Рішення

від 30.09.2019 по справі 320/4112/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року № 320/4112/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 29.05.2019 №1175040/41760509 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.09.2018 №37;

- скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 29.05.2019 №1175050/41760509 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.09.2018 №13;

- скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 29.05.2019 №1175038/41760509 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.10.2018 №14;

- скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 29.05.2019 №1175048/41760509 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.09.2018 №27;

- скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 29.05.2019 №1175046/41760509 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.12.2018 №14;

- скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 29.05.2019 №1175047/41760509 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.10.2018 №11;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" податкові накладні від 30.09.2018 №37, від 14.09.2018 №13, від 12.10.2018 №14, від 30.09.2018 №27, від 11.12.2018 №14, від 10.10.2018 №11 датою їх фактичного надходження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи в реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючому органу було направлено пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідні податкові накладні.

Як зазначає позивач, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваних рішень не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали суду вручено Головному управлінню ДФС у Київській області 08.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113330592710.

Копію ухвали суду вручено ДФС України 07.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113330592728.

Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 41760509, місцезнаходження: 07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Голуба Аркадія, будинок 1В, офіс 2) зареєстроване в якості юридичної особи 27.11.2017, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21); обслуговування систем безпеки (код КВЕД 80.20); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12, основний); будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20); будівництво трубопроводів (код КВЕД 42.21); будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (код КВЕД 42.22).

Позивач на здійснення господарської діяльності має: ліцензію "Господарська діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками", що видана Державною архітектурно - будівельною інспекцією України 13.12.2017 №59-Л та дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області №3705.17.32 від 27.12.2017.

З матеріалів справи вбачається, що: 1) 17.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКА Україна" (Замовник) був укладений договір №17/05-18, відповідно до умов якого Виконавець проводить оперативно - технічне обслуговування електрообладнання, а саме - роботи з підтримки працездатності обладнання в період його використання, яке перебуває на балансі Замовника та знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 28А, ПС110/10 Алюмінієва, а саме: системи АСКОЕ (автоматизована система комерційного обліку електроенергії) комірок 4 - Л - 309 ТП-1195 №1 та 50 - Л - 310ТП - 1195 №2.

Відповідно до пункту 4.1 договору вартість послуг з оперативно - технічного обслуговування складає 1200,00 грн. з ПДВ (20%) на місяць, що дорівнює 14400,00 грн. з ПДВ (20%) на рік.

Згідно підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору Виконавець зобов`язується надавати Замовнику рахунки на оплату наданих послуг разом із Актами надання послуг не пізніше 5го числа наступного місяця, що слідує за місяцем, в якому надавались послуги.

Пунктом 4.2 договору визначено, що Замовник зобов`язується сплачувати рахунки протягом 10 банківських днів з дня їх отримання від Виконавця.

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" було виставлено ТОВ "ВЕКА Україна" рахунок на оплату послуг за вересень 2018 року №233 від 28.09.2018 на загальну суму 1200,00 грн., у тому числі ПДВ 200,00 грн.

30.09.2018 між ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" та ТОВ "ВЕКА Україна" було підписано акт надання послуг за вересень 2018 року №240 на загальну суму 1200,00 грн., у тому числі ПДВ 200,00 грн.

Платіжним дорученням від 19.10.2018 №6110107101 ТОВ "ВЕКА Україна" здійснив оплату за отримані послуги у розмірі 1200,00 грн.

За фактом настання першої з подій (оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг) позивачем була складена податкова накладна від 30.09.2018 №37 на суму 1200,00 грн., у тому числі ПДВ 200,00 грн., та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 09.10.2018, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цій же квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 29.05.2019 №1175040/41760509, яким відмовила у реєстрації податкової накладної від 30.09.2018 №37 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

2) 12.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКА Україна" (Замовник) був укладений договір №12/09-18, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати власними та залученими засобами та передати Замовнику в установлені даним договором строки виконані у повному обсязі роботи, а саме: "Перевірка ліній до 1кВ з автоматами з ручним управлінням приміщення насосної пожежогасіння, розташованого на території ТОВ "ВЕКА Україна" в смт. Калинівка, вул. Ігорєва, 2/1, Броварський район, Київська область", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи на умовах передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 2.1 загальна сума договору становить 13812,00 грн. у тому числі ПДВ 2302,00 грн.; аванс у розмірі 75% від суми договору, що дорівнює 10359,00 грн. у тому числі ПДВ 1726,50 грн.; остаточна оплата здійснюється протягом 3х банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Згідно пункту 2.3 договору оплата здійснюється шляхом перерахунку Замовником відповідних безготівкових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Пунктом 2.4 договору визначено термін виконання робіт: до 30.12.2018; роботи можуть бути закінчені раніше.

Платіжним дорученням від 14.09.2018 №6110106759 ТОВ "ВЕКА Україна" здійснив оплату за отримані послуги у розмірі 13812,00 грн.

20.09.2018 між ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" та ТОВ "ВЕКА Україна" було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №НП-12/09-18 на загальну суму 13812,00 грн. у тому числі ПДВ 2302,00 грн.

За фактом настання першої з подій (оплата послуг) позивачем була складена податкова накладна від 14.09.2018 №13 на суму 13812,00 грн., у тому числі ПДВ 2302,00 грн., та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 27.09.2019, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цій же квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 29.05.2019 №1175050/41760509, яким відмовила у реєстрації податкової накладної від 14.09.2018 №13 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

3) 02.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "АМОС" (Замовник) був укладений договір №02/01-18-1, відповідно до умов якого Виконавець проводить оперативно - технічне обслуговування електрообладнання, яке перебуває на балансі Замовника та знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, а саме: 2КЛ-10кВ №305, 306; РП-34, ЗТП-1160.

Відповідно до пункту 4.1 договору вартість послуг з оперативно - технічного обслуговування складає 1200,00 грн. з ПДВ (20%) на місяць.

Згідно пункту 4.2 договору Виконавець зобов`язується надавати Замовнику рахунки на оплату наданих послуг разом із Актами надання послуг не пізніше 5го числа наступного місяця, що слідує за місяцем, в якому надавались послуги.

Пунктом 4.3 договору визначено, що Замовник зобов`язується сплачувати рахунки протягом 10 банківських днів з дня їх отримання від Виконавця.

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" було виставлено ТОВ "ВКФ "АМОС" рахунок на оплату послуг за жовтень 2018 року №245 від 08.10.2018 на загальну суму 1200,00 грн., у тому числі ПДВ 200,00 грн.

31.10.2018 між ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" та ТОВ "ВКФ "АМОС" було підписано акт надання послуг за жовтень 2018 року №252 на загальну суму 1200,00 грн., у тому числі ПДВ 200,00 грн.

Платіжним дорученням від 12.10.2018 №584 ТОВ "ВКФ "АМОС" здійснив оплату за отримані послуги у розмірі 1200,00 грн.

За фактом настання першої з подій (оплата послуг) позивачем була складена податкова накладна від 12.10.2018 №14 на суму 1200,00 грн., у тому числі ПДВ 200,00 грн., та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 29.10.2018, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цій же квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 29.05.2019 №1175038/41760509, яким відмовила у реєстрації податкової накладної від 12.10.2018 №14 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

4) 01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ангеліт" (Замовник) був укладений договір №01/03-18, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання по проведенню власними силами та засобами обслуговування справних та працездатних систем автоматичної установки пожежної сигналізації, оповіщення, автоматичної системи димовидалення, автоматичної системи порошкового пожежогасіння, автоматичної системи газового пожежогасіння постановлені на об`єкті: будівля Адміністративно - складського комплексу Замовника, розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Київський Шлях, 121а.

Відповідно до пункту 2.1 договірна вартість планового щомісячного технічного обслуговування обладнання, що надається Виконавцем, визначається протоколом узгодження договірної ціни.

Згідно пункту 2.2 договору Замовник робить оплату за роботи щомісяця за поточний місяць до 25 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток №2 від 3.03.2018 до договору №01/03-18) вартість щомісячного сервісного обслуговування становить 6000,00 грн., у тому числі ПДВ 1000,00 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" було виставлено ТОВ "Ангеліт" рахунок на оплату послуг за вересень 2018 року №202 від 03.09.2018 на загальну суму 6000,00 грн., у тому числі ПДВ 1000,00 грн.

30.09.2018 між ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" та ТОВ "Ангеліт" було підписано акт надання послуг за вересень 2018 року №207 на загальну суму 6000,00 грн., у тому числі ПДВ 1000,00 грн.

Платіжним дорученням від 18.10.2018 №3518 ТОВ "Ангеліт" здійснив оплату за отримані послуги у розмірі 5000,00 грн.

Платіжним дорученням від 31.10.2018 №3548 ТОВ "Ангеліт" здійснив оплату за отримані послуги за вересень та жовтень 2018 року у розмірі 7000,00 грн.

За фактом настання першої з подій (оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг) позивачем була складена податкова накладна від 30.09.2018 №27 на суму 6000,00 грн., у тому числі ПДВ 1000,00 грн., та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 09.10.2018, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цій же квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 29.05.2019 №1175048/41760509, яким відмовила у реєстрації податкової накладної від 30.09.2018 №27 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

З пояснень позивача, зазначених у позовній заяві вбачається, що 31.10.2018 між ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" та ТОВ "Ангеліт" було підписано акт надання послуг за жовтень 2018 року №267 на загальну суму 6000,00 грн., у тому числі ПДВ 1000,00 грн., за фактом оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг позивачем була складена податкова накладна від 31.10.2018 №24 на суму 6000,00 грн., у тому числі ПДВ 1000,00 грн., яка в подальшому була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5) 04.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідромех-С" (Замовник) був укладений договір №04/12-18, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати власними та залученими засобами та передати Замовнику в установлені даним договором строки виконані у повному обсязі роботи з власних матеріалів та переданих Замовником, а саме: "Монтаж кабельної лінії 10кВ від РП-28 та налагодження обладнання новозбудованої ТП-10/0,4кВ потужністю 2х630кВа, згідно ТУ №К-00-15-1355 від 30.10.2015, розташованої за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Січових Стрільців (Щолківська), 1", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи на умовах передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 2.1 загальна сума договору становить 35010,00 грн. у тому числі ПДВ 5835,80 грн.; аванс у розмірі 50% від суми договору, що дорівнює 17505,00 грн. у тому числі ПДВ 2917,50 грн.; остаточна оплата здійснюється протягом 3х банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Згідно пункту 2.3 договору оплата здійснюється шляхом перерахунку Замовником відповідних безготівкових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Пунктом 2.4 договору визначено термін виконання робіт: до 30.01.2019; роботи можуть бути закінчені раніше.

Платіжним дорученням від 11.12.2018 №871 ТОВ "Гідромех-С" здійснив попередню оплату послуг у розмірі 50% від суми договору 17505,00 грн.

За фактом настання першої з подій (попередня оплата товару) позивачем була складена податкова накладна від 11.12.2018 №14 на суму 17505,00 грн., у тому числі ПДВ 2917,50 грн., та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28.01.2019 між ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" та ТОВ "Гідромех-С" було підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №НП-04/12-18 на загальну суму 35010,00 грн. у тому числі ПДВ 5835,00 грн.

За фактом настання першої з подій (оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг) позивачем була складена податкова накладна від 28.01.2019 №20 на суму 17505,00 грн., у тому числі ПДВ 2917,50 грн., та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних., яка в подальшому була прийнята та зареєстрована в ЄРПН.

Платіжним дорученням від 13.02.2019 №871 ТОВ "Гідромех-С" здійснив остаточну оплату отриманих послуг у розмірі 50% від суми договору 17505,00 грн.

За наслідками обробки податкової накладної від 11.12.2018 №14, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 26.12.2018, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цій же квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 29.05.2019 №1175046/41760509, яким відмовила у реєстрації податкової накладної від 11.12.2018 №14 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

6) до ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" звернулось ТОВ "РЕЙНАРС УКРАЇНА" з пропозицією здійснити випробування захисних засобів.

08.10.2018 ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" було виставлено ТОВ "РЕЙНАРС УКРАЇНА" рахунок на оплату №246 на загальну суму 300,00 грн., у тому числі ПДВ 50,00 грн.

Платіжним дорученням від 10.10.2018 №3518 ТОВ "РЕЙНАРС УКРАЇНА" здійснив оплату за отримані послуги у розмірі 300,00 грн.

19.10.2018 між ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" та ТОВ "РЕЙНАРС УКРАЇНА" було підписано акт надання послуг №260 на загальну суму 300,00 грн., у тому числі ПДВ 50,00 грн.

За фактом настання першої з подій (оплата товару) позивачем була складена податкова накладна від 10.10.2018 №11 на суму 300,00 грн., у тому числі ПДВ 50,00 грн., та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками обробки податкової накладної від 10.10.2018 №11, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 29.10.2018, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цій же квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 29.05.2019 №1175047/41760509, яким відмовила у реєстрації податкової накладної від 10.10.2018 №11 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи вищевказані дії відповідачів протиправними, ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту Квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 листа ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" (далі - Критерії №959).

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність Податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв №959.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п.13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Однак, відповідач не надав суду будь-яких пояснень, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку.

Крім того, контролюючий орган не надав суду письмових пояснень, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв №959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, відповідачами також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено в квитанціях, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, податковим органом застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію Податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

У той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не заперечувалось сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено податковому органу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

Суд зазначає, що зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДФС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з ТОВ "ВЕКА УКРАЇНА", ТОВ "ВКФ "АМОС", ТОВ "АНГЕЛІТ", ТОВ "ГІДРОМЕХ-С", ТОВ "РЕЙНАРС УКРАЇНА"; наданий позивачем пакет документів відповідає визначеному у пункті 14 Порядку №117 переліку і був об`єктивно достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Крім того суд бере до уваги, що податковий орган, як відповідач у справі, був наділений правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийняття спірних рішень.

Разом з цим відповідачі зазначеним правом не скористались, жодного доказу на підтвердження обґрунтованості спірних рішень та підстав їх прийняття під час розгляду справи не надали.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентами, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що дії контролюючого органу, що виразились у зупиненні реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.09.2018 №№27, 37, від 14.09.2018 №13, від 11.12.2018 №14, від 10.10.2018 №11, від 12.10.2018 №14, складених ТОВ "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ", є протиправними, а рішення комісії ГУ ДФС у Київській області від 29.05.2019 №№1175050/41760509, 1175040/41760509, 1175048/41760509, 1175038/41760509, 1175047/41760509, 1175046/41760509, прийняті необґрунтовано, тобто без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішень (вчинення дій), непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії).

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 29.05.2019 №№1175050/41760509, 1175040/41760509, 1175048/41760509, 1175038/41760509, 1175047/41760509, 1175046/41760509, якими було відмовлено в реєстрації податкових накладних від 30.09.2018 №№27, 37, від 14.09.2018 №13, від 11.12.2018 №14, від 10.10.2018 №11, від 12.10.2018 №14.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до Головного управління ДФС у Київській області всіх документів, визначених Порядком №117 як достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних від 30.09.2018 №№27, 37, від 14.09.2018 №13, від 11.12.2018 №14, від 10.10.2018 №11, від 12.10.2018 №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ", є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Беручи до уваги, що відповідачі не довели існування обставин, які б виключали можливість реєстрації спірних податкових накладних, вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні від 30.09.2018 №№27, 37, від 14.09.2018 №13, від 11.12.2018 №14, від 10.10.2018 №11, від 12.10.2018 №14 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 11526,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.06.2019 №594.

При цьому, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області, оскільки оскаржувані рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 29 травня 2019 року №№ 1175050/41760509, 1175040/41760509, 1175048/41760509, 1175038/41760509, 1175047/41760509, 1175046/41760509.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" податкові накладні від 30 вересня 2018 року № 37, від 14 вересня 2018 року № 13, від 12 жовтня 2018 року № 14, від 30 вересня 2018 року № 27, від 11 грудня 2018 року № 14, від 10 жовтня 2018 року № 11, датою їх фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ ЕНЕРГОСИСТЕМИ" (код ЄДРПОУ 41760509) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір у розмірі 11526 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.