Рішення

від 23.10.2019 по справі 200/7332/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 р. Справа№200/7332/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання - Гуменному М.А.,

за участю

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача - Пономарьова А.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного Управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання нечинними та скасування вимог про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинними та скасування у повному обсязі податкових вимог від 10 травня 2019 року №Ф-190294-45 на суму 7478,92 грн. та від 08 січня 2019 року № Ф-190294-45 на суму 3482,62 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він з 01.09.2014 працював на адвокатом у ТОВ Юридична компанія ЛОВЕЙЛС (ЄДРПОУ 3924299), а з 21.06.2018 в АО ЛОВЕЙЛС (ЄДРПОУ 38104663) та здійснював діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем. Всі договори про надання правової допомоги укладались від імені роботодавця, оплата за послуги адвоката та сплата ЄСВ здійснювалась роботодавцем. Вважає, що самовільна реєстрація його як самозайнятої особи суперечить законодавству, оскільки самозайнятою особа може бути за умови, що вона не є працівником в межах своєї професійної діяльності. Таким чином, вважає спірні вимоги про сплату боргу незаконними та необґрунтованими, у зв`язку з чим звернувся до суду.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що згідно з АІС Податковий блок станом на 19.10.2018 за позивачем обліковується борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 3482,62 грн., а станом на 19.04.2019 у розмірі 7478,92 грн., у зв`язку з чим прийнято спірні вимоги, які, на думку відповідача, є правомірними.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано 10-тиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 01 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 31 липня 2019 року вирішено розглядати адміністративну справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року клопотання позивача про зміну позовних вимог від 29.07.2019 повернуто заявнику без розгляду.

10.09.2019 оголошено перерву до 26.09.2019.

Ухвалою суду від 29 серпня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі на тридцять днів, відкладено підготовче судове засідання в адміністративній справі до 26.09.2019.

Ухвалою суду від 26.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2019.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просив визнати нечинними та скасувати податкові вимоги від 10 травня 2019 року №Ф-190294-45 на суму 7478,92 грн. та від 08 січня 2019 року № Ф-190294-45 на суму 3482,62 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), є адвокатом згідно з посвідченням № 3626 від 27.10.2010.

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач:

- з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2018 року працював адвокатом в ТОВ Юридична компанія ЛОВЕЙЛС , що також підтверджується наказом № 21-п від 01 вересня 2014 року;

- з 01 липня 2018 працює адвокатом в АО ЛОВЕЙЛС , що також підтверджується наказом № 29-п від 21 червня 2018 року.

У зв`язку з тим, що станом на 31 грудня 2018 року за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, Головним Управлінням ДФС у Донецькій області прийнято вимогу № Ф-190294-45 від 08 січня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 3482,62 грн., яку позивач оскаржив в адміністративному порядку 21.05.2019.

27.05.2019 відповідачем прийнято рішення про залишення скарги позивача без розгляду, оскільки скарга подана з порушенням порядку і строків, визначених п. 3 р. ІІ та п. 1 р. ІІІ Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.12.2015 № 1124.

У зв`язку з тим, що станом на 30 квітня 2019 року за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, Головним Управлінням ДФС у Донецькій області прийнято вимогу № Ф-190294-45 від 10 травня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 7478, 92 грн.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464-VІ), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону № 2464-VІ.

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, слід зауважити, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак, не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

В свою чергу, положеннями статті 65 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Аналогічний порядок реєстрації самозайнятої особи передбачений розділом VI "Порядку обліку платників податків", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (далі - Порядок №1588).

Так, підпунктом 1 пункту 6.7 розділу VI Порядку №1588 передбачено, що для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:

- заяву за формою № 5-ОПП;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що реєстрація фізичної особи як самозайнятої проводиться на підставі відповідної заяви та доданих до неї документів, які подаються такою особою до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Окремо слід вказати, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №5076-VI адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно частини третьої статті 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною першою статті 6 Закону №5076-VI передбачено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина 1 статті 13 Закону).

Водночас, положення статті 14 Закону №5076-VI визначають, що адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Із вищевикладеного можна зробити висновок, що адвокат є самозайнятою особою, якщо він здійснює адвокатську діяльність індивідуально. В свою чергу, адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. При цьому законом не передбачено обов`язкового здійснення індивідуальної адвокатської діяльності працівником адвокатського бюро.

Судом встановлено, що позивач працював адвокатом в ТОВ Юридична компанія ЛОВЕЙЛС , а також працює адвокатом в АО ЛОВЕЙЛС .

Таким чином, позивач не є самозайнятою особою, оскільки реалізує своє право на заняття адвокатською діяльністю як працівник юридичної особи. При цьому особою, яка має нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, є роботодавець позивача, а тому відповідач безпідставно нарахував єдиний соціальний внесок позивачу.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності вимоги та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними і скасування спірних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного Управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання нечинними та скасування вимог про сплату боргу, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управлінням ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) про сплату боргу (недоїмки) від 08 січня 2019р. № Ф-190294-45.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управлінням ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019р. № Ф-190294-45.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено і підписано 04.11.2019.

Суддя С.В. Ушенко