Постанова

від 12.02.2020 по справі 826/14720/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14720/18 Головуючий у 1 інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мельничука В.П. Федотова І.В. Борейка Д.Е

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінака" про стягнення з рахунків відповідача, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки суму податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління ДФС у м. Києві звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінака", в якому просив стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінака" з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки на суму податкового боргу у розмірі 117 829 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінака" в обслуговуючих банках податковий борг у розмірі 117 829,00 грн. (сто сімнадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять гривень нуль копійок), у тому числі податок на додану вартість 117 659,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень нуль копійок); податок на прибуток - 170,00 грн. (сто сімдесят гривень нуль копійок).

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Головне управління ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що у Головного управління ДФС у м. Києві відсутня можливість надати докази на підтвердження відсутності/недостатності коштів на рахунках ТОВ Вінака для погашення податкового боргу, оскільки, така інформація становить банківську таємницю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у ТОВ Вінака виник податковий борг у розмірі 117 829,00 грн., що складається з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 117 659,00 грн. виник внаслідок несплати самостійно нарахованих грошових зобов`язань, згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20 лютого 2017 року №9034438565 на суму 114 756,00 грн., та внаслідок несплати нарахованих позивачем штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 12 серпня 2016 року №0025471201 у розмірі 2 733,00 грн.

Податковий борг з податку на прибуток виник внаслідок несплати нарахованих позивачем штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 28 липня 2017 року №0017071213 у розмірі 170,00 грн.

На час звернення Головного управління ДФС у м. Києві до суду, сума податкового боргу ТОВ Вінака з податку на додану вартість становить 117 659 грн. та з податку на прибуток 170,00 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість перед бюджетом від 05 лютого 2018 року №7389/9/26-15-17-02-38, розрахунками податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток, податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2017 року, податковими повідомленнями-рішеннями, з доказами направлення їх відповідачу та повернення позивачу у зв`язку з неврученням.

Позивач, вважаючи, що узгоджена сума податкового боргу відповідачем не погашена, звернувся до суду з вищевказаним позовом про його стягнення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу п.п. 54.3.1-54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно пункту 57.1. статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями п. 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі, коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

В силу п. 58.2-58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки Головного управління ДФС у м. Києві про заборгованість перед бюджетом від 05 лютого 2018 року №7389/9/26-15-17-02-38, станом на 02 лютого 2018 року, згідно даних карток особових рахунків ІС Податковий блок , борг ТОВ Вінака складає 117 829 грн. (а.с 9).

Відповідно до розрахунку податкового боргу, вказаний податковий борг ТОВ Вінака виник внаслідок несплати відповідачем самостійно нарахованих грошових зобов`язань, згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20 лютого 2017 року №9034438565, а також, внаслідок донарахування штрафних санкцій, відповідно до податкового повідомлення-рішення форми Н від 12 серпня 2016 року №0025471201 та податкового повідомлення-рішення форми ПС від 28 липня 2017 року №0017071213 (а.с. 14).

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

10 листопада 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві виставлена ТОВ Вінака податкова вимога форми Ю №100587-17 на суму податкового бору у розмірі 117 489,00 грн., яка була надіслана на адресу відповідача (а.с. 21).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення , вищезазначена податкова вимога повернулась відправнику без вручення з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 23).

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Положеннями п. 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

В силу пунктів 95.3-95.4 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовної вимоги Головного управління ДФС у м. Києві в частині стягнення податкового боргу з ТОВ Вінака за рахунок готівки, так як, позивачем не доведено факту наявності у відповідача готівки, за рахунок якої, можливо буде виконати рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, оскільки, положення статті 95 Податкового кодексу України, які не пов`язують можливість стягнення коштів з рахунків платника, або готівкових коштів в рахунок погашення податкового боргу з самим фізичним існуванням таких коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі №808/220/17.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у м. Києві в повному обсязі.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінака" податкового боргу в сумі 117 829,00 грн. за рахунок готівки, з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінака" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до частково неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінака" (код ЄДРПОУ - 40232068) податкового боргу в сумі 117 829,00 грн. за рахунок готівки - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінака" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінака" (код ЄДРПОУ - 40232068) податковий борг в сумі 117 829,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 117 659,00 грн.; податок на прибуток - 170,00 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки на суму податкового боргу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Мельничук В.П.

Федотов І.В.

Повний текст постанови виготовлено 17.02.2020 року