Рішення

від 05.11.2019 по справі 152/1220/19

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1220/19

2/152/477/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 листопада 2019 року м. Шаргород

Справа №152/1220/19

Провадження №2/152/477/19

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Костриці В.С.,

представника відповідача - Красножон А.М.,

розглянувши в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шаргородського сільського споживчого товариства про стягнення заборгованості,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача

1. Виклад позиції позивача.

01.10.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Шаргородського районного суду з позовом до Шаргородського ССТ про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з Шаргородського сільського споживчого товариства на її користь заборговані грошові кошти в сумі 58900 грн., 4711,90 грн. інфляційних втрат та 1767 грн. у рахунок трьох процентів річних, а всього 65378,90 грн., а також понесені нею судові витрати по сплаті судового збору та за надання правничої допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона з 22.04.2016 року є членом Шаргородського ССТ і впродовж квітня 2016 року - липня 2017 року, згідно з умовами Договору про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів Шаргородського ССТ від 22.04.2016 року, внесла на банківські рахунки Шаргородського ССТ додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів Шаргородського ССТ в сумі 58900 грн. на підставі Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України , затвердженого постановою четвертих зборів ради Укоопспілки 19 скликання 24 січня 2007 року з наступними змінами і доповненнями, що підтверджується банківськими квитанціями.

Відповідно до п.2.2.3 Договору, укладеного між нею та Шаргородським ССТ, та керуючись п.5.3.4 вказаного Положення 04.09.2018 року вона звернулася до відповідача з заявою про повернення внесених нею на банківські рахунки Шаргородського ССТ додаткових пайових внесків на загальну суму 58900 грн., на що отримала відповідь від 06.09.2018 року про те, що відповідач не взмозі повернути їй додаткові внески через відсутність коштів.

Згідно з п.2.3.5 Положення, 10.09.2018 року вона звернулася до загальних зборів членів споживчого товариства Шаргородського ССТ з заявою-клопотанням про повернення їй додаткових пайових внесків в сумі 58900 грн.

29.10.2018 року рішенням зборів їй відмовлено у поверненні внесків, чим порушено п.5.3.4. Положення та п.2.2.3 укладеного між нею та відповідачем Договору від 22.04.2016 року, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду.

Крім того, з часу розгляду її звернень минуло понад 30 днів, проте Шаргородським ССТ кошти повернуто не було, тоді як, відповідно до п.5.3.4 Положення, що є обов`язковим для виконання споживчими товариствами, споживспілками, їх підприємствами (об`єднаннями), іншими суб`єктами господарювання Центральної спілки споживчих товариств України, повернення внеску проводиться згідно із заявою власника не пізніше 30 днів з дня подачі заяви.

Враховуючи, що в порушення вимог ст.526 ЦК України та вимог Положення, відповідач протягом тридцяти днів не повернув їй додатковий пайовий внесок, вона має право, відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, на стягнення з відповідача 4711,90 грн. в рахунок індексу інфляції за весь час прострочення повернення додаткового пайового внеску та 1767 грн. в рахунок трьох процентів річних від простроченої суми.

Вважає, що відповідач повинен спалити їй 58900 грн. заборгованої суми за Договором від 22.04.2016 року, 4711,90 грн. інфляційних та 1767 грн. у рахунок трьох процентів річних, а всього 65378,90 грн.

В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Костриця В.С. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 58900 грн. заборгованої суми за Договором від 22.04.2016 року, 4711,90 грн. інфляційних та 1767 грн. у рахунок трьох процентів річних, тобто 65378,90 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. та витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 3000 грн., а всього - 69147,30 грн.

Позивач ОСОБА_1 пояснила, що у 2016-2017 роках на підставі Договору від 22.04.2016 року про додатковий пайовий внесок внесла додаткові пайові внески на рахунок відповідача у сумі 58900 грн. У вересні 2018 року вона звернулася до відповідача та до загальних зборів Шаргородського ССТ про повернення внесених пайових внесків у сумі 58900 грн., але протягом року відповідач не виконує умови договору та не повертає суми пайових внесків, у зв`язку із чим просить стягнути з відповідача заборговану суму з врахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних, а також понесені судові витрати.

Представник позивача - адвокат Костриця В.С., повноваження якого підтверджуються ордером серії ВН №100522 від 01.10.2019 року та Договором про надання правничої допомоги (а.с.16, 17), пояснив, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на умовах Договору про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів споживчого товариства від 22.04.2016 року, на підставі якого позивач протягом 2016-2017 років внесла додаткових пайових внесків на рахунки відповідача в сумі 58900 грн. При зверненні позивача до відповідача щодо повернення цієї суми, в порушення умов договору, протягом місяця означена сума їй не виплачена, тому є заборгованістю відповідача перед позивачем і на неї, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, нараховуються інфляційні втрати та три проценти річних. Розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат наведені у розрахунку, що поданий у підготовче судове засідання. Так, розрахунок інфляційних втрат розраховувався шляхом множення суми боргу на індекс інфляції та діленням цієї суми на 100% і від отриманої суми шляхом віднімання суми боргу встановлено розмір інфляційних втрат у гривні, наприклад, розрахунок за жовтень 2018 року становить - 58900 х 101,7 : 100 - 58900 = 1001,30 грн. Такий розрахунок здійснено позивачем за кожен наступний місяць після прострочення суми виплати, тобто з жовтня 2018 року і до жовтня 2019 року, а саме до часу звернення з позовом до суду, але, враховуючи, що з червня 2019 року індекс інфляції менший 100%, то розрахунок інфляційних втрат здійснено з жовтня 2018 року по травень 2019 року включно. Розрахунок трьох процентів річних здійснено шляхом множення суми боргу на 3% річних. Загальна сума інфляційних втрат становить 4711,90 грн., а трьох процентів річних - 1767 грн.

Вказані нарахування, на його думку, не суперечать умовам Договору від 22.04.2016 року, оскільки здійснюються на прострочену суму боргу, відповідно до вимог ст.625 ЦК України.

2. Виклад позиції відповідача.

Представник відповідача Шаргородського сільського споживчого товариства - Красножон А.М., яка є головою правління ССТ (а.с.48-49), і, відповідно до п.35 Статуту від 2018 року, має право представляти ССТ без довіреності в судах (а.с.69), позовні вимоги ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні визнала в повному обсязі, беззастережно, розрахунки суми боргу відповідача перед позивачем відповідають вимогам ЦК України та умовам Договору від 22.04.2019 року, тому просить справу розглянути в підготовчому судовому засіданні та ухвалити судове рішення. Понесені позивачем судові витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі. Сума боргу відповідача перед позивачем дійсно наявна, оскільки ОСОБА_1 внесла пайові внески на рахунок ССТ в сумі 58900 грн. і повинна була їх отримати при першому ж зверненні, але товариство не мало відповідних коштів, тому не повернуло борг позивачеві у встановлені Договором від 22.04.2016 року строки.

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача

1. 01.10.2019 року разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позовних вимог (а.с.19-20).

2. 22.10.2019 року в підготовчому судовому засіданні сторонами подано заяву про затвердження мирової угоди та мирову угоду (а.с.50-53).

3. Позивач ОСОБА_1 , згідно із заявою від 22.10.2019 року, просить про розгляд справи у її та представника відсутності (а.с.89).

4. Представник відповідача Шаргородського ССТ - голова правління Красножон А.М. 22.10.2019 року подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заперечень щодо позову ОСОБА_1 не має, позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує щодо розгляду справи в підготовчому засіданні (а.с.87).

5. Позивач ОСОБА_1 05.11.2019 року подала клопотання про приєднання розрахунків (а.с.95-97).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Відповідно до ухвали судді від 02.10.2019 року, повернуто заявнику ОСОБА_1 заяву про забезпечення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Шаргородського ССТ про стягнення заборгованості (а.с.38).

2. Ухвалою суду від 02.10.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.10.2019 року (а.с.39).

3 . Відповідно до ували судді від 22.10.2019 року, відмовлено у затвердженні мирової угоди, укладеної між позивачем ОСОБА_1 та представником відповідача - головою правління Шаргородського сільського споживчого товариства Красножон А.М. 22.10.2019 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Шаргородського сільського споживчого товариства про стягнення заборгованості, підготовче судове засідання продовжено (а.с.79-82).

4. 22.10.2019 року підготовче судове засідання відкладено на 23.10.2019 року (а.с.83).

5. В підготовче судове засідання, призначене на 23.10.2019 року, сторони не прибули, подали заяви про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні у їх відсутності, при цьому відповідач заявив про повне визнання позову.

6. 23.10.2019 року, відповідно до ухвали суду, відкладено підготовче судове засідання на 05.11.2019 року у зв`язку із неподанням позивачем обґрунтованого розрахунку позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних (а.с.91-92).

7. В підготовчому судовому засіданні представник відповідача Красножон А.М. заявила про повне визнання позовних вимог ОСОБА_1 та про підтримання поданої нею заяви про повне визнання позову від 22.10.2019 року. Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому судовому засіданні та ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, - немає.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, які регулюються ЦК України.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Вирішуючи спір, суд встановив, що з 22.04.2016 року позивач ОСОБА_1 є членом Шаргородського сільського споживчого товариства, що підтверджується членським квитком (а.с.7).

Крім того, суд встановив факт укладення Договору про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів споживчого товариства між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем від 22.04.2016 року (а.с.9).

Вказаний договір підписаний позивачем ОСОБА_1 та представником відповідача Шаргородського ССТ головою правління Красножон А.М., обраної зборами Шаргородського ССТ від 20.10.2018 року (а.с.48), призначеної на підставі Постанови №12 від 20.10.2018 року (а.с.49).

Так, згідно з п.1 Договору, його предметом є внесення пайовиком ОСОБА_1 пайового внеску для формування фінансових ресурсів Шаргородського сільського споживчого товариства з метою отримання кооперативних виплат.

Пайовий внесок, відповідно до п.п.2.1 п.2 Договору, складає 60000 (шістдесят тисяч) гривень, на який Шаргородське ССТ зобов`язується нараховувати та щомісячно видавати кооперативні виплати, що встановлено п.п.2.2.2. Договору.

Разом з тим, у вказаному вище підпункті 2.2.2. Договору не зазначено розміру відсотків річних від суми пайового внеску.

Відповідно до п.п.2.2.3 п.2 Договору, товариство зобов`язується повернути пайовий внесок у місячний термін з дня подачі пайовиком письмової вимоги.

У разі порушення термінів повернення додаткового пайового внеску товариство повинно сплатити пайовику пеню в розмірі 0,5 % від суми належного платежу за кожний день прострочення, але не більше 3% річних з простроченої суми (п.п.3.1 Договору).

В разі невиконання умов цього договору сторони вирішують спір переговорами, а при недосягненні згоди спір розглядається в суді (п.п.3.2 Договору).

Строк дії означеного Договору - з моменту підписання і до моменту письмового заявлення однією із сторін про його розірвання (п.п.4.1. Договору).

Судом встановлено, що жодна із сторін означеного Договору не подавала письмової заяви про його розірвання, оскільки докази про його розірвання відсутні.

З заяви-клопотання позивача ОСОБА_1 на ім`я голови правління Шаргородського ССТ Красножон А.М. від 22.04.2016 року, що є додатком 9 до Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України, вбачається, що позивач надала пайовий внесок на формування фінансових ресурсів Шаргородського ССТ в сумі шістдесяти тисяч гривень (а.с.8).

Разом з тим, судом встановлено факт внесення коштів позивачем ОСОБА_1 відповідачу протягом квітня 2016 року - липня 2017 року на загальну суму 58900 грн., що підтверджується банківськими квитанціями від 22.04.2016 року за №63, від 01.06.2016 року за №6, від 27.07.2017 року за №17, з яких вбачається, що 22.04.2019 року позивачем внесено на рахунок отримувача - Шаргородського ССТ кошти в сумі 9900 грн., 01.06.2016 року - 9000 грн., 27.07.2017 року - 40000 грн. (а.с.10-11).

04.09.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила видати її пайовий внесок в сумі 58900 грн., внесений нею на формування фінансових ресурсів споживчого товариства згідно з договором від 22.04.2016 року (а.с.12), на що отримала відповідь від 06.09.2018 року про неможливість повернення додаткових пайових внесків через відсутність коштів (а.с.13).

У відповідності до п.2.3.5. Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України, затвердженого постановою четвертих зборів Ради Укоопспілки 19 скликання 24 січня 2007 року, 10.09.2018 року позивач звернулася до загальних зборів членів Шаргородського ССТ з заявою-клопотанням про повернення пайового внеску в сумі 58900 грн. (а.с.14).

Рішенням загальних зборів Шаргородського ССТ від 29.10.2018 року звернення ОСОБА_1 залишено без задоволення через відсутність коштів та рекомендовано звернутися до суду (а.с.15).

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем Шаргородським ССТ п.2.2.3 Договору про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів споживчого товариства, укладеного 22.04.2016 року між позивачем та відповідачем у зв`язку із неповерненням ОСОБА_1 пайового внеску у місячний термін з дня подачі останньою відповідної заяви, тобто факт порушення грошового зобов`язання, починаючи з жовтня 2018 року, у зв`язку із чим у позивача виникло право заявлення вимог за порушення грошового зобов`язання, встановлених ч.2 ст.625 ЦК України, що не суперечить вимогам п.5 Договору, враховуючи, що сума, яка належала до виплати відповідачем позивачеві стала простроченою.

Так, частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання, так і на не договірні (деліктні) зобов`язання.

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог ст.625 ЦК України, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь суми трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 1767 грн., а також інфляційних втрат в сумі 4711,90 грн.

Заперечень щодо вказаних розрахунків представник відповідача не висловила, натомість заявила про визнання позову у повному обсязі.

Суд погоджується із наведеними позивачем розрахунками суми трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 1767 грн. (58900 х 3% = 1767 грн.), а також інфляційних втрат в сумі 4711,90 грн. (58900 х 101,7 : 100 - 58900 = 1001,30 грн.; 58900 х 101,4 : 100 - 58900 = 824,60 грн.; 58900 х 101,8 : 100 - 58900 = 471,20 грн.; 58900 х 101,0 : 100 - 58900 = 589 грн.; 58900 х 100,5 : 100 - 58900 = 294,50 грн.; 58900 х 100,9 : 100 - 58900 = 530,10 грн.; 58900 х 101,0 : 100 - 58900 = 589 грн.; 58900 х 100,7 : 100 - 58900 = 412,30 грн.; 1001,30 + 824,60 + 471,20 + 589 + 294,50 + 530,10 + 589 + 412,30 = 4711,90 грн.) (а.с.96, 97).

Оскільки факт виконання умов договору відповідачем - Шаргородським ССТ не доведено, то право позивача невиконанням зобов`язання з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту шляхом стягнення суми боргу в розмірі 58900 грн., трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 1767 грн. та інфляційних втрат в сумі 4711,90 грн., а всього в загальній сумі 65378,90 грн. (58900 + 1767 + 4711,90).

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають зобов`язальні правовідносини, зокрема, щодо невиконання договірних зобов`язань, які регулюються ЦК України.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

За змістом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вказаного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

VІ. Висновки суду

Аналізуючи норми наведеного законодавства та досліджені судом докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позивач має право на звернення до суду з означеним позовом.

Також, у суду склалася достатня переконаність у тому, що позов підлягає задоволенню з наведених у ньому підстав, які підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, проаналізованими судом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Отже, суд констатує той факт, що позивачем надано суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які проаналізовані судом у їх сукупності та взаємозв`язку і дають підстави для висновку про задоволення позову, тоді як відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов`язань за договором про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів споживчого товариства від 22.04.2016 року, натомість заявлено про повне визнання позову, тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у підготовчому судовому засіданні.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК).

Згідно з вимогами ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з Шаргородського ССТ на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. (а.с.1).

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.2 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат ( ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України).

Частиною 3 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем додано до позову договір про надання професійної правової (правничої) допомоги від 14.02.2019 року, укладений між нею та адвокатом Кострицею В.С. (а.с.17); копію свідоцтва адвоката Костриці В.С. про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.18); ордер серії ВН №100522 (а.с.16); розрахунок суми гонорару (понесених витрат) за надану правничу допомогу (послуги) адвоката від 22.10.2019 року з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кострицею В.С. (а.с.56), квитанція адвоката до прибуткового касового ордера серії 02 БР №448100 на суму 3000 грн. (а.с.55).

Таким чином, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на надання правничої допомоги в сумі 3000 грн., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки розмір витрат встановлений згідно з умовами угоди про надання професійної правничої допомоги і є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того, витрати на надання професійної правничої допомоги фактично понесені позивачем і документально підтверджені.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 133, 141, 197, 198, 200, 206, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 ЦК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Шаргородського сільського споживчого товариства про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Шаргородського сільського споживчого товариства на користь ОСОБА_1 заборгованість згідно з Договором від 22.04.2016 року про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів споживчого товариства в сумі 58900 грн., інфляційні втрати в сумі 4711,90 грн., три проценти річних в сумі 1767 грн., а всього 65387 ( шістдесят п`ять тисяч триста сімдесят вісім) гривень 90 копійок.

Стягнути з Шаргородського сільського споживчого товариства на користь ОСОБА_1 судові витрати: 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на надання професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шаргородський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Калинівка Шаргородського району Вінницької області, жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України: серія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;

- відповідач - Шаргородське сільське споживче товариство, адреса місцезнаходження: 23500, м. Шаргород Вінницької області, вул. Героїв Майдану, буд.252, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 01741497.

Повне рішення складено та проголошено 05.11.2019 року.

Суддя: