Рішення

від 04.11.2019 по справі 826/12961/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 листопада 2019 року справа №826/12961/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пром Вуд" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Пром Вуд") доГоловного управління ДФС у Волинській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) провизнання протиправними та скасування наказу від 11 липня 2018 року №2645 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Пром Вуд" В С Т А Н О В И В:

Позивач, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає оскаржуваний наказ протиправним у зв`язку із відсутністю правових підстав для проведення перевірки, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме: запит складено з порушенням вимог Податкового кодексу України, позивачем надано пояснення ти їх документальне підтвердження у відповідь на запит контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/12961/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Відповідач подав відзив та додаткові пояснення, у яких зазначив про відповідність оскаржуваного наказу вимогам Податкового кодексу України та наявність підстав для призначення перевірки у зв`язку з частковим наданням витребуваних у позивача документів, а факт втрати документів може бути виключно підставою для перенесення термінів проведення перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у місті Києві від 11 липня 2018 року №2645 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Пром Вуд" на підставі статті 75, підпункту 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Пром Вуд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, в зв`язку з отриманням податкової інформації про здачу в оренду ТОВ "Пром Вуд" (код ЄДРПОУ 39408465) об`єктів нерухомого майна ТзОВ "Євростандарт ЛТД" (код ЄДРПОУ 38695456) без відповідного відображення зазначених операцій у податковій звітності, що свідчить про порушення платником податків податкового та іншого законодавства та виявленням невідповідності даних у деклараціях з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за період 2016-2017, терміном 5 робочих днів з 23 липня 2018 року. Підстава: стаття 75, підпункт 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, ненадання пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних та порушення за відповідний період, на запит платнику від 02 лютого 2018 року №1799/10/03-20-12-06-07.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності таких умов: 1) отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 3) не надання платником пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Разом з тим, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Наявні у справі докази підтверджують, що відповідач звернувся до ТОВ "Пром Вуд" із запитом про надання пояснень та її документального підтвердження від 02 лютого 2018 року №1799/10/03-20-12-06-07, в якому, посилаючись на підпункти 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 1 та 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, просив надати інформацію її документальне підтвердження щодо не визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно договорів оренди, укладених з ТОВ "Євро Стандарт ЛТД" від 10 лютого 2015 року б/н та від 01 червня 2015 року б/н, не виписки та не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних в адресу ТОВ "Євро Стандарт ЛТД", неподання податкових декларацій з податку на додану вартість протягом січня - грудня 2017 року; інформацію щодо виконання договорів оренди, укладених з ТОВ "Євро Стандарт ЛТД", стан розрахунків станом на 01 січня 2018 року, аналітичні відомості по бал. рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 року; не визначення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 рік згідно договору оренди земельних ділянок, господарських будівель та споруд від 01 червня 2015 року б/н, укладеного з ТОВ "Євро Стандарт ЛТД".

Листом від 22 лютого 2018 року вих. №08/02-18 позивачем надано відповідь на вказаний запит, де зазначено про відсутність обов`язку позивача надавати відповідь на запити, оформлені з порушенням вимог податкового законодавства; надано пояснення щодо відсутності складових правопорушення в частині ймовірної мінімізації податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на нерухоме майно, згідно яких належний позивачу комплекс нежитлових будівель та споруд не є об`єктом оподаткування.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено тягар доказування, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків за зазначений період, а тому не доведено підстав для винесення оскаржуваного наказу.

Аналізуючи зміст зазначеного запиту, суд приходить до висновку, що фактично він не містить жодної з підстав, зазначених у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, для направлення такого запиту, а лише посилання на норми Податкового кодексу України.

Разом з тим, у запиті зроблено посилання на наявність діючих договорів оренди між позивачем та ТОВ "Євро Стандарт ЛТД" та постачання позивачем послуг в частині здачі в оренду приміщень з місячним обсягом постачання 80 000,00 грн.

Однак, доводи відповідача, викладені у запиті, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених обставин, що унеможливлює дослідження зазначеної інформації судом.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у підписанта запиту ОСОБА_1 повноважень на його підписання відповідно до положень Податкового кодексу України.

Таким чином, запит відповідача про надання інформації від 02 лютого 2018 року №1799/10/03-20-12-06-07 оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема, в ньому чітко не зазначено підстави для направлення (надсилання); відсутні докази наявності повноважень на їх підписання, а тому, як наслідок, платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит, що, в свою чергу, виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень щодо запитуваних доказів та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом про призначення перевірки за вказаних обставин, такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

Таким чином, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів наявності підстав для винесення оскаржуваного наказу від 02 лютого 2018 року №1799/10/03-20-12-06-07 на підставі підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що зазначений наказ ГУ ДФС підлягає скасуванню як протиправний.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Пром Вуд" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений нею судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Вуд" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Волинській області від 02 лютого 2018 року №1799/10/03-20-12-06-07 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Пром Вуд".

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Вуд" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Вуд" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26/1; ідентифікаційний код 39408465);

Головне управління ДФС у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський Майдан, 4; ідентифікаційний код 39400859).

Суддя В.А. Кузьменко