Рішення

від 04.11.2019 по справі 826/14720/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 листопада 2019 року справа №826/14720/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вінака" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Вінака") простягнення з рахунків відповідача, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки суму податкового боргу 117 829,00 грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 117 829,00 грн., що складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 117 659,00 грн., який виник згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20 лютого 2017 року №9034438565 на суму 114 756,00 грн. та внаслідок нарахування позивачем штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 12 серпня 2016 року №0025471201 у розмірі 2 733,00 грн.; з податку на прибуток, що виник внаслідок нарахування позивачем штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 28 липня 2017 року №0017071213.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року адміністративну справу №818/14720/17 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем відзиву на адміністративний позов та відповідних доказів до суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача виник податковий борг у розмірі 117 829,00 грн., що складається з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 117 659,00 грн. виник внаслідок несплати самостійно нарахованих грошових зобов`язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20 лютого 2017 року №9034438565 на суму 114 756,00 грн. та внаслідок несплати нарахованих позивачем штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 12 серпня 2016 року №0025471201 у розмірі 2 733,00 грн.

Податковий борг з податку на прибуток виник внаслідок несплати нарахованих позивачем штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 28 липня 2017 року №0017071213 у розмірі 170,00 грн.

Таким чином, станом на час звернення позивача, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість становить 117 659 грн. та з податку на прибуток 170,00 грн., що також підтверджується довідкою про заборгованість перед бюджетом від 05 лютого 2018 року №7389/9/26-15-17-02-38, розрахунками податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток, податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2017 року, податковими повідомленнями-рішеннями з доказами направлення їх відповідачу та повернення позивачу у зв`язку з неврученням, зворотнім боком облікової картки платника податку відповідача.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення згідно положень пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Наявні у справі докази підтверджують, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати самостійно нарахованих грошових зобов`язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20 лютого 2017 року №9034438565 на суму 114 756,00 грн. та внаслідок нарахування позивачем штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 12 серпня 2016 року №0025471201 у розмірі 2 733,00 грн.. Загальна сума заборгованості складає 117 659 грн.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2016 року №0025471201 вважається отриманим відповідачем, оскільки згідно із відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення повернулося відправнику без вручення за закінченням встановленого терміну зберігання.

Податковий борг з податку на прибуток виник внаслідок нарахування позивачем штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 28 липня 2017 року №0017071213. Вказане податкове повідомлення-рішення вважається отриманим відповідачем, оскільки згідно із відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення повернулося відправнику без вручення за закінченням встановленого терміну зберігання.

Доказів сплати самостійно визначеної суми податкового зобов`язання та суми штрафних санкцій у строк, встановлений пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, відповідачем до суду не надано, а тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

В той же час, приписи пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України зазначають, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, в контексті положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми від 10 листопада 2017 року №100587-17, яка, згідно з відміткою на поштовому конверті, повернулась відправнику без вручення з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС в частині стягнення податкового боргу із рахунків платника податків у банку є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються стягнення податкового боргу за рахунок готівки, тому що контролюючим органом не доведено факту наявності у відповідача готівки, за рахунок якої можливо буде виконати рішення суду, або докази на підтвердження здійснення платником податків в своїй діяльності розрахунків в готівковій формі.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності/недостатності коштів на даних рахунках відповідача для погашення податкового боргу.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

2. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінака" в обслуговуючих банках податковий борг у розмірі 117 829,00 грн. (сто сімнадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять гривень нуль копійок), у тому числі податок на додану вартість 117 659,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень нуль копійок); податок на прибуток - 170,00 грн. (сто сімдесят гривень нуль копійок).

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінака" (03126, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 87, кв. (офіс) 202; ідентифікаційний код 40232068).

Суддя В.А. Кузьменко