Постанова

від 06.11.2019 по справі 200/5262/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року справа №200/5262/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

за участю представника позивача - Єфанової Н.В.,

представника відповідача - Сенникова А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 липня 2019 року у справі № 200/5262/19-а (головуючий І інстанції Череповський Є.В., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вєлор до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Донвуглересурси (далі - ТОВ Донвуглересурси , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2018 року форми В4 № 0010561411 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1767923,00 грн.; форми Р № 0010551411 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість - 1722929,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 861464,50 грн. (т. 1 а.с. 3-24).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 5 липня 2019 року зазначений позов задоволений: скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області форми В4 № 0010561411 від 29.12.2018 року, форми Р № 0010551411 від 29.12.2018 року (т. 2 а.с. 208-212).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на ненадання вірної правової оцінки обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права (т. 2 а.с. 215-218).

В обґрунтування доводів посилався на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки перевіркою встановлено нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ Ізотранс та ТОВ Провнел .

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року допущено заміну позивача - ТОВ Донвуглересурси на Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Вєлор (далі - ТОВ Компанія Вєлор ) (т. 3 а.с. 5). Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.

Позивач - ТОВ Донвуглересурси (ідентифікаційний код 25121804) було зареєстровано як юридичну особу згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис, перебувало в стані припинення на дату розгляду справи судом першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.08.2019 року зареєстровано державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Донвуглересурси (ЄДРПОУ 25121804) в результаті реорганізації. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Вєлор (ЄДРПОУ 42697784) є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю Донвуглересурси (ЄДРПОУ 25121804) (т. 2 а.с. 234-242).

Посадовими особами Дружківського відділу аудиту платників управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Донвуглересурси з метою контролю за дотриманням повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ Ізотранс (код за ЄДРПОУ 41128574) за червень та липень 2018 року, ТОВ Провнел (код за ЄДРПОУ 41956454) за липень 2018 року, за наслідками якої складений акт від 11.12.2018 року № 1446/05-99-14-11/25121804 (т. 1 а.с. 37-59).

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит всього у сумі 3490852 грн., у тому числі за червень 2018 року у розмірі 2289804 грн., за липень 2018 року у сумі 1201048 грн., внаслідок непідтвердження реальності здійснення операцій постачання товарів контрагентами-постачальниками ТОВ Ізотранс за період червень - липень 2018 року, ТОВ Провнел за період липень 2018 року по ланцюгам постачання, та відсутності документального підтвердження їх походження (виробника, імпортера), транспортування та використання у власній господарській діяльності ТОВ Донвуглересурси . В результаті чого встановлено:

- заниження ТОВ Донвуглересурси податку на додану вартість всього у сумі 1722929 грн., у тому числі за липень 2018 року у сумі 1722929 грн.,

- завищено від`ємне значення податку на додану вартість в періоді, що перевіряється, на загальну суму 1767923 грн., з них за липень 2018 року сумі 1767923 грн. (т. 1 а.с. 59).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 29.12.2018 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми Р № 0010551411, яким за порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 2 584 393,50 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням у сумі 1 722 929 грн., за штрафними санкціями 861 464,50 грн. (т. 1 а.с. 31);

- форми В4 № 0010561411, яким за порушення пп. б п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. а п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1 767 923 грн. (т. 1 а.с. 33).

14 травня 2018 року між покупцем ТОВ Донвуглересурси та постачальником ТОВ Ізотранс укладено договір поставки № 1405/в, предметом якого є передача у власність покупця товару в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях до нього (т. 1 а.с. 62-69).

ТОВ Ізотранс є платником податку на додану вартість з 28.02.2017 року, що підтверджується даними реєстру платників податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 411285711236.

14 травня 2018 року підписана специфікація №1 до договору поставки №1405/в від 14 травня 2018 року, в якій визначено найменування товару - вугільна фракція дрібнодисперсна, кількість - 10 000,00 тон за ціною без ПДВ 1245,00 грн./т, загальна вартість без ПДВ - 12 450 000,00 грн., з ПДВ - 14 940 000,00 грн. (т. 1 а.с. 70).

27 червня 2018 року підписана специфікація № 2 до договору поставки №1405/в від 14 травня 2018 року, в якій найменування товару - вугільна фракція дрібнодисперсна, кількість - 3 850,00 тон за ціною без ПДВ 1245,00 грн./т, загальна вартість без ПДВ - 4 793 250,00 грн., з ПДВ - 5 751 900,00 грн. (т. 1 а.с. 71).

ТОВ Ізотранс виписані податкові накладні: № 1 від 01.06.2018 року - на суму 590 130,00 грн., в т.ч. ПДВ 98 355,00 грн., № 2 від 01.06.2018 року - на суму 597 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 99 600,00 грн., № 3 від 01.06.2018 року - на суму 525 888,00 грн., в т.ч. ПДВ 87 648,00 грн., № 4 від 05.06.2018 року - на суму 271 908,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 318,00 грн., № 9 від 016.06.2018 року - на суму 525 888,00 грн., в т.ч. ПДВ 87 648,00 грн., № 10 від 06.06.2018 року - на суму 297 862,50 грн., в т.ч. ПДВ 49 643,75 грн., № 14 від 26.07.2018 року - на суму 162 248,40 грн., в т.ч. ПДВ 27 041,40 грн., № 20 від 06.06.2018 року - на суму 2 900 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 483 333,33 грн., № 34 від 12.06.2018 року - на суму 1 195 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 199 200,00 грн., № 35 від 12.06.2018 року - на суму 804 802,86 грн., в т.ч. ПДВ 134 133,81 грн.№ 80 від 18.06.2018 року - на суму 1 195 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 199 200,00 грн., № 81 від 18.06.2018 року - на суму 1 005 462,00 грн., в т.ч. ПДВ 167 577,00 грн., № 85 від 19.06.2018 року - на суму 1 792 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 298 800,00 грн., № 86 від 19.06.2018 року - на суму 1 494 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 249 000,00 грн., № 87 від 19.06.2018 року - на суму 542 082,64 грн., в т.ч. ПДВ 90 347,11 грн. (т. 1 а.с. 134-178).

8 червня 2018 року ТОВ Ізотранс виписаний рахунок на оплату № 156, підписано акт прийому-передачі вугільної фракції дрібнодисперсної № 156 (т. 1 а.с. 193-194).

11 червня 2018 року ТОВ Ізотранс виписаний рахунок на оплату № 164, підписано акт прийому-передачі вугільної фракції дрібнодисперсної № 164 (т. 1 а.с. 191-192).

21 червня 2018 року ТОВ Ізотранс виписаний рахунок на оплату № 173, підписано акт прийому-передачі вугільної фракції дрібнодисперсної № 173 (т. 1 а.с. 189-190).

29 червня 2018 року ТОВ Ізотранс виписаний рахунок на оплату № 180, підписано акт прийому-передачі вугільної фракції дрібнодисперсної № 180 (т. 1 а.с. 186-188).

9 липня 2018 року ТОВ Ізотранс виписаний рахунок на оплату № 186, підписано акт прийому-передачі вугільної фракції дрібнодисперсної № 186 (т. 1 а.с. 182-183).

17 липня 2018 року ТОВ Ізотранс виписані рахунки на оплату № 192, № 193, підписано акти прийому-передачі вугільної фракції дрібнодисперсної №№ 192, 193 (т. 1 а.с. 179-181, 184-185).

На підтвердження якості товару надані посвідчення про якість вугілля № 211 від 28.05.2018 року, № 212 від 28.05.2018 року, № 214 від 31.05.2018 року, № 219 від 01.06.2018 року, № 229 від 03.06.2018 року, № 248 від 11.06.2018 року, № 275 від 21.06.2018 року, № 282 від 25.06.2018 року, № 291 від 01.07.2018 року, № 303 від 07.07.2018 року, № 304 від 09.07.2018 року, № 305 від 09.07.2018 року, № 306 від 11.07.2018 року, № 307 від 11.07.2018 року, № 309 від 14.07.2018 року, № 314 від 14.07.2018 року, № 315 від 15.07.2018 року, № 316 від 17.07.2018 року, № 317 від 18.07.2018 року, № 318 від 18.07.2018 року, № 324 від 28.07.2018 року, № 324 від 28.07.2018 року (т. 2 а.с. 27-70).

Оплата за товар здійснена шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника згідно платіжних доручень (т. 1 а.с. 84-97).

9 липня 2018 року між покупцем ТОВ Донвуглересурси та постачальником ТОВ Провнел укладено договір поставки № 09/07-в, предметом якого є передача у власність покупця товару в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими Сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях до нього (т. 1 а.с. 72-79).

ТОВ Провнел є платником податку на додану вартість з 21.03.2018 року, що підтверджується даними реєстру платників податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 419564505811.

9 липня 2018 року підписана специфікація № 1 до договору поставки № 09/07-в від 9 липня 2018 року, в якій визначено найменування товару - вугільна фракція дрібнодисперсна, кількість - 6500,00 тон за ціною без ПДВ 1245,00 грн./т, загальна вартість без ПДВ - 8 092 500,00 грн., з ПДВ - 9 711 000,00 грн. (т. 1 а.с. 80).

16 липня 2018 року підписана специфікація № 2 до договору поставки № 09/07-в від 9 липня 2018 року, в якій визначено найменування товару - вугільна фракція дрібнодисперсна, кількість - 6000,00 тон за ціною без ПДВ 1245,00 грн./т, загальна вартість без ПДВ - 7 470 000,00 грн., з ПДВ - 8 964 000,00 грн. (т. 1 а.с. 81).

25 липня 2018 року підписана специфікація № 3 до договору поставки № 09/07-в від 9 липня 2018 року, в якій визначено найменування товару - вугільна фракція дрібнодисперсна, кількість - 5000,00 тон за ціною без ПДВ 1245,00 грн./т, загальна вартість без ПДВ - 6 225 000,00 грн., з ПДВ - 7 470 000,00 грн. (т. 1 а.с. 82).

31 липня 2018 року підписана специфікація № 4 до договору поставки № 09/07-в від 9 липня 2018 року, в якій визначено найменування товару - вугільна фракція дрібнодисперсна, кількість - 20000,00 тон за ціною без ПДВ 1245,00 грн./т, загальна вартість без ПДВ - 24 900 000,00 грн., з ПДВ - 29 880 000,00 грн. (т. 1 а.с. 83).

ТОВ Провнел виписані податкові накладні: № 89 від 13.07.2018 року - на суму 392 343,74 грн., в т.ч. ПДВ 65 390,62,00 грн., № 90 від 16.07.2018 року - на суму 1 280 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 213 333,33 грн., № 112 від 19.07.2018 року - на суму 900 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 150 000,00 грн., № 138 від 23.07.2018 року - на суму 750 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 125 000,00 грн., № 165 від 24.07.2018 року - на суму 1 113 786,84 грн., в т.ч. ПДВ 185 631,14 грн., № 184 від 26.07.2018 року - на суму 82 222,20 грн., в т.ч. ПДВ 13 703,70 грн., № 211 від 30.07.2018 року - на суму 1 000 980,00 грн., в т.ч. ПДВ 166 830,00 грн., № 212 від 30.07.2018 року - на суму 857 708,94 грн., в т.ч. ПДВ 142 951,49 грн., № 238 від 31.07.2018 року - на суму 667 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 111 166,67 грн. (т. 1 а.с. 108-133).

17 липня 2018 року ТОВ Провнел виписаний рахунок на оплату № 15, підписано акт прийому-передачі вугільної фракції дрібнодисперсної № 15 (т. 1 а.с. 200-201).

23 липня 2018 року ТОВ Провнел виписаний рахунок на оплату № 19, підписано акт прийому-передачі вугільної фракції дрібнодисперсної № 19 (т. 1 а.с. 197-199).

31 липня 2018 року ТОВ Провнел виписаний рахунок на оплату № 21, підписано акт прийому-передачі вугільної фракції дрібнодисперсної № 21 (т. 1 а.с. 195-196).

Оплата за товар здійснена шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 98-107).

ТОВ Донвуглересурси подані податкові декларації з податку на додану вартість за червень, липень 2018 року, згідно яких вбачається включення до податкового кредиту сум податку по взаємовідносинам з ТОВ Ізотранс у сумі 2289804 грн. за червень 2018 року, 27041,40 грн. за липень 2018 року, з ТОВ Провнел 1174006,95 грн. за липень 2018 року.

На підтвердження реалізації товару позивачем надано акти звірки по кількості та якості відвантаженого товару, підписані ТОВ Енерготрейдінг (т. 2 а.с. 71-80), рахунки на оплату (т. 2 а.с. 104-113), платіжні доручення (т. 2 а.с. 114-119).

Згідно ст. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст. 14.1.156 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Це означає, що для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідна господарська операція має дійсно відбутися, тобто бути реальною та спрямованою на досягнення певного економічного ефекту (в коротко- або довгостроковій перспективі).

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджені договори поставки, специфікації до цих договорів, акти прийому-передачі вугільної продукції, залізничні накладні, платіжні доручення.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені докази у їх сукупності вказують на наявність та рух товару - вугільної фракції дрібнодисперсної у встановленому порядку, який придбано позивачем у контрагентів: ТОВ Ізотранс та ТОВ Провнел з метою подальшого використання у межах господарської діяльності.

Податкова інформація щодо ТОВ Ізотранс та ТОВ Провнел не може слугувати єдиною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання господарських операцій позивачем за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи та не може бути доказом вчинення позивачем незаконної господарської діяльності.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Крім зазначеного, податковим органом не надано доказів щодо фіктивності контрагентів позивача, які знаходяться на контрольованій території України, що надає можливість їх фактичної перевірки.

В постанові Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі № 808/760/16 суд дійшов висновків, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру. Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

У постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 0870/9721/12 зазначено, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, придбання товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, у тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на податковий кредит.

Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податків товару мають підтверджуватися належними та допустимими доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентом, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст. 9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України , якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що ТОВ Донвуглересурси правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми згідно податкових накладних, виписаних ТОВ Ізотранс та ТОВ Провнел за період червень-липень 2018 року, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Донецькій області форми В4 № 0010561411 від 29.12.2018 року, форми Р № 0010551411 від 29.12.2018 року.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 липня 2019 року у справі № 200/5262/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вєлор до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 6 листопада 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Гаврищук

Г.М. Міронова