Рішення

від 31.10.2019 по справі 915/1888/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року Справа № 915/1888/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Коноваловій Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Концерну «Військторгсервіс» , вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151 (код ЄДРПОУ 33689922)

в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» , вул. Армійська, 10-А, м. Одеса, 65063 (код ЄДРПОУ 35123222)

до відповідача Благодійного фонду соціального захисту інвалідів «Милосердя» , вул. ім. Шевченка, 18, с. Кінецьпіль, Первомайський район, Миколаївська область, 55230 (код ЄДРПОУ 26362798)

про стягнення грошових коштів в сумі 24 623, 59 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Назаровець В.В., довіреність № 36 від 15.01.2019 року.

від відповідача: представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Благодійного фонду соціального захисту інвалідів «Милосердя» заборгованість в сумі 24 623, 59 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.08.2019 року позовну заяву Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (вх. № 13340/19 від 15.08.2019 року) до відповідача Благодійного фонду соціального захисту інвалідів «Милосердя» про стягнення грошових коштів в сумі 24 623, 59 грн. залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 01.10.2019 року.

В судовому засіданні 01.10.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено розгляд справи на 31.10.2019 року.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання 01.10.2019 року та 31.10.2019 року не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень (арк. 50, 52, 60).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 31.10.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору оренди державного нерухомого майна № РОФ-1600 від 23.10.2017 року, укладеного між сторонами, а також договору про відшкодування експлуатаційних витрат № ВКС-1977 від 23.10.2017 року, укладеного на виконання договору оренди, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості у спірній сумі та нараховано відповідачу штрафні санкції. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 610, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами договору .

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

23.10.2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець) та Благодійним фондом соціального захисту інвалідів «Милосердя» (орендар) укладено Договір № РОФ-1600 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Олександра Коротченка (Д. Коротченка), 24-б, м. Первомайськ, Миколаївська область, що перебуває на балансі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (арк. 12-14).

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 23.10.2017 до 20.10.2020 року включно.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Умовами договору оренди сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 248,3 кв.м одноповерхової будівлі, за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Олександра Коротченка (Д.Коротченка), 24-б, (далі-майно), згідно з планом розміщення орендованого майна (додаток 1 до договору оренди), що перебуває на балансі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» (далі-Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.08.2017 року і становить за незалежною оцінкою 91 150 грн. (сто дев`яносто одна тисяча сто п`ятдесят гривень).

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар самостійно розділяє кожен черговий платіж за оренду державного майна та направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до державного бюджету ( на рахунки, визначені фінансовими органами) та Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.3 Договору орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується «призначення платежу» за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Відповідно до п. 5.11 Договору орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Судом встановлено, що на виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 248,3 кв.м одноповерхової будівлі, розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Олександра Коротченка (Д.Коротченка), 24-б, що перебуває на балансі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» , що підтверджується Актом приймання - передавання від 23.10.2017 року, який підписано та скріплено печатками сторін (арк. 15 на звороті).

Позивач зазначає, що відповідач у порушення взятого на себе зобов`язання перед балансоутримувачем за договором оренди у період з жовтня 2017 року по червень 2019 року належним чином не здійснив сплати орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 6 050, 33 грн.

Вказаний борг становить суму 30 % від щомісячної орендної плати, яка відповідно до п. 3.6 договору оренди перераховується балансоутримувачу.

Крім цього, на виконання вимог пункту п. 5.11 договору оренди, 23.10.2017 року між Концерном «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» (балансоутримувач) та Благодійним фондом соціального захисту інвалідів «Милосердя» (орендар) укладено договір № ВКС-1977 про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності та надання комунальних послуг (ВЕВ) (арк. 17-19).

Відповідно до п. 9.1 Договору даний договір діє протягом дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № РОФ-1600 від « 23» жовтня 2017 року (реєстраційний № НОМЕР_1 ) та набирає чинності з « 23» жовтня 2017 року.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору за даним договором «Балансоутримувач» забезпечує обслуговування і експлуатацію нерухомого майна та відкритої території, що перебуває на балансі філії Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» , та знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вулиця Олександра Коротченка, 24-а, зокрема: утримання, освітлення, прибирання відкритої території комплексу, утримання в належному стані доріжок та газонів, утримання в належному стані споруд та місцьзагального використання, утримання технологічних мереж, а «Орендар» бере участь у витратах «Балансоутримувача» на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих «Балансоутримувачем» за цим договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору орендар щомісяця здійснює авансовий платіж у розмірі, визначеним Додатком № 1, шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок балансоутримувача за кожний календарний місяць до 15-го числа. Балансоутримувач виставляє орендарю перший рахунок по ВЕВ не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання відповідного Акту прийому-передачі орендованого майна. Орендар повинний самостійно одержати від балансоутримувача оформлений рахунок.

Відповідно до п. 2.4 Договору щомісяця до 5-го числа балансоутримувач виставляє орендарю рахунки на передоплату за Договором ВЕВ та оплату додаткових послуг, визначених у п.п. 2.3.1., 2.3.2., та акти наданих послуг за попередній календарний місяць.

Відповідно до п. 2.5 Договору в термін 2-ох робочих днів з дня отримання акту виконаних робіт (наданих послуг), що вказані в цьому договорі, направити балансоутримувачу підписаний акт, або мотивовану відмову від його приймання. У разі не повернення оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) у вказаний термін, послуги вважаються прийнятими орендарем і підлягають оплаті в повному обсязі.

До договору № ВКС-1977 між сторонами укладено Додаток № 1 «Розрахунок суми відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, що перебуває на балансі філії Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» , та знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вулиця Олександра Коротченка, 24-б» (арк. 20). Відповідно до розрахунку сума витрат становить 501, 57 грн.

Позивач зазначає, що відповідач у порушення взятого на себе зобов`язання перед балансоутримувачем за договором про відшкодування експлуатаційних витрат у період з лютого 2018 року по червень 2019 року належним чином не здійснив сплати платежів за відшкодування експлуатаційних витрат, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 10 177, 02 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 471 від 06.05.2019 року про сплату заборгованості (арк. 22). Факт отримання відповідачем 14.05.2019 року претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 23). Доказів направлення відповідачем відповіді на вищевказану претензію суду не подано.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди становить 6 050, 33 грн. та за договором про відшкодування експлуатаційних витрат становить 10 177, 02 грн.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникли господарські зобов`язання, які в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України мають виконуватись належним чином відповідно до умов договорів та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року за № 786, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується, зокрема, за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління Мінкультури, - на період до 31 грудня 2019 р.) - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати становить 6 050, 33 грн., а заборгованість з відшкодування експлуатаційних витрат на утримання орендованого нерухомого майна становить 10 177, 02 грн.

Суду не подано доказів сплати вищевказаної заборгованості, як і не спростовано факту наявності заборгованості, строк оплати якої настав. Отже, позовна вимога в цій частині позову є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

2. Щодо вимоги про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Позивачем нараховано відповідачу пеню та штраф за прострочення виконання грошового зобов`язання по договору оренди, а також пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання по договору про відшкодування експлуатаційних витрат.

Відповідно до п. 3.8 Договору оренди у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % - штрафу у розмірі 181, 51 грн.

Перевіривши розрахунок розміру 3 % штрафу, судом встановлено, що позивачем правильно відповідно до вимог законодавства та умов договору здійснено нарахування штрафу. Отже, вимога про стягнення штрафу в розмірі 181, 51 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3.7 Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання за договором оренди позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 3 425, 96 грн. за період з 01.11.2017 року по 01.07.2019 року. Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку штрафних санкцій позивачем неправильно застосовано базу нарахування. Так, заборгованість з орендної плати в розмірі 6 050, 00 грн. виникла в період з жовтня 2017 року по червень 2019 року (наростаючим підсумком, тобто сума основного боргу щомісячно змінюється). Натомість, розрахунок пені позивачем здійснено, виходячи з суми боргу в розмірі 6 050, 00 грн., починаючи з 01.11.2017 року, якої на вказану дату ще не існувало.

Пеня обчислюється від суми саме простроченого платежу, натомість позивачем здійснено нарахування пені на заборгованість, яка не існувала на відповідні періоди, що є порушенням як вимог законодавства, так і умов договору оренди.

Відповідно до п. 2.6 договору № ВКС-1977 від 23.10.2017 року якщо орендар до 1-го числа наступного за звітним місяцем допустить прострочення платежів або перерахування суми ВЕВ і/або додаткових послуг не в повному розмірі, з орендаря стягується пеня на користь балансоутримувача у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору нараховано пеню за період з 01.03.2018 року по 01.07.2019 року у розмірі 4 788, 77 грн.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку штрафних санкцій позивачем аналогічним чином неправильно застосовано базу нарахування. Так, заборгованість з відшкодування експлуатаційних витрат в розмірі 10 177, 00 грн. виникла в період з лютого 2018 року по червень 2019 року (наростаючим підсумком, тобто сума основного боргу щомісячно змінюється). Натомість, розрахунок пені позивачем здійснено, виходячи з суми боргу в розмірі 10 177, 00 грн., починаючи з 01.03.2018 року, якої на вказану дату ще не існувало.

Пеня обчислюється від суми саме простроченого платежу, натомість позивачем здійснено нарахування пені на заборгованість, яка не існувала на відповідні періоди, що є порушенням як вимог законодавства, так і умов договору про відшкодування експлуатаційних витрат.

Враховуючи те, що господарський суд у розгляді справи не зобов`язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім суми нарахованої пені, а суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення пені в розмірі 3 425, 96 грн. по договору оренди та пені в розмірі 4 788, 77 грн. по договору про відшкодування експлуатаційних витрат. В цій частині позову судом відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, підлягає задоволенню позов в частині стягнення 16 408, 86 грн. - заборгованості (6 050, 33 грн. - заборгованості за договором оренди + 10 177, 02 грн. - заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат + 181, 51 грн. - штрафу за договором оренди). В решті позову судом відмовлено.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 1 280, 13 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Судовий збір в розмірі 640, 87 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Благодійного фонду соціального захисту інвалідів «Милосердя» , вул. ім. Шевченка, 18, с. Кінецьпіль, Первомайський район, Миколаївська область, 55230 (код ЄДРПОУ 26362798) на користь позивача Концерну «Військторгсервіс» , вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151 (код ЄДРПОУ 33689922) в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» , вул. Армійська, 10-А, м. Одеса, 65063 (код ЄДРПОУ 35123222):

- 16 408, 86 грн. (шістнадцять тисяч чотириста вісім грн. 86 коп.) - заборгованості;

- 1 280, 13 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят грн. 13 коп. ) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 8 214, 73 грн. (вісім тисяч двісті чотирнадцять грн. 73 коп.) - заборгованості.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.11.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш