Рішення

від 28.10.2019 по справі 921/469/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/469/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Сиротюк К.В.

розглянувши справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", юридична адреса: вул. Б.Грінченка, 1, м. Київ, 01001; фактична адреса: вул. Очаківська, пров. Очаківський, 5/6, 03151

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотники-Агро", Тернопільська область, Теребовлянський район, с.Золотники

про стягнення 20 244 342 грн 19 коп.

За участю представників від:

Позивача: Пронін Олег Анатолійович

Відповідача: не з`явився

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд", м. Київ, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Золотники-Агро , с.Золотники Теребовлянського району Тернопільської області з позовом про стягнення 20 244 342 грн 19 коп. заборгованості, в т.ч. 15 747 260 грн - сума основної заборгованості, 2 826 727 грн 94 коп. - пені і 1 287 710 грн - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки № 496/10-17 від 04.10.2017 року.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.08.2019 на 11:30 год., яке було відкладено на 25.09.2019 на 10:00 год., з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2019.

Представник відповідача в судове засідання 28.10.2019 не з`явився, водночас подав суду клопотання про відкладення розгляду справи №б/н від 28.10.2019 у зв`язку зайнятістю в проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні.

Представник позивача стосовно клопотання відповідача заперечив, посилаючись на обмеженість строків розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, враховуючи заперечення позивача, закінчення строків розгляду справи по суті, відхилив його, виходячи з наступного. У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.), при цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п`ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Позивач у клопотанні від 24 вересня 2019 року повідомив суд про часткову оплату заборгованості відповідачем, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Представник позивача в судовому засіданні 28.10.2019р. позовні вимоги підтримав з врахування часткової оплати боргу, просив суд стягнути з відповідача 6317380 грн основної заборгованості, 2 826 727 грн 94 коп. пені і 1 287 710 грн інфляційних втрат.

Відповідач 14.08.2019р. подав до суду відзив на позовну заяву, в котрому заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат і 3% річних.

Крім того, відповідач подав до суду заяву від 21.08.2019р. про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Крім того,

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

04.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (далі - Постачальник) та Фермерським господарством "Золотники-Агро" (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 496/10-17, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати в обумовлені строки Покупцеві мінеральні добрива (далі товар) згідно специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити поставлений Постачальником товар належної якості (п.1.1. Договору).

Найменування, якість та кількість товару, вид упаковки, місце призначення, відправлення товару, ціна за одиницю та загальна вартість визначаються у специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (п.1.2. Договору).

Ціна за 1 тонну товару зазначається у специфікаціях, яка є невід`ємною частиною Договору (п.2.1. Договору).

Загальна сума даного Договору складається з загальної вартості прийнятого Покупцем товару за даним договором (п.2.2. Договору).

Пунктом 2.3. Договору Сторони погодили, що Покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% вартості товару згідно специфікації на поточний рахунок Постачальник, зазначений в розділі 8 Договору, впродовж 30 календарних днів з дати (оформлення) видаткової накладної.

За порушення строків оплати товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості товару, оплату якого прострочено, за кожен день такого прострочення (п.4.4. Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і реєстрації на біржі та діє до 31 Січня 2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п.5.7. Договору).

Специфікацією №1 сторони визначили найменування, якість, вид упаковки, кількість товару, місце призначення та відправлення товару, ціна за одиницю та загальна вартість товару.

Додатковою угодою №1 від 29.12.2017 сторони погодили:

Викласти п. 2.3. в новій редакції

"2.3. Покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% вартості товару згідно специфікації на поточний рахунок Постачальник, зазначений в розділі 8 Договору, впродовж 265 календарних днів з дати (оформлення) видаткової накладної".

Викласти п. 5.7. в новій редакції

"5.7. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і реєстрації на біржі та діє до 31 грудня 2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним".

Додатковою угодою №2 від 31.07.2018 сторони погодили:

Викласти п. 2.3. в новій редакції

"2.3. Покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% вартості товару згідно специфікації на поточний рахунок Постачальник, зазначений в розділі 8 Договору, впродовж 296 календарних днів з дати (оформлення) видаткової накладної".

На виконання умов договору №№ 496/10-17 від 04.10.2017 Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" відвантажило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотники Агро" прийняло товар згідно видаткових накладних: №4114 від 8 листопада 2017р. на суму 578 798 грн 32 коп.; №4115 від того ж числа на таку ж суму; №4147 від 10 листопада 2019р. на таку ж суму; №4201 від 13 листопада 2017 р. на суму 580 012 грн 80 коп.; №4202 від того ж числа на таку ж суму; №4303 від того ж числа на таку ж суму; №4236 від 15 листопада 2017 р. на суму 578 798 грн. 32 коп.; №4237 від того ж числа на ту ж суму; №4238 від того ж числа на суму 580 012 грн. 80 коп.; №4239 від того ж числа на ту ж суму; №4342 від 17 листопада 2017 р. на таку ж суму; №4430 від 26 листопада 2017 р. на суму 561 774 грн. 84 коп.; №4432 від того ж числа на ту ж суму; №4433 від того ж числа на ту ж суму; №4451 від 27 листопада 2017 р. на суму 580 012 грн. 80 коп.; №4453 від того ж числа на ту ж суму; №4469 від 28 листопада на ту ж суму; №4465 від 28 листопада 2017 р. на суму 561 774 грн. 84 коп.; №4466 від того ж числа на суму 580 012 грн. 80 коп.; №4468 від того ж числа на ту ж суму; №4532 від 29 листопада 2017 р. на суму 561 774 грн. 84 коп.; №4534 від того ж числа на ту ж суму; №4535 від того ж чиста на ту ж суму; №4537 від 30 листопада 2017 р. на суму 562 953 грн. 60 коп.; №4539 від того ж числа на ту ж суму; №4540 від того ж числа на ту ж суму; №4556 від 2 грудня 2017 р. на суму 561 774 грн. 84 коп.; №4593 від 4 грудня 2017 р. на ту ж суму; №4595 від 5 грудня 2017 р. на суму 537 364 грн. 80 коп.; №4596 від того ж числа на суму 545 894 грн 40 коп.; №4597 від того ж числа на ту ж суму; №4680 від 7 грудня 2017 р. на суму 561 774 грн. 84 коп. і №4682 від 9 грудня 2017 р. на суму 537 364 грн. 80 коп.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525 ЦК України та 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Як стверджує позивач та вбачається із матеріалів справи відповідач у встановлений договором строк оплату товару не здійснив, і станом на день вирішення справи за ним рахувалася заборгованість в сумі 6 317 380 грн., що не заперечується відповідачем.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.6.2. Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований, а позовні вимоги вважає такими, що доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

З наданих відповідачем оборотно-сальдових відомостей неможливо прослідкувати його фінансово-матеріальне становище. По суті, ці відомості є уривками з обліку розрахунків, які неможливо спів ставити з даними первинного бухгалтерського обліку та іншої фінансової звітності. Крім того, надані відомості лише за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року і тому на їх підставі не можна встановити справжній стан боржника на час розгляду справи. З усіх цих причин клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки не може бути задоволено.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі наведеної норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних.

Також позивачем здійснено нарахування інфляційних нарахувань.

З огляду на встановлений судом та не заперечений відповідачем факт неналежного виконання останнім взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості поставленого позивачем згідно Договору поставки від 04.10.2017 товару, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи порушення умов договору з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернулося з клопотанням від 21.10.2019 № 02-08/1938, в якому позивач просить повернути йому судовий збір в розмірі 133 948,20 грн, у зв`язку із сплатою відповідачем основної суми заборгованості та закриттям провадження у справі в цій частині.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд визнає клопотання підлягаючим задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України"Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається повністю за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а сплачений останнім судовий збір в сумі 54 444 належить повернути з державного бюджету платнику.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73-75, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Золотники-Агро , Тернопільська область, Теребовлянський район, с.Золотники (код 36974670) на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", м.Київ, вул.Б.Грінченка, 1 (код 38926880) - 6 317 380 (шість мільйонів триста сімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн заборгованості, 2 826 727 (два мільйони вісімсот двадцять шість тисяч сімсот двадцять сім) грн пені, 1 287 710 (один мільйон двісті вісімдесят сім тисяч сімсот десять) грн 84 коп. інфляційних втрат, 382 643 (триста вісімдесят дві тисячі шістсот сорок три) грн 41 коп. 3% річних і 169 716 (сто шістдесят дев`ять тисяч сімсот шістнадцять) грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.Повернути з Держаного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Аграрний фонд", м.Київ, вул.Б.Грінченка, 1 (код 38926880) 133 948 (сто тридцять три тисячі дев`ятсот сорок вісім) грн 20 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Сторони мають право оскаржити це рішення до Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 6 листопада 2019 року.

Суддя Ю.О. Чопко