Постанова
від 06.11.2019 по справі 910/3838/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2019 р. Справа № 910/3838/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 р.

у справі № 910/3838/19 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро"

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 184799,89 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" стягнення штрафних санкцій у зв`язку з неналежним виконання умов договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 1807000205 від 11.07.2018 р. у загальному розмірі 184799,89 грн, з яких: 118799,93 грн - пеня та 65999,96 грн - штраф.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" було прострочено та не виконано свого обов`язку з поставки товару за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 1807000205 від 11.07.2018 р., у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 118799,93 грн, нарахованої за період з 10.09.2018 р. по 08.03.2019 р., та штрафу у розмірі 65999,96 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2019 р. відкрито провадження у справі № 910/3838/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 р. у справі № 910/3838/19 позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 73919,96 грн пені та 65999,96 грн штрафу, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у стягненні 44879,97 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено приписи процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку. Тобто, зобов`язання припиняється не внаслідок закінчення строку дії договору, а у зв`язку з належним та реальним виконанням зобов`язань, яке може відбутися як до, так і після закінчення дії договору. Зазначені твердження, на переконання позивача, знаходять своє відображення у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 р. у справі № 3-123гс14, від 24.06.2015 р. у справі № 3-192гс15 та у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 р. у справі № 910/2763/17, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2019 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у справі № 910/3838/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 р. позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3838/19, зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 р., вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення її учасників на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У встановлений судом строк відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4470/19 від 05.11.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3838/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3838/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пономаренко Є.Ю., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 р. справу № 910/3838/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених судом першої інстанції обставин справи убачається, що 11.07.2018 р. між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 1807000205, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався у визначений цим договором строк передати у власність покупця готові вибухові речовини (сірники термітні, термосуміш), зазначені в специфікації, яка наведена у додатку № 1 до договору та є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити такі товари.

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації.

У пункті 3.1 договору передбачено, що загальна сума цього договору становить 659999,64 грн.

Пунктом 7.4 договору визначено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10% вартості товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки товарів по 31.12.2018 р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1 договору).

Специфікацією (додаток № 1) до договору сторонами узгоджено поставку вибухових речовин загальною вартістю 659999,64 грн на центральний склад філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Маяковського, буд. 49) впродовж 60 календарних днів від дати підписання договору.

Проте, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань та не поставив позивачу товар, узгоджений у специфікації.

У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1 (лист вих. № 2401вих-18-2843 від 02.10.2018 р.), у якій просив сплатити пеню та виконати умови договору щодо поставки товару. Дана вимога була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" 07.10.2018 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" направлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" відповідь на вимогу (лист вих. № 22/10 від 22.10.2018 р.), у якій відповідач повідомив, що не може виконати поставку вчасно з незалежних від нього підстав, а саме у зв`язку із зупиненням виробництва товару його виробником. Також відповідач запропонував укласти додаткову угоду про розірвання договору поставки.

У зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" зобов`язання стосовно поставки товару Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" звернулося до суду з даним позовом та просило стягнути з відповідача штрафні санкції, передбачені п. 7.4 договору, у загальному розмірі 184799,89 грн, з яких: 118799,93 грн - пеня, нарахована за період з 10.09.2018 р. по 08.03.2019 р., та 65999,96 грн - штраф.

Суд першої інстанції прийшов до висновку стосовно часткового задоволення наведених позовних вимог та зазначив, що вимога позивача про стягнення пені та нарахування такої пені є обгрунтованими лише за період з 11.09.2018 р. по 31.12.2018 р., оскільки з 01.01.2019 р. дія договору в частині здійснення поставки припинилась, а тому не підлягає нарахуванню і пеня за прострочення поставки товару.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,- відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Як убачається з умов укладеного договору поставки та специфікації до нього, відповідачем взято на себе зобов`язання поставити позивачеві вибухові речовини (сірники термітні, термосуміш) загальною вартістю 659999,64 грн на склад філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" впродовж 60 календарних днів від дати підписання договору.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" зобов`язане було поставити товар позивачу у строк до 10.09.2018 р. включно, без урахування вихідних днів.

Заперечуючи стосовно позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" позбавлено можливості виконати свій обов`язок стосовно поставки товару, оскільки виробництво вказаного товару зупинено.

Місцевим господарським судом правомірно відхилено вказані доводи відповідача.

Частиною 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів , відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач, укладаючи договір поставки зі строком поставки до 10.09.2018 р. повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та, відповідно, об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

При цьому, апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" було зобов`язано негайно повідомити позивача про обставини неможливості поставити товар в обумовлені строки.

Проте, як убачається з доданих до відзиву документів, відповідачем лише у відповідь на вимогу позивача було повідомлено останнього про неможливість виконання ним свого зобов`язання. Таке повідомлення було отримане Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" лише 29.10.2018 р., тобто більш ніж через півтора місяці від дня закінчення строку здійснення поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" не виконало своїх зобов`язань з поставки товару позивачеві, а отже є таким, що прострочило виконання свого зобов`язання починаючи з 11.09.2018 р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому його дії є порушенням договірних зобов`язань.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, одним з яких, зокрема, є сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Як вже було зазначено, пунктом 7.4 договору встановлено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за період прострочки з 10.09.2018 р. по 08.03.2018 р.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач прострочив виконання свого зобов`язання з 11.09.2019 р., а відтак пеня за 10.09.2018 р. нарахуванню не підлягає.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 604 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Як убачається з п. 11.1 договору, останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки товарів по 31.12.2018 р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Частиною 1 статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За висновками місцевого господарського суду, з якими погоджується і колегія суддів, у пункті 11.1 договору було погоджено, що відповідач може здійснити свій обов`язок з поставки товару до 31.12.2018 р., а відтак, починаючи з 01.01.2019 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" були відсутні підстави для поставки товарів. У свою чергу, припинення основного зобов`язання - обов`язку поставити товар, має своїм наслідком припинення забезпечувального зобов`язання - нарахування неустойки.

Як наслідок, місцевий господарський суд вважав обґрунтованими вимоги позивача про нарахування відповідачу пені за весь період порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" своїх зобов`язань з поставки товару - з 11.09.2018 р. по 31.12.2018 р., проте зазначив, що з 01.01.2019 р. дія договору в частині здійснення поставки припинилась та, відповідно, відпали підстави для здійснення відповідної поставки, а тому і пеня за такий період нарахуванню не підлягає.

Разом з цим, у поданій апеляційній скарзі позивач не погоджується з такими висновками суду та зазначає, що сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку. Тобто, зобов`язання припиняється не внаслідок закінчення строку дії договору, а у зв`язку з належним та реальним виконанням зобов`язань, яке може відбутися як до, так і після закінчення дії договору. Зазначені твердження, на переконання позивача, знаходять своє відображення у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 р. у справі № 3-123гс14, від 24.06.2015 р. у справі № 3-192гс15 та у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 р. у справі № 910/2763/17.

Проте, колегія суддів зазначає, що з наведених позивачем судових справ убачається суттєва відмінність їх обставин у порівнянні зі справою № 910/3838/19.

Так, зокрема, як убачається з обставин справи № 910/2763/17, викладених у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 р., відповідачем було отримано від позивача дозвіл на виконання робіт за договором та, відповідно, у відповідача розпочався строк, впродовж якого повинно відбутися виконання зобов`язань. При цьому, за висновком касаційного суду, таке зобов`язання не припинилося у зв`язку із закінченням строку дії договору, оскільки ані договором, ані законом не визначено таких підстав припинення зобов`язання, як закінчення строку дії правочину.

Отже, у наведеній справі питання виконання договору поза межами його дії не стосувалося зобов`язання відповідача сплатити штрафні санкції, що нараховані після закінчення дії такого договору, а стосувалося виключно безпосереднього виконання робіт.

Таким чином, наведена позивачем судова практика та відповідні висновки касаційного суду не можуть бути застосовані апеляційним судом у даній справі в силу суттєвої відмінності в обставинах справ.

За розрахунком місцевого господарського суду, з яким погоджується і колегія суддів, з урахуванням встановленої дати початку прострочення відповідачем виконання свого зобов`язання (11.09.2018 р.) та визначеної дати закінчення строку нарахування пені, що є датою закінчення дії договору (31.12.2018 р. включно) розмір пені відповідно до п. 7.4 договору становить 73919,96 грн.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні вимоги позивача про стягнення пені за період з 01.01.2019 р. по 08.03.2019 р., розмір якої складає 44879,97 грн, оскільки така пеня нарахована після закінчення строку дії договору № 1807000205 від 11.07.2018 р.

Також, згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що за прострочення поставки товару понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10% вартості товарів, поставку яких прострочено.

Оскільки судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідачем було прострочено виконання свого зобов`язання з поставки товару більш ніж на тридцять днів, вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 65999,96 грн за прострочення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" зобов`язання є обгрунтованою.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку стосовно часткового задоволення позовних вимог у даній справі та стягнення з відповідача на користь позивача 73919,96 грн пені і 65999,96 грн штрафу у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Інтро" взятих на себе договірних зобов`язань.

Розрахунок вказаних сум перевірений судом апеляційної інстанції, відповідає обставинам справи, умовам правовідносин, що склалися між сторонами, та вищевикладеним нормам законодавства України.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 р. у справі № 910/3838/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 р. у справі № 910/3838/19.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укртрансгаз".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 06.11.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Є.Ю. Пономаренко

В.В. Андрієнко

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення06.11.2019
Оприлюднено07.11.2019
Номер документу85419327
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/3838/19

Постанова від 06.11.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Буравльов С.І.

Ухвала від 05.11.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Буравльов С.І.

Ухвала від 23.07.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Буравльов С.І.

Рішення від 12.06.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бойко Р.В.

Ухвала від 01.04.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бойко Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні