Рішення

від 11.10.2019 по справі 518/432/17

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №518/432/17

Провадження по справі №2/498/28/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі: головуючої судді - Чернецької Н.С., за участю секретаря судового засідання - Іванова І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, третя особа Ширяївський РС ГУ ДМС України в Одеській області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, визнання по 1/2 права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, визнання по 1/2 права власності на спадкове майно, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина , яка складається з земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва на території Миколаївської сільської ради, яка посвідчена державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серія АЯ № 275592 від 28.01.2005 року. Спадкоємцями майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 за законом першої черги є: чоловік - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 він та його брат ОСОБА_3 . Спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично прийняли він та його покійний батько, оскільки на час смерті спадкодавця вони проживали разом з спадкодавцем в одному житловому будинку та господарстві, що підтверджується відмітками в його паспорті громадянина України. В свою чергу Відповідач ОСОБА_3 на час смерті ОСОБА_4 проживав окремо від покійної матері разом із співмешканкою ОСОБА_6 в її будинку, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини своєчасно не звернувся, тому, що одна із причин була відсутність у ОСОБА_3 громадянства України та паспорту громадянина України. А тому він вважає, що відповідач вважається таким, що не прийняв спадщину. Вважає, що Миколаївська сільська рада Ширяївського району Одеської області при видачі довідки ОСОБА_3 про те з ким на момент смерті смерть проживала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та батько, не відповідає дійсності . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_5 , який був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 , один. Після смерті батька відкрилась спадщина в с. Миколаївка, Ширяївського району, Одеської області, яка складається з земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва на території Миколаївської сільської ради, яка посвідчена державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серія АЯ № 275592 від 28.01.2005 року. Їх батьки під час життя заповіту не склали. Оскільки їх батьки заповіту не склали, вступають в дію норми спадкування за законом. Спадкоємцями першої черги на спадкове майно за законом стали він та відповідач ОСОБА_3 та мають право на прийняття спадщини.09 грудня 2016 року він звернувся до Любашівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, так як він та батько проживали разом з покійною мамою, а тому фактично прийняли спадщину, однак його було повідомлено інформаційним листом від 09.12.2016 року вих. № 2161/02- 14, що немає можливості оформити на його ім`я спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , із - за відсутності спадкового майна, тому що 17 жовтня 2016 року за реєстром № 1381 Любашівською державною нотаріальною конторою було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку спадкодавця на ім`я сина - ОСОБА_3 . 22 грудня 2016 року він подав знову заяву до Любашівської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і 21.02.2017 року нотаріус Любашівської державної нотаріальної контори надала йому інформаційного листа від 21.02.2017 року вих. № 341/02-14 в якому повідомила його, що не має можливості оформити на його ім`я спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , із - за відсутності спадкового майна, тому що 17 жовтня 2016 року за реєстром № 1382 Любашівською державною нотаріальною конторою було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку спадкодавця на ім`я сина - ОСОБА_3 . Вважає, що він, безпосередньо після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв у спадок земельну ділянку, яка належала на праві особистої приватної власності покійній матері, так як на момент смерті був зареєстрований та проживав разом зі своєї сім`єю та з покійними батьками разом на день смерті мами, відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України він, вважається таким, що прийняв спадщину як спадкоємець, який постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті. Прийнявши фактично спадщину після смерті мами, він став власником 1/2 частини спадкового майна, але не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.Оскільки заява про відмову від спадщини, ним не подавалась до нотаріальної контори, а відповідач скрив факт наявності інших спадкоємців,тому вважає, що він, як спадкоємець першої черги має право оспорювати свідоцтва про право на спадщину за законом та ставити питання про їх часткову недійсність, оскільки це порушує його право на успадкування майна після смерті його мами та батька. Хоча після смерті їх батьків вони з братом домовились та відповідач обіцяв йому, що при подачі заяви вкаже його як спадкоємця і вони оформлять спадкове майно порівну кожному по 1\2 частині. Однак відповідач після смерті батька та матері прийняв спадщину шляхом подачі заяв до Любашівської державної нотаріальної контори та отримав свідоцтва про право власності на їх спадкове майно один. Оскільки заява про відмову від спадщини, позивачем не подавалась до нотаріальної контори, відповідач скрив факт наявності інших спадкоємців, а сільська рада видала незаконні довідки, тому вважає, що він має право оспорювати свідоцтва про право на спадщину за законом та ставити питання про їх часткову недійсність, оскільки це порушує його право на успадкування майна після смерті батька та матері. Тому просить суд встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В разі пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - визначити йому ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пропущений з поважних причин. Визнати частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 17 жовтня 2016 року (реєстраційний номер 1382 за 2016 рік) Любашівською державною нотаріальною конторою Одеської області, внісши до нього зміни, зменивши частку ОСОБА_3 у спадщині померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з однієї цілої до 1/2 спадкового майна. Визнати частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 17 жовтня 2016 року (реєстраційний номер 1381 за 2016 рік) Любашівською державною нотаріальною конторою Одеської області, внісши до нього зміни, зменшивши частку ОСОБА_3 у спадщині померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з однієї цілої до 1/2 спадкового майна. Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 в порядку спадкування за законом права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5125482900:01:002:0258, площею 3.33 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, посвідчена державним актом на право власності на землю серія ЯА № 275592 від 28.01.2005 року, яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та по 1/2 в порядку спадкування за законом права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5125482900:01:002:0259, площею 3.26 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, посвідчену державним актом на право власності на землю серія ЯА № 275592 від 28.01.2005 року, належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, заяв та клопотань від них до суду не надходило. Підстав для відкладення або перенесення судового засідання у суду немає. Тому суд, зважаючи на тривалий розгляд справи, вважає за необхідне розглянути позовну заяву по суті та винести рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду від нього надійшла заява, в якій він вказує,що позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволення позову та проводити судове засідання у його відсутність. Крім того, надав заперечення проти позову, в якому вказав, що вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, крім того останній не надав суду необхідних належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, а також не вказав правових підстав для їх задоволення. Позивачем по справі у встановлений законодавством строк для прийняття спадщини відповідну заяву до нотаріуса не подано, а отже він вважається таким, що не прийняв спадщину. Твердження позивача, що він разом з батьком проживав із спадкодавцем (матір`ю) в одному житловому будинку не відповідають дійсності, так як він з 2001 року разом із своєю сім`єю виїхав проживати до м.Біла Церква, Київської області Посилання відповідача на проставлену відмітку про місце реєстрації у його паспорті - с.Миколаївка, Ширяївського району, Одеської області, ще не є підтвердженням факту постійного проживання із спадкодавцем. Довідкою Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області від 07.02.2017 року №33 підтверджено факт постійного проживання із ОСОБА_4 , на день її смерті, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 - чоловіка, та ОСОБА_3 (відповідача по справі). Інформація, яка викладена у вищевказаній довідці, зазначається відповідно до погосподарської книги, яка ведеться у сільській раді. Тож обвинувачення позивача в тому, довідка, яка видана Миколаївською сільською радою Ширяївського району Одеської області про те, з ким на момент смерті проживала ОСОБА_4 не відповідає дійсності є безпідставними. Відповідно до пункту 23 Постанови Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами , у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини , спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини , а не про встановлення факту прийняття спадщини. Він , являючись спадкоємцем першої черги, який фактично прийняв спадщину, так як постійно проживав із спадкодавцями на день їх смерті, звернувся із заявами про видану свідоцтв про право на спадщину за законом. Незрозумілими є твердження позивача, щодо їх часток у спадщині, про які, з його пояснень у заяві, вони з ним ніби-то домовились. Так, з його слів, спочатку повинні були розподілити по окремій земельній ділянці йому - мамина, а відповідачу - батькова, далі по тексту заяви вже по 1/2 частині кожної земельної ділянки. Взагалі, ображає те, що він не піклувався так батьками при їх житті, як зараз піклується спадщиною, що залишилася після їх смерті. Доглядав батьків він, допомагав їм по господарству, коли батько захворів, то до лікарні він його відвіз, провідував його у лікарні, давав гроші на ліки, похованням батьків також займався він. З 2001 року ОСОБА_1 , взагалі не приїжджав до батьків, лише був на похоронах матері, а потім батька. Він розуміє, і не заперечує проти того, що ОСОБА_1 є таким самим спадкоємцем першої черги як і він, але він не уповноважував відповідача на оформлення його спадкових прав на спадщину, яка залишилась після смерті матері, батька. Позивач мав таку ж можливість, як і він подати заяву про прийняття спадщини і навіть не виїжджаючи із місця свого проживання (м.Біла Церква, Київської області ), звернувшись до нотаріуса з даного питання, де він отримав би відповідні роз`яснення щодо оформлення спадщини і крім того, вчасно б подав заяву. Позовні вимоги щодо визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом також вважає незаконними. Тому просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до нього про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними та визнання права власності на спадкове майно - в повному обсязі.

Представник відповідача Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява, відповідно до якої представник відповідача просить розглянути справу без його присутності та прийняти рішення на розсуд суду.

Представник третьої особи Ширяївського РС ГУ ДМС України в Одеській області в судове засідання не з`явився, пояснень, заяв та клопотань до суду не надав.

Суд, дослідивши докази в справі, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаївка Ширяївського району Одеської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого повторно 10 листопада 2016 року Ширяївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,33 га, що належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 275593 , виданого головою Ширяївської районної державної адміністрації Ширяївського району Одеської області від 28.01.2005 року, на підставі розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації від 16 листопада 2004 року №822 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Миколаївка Ширяївського району Одеської області помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого повторно 10 листопада 2016 року Ширяївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,26 га, що належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 275592 , виданого головою Ширяївської районної державної адміністрації Ширяївського району Одеської області від 28.01.2005 року, на підставі розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації від 16 листопада 2004 року №822 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а/з №19 від03.05.1969 року) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а/з №37 від 16.06.1972 року) є синами померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_7 05.02.2013 року змінив ім`я на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_5 .

ОСОБА_3 17.09.2016 року звернувся до Любашівської районної державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після померлих батьків. Любашівською районною державною нотаріальною конторою були відкриті спадкові справи №382/2016 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та №383/2016 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

17 жовтня 2016 року державним нотаріусом Любашівської районної державної нотаріальної контори - Котюжинською Л.Д. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 який являється спадкоємцем майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , спадщина складається з: земельної ділянки площею 3,33 га у межах згідно з планом, розташованої на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованої 28 січня 2005 року Ширяївським РВ Центр ДЗК , належної спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 275593, виданого 28 січня 2005 року Ширяївським районним відділом земельних ресурсів Одеської області на підставі розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області від 16 листопада 2004 року № 822, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010553700285, кадастровий номер земельної ділянки - 5125482900:01:002:0258.

Також 17 жовтня 2016 року державним нотаріусом Любашівської районної державної нотаріальної контори - Котюжинською Л.Д. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 який являється спадкоємцем майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , спадщина складається з: земельної ділянки площею 3,26 га у межах згідно з планом, розташованої на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованої 28 січня 2005 року Ширяївським РВ ОРФ Центр ДЗК , належної спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 275592, виданого 28 січня 2005 року Ширяївським районним відділом земельних ресурсів Одеської області на підставі розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області від 16 листопада 2004 року № 822, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010553700284, кадастровий номер земельної ділянки - 5125482900:01:002:0259.

В матеріалах справи наявна заява від 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка була зареєстрована в реєстрі за № 461.

Крім того, в матеріалах справи наявна заява від 11 листопада 2016 року ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , яка була зареєстрована в реєстрі за № 399.

Також в матеріалах справи наявні листи вих. № 341/02-14 від 21.02.2017 року та вих. № 216/02-14 від 09.12.2016 року надані Любашівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_1 , з яких вбачається, що йому повідомлено, що немає можливості оформити на його ім`я спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 із-за відсутності спадкового майна, тому, що 17 жовтня 2016 року за реєстровим № 1381 та реєстровим № 1382 Любашівською державною нотаріальною конторою були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки спадкодавців на ім`я ОСОБА_3 . Підстав для відмови в оформленні документів у державного нотаріуса не було. Також йому роз`яснено, що питання про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними він може вирішити в судовому порядку.

Відповідно до ст. 256 ч. 2 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 2 ПВС України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування визначено, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, які, у разі відсутності спору, розглядаються за правилами окремого провадження. Зокрема прийняття спадщини, яка відкрилася до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Оскільки батьки заявника: мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто після 01.01.2004 року, то в даному випадку встановлення факту прийняття спадщини діючим законодавством не передбачено. Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом буде відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, то виникає цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до пунктів 2 та 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Отже, щодо встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення статей 1268, 1269 ЦК, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК (після 1 січня 2004 року). Якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст. 549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини - фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії паспорта та наданих на ухвалу суду копій сторінок домових книг по с. Миколаївка Ширяївського району Одеської області, ОСОБА_1 був зареєстрований з 06.08.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Миколаївка Ширяївського району Одеської області.

Також на виконання ухвали суду Миколаївською сільською радою Ширяївського району Одеської області надано копії погосподарської книги Миколаївської сільської ради № 2 за 2006-2010 роки, з яких вбачається, що в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_9 ( голова домогосподарства), ОСОБА_10 ( померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_3 .

Крім того, позивачем суду була надана довідка видана Миколаївською сільською радою Ширяївського району Одеської області, відповідно до якої ОСОБА_1 1969 року народження проживав в житловому будинку батька який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 по 1995 рік. Згідно погосподарської книги № 14 за 1995 рік ОСОБА_1 купив житловий будинок в АДРЕСА_3 , в якому проживав з сім`єю по 2001 рік. В 2001 році вони продали будинок та переїхали на проживання в Білоцерківський район Київської області.

Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_4 , був зареєстрований в с. Миколаївка Ширяївського району Одеської області ( без уточнення адреси), але разом зі спадкодавцем не проживав.

Тому суд не знаходить правових підстав для встановлення факту його постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Крім того, позивач ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був пропущений ним з поважних причин.

Однак, доказів на підтвердження безспірності поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 по листопад 2016 року (моменту звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини) позивач не надав.

З огляду на викладене та враховуючи, що у позивача перешкод для подання заяви не було, і він не скористався правом на прийняття спадщини без поважних причин, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Оскільки суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог щодо встановлення факту прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно суд не знаходить правових підстав для задоволення інших позовних вимог, які є похідними, таких, як: визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання по 1/2 в порядку спадкування за законом права власності на земельні ділянки.

Керуючись ст.ст.12, 13, 229, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, третя особа Ширяївський РС ГУ ДМС України в Одеській області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, визнання по 1/2 права власності на спадкове майно - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Великомихайлівський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.С. Чернецька

Повний текст рішення виготовлено 11 жовтня 2019 року

Суддя Н.С. Чернецька