Постанова

від 05.11.2019 по справі 300/1173/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9656/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б.

за участі секретаря судового засідання Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Солдей до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, а також зобов`язання до вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Солдей 29.05.2019 звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України, у кому просило: визнати протиправним та скасування Рішення комісії Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області від 14.05.2019 №1162803/42108480 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.04.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 14.05.2019 №1162804/42108480 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 14.05.2019 №1162805/42108480 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.04.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати ДФС України зареєструвати вказані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, а податкові накладні - реєстрації, оскільки у податкового органу не було визначених законом підстав для зупинення реєстрації податкових накладених, а відтак для відмови у їх реєстрації. Крім цього, зазначає, що контролюючий орган у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначив конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, а тільки вказав на загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, встановлених листом ДФС України, не зазначивши жодної конкретної пропозиції щодо необхідних документів. Наголошує, що позивач подав належні пояснення і всі первинні документи, які були підставою для формування податкових накладних та підтверджують реальність операції з постачання такого товару як пиломатеріали хвойні обрізні сухі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року у справі №300/1173/19 заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржило Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, яке із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що причиною зупинення реєстрації податкових накладних була відповідність такої вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків через неподання позивачем звітності платника податку на додану вартість та неподання звітності платника податку на прибуток, у строки визначені ПК України. Скаржник вказує на певну невідповідність у поданих позивачем документах, зокрема, відсутність даних про місце розвантаження пиломатеріалів; в товарно-транспортних накладних вказано три різні населені пункти без зазначення адреси, про підтвердження права оренди чи передування у власності місця для зберігання у вказаних населених пунктах не представлено жодного документа; відсутність, згідно бази МВС України, у ФОП ОСОБА_1 . транспортного засобу, яким здійснювалась поставка товару до позивача та відомості щодо якого відображені у товарно-транспортній накладній. Стосовно реалізації пиломатеріалів ТОВ Санрайз Білдінг Груп відповідач також вказує на відсутність даних про місце навантаження пиломатеріалів; відсутність у перевізника ТОВ ТД Метстройторг у власності транспортних засобів, дані щодо яких занесені у трьох товарно-транспортних накладних. Відтак, вважає, що у комісії були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ Солдей зареєстроване, як юридична особа 04.05.2018, серед видів економічної діяльності - виробництво електроенергії (основний); підготовчі роботи на будівельному майданчику; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; інші будівельно-монтажні роботи; штукатурні роботи; покрівельні роботи; купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; передача електроенергії; розподілення електроенергії; торгівля електроенергією; будівництво житлових і нежитлових будівель.

Між ТОВ Солдей , як покупцем, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , як продавцем 18.03.2019 укладено договір купівлі-продажу №18/03/-19. За умовами вказаного договору, продавець зобов`язується передати у власність, а покупець належним чином прийняти і оплатити наступний товар: пиломатеріали хвойні обрізні, одиниця виміру метр кубічний (м3), ціна за одиницю: 9240,00 гривень з ПДВ. Транспортні витрати входять в ціну товару. Оплата за поставлені товари проводиться у грошовій безготівковій формі.

Під час поставки товару ФОП ОСОБА_1 . виписано видаткові накладні від 01.04.2019 №РН-0007 на 19.000 м3 пиломатеріалів хвойних обрізних сухих загальною вартістю 175560,00 гривень, від 12.04.2019 №РН-0011 на 19.000 м3 пиломатеріалів хвойних обрізних сухих загальною вартістю 175560,00 гривень та від 15.04.2019 №РН-0012 на 19.000 м3 пиломатеріалів хвойних обрізних сухих загальною вартістю 175560,00 гривень.

Згідно товарно-транспортних накладних від 01.04.2019 №1, від 12.04.2019 №2 та від 15.04.2019 №3 за допомогою транспортного засобу КАМАЗ 55102 АТ 2047 НОМЕР_1 здійснено перевезення пиломатеріалів хвойних обрізних масою по 19.000 м3. Вантажовідправником виступає ФОП ОСОБА_1 , а вантажоодержувачем визначено ТОВ Солдей . Пункт навантаження у всіх трьох накладних визначений Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Маркова, а пункти розвантаження різні, а саме: Івано-Франківська область, Долинський район, с. Солуків (ТТН №1 від 01.04.2019), Івано-Франківська область, Калуський район, с. Підмихайля (ТТН №2 від 12.04.2019), Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Рудники (ТТН №3 від 15.04.2019).

Прийняття ТОВ Солдей поставленого ФОП ОСОБА_1 товару засвідчується підписом уповноваженої особи і відтиском печатки покупця (позивача) на видаткових накладних №РН-0007, №РН-0011 і №РН-0012.

Позивачем проведено розрахунок за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу від 18.03.2019 №18/03/-19, що підтверджується платіжними дорученнями від 19.03.2019 №5, від 20.03.2019 №10, від 21.03.2019 №№21, 23, від 22.03.2019 №№36, 38.

В подальшому, 01.04.2019 між ТОВ Солдей , як постачальником, та ТОВ Санрайз Білдінг Груп (ідентифікаційний код юридичної особи 38590660), як покупцем, укладено договір поставки №ПП01/04-19. Згідно умов договору, постачальник постачає (продає) покупцю матеріали, а покупець у свою чергу зобов`язується прийняти його та сплати за нього грошові кошти. Кількість, ціна та асортимент товару, який постачається вказується у відповідних видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною Договору. Товар постачається постачальником з обов`язковим додаванням відповідної видаткової накладної, при цьому постачання товару здійснюється на підставі здійсненого покупцем замовлення (заявки), яка направляється останнім постачальнику за допомогою телефонного та/або по e-mail-зв`язку. У випадку надсилання замовлення (заявки) за допомогою e-mail-зв`язку, таке замовлення повинно містити наступну інформацію: перелік товарів за їх найменуванням, кількість товару відповідно до кожного найменування, печатку покупця, якщо така є, а також П ОСОБА_2 Б та підпис керівника або уповноваженої особи покупця. Доставка товару здійснюється покупцем за власні кошти. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцеві з підписанням видаткової накладної.

Згідно товарно-транспортних накладних від 17.04.2019 пиломатеріали хвойні обрізні були поставлені ТОВ Санрайз Білдінг Груп .

Так, відповідно до ТТН від 17.04.2019 №00002 за допомогою транспортного засобу IVEGO № НОМЕР_2 та причепа № НОМЕР_3 здійснено перевезення пиломатеріалів хвойних обрізних масою 18.307 м3. Вантажовідправником виступає ТОВ Солдей , а вантажоодержувачем визначено ТОВ Санрайз Білдінг Груп . Пункт навантаження с. Солуків, Долинський район, Івано-Франківська область, а пункт розвантаження вул. Ребрика, 74, с. Стара Водолага, Нововодолазький район, Харківська область.

За змістом ТТН від 17.04.2019 №00003 за допомогою транспортного засобу IVEGO № НОМЕР_4 та причепа № НОМЕР_5 здійснено перевезення пиломатеріалів хвойних обрізних масою 18.307 м3. Вантажовідправником виступає ТОВ Солдей , а вантажоодержувачем визначено ТОВ Санрайз Білдінг Груп . Пункт навантаження с. Підмихайля, Калуський район, Івано-Франківська область, а пункт розвантаження вул. Ребрика, 74, с. Стара Водолага, Нововодолазький район, Харківська область.

Відповідно до ТТН від 17.04.2019 №00004 за допомогою транспортного засобу VOLVO № НОМЕР_6 та причепа № НОМЕР_7 здійснено перевезення пиломатеріалів хвойних обрізних масою 18.307 м3. Вантажовідправником виступає ТОВ Солдей , а вантажоодержувачем визначено ТОВ Санрайз Білдінг Груп . Пункт навантаження с. Рудники, Снятинський район, Івано-Франківська область, а пункт розвантаження вул. Ребрика, 74, с. Стара Водолага, Нововодолазький район, Харківська область.

В ході виконання вказаного договору, при поставці чергової партії товару позивачем виписано видаткові накладні від 16.04.2019 №С-00000001 на 18,307 м3 пиломатеріалів хвойних обрізних сухих загальною вартістю 169156,68 гривень, від 17.04.2019 №С-00000002 на 18,307 м3 пиломатеріалів хвойних обрізних сухих загальною вартістю 169156,68 гривень і від 17.04.2019 №С-00000003 загальною вартістю 169156,68 гривень.

Прийняття ТОВ Санрайз Білдінг Груп поставленого позивачем товару засвідчується підписом уповноваженої особи і відтиском печатки покупця на вказаних видаткових накладних №№С-00000001, С-00000002, С-00000003.

За фактом поставки ТОВ Солдей складено податкові накладні від 16.04.2019 №1 на загальну суму 169156,68 гривень, в тому числі ПДВ 28192,78 гривень, від 17.04.2019 №2 на загальну суму 169156,68 гривень, в тому числі ПДВ 28192,78 гривень і від 17.04.2019 №3 на загальну суму 169156,68 гривень, в тому числі ПДВ 28192,78 гривень.

ТОВ Солдей за допомогою програми електронного документообігу Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України подало до ДФС України податкові накладні від 16.04.2019 №1 та від 17.04.2019 №№2, 3 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державна фіскальна служба України 26.04.2019 надіслала позивачу квитанції №9086697717, №9086721948 і №9086713280 про прийняття і зупинення реєстрації податкових накладних від 16.04.2019 №1 та від 17.04.2019 №№2, 3, з підстав відповідності даних накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами опрацювання запропоновано позивачу надати контролюючому органу пояснення або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На виконання вимог вказаних квитанцій ТОВ Солдей , 07.05.2019, сформовано і подано до ДФС України пояснення №1, №2 і №3 для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних із долученням копій 24-ох документів про підтвердження реальності здійснення операцій за трьома податковими накладними, реєстрація яких зупинена.

За наслідками розгляду таких пояснень позивача та поданих документів Головне управління ДФС в Івано-Франківській області в травні 2019 року надіслало ТОВ Солдей інформацію про прийняття Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови у такій реєстрації, оскаржуваних рішень від 14.05.2019 за №1162803/42108480, №1162804/42108480 і №1162805/42108480 про відмову у реєстрації податкових накладних від 16.04.2019 №1 і від 17.04.2019 №№2, 3. Дані рішення прийнято з підстав не подання платником податків копій документів: документів щодо пунктів навантаження, розвантаження та зберігання товару .

Вважаючи рішення комісії Головного управління ДФС України в Івано-Франківській областіпротиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області містять формальну підставу для їх прийняття, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, якими мотивами керувалася Комісія Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладеного позивачем правочину та відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, пункти 6 та 7 Порядку №117 встановлюють чіткі та однозначні підстави для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування: відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; відповідність податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій ризиковості платника податку або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Із змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 26.04.2019 №9086697717, №9086721948 і №9086713280 по зупиненню реєстрації податкових накладних від 16.04.2019 №1 і від 17.04.2019 №№2, 3 видно, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача було те, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 10 Порядку №117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Державна фіскальна служба України листом від 13.11.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку.

Підпунктом 1.6 пункту 1 вказаного листа передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При цьому, Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Отже, податковий орган був зобов`язаний у Квитанції зазначити конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, та відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до ризикових платників. Однак, таких відомостей Квитанція не містить. У матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючим органом приймалось рішення про віднесення ТОВ Солдей до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Крім того, досліджувані судом квитанції не містять вказівки на конкретний вид критерію, який встановлений підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, як цього вимагає пункт 13 Порядку №117, оскільки таке належне визначення ДФС України прямо впливало на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких визначено пунктом 14 Порядку №117.

Отже, не зазначення відповідачем чіткого і конкретного критерію ризиковості (одного із пунктів підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку) обмежило у спірних відносинах можливості позивача подати належний перелік документів, який необхідний для розблокування реєстрації податкових накладних.

Відповідно до пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, передбачений пунктом 14 Порядку №117 включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або законодавством.

Слід зазначити, що чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу не існує. Такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладеної (висновку податкового органу про відповідність платника податку певним критеріям ризикованості платника податку).

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ Солдей надало Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській області письмові пояснення та копії первинних документів. Відповідач у відзиві на позов підтвердив отримання всіх тих документів, які позивач подав до адміністративного позову, і які наявні у матеріалах адміністративної справи. Зокрема, ТОВ Солдей за допомогою програми електронного документообігу Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України подало пояснення №1, №2 і №3 для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних від 16.04.2019 №1 і від 17.04.2019 №№2, 3, із долученням копій 24-ох документів про підтвердження реальності здійснення операцій по трьох ПН, реєстрація яких зупинена.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області містять формальні підстави відмови в реєстрації податкових накладних, які зазначені у Порядку №117, а саме ненадання платником податків документів щодо пунктів навантаження, розвантаження та зберігання товару. При цьому в таких не зазначено, якими мотивами керувалася Комісія Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області, вважаючи, що надані ТОВ Солдей! документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відмова у прийнятті до реєстрації податкових накладних з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані Товариством є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, вказує на протиправність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

При цьому, як зазначалося вище, матеріалами справи підтверджується, що позивачем надіслано на адресу контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних до яких додано відповідні документи та пояснення щодо умов здійснення ним господарської діяльності.

Враховуючи наведене, оскільки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області не вказано якому саме критерію ризикованості платника податку відповідав позивач, а також не зазначено документів, яких позивачем не було подано контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій, суд вважає, що прийняті податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позивача не відповідають вимогам закону.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних. Апеляційний суд також звертає увагу на те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, з врахуванням частини другої статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому рішення щодо відмови у реєстрації такої покладається на відповідача.

Отже, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази на підтвердження того, що зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, та прийняття рішень про відмову в реєстрації таких, вчинено відповідно до приписів ПК України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими нормативно-правовими актами.

В свою чергу, приймаючи оскаржувані рішення контролюючий орган обмежився виключно загальним покликанням на те, що причиною такого є ненадання платником податку первинних документів, не вказавши конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення.

Відповідачами під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій щодо якої подано на реєстрацію податкові накладні та не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Окрім того, суд апеляційної зазначає, що за вказаних обставин контролюючий орган не був позбавлений можливості перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації

Що стосується доводів апелянта про те, що товарно-транспортні накладні, подані позивачем, не містять дані про місце навантаження і розвантаження пиломатеріалів, у них вказано три різні населені пункти без зазначення адреси, водночас позивачем не надано будь яких документів щодо оренди чи права власності місця для зберігання у вказаних населених пунктах, колегія суддів наголошує, що дані товарно-транспортні накладні містять усі заповнені графи та поля, які є обов`язковими, в тому числі підписи відповідальних посадових осіб і відтиски печаток ТОВ Солдей і ТОВ Санрайз Білдінг Груп , також водіїв/експедиторів. Не зазначення у спірному випадку повної адреси навантаження і розвантаження товару у товарно-транспортних накладних на думку апеляційного суду, не може ставити під сумнів реальність і товарність постачання пиломатеріалів.

Окрім того, підчас розгляду справи судом першої інстанції, позивачем було надано акти приймання-передачі будівельного майданчика від 12.03.2019 і 18.03.2019, згідно яких ТОВ Санрайз Білдінг Груп передало у використання ТОВ Солдей будівельні майданчики, що знаходяться по вул. Церковній в с. Солуків, Долинського району, Івано-Франківської області; по вул. Шевченка в с. Рудники, Снятинського району, Івано-Франківської області і по вул. Скородинського, 130-б в с. Підмихайля, Калуського району Івано-Франківської області. Такі будівельні майданчики передані (відведені) для виконання робіт з будівництва амбулаторії групової практики сімейної медицини згаданих населених пунктів.

В частині доводів відповідача щодо відсутності у власності перевізника ОСОБА_1 автомобіля КАМАЗ 55102 з державним номером НОМЕР_8 2047 НОМЕР_1 , яким здійснювались перевезення товару до ТОВ Солдей , перебування у трудових відносинах водія ОСОБА_3 із ФОП ОСОБА_1 тільки з 13.06.2019, а також відсутність у автомобільного перевізника ТОВ ТД Метстройторг транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення товару із ТОВ Солдей до ТОВ Санрайз Білдінг Груп , то такі доводи правомірно не були враховані та не бралися до уваги судом першої інстанції, оскільки не є предметом дослідження у розгляді даної справи.

Більше того, Конституція України і ПК України встановлює індивідуальну юридичну відповідальність суб`єктів господарювання, в тому числі відповідальність платників податків за порушення вимог податкового законодавства.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №1, №2, №3, відсутності ознак порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних, а отже наявності достатніх підстав для прийняття комісією рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, та є тотожними відзиву на адміністративний позов, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха Повне судове рішення складено 06 листопада 2019 року.