Постанова

від 04.02.2020 по справі 520/6387/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 р.Справа № 520/6387/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Волошин Д.А., м. Харків) від 29.10.2019 року (повний текст складено 06.11.2019 року) по справі № 520/6387/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправними дії Головного управління ДФС України у Харківській області та Державної фіскальної служби України щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік; зобов`язати Державну фіскальну службу України виключити ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.05.2019 ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" з офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України стало відомо про оприлюднення плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік (http: sfs.gov.ua/diliyalnist-/plani-ta-zviti-roboti- 362017.html), з якого вбачається, що в розділі 1 «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» зазначено ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ", а місяцем початку запланованої документальної перевірки зазначено листопад 2019-го року. Таким чином, проведення документальної планової перевірки ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" заплановане на IV квартал 2019-го року. Позивач вважає, що контролюючим органом протиправно включено ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік, оскільки відповідачем безпідставно присвоєно господарській діяльності підприємства позивача високій ступінь ризику щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Водночас, критерії високого ступеня ризику, які за інформацією Головного управління ДФС України у Харківській області встановлені ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ", не мають під собою жодного належного обґрунтування. У зв`язку з чим просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі та зобов`язати відповідача виключити підприємство позивача з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року по справі № 520/6387/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимог.

Крім того, до початку судового засідання від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання про заміну відповідача по справі.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання про заміну сторони вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 даної Постанови утворено Головне управління ДПС у Харківській області, до якого приєдналось Головне управління ДФС у Харківській області.

Наказом ГУ ДПС у Харківській області № 18 від 29.08.2019 р. розпочато виконання Головного управління ДПС у Харківській області повноважень Головного управління ДФС у Харківській області, що припиняється.

Крім того, суд зазначає, що згідно витягу з Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державна податкова служба України зареєстрована в якості юридичної особи з 17.05.2019 року, а Державна фіскальна служба України зареєстрована в якості юридичної особи, перебуває в стані припинення з 17.05.2019 року.

Згідно ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальне правонаступництво у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе допустити заміну первісних відповідачів їх правонаступниками.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що представником ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" 31.05.2019 р. до Державної фіскальної служби України та до Головного управління ДФС України у Харківській області було подано адвокатські запити стосовно підстав включення ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

За результатами розгляду вказаних запитів, листом № 28135/10/20-40-14-13-16 від 06.06.2019 р. Головне управління ДФС України у Харківській області повідомило, що стосовно ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" відповідно до вимог наказу № 524 встановлено наступні критерії високого ступеня ризику:

ризик «наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, або не менше 100 тис.грн.» ;

ризик «наявність відносин з контрагентами, які знаходиться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн.грн. або перевищує 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн. (ПДВ)» ;

ризик «наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових звітних періодів; які знаходяться у розшуку; які визнані банкрутом тощо» .

Крім того, листом № 26378/6/99-99-14-03-04-15 від 07.06.2019 р. Державна фіскальна служба України повідомила, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік сформовано та оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 22.12.2018 р. та надано витяг з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік щодо ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" та витяг з офіційного веб-порталу ДФС щодо його оприлюднення.

Позивач, вважаючи такі дії щодо його включення до плану-графіка перевірок протиправними, звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС України у Харківській області, при включенні ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, здійснювали владні повноваження на підставі норм чинного законодавства, в рамках досліджуваних правовідносин контролюючими органами не приймалось будь-яких нормативно-правових актів або актів індивідуальної дії, які б безпосередньо порушували права чи інтереси позивача, таким чином, факт включення ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" до плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік не створює для суб`єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його прав.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, як: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Порядок проведення документальних планових перевірок, врегульовано статтею 77 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 77.1, 77.2 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків розроблений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. № 524 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.06.2015 р. за № 751/27196 (далі Порядок № 524).

Відповідно до п. 4 Розділу І Порядку № 524 до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Порядок відбору до плану-графіку платників податків - юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів встановлено розділом ІІІ Порядку № 524.

Згідно приписів, встановлених Розділом ІІІ Порядку № 524, до розділів I та II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.

Формування переліку платників податків до розділів I та II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС. При плануванні на I квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на II та III квартали - за попередній рік, на IV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

До плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов`язкових платежів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи норми податкового законодавства в частині, що стосується періодичності проведення перевірок, вбачається, що платник податків включається до плану графіку проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків. Проте, із урахуванням п. 4 Порядку № 524 та пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України періодичність визначається також із урахуванням строку у 1095 дні (строк можливого визначення суму грошових зобов`язань платника податків), оскільки перевірка поза межами вказаного строку хоча і може бути проведена, проте у випадку спливу строків давності, втрачається можливість у реалізації її результатів та визначення сум грошових зобов`язань за наявності для цього підстав. Крім того, до плану-графіка в першу чергу включаються саме платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов`язкових платежів.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на підставі інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємств, яке включається до плану-графіку перевірок, ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" було включено до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік з підстав виявлення контролюючим органом факту того, що серед контрагентів ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" серед постачальників 1-го ланцюга встановлено 4 суб`єкта господарювання з ознаками сумнівності на загальну суму ПДВ 124,616 тис.грн. (а.с. 50-54).

В той же час, під час вирішення спірних правовідносин, судом не надавалася оцінка правомірності визначеним контролюючими органами підставам для включення підприємства позивача до плану-графіку перевірок на 2019 рік, зокрема, в частині наявності ознак сумнівності контрагентів ТОВ "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ".

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що сума у розмірі 124,616 тис. грн. є сумою ПДВ по взаємовідносинам підприємства позивача з ТОВ АТЛАНТ БУДКОМПЛЕКТ , ФОП ОСОБА_1 , ПУФСІ З УОРА СПОРТІНВЕСТ та ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР за 2016-2018 роки.

По взаємовідносинам з ТОВ АТЛАНТ БУДКОМПЛЕКТ на суму ПДВ 111,930 тис. грн. судом встановлено, що цей контрагент має стан 28, тобто триває процедура припинення. До матеріалів справи сторонами надано докази того, що взаємовідносини з вказаним контрагентом позивач мав протягом 2016-2018 років. При цьому, загальна сума правовідносин складає 671580,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 111930,00 грн.), з яких, на думку органів ДФС, ризиковими є всі правовідносини. При цьому, протягом 2017 року між підприємствами суми взаємовідносин складала 146603,73 грн. (в т.ч. ПДВ - 24433,96 грн.).

Суд зазначає, що податковими органами не вказувалося, в якому звітному періоді мали місце саме ризикові операції. При цьому, всі податкові накладні, що виписувалися при здійсненні господарських операцій із цим контрагентом були зареєстровані у ЄРПН на момент виписки та є зареєстрованими. ТОВ АТЛАНТ БУДКОМПЛЕКТ був визнаний банкрутом тільки у 2019 році, тобто майже через рік після останньої господарської операції з позивачем.

По взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 на суму ПДВ 11378,00 грн. судом встановлено, що цей контрагент має стан 11 - припинено, але не знято з обліку. До матеріалів справи позивачем надано докази того, що взаємовідносини з вказаним контрагентом позивач мав протягом 2017 року. При цьому, всі податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН на момент виписки та є зареєстрованими. Також суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 було припинено підприємницьку діяльність, а не ліквідовано, а сам факт припинення підприємницької діяльності мав місце у 2018 році.

По взаємовідносинам з ПУФСІ З УОРА СПОРТІНВЕСТ на суму ПДВ 1308,00 грн. судом встановлено, що цей контрагент має стан 28 - триває процедура припинення. До матеріалів справи позивачем надано докази того, що взаємовідносини з вказаним контрагентом позивач мав протягом 2017 року. При цьому, всі податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН на момент виписки та є зареєстрованими. Згідно відомостей ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, цей суб`єкт господарювання стан суб`єкта: припинено .

По взаємовідносинам з ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР на суму ПДВ 0,0 тис. грн. судом встановлено, що цей контрагент стан 28 - триває процедура припинення. До матеріалів справи позивачем надано докази того, що взаємовідносини з вказаним контрагентом позивач мав протягом 2017-2018 років. При цьому, загальна сума правовідносин складає 351782,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 58630,47 грн.), з яких, на думку органів ДФС, ризикові операції взагалі відсутні (у інформаційно-аналітичній довідці зазначено про суму ризикових операцій, яка дорівнює 0,0 грн.). При цьому, всі податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН на момент виписки та є зареєстрованими .

Судом встановлено, що ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР є ліквідованим тільки у 2019 році, банкрутом не визнавалось, його реєстрацію не було скасовано у судовому порядку, не має ознак фіктивності, фактів неподання податкової звітності протягом 2-х податкових (звітних) періодів не встановлено, в розшуку не знаходилось, порушені кримінальні провадження, пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відсутні.

Колегія суддів зазначає, що однією з підстав для визначення суб`єкту господарювання критерію ризиковості слугувала наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн. або перевищує 5% загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн., а також наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, або не менше 100 тис.грн.

Судовим розглядом встановлено, що якщо у 2017 році всі взаємовідносини із переліченими вище контрагентами мали ризиковий характер, розмір таких ризикових операцій за 2017 рік міг складати лише 37119,96 грн., з яких: 24433,96 грн. - сума ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ АТЛАНТ БУДКОМПЛЕКТ ; 11378,00 грн. - сума ПДВ по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 ; 1308,00 грн. - сума ПДВ по взаємовідносинам з ПУФСІ З УОРА СПОРТІНВЕСТ , тобто в цьому випадку не дотримується один з критеріїв ризиковості для включення в план-графік, а саме …не менше 100 тис. грн.

За 2018 рік вказаний критерій також не дотримано, оскільки сума ПДВ по

ризиковим взаємовідносинам складає лише 87496,04 грн., тобто є меншою ніж 100 тис. грн., з яких сума 87496,04 грн. це сума ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ АТЛАНТ БУДКОМПЛЕКТ .

За 2016-2018 роки вказаний критерій також не дотримано, оскільки сума ПДВ по ризиковим взаємовідносинам складає лише 124,616 тис. грн., що є значно меншим 5%, оскільки згідно відомостей з Інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємства, яке включається до плану-графіку перевірок, тільки за 2017 - 9 місяців 2018 року - загальний обсяг постачання складає 65342352 грн.

Що стосується визначення критерію ризику «наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, або не менше 100 тис.грн.» , суд зазначає наступне.

Відповідно інформаційно-аналітичної довідки, встановлено взаємовідносини з ОСОБА_2 (п.н. НОМЕР_1 ) на суму ПДВ 7,744 тис. грн, розбіжність по ПЗ/ПК - 3,888 тис. грн, та взаємовідносини з ОСОБА_3 (п.н. НОМЕР_2 ) на суму ПДВ 0,900 тис. грн, розбіжність по ПЗ/ПК - 0,670 тис. грн.

В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б підтверджували відповідність підприємства позивача зазначеному вище критерію високого ступеня ризику, з урахуванням тих чи інших показників за результатами діяльності платника податків (позивача) ні за 2017 рік, ні за 9 місяців 2018 року. Також, відповідачами не надано документів, які би містили фактичні числові дані та ті чи інші розрахунки, з яких виходили відповідачі при визначенні розбіжності по ПЗ/ПК у 3888,00 грн. (взаємовідносини з ОСОБА_2 ) та при визначенні розбіжності по ПЗ/ПК у 670,00 грн. (взаємовідносини з ОСОБА_3 ).

Що стосується визначення критерію ризику «наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових звітних періодів; які знаходяться у розшуку; які визнані банкрутом тощо» , суд зазначає наступне.

Підприємство позивача було включено до плану-графіку як таке, що має високий ступень ризику щодо несплати податків та зборів при проведенні фінансово-господарської діяльності, а саме за визначеним підпунктом 1 пункту 5 розділу III Порядку № 524 критерієм.

Судом встановлено, що: по ТОВ АТЛАНТ БУДКОМПЛЕКТ (п.н. 38281210) на цей час триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС); по ОСОБА_1 , ця особа має стан 11 - припинено, але не знято з обліку; по ПУФСІ З УОРА СПОРТІНВЕСТ (п.н. 38000819) - припинено (ліквідовано, закрито); по ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР (п.н. 34016233) триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС).

Що стосується ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР (п.н. 34016233), судом встановлено, що цю юридичну особу припинено тільки 11.04.2019 р., тобто в період, який не охоплює ані 2017 рік, ані 9 місяців 2018 року. Крім того, відповідно до даних про взяття на облік платників податків, 03.04.2019 держреєстратору надіслано повідомлення у зв`язку з припиненням за формою 28-ОПП (повідомлення про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), в той час як інформаційно-аналітична довідка щодо діяльності підприємства, яке включається до плану-прафіка перевірок, містить інформацію про те, що держрєєстратору відносно ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР надіслано відповідні заперечення органу ДФС.

Наведені обставини свідчать про те, що ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР ні протягом 2017 року, ні протягом 9 місяців 2018 року не було і не могло бути ані ліквідовано, ані визнано банкрутом, а також перебувати у процедурі банкрутства; більше того, а направлені, відповідно до інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємства, яке включається до плану-графіка перевірок, заперечення органу ДФС проти припинення ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР , як було вказано вище, відкликані органом ДФС 03.04.2019 р. - в період, який не припадає ні на 2017 рік, ні на 9 місяців 2018 року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено підтвердження високого ступеня ризику підприємства позивача по взаємовідносинам з ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР за вказаним вище критерієм, оскільки з надані відповідачем матеріали не містять інформації про те, що ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР за період 2017-го року або за 9 місяців 2018 року мало ознаки фіктивності, або що державну реєстрацію даної юридичної особи скасовано в судовому порядку, або що стосовно ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР було розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом, або що ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР не подавало податкову звітність протягом двох податкових (звітних) періодів, або що ТОВ ЦСТ БУДПАРТНЕР знаходилося в 2017-му році або за 9 місяців 2018-го року в розшуку, або що ця особа визнано банкрутом, або що стосовно цієї особи розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування тощо.

На підставі цього, суд зазначає, що відповідачами не надано документальних підтверджень наявності відповідної інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із вказаними вище платниками податків, що свідчить про те, що відповідачами не дотримано умов та порядку включення позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки в порядку, встановленому ст. 81 Податкового кодексу України, а також на те, що включення підприємства позивача до плану-графіку не створює для суб`єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його прав, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Одночасно, ст. 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Крім того, в ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, суд акцентує увагу, що за змістом наведеної норми Конституції України та КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

У свою чергу, невід`ємним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Колегія суддів зазначає, що контролюючі, при включенні позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок платника податків на 2019 рік, здійснювали владні повноваження на підставі норм чинного законодавства, шляхом вчинення дій щодо включення підприємства позивача до плану-графіку перевірок. Такі дії в подальшому призводять до здійснення податковим органом відповідної перевірки, початку якої передує видання наказу про призначення перевірки та оформлення відповідних направлень. В той же час, оскільки включення підприємства позивача відбулося виключно на підставі встановлення відповідачами щодо цієї особи критеріїв ризиковості (платнику податків присвоєно ступінь ризиковості), вказані дії вчиняють негативний вплив на ділову репутацію суб`єкта господарювання, а тому такі дії можуть бути предметом судового спору.

Посилання суду першої інстанції на те, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки в порядку, встановленому ст. 81 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки захист прав шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки може мати місце лише після видання відповідного наказу про проведення перевірки та направлень на проведення перевірки. На момент виникнення спірних правовідносин такі рішення контролюючим органом не приймалися, а тому позивач обґрунтовано визначив спосіб захисту свого права шляхом оскарження дій податкового органу щодо включення до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів та не доведено факту дотримання умов та порядку включення підприємства позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Що стосується посилання апелянта на те, що інформаційно-аналітична довідка не має статусу документа та не може бути письмовим доказом у справі, колегія суддів вважає такий довід апелянта помилковим, з огляду на наступне.

Згідно п. 2 Розділу І Порядку узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 р. № 805, проекти планів-графіків на наступний квартал формуються територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС. Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Річні плани-графіки не потребують узгодження з органами державного фінансового контролю. Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа другого та третього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків засобами інформаційних систем ДФС. Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб паперовий варіант планів-графіків (коригування планів-графіків) з відповідними додатками з дотриманням вимог щодо направлення документів з грифом ДСК та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Згідно п. 4 розділу ІІІ Порядку № 524 структурні підрозділи ДФС надають Департаменту аудиту ДФС до 25 числа другого місяця кварталу аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об`єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення. Пропозиції структурних підрозділів ДФС направляються Департаментом аудиту ДФС до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка на наступний квартал. На рівні територіальних органів ДФС за даними інформаційних ресурсів ДФС та з інших джерел з урахуванням вимог пункту 2 цього розділу проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційних систем ДФС та за пропозиціями структурних підрозділів ДФС, щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, у тому числі ті, які знаходяться на обліку в інших територіальних органах ДФС.

Відповідно до п. 1 Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України № 88 від 22.08.2014 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до відомостей, які містять службову інформацію в органах Державної фіскальної служби України, крім іншого, відносяться - план-графік проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання (протягом дії запланованих заходів); інформація, яка містить відомості про терміни та обсяги запланованих перевірочних заходів конкретних суб`єктів господарювання (до початку перевірки).

Отже, план-графік проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання формується на підставі інформації щодо кожного платника податків, яка містить гриф ДСК , а тому методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання та інформація щодо підстав включення певного суб`єкта господарювання до плану-графіку проведення перевірки є службовою інформацією.

Таким чином, інформаційно-аналітична довідка є документом, який містить інформацію щодо підстав включення певного суб`єкта господарювання до плану-графіку проведення перевірки, вона формується за даними інформаційних ресурсів ДФС, атому дані, що зазначені у такій довідці можуть враховуватися судом при вирішення спірних правовідносин.

В той же час, зазначена обставина на висновки суду апеляційної інстанції, з вищенаведених підстав не впливає.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року по справі № 520/6387/19 прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України, з урахуванням суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року по справі № 520/6387/19 - задовольнити повністю.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року по справі № 520/6387/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України та Головного управління ДПС України у Харківській області щодо включення до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ".

Зобов`язати Державну податкову службу України та Головне управління ДПС України у Харківській області вчинити заходи щодо виключення з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 4802,50 грн. (чотири тисячі вісімсот дві гривні) 02 коп. стягнувши з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС України у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) по 2401,25 грн. (дві тисячі чотириста одну гривню) 25 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛІФТКОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 38124674).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 10.02.2020 року