Постанова

від 05.11.2019 по справі 120/654/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/654/19-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач: Кузьменко Л.В.

05 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьменко Л.В.

суддів: Франовської К.С. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року (рішення ухвалено 06 червня 2019 року в м.Вінниці суддею Дмитришеною Р.М. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, повний текст судового рішення складено 11 червня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року по липень 2018 року, виходячи з прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб в розмірі 1762,00 грн. та зобов`язати відповідача перерахувати призначене їй щомісячне довічне грошове утримання та виплатити належну суму з урахуванням проведених виплат.

12.03.2019 року позивач подала заяву про зміну предмету позову, в якій вказала, що рішенням Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 3 ст.133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 щодо обмеження розміру посадового окладу судді 10-ма мінімальними заробітними платами. Визначено, що це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 - 15 мінімальних заробітних плат". Також, позивач вказала, що суддівська винагорода визначається виходячи саме з розміру мінімальної заробітної плати, яка з 01.01.2018 по 31.07.2018 становила 3723,00 грн. Отже, здійснюючи перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2018, відповідач має виходити з розміру мінімальної заробітної плати, що була встановлена у зазначений період.

06.05.2019 року позивач подала заяву про часткову відмову від позовних вимог щодо зобов`язання відповідача виплатити їй 16717,57 грн недоплаченого щомісячного довічного утримання. Заява мотивована тим, що з нарахованого щомісячного довічного грошового утримання за січень та лютий 2018 року до бюджету було перераховано 2507,70 грн податку з доходів громадян та військового збору, а також 25.04.2019 на пенсійний рахунок позивача надійшло 14209,87 грн. виплат на підставі здійсненого відповідачем перерахунку за період з 01.01.2018 по 01.08.2019.

Відтак, остаточно позивач просила суд :

- визнати протиправними дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо оформленої листом від 24.10.2018 № 3650/11-32-2/03 відмови їй у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 01 січня 2018 року по липень 2018 року у відповідності з абзацом другим пункту З розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII в редакції Закону "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15 травня 2018 року № 2415-VIII та довідкою Господарського суду Вінницької області № 8 від 02.08.2018;

-зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 р. по липень 2018 р., виходячи з 15 мінімальних заробітних плат, встановлених з січня по липень 2018 року у розмірі 3723,00 грн., у відповідності з абзацом другим пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VI1I в редакції Закону "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15 травня 2018 року №2415-VIII та довідкою Господарського суду Вінницької області № 8 від 02.08.2018 з урахуванням Рішень Конституційного Суду України №1-р/2018 від 27 лютого 2018 року та №11-р/2018 від 04.12.2018;

-зобов`язати відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці виплатити недоплачену різницю у щомісячному довічному грошовому утриманні за період з 01.01.2018 по липень 2018 р. у розмірі 337223,03 грн. , з огляду на те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання з січня 2018 року має складати 70364,70, а виплачувалось лише 20160,00 грн., та з у рахуванням доплати у квітні 2018 року в сумі 14 209,87 грн., недоплаченою є сума 337 223,03 грн.

-зобов`язати відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці відшкодувати понесені позивачем - ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, у сумі 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови, оформленої листом від 24.10.2018 № 3650/11-32-2/03, ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 01 січня 2018 року по липень 2018 року у відповідності з абзацом другим пункту З розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII в редакції Закону "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15 травня 2018 року № 2415-VIII та довідкою Господарського суду Вінницької області №8 від 02.08.2018.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року по липень 2018 року, виходячи з 15 мінімальних заробітних плат, встановлених з січня по липень 2018 року у розмірі 3723,00 грн, у відповідності з абзацом другим пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VI1I в редакції Закону "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15 травня 2018 року № 2415-VIII та довідкою Господарського суду Вінницької області № 8 від 02.08.2018 з урахуванням Рішень Конституційного Суду України № 1-р/2018 від 27 лютого 2018 року та № 11-р/2018 від 04.12.2018.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю у щомісячному довічному грошовому утриманні за період з 01 січня 2018 року по липень 2018 року в розмірі 337223,03 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 768,40грн згідно із квитанцією 0.0.1276567979.1 від 22.02.2019.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Зазначає, що дана норма є чинною, неконституційною не визнавалася, а тому підлягає застосуванню при видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У даній справі до суду надійшла заява про заміну відповідача, а саме Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій саме мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

05.09.2019 року управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця припинено.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2019 №628 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду правонаступником є головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Оскільки, станом на час розгляду справи повноваження управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, ухвалою суду апеляційної інстанції від 26 вересня 2019 року здійснено заміну відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, суддя у відставці ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці, з 2013 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування". З 05.10.2016 року ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84% на підставі Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

02.08.2018 позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про здійснення з 01.01.2018 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України від 15.05.2018 "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та довідки Господарського суду Вінницької області за №8 від 02.08.2018.

Листом від 24.10.2018 позивача повідомлено про те, що їй проведено перерахунок з 01.08.2018 на підставі поданої заяви від 02.08.2018 та довідки Господарського суду Вінницької області згідно Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", який набрав чинності 22.07.2018.

В подальшому, під час розгляду справи, а саме, 23.04.2019 відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , проведено доплату з січня 2018 року по липень 2018 року та виплачено кошти в сумі 14209,87 грн.

Вважаючи вказані дії неправомірними та такими, що порушують її права, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом рішення Конституційного Суду України № 11-р/2018 положення статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

За висновком суду першої інстанції, оскільки положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІІІ, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, а відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 гривні, а мінімальна заробітна плата становить 3723 грн., то, враховуючи що на момент звернення позивача до суду, а саме 25.02.2019 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по липень 2018 року відповідачем не здійснено, тому для перерахунку вказаних виплат позивачу має застосовуватись розмір посадового окладу судді місцевого суду із розрахунку 15 мінімальних заробітних плат.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам, що викладені у апеляційні скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 р. № 2415-VIII (далі - Закон №2415-VIII), "Про Державний бюджет України на 2018 рік".

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

21 липня 2018 року опубліковано Закон України від 15 травня 2018 року №2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Цим законом внесені зміни до Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Як зазначено в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VII в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини, починаючи з 01.01.2017.

Виходячи зі зміни складових розміру суддівської винагороди, визначених Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VІІІ, право позивача на перерахунок його довічного грошового утримання судді у відставці виникло з 01.01.2018, тобто з моменту підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1762 грн, який є розрахунковою величиною у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII для обчислення грошового забезпечення призначених суддів.

Таким чином, з 01.01.2018 р. посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 грн., а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

Рішенням Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 № 192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року -12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

За змістом пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Станом на час розгляду справи положення пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1744 не визнані неконституційними.

Відтак, правових підстав для зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року по липень 2018 року, виходячи з 15 мінімальних заробітних плат, встановлених з січня по липень 2018 року у розмірі 3723,00 грн, та зобов`язання відповідача здійснити виплату недоплаченої різниці у щомісячному довічному грошовому утриманні за період з 01.01.2018 по липень 2018 р. у розмірі 337223,03 грн. - немає.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 листопада 2019 року.

Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Франовська К.С. Совгира Д. І.