019 року передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду, перевіривши наявність підстав для передачі справи на її розгляд, дійшла таких висновків.

Законом України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи частину шосту статті 303 ГПК України викладено в новій редакції, згідно з якою якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що правова позиція щодо юрисдикційності спору у правовідносинах за участю професійних спілок висловлена нею у постанові від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17 (провадження № 12-92гс18), в якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір між профспілковою організацією та роботодавцем щодо стягнення заборгованості з відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічні висновки були зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 174/580/16-ц (провадження № 14-127цс19), від 17 вересня 2019 року у справі № 904/4107/18 (провадження № 12-68гс19).

Так, у справі № 910/11188/17 Первинна профспілкова організація Управління Національного банку України у Тернопільській області звернулася до суду з позовом до Національного банку України про стягнення заборгованості з відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, який обґрунтований приписами статей 249, 250 Кодексу законів про працю України, статей 42, 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

У справі № 174/580/16-ц Первинна профспілка Свободу Праці Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія про стягнення заборгованості на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, який обґрунтований положеннями колективного договору та статті 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

У справі № 904/4107/18 Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства Дніпропетровський завод прокатних валків звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Дніпропетровський завод прокатних валків про стягнення заборгованості на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу, який обґрунтований нормами статті 250 Кодексу законів про працю України, статті 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Спірні правовідносини у цих справах стосувалися обов`язку роботодавців здійснювати відрахування професійним спілкам коштів на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу, який спрямований на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов функціонування профспілок, та безпосередньо відносилися до господарського забезпечення діяльності профспілки як негосподарюючого суб`єкта згідно з приписами частини третьої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Позивачем у цих справах виступала професійна спілка, а відповідачем - роботодавець.

Натомість у справі № 916/912/19 саме професійна спілка є відповідачем за позовом роботодавця про стягнення заборгованості за реалізацію путівок на базу відпочинку, яка є структурним підрозділом позивача. Позовні вимоги вмотивовані положеннями статей 1, 3, 5 Закону України Про колективні договори і угоди , статті 10 Кодексу законів про працю України, статті 3 ГК України, статей 509, 525, 526, 639 Цивільного кодексу України. Спірні відносини стосуються виконання умов колективного договору, згідно з яким сторони домовилися спільно формувати і розподіляти кошти на соціально-культурні заходи, пільги і компенсації працівникам, використовувати їх виходячи із пріоритетів і фінансових можливостей підприємства, згідно зі затвердженим кошторисом використання коштів на соціально-культурні заходи, пільги і компенсації працівникам, у тому числі надавати профспілковому комітету 20 % від загальної кількості путівок на базу відпочинку для їх розподілу за пільговою ціною.

Таким чином у зазначених справах обставини, характер спірних правовідносин та склад сторін не є тотожними (у справах №№ 910/11188/17, 174/580/16-ц, 904/4107/18 позивачем виступала професійна спілка, а відповідачем роботодавець; у справі № 916/912/19 позивачем виступає роботодавець, а відповідачем професійна спілка); відтак правовідносини не є подібними.

Тому висновок щодо застосування норм права, який викладений у зазначених вище постановах Великої Палати Верховного Суду, не може бути застосований у даній справі.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про доцільність розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно із частинами четвертою та п`ятою статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що скаржник оскаржує ухвалу суду першої інстанції, якою закінчено розгляд справи, після її перегляду в апеляційному порядку, у справі, ціна позову в якій перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, остання розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників, явка яких не є обов`язковою згідно з приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.

Керуючись статтями 120, 121, 233-235, 301, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А:

1. Прийняти до розгляду справу № 916/912/19 за касаційною скаргою Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 червня 2019 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 серпня 2019 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 18 лютого 2020 року об 11 годині 30 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.

4. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Р. Кібенко

Судді: С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко

В. В. Британчук Н. П. Лященко

М. І. Гриців О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

В. І. Данішевська О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

В. С. Князєв В. Ю. Уркевич

О. Г. Яновська