Рішення

від 29.10.2019 по справі 520/6387/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 р. № 520/6387/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Хащевацької Ю.О.,

представника другого відповідача - Білокінь С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДФС України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код 39599198) та Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код 39292197) щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" (вул. Набережна Сабурівська, буд. 7, м. Харків, 61068, код 38124674) до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік та зобов`язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код 39292197) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" (вул. Набережна Сабурівська, буд. 7, м. Харків, 61068, код 38124674) з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.05.2019 ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" з офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України стало відомо про оприлюднення плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік (http: sfs.gov.ua/diliyalnist-/plani-ta-zviti-roboti- 362017.html), з якого вбачається, що в розділі 1 Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб зазначено ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ", а місяцем початку запланованої документальної перевірки зазначено листопад 2019-го року. Таким чином, проведення документальної планової перевірки ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" заплановане на IV квартал 2019-го року. Позивач вважає, що контролюючим органом протиправно включено ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" до плану - графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік, оскільки відповідачем безпідставно присвоєно господарській діяльності підприємства позивача високій ступінь ризику щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Водночас, критерії високого ступеня ризику, які за інформацією Головного управління ДФС України у Харківській області встановлені ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ", не мають під собою жодного належного обґрунтування. У зв`язку з чим просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі та зобов`язати відповідача виключити підприємство позивача з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.07.2019 р. об 11:30 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 29.10.2019 р. о 14:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві на адміністративний позов, зазначив, що формування переліку платників податків до розділів І, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 розділу III наказу № 524, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. По ТОВ УКРЛІФТКОМПЛЕКТ відповідно вимог наказу № 524 встановлено критерії високого ступеня ризику, а тому, є всі законні підстави для включення підприємства до плану-графіку проведення перевірок.

Вивчивши доводи адміністративного позову, з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" 31.05.2019 р. до Державної фіскальної служби України та до Головного управління ДФС України у Харківській області було подано адвокатські запити стосовно підстав включення ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

За результатами розгляду вказаних запитів представника позивача, листом №28135/10/20-40-14-13-16 від 06.06.2019 р. Головне управління ДФС України у Харківській області повідомило, що по ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" відповідно до вимог наказу №524 встановлено наступні критерії високого ступеня ризику:

ризик наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, або не менше 100 тис.грн. ;

ризик наявність відносин з контрагентами, які знаходиться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн.грн. або перевищує 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн. (ПДВ) ;

ризик наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових звітних періодів; які знаходяться у розшуку; які визнані банкрутом тощо .

Крім того, листом №26378/6/99-99-14-03-04-15 від 07.06.2019 р. Державна фіскальна служба України повідомила, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік сформовано та оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 22.12.2018 р. та надано витяг з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік щодо ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" та витяг з офіційного веб-порталу ДФС щодо його оприлюднення.

Позивач, вважаючи такі дії щодо його включення до плану-графіка перевірок протиправними, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємств, яке включається до плану-графіку перевірок, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" було включено до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік з підстав виявлення контролюючим органом факту того, що серед контрагентів ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" серед постачальників 1-го ланцюга встановлено 4 суб`єкта господарювання з ознаками сумнівності на загальну суму ПДВ 124,616 тис.грн. (а.с.50-54).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, як здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Порядок проведення документальних планових перевірок, врегульовано статтею 77 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 77.1, 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Відповідно до п.77.4. статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Так, з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків розроблений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року №524 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24 червня 2015 р. за № 751/27196 (далі Порядок № 524).

Відповідно до п. 4 Розділу І Порядку № 524 до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Порядок відбору до плану-графіку платників податків - юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів встановлено розділом ІІІ Порядку № 524.

Формування переліку платників податків до розділів I та II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС. При плануванні на I квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на II та III квартали - за попередній рік, на IV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

До плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов`язкових платежів.

Аналізуючи вищезазначені приписи податкового законодавства суд приходить до висновку, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, а про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, тільки наказ надає контролюючому органу право на проведення документальної планової перевірки позивача та є юридично значимим для позивача, оскільки породжує для нього певні обов`язки та наслідки.

Відтак, оскільки контролюючим органом згідно плану-графіку наказ про проведення перевірки позивача не приймався, то і для позивача не виникло жодних правових обов`язків чи наслідків.

При цьому, суд звертає увагу на те, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки в порядку, встановленому ст.81 Податкового кодексу України.

Суд наголошує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень вважається таке владне рішення, дія чи бездіяльність, які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов`язковий характер і породжують певні правові наслідки.

Одночасно, ст.124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Крім того, в ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, суд зазначає, що за змістом наведеної норми Конституції України та КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

У свою чергу, невід`ємним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Судом при розгляді справи встановлено, що Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС України у Харківській області, при включенні Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, здійснювали власні повноваження на підставі норм чинного законодавства, в рамках досліджуваних правовідносин контролюючими органами не приймалось будь-яких нормативно-правових актів або актів індивідуальної дії, які б безпосередньо порушували права чи інтереси позивача, таким чином, факт включення Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" до плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік не створює для суб`єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його прав.

Посилання представника позивача на рішення Верховного Суду у справах №821/1759/17 та 820/653/17, суд не приймає до уваги, оскільки вони прийняті за інших фактичних обставин, а саме, у зв`язку з прийняттям контролюючим органом наказу про проведення перевірки.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що оскільки судовим розглядом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача при включенні останнього до плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, то в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" (вул. Набережна Сабурівська, буд. 7, м. Харків, 61068, код 38124674) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код 39292197), Головного управління ДФС України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код 39599198) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 06 листопада 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин