УХВАЛА
06 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 924/883/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Хмельницькій області
на постанову Північно-західного господарського суду від 15.10.2019
у складі колегії суддів: Павлюк І. Ю. (головуючого), Демидюк О. О., Савченко Г. І.
та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2019
у складі судді Вибодовського О. Д.
у справі за заявою Головного управління ДФС у Хмельницькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІН-ТАК"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
25.10.2019 Головне управління ДФС у Хмельницькій області звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного господарського суду від 15.10.2019 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2019 у справі № 924/883/16.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/883/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.
Частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Частинами 1, 3 статті 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно з частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Подана Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області касаційна скарга підписана представником за довіреністю В. Варава із зазначенням того, що довіреність міститься в матеріалах справи. Однак, до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження його повноважень як представника скаржника.
З урахуванням правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений в ухвалі від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, процесуальний закон надає можливість звернення з касаційною скаргою, як безпосередньо до суду касаційної інстанції, так і через суд апеляційної інстанції.
Оскільки скаржник обрав спосіб звернення з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, яка надходить до суду без матеріалів справи, у суду відсутня можливість з доданих до касаційної скарги матеріалів дослідити наявність повноважень у представника представляти інтереси скаржника.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 визначено як 1 921,00 грн.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, якою здійснено перегляд ухвали місцевого господарського суду, скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.
Проте, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.
Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на таке, касаційна скарга Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2019 у справі № 924/883/16 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги, а саме надати суду належні докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу та докази сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2019 у справі № 924/883/16 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2019 |
Оприлюднено | 07.11.2019 |
Номер документу | 85420894 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Банасько О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні