Постанова

від 05.11.2019 по справі 813/2637/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2019 року

Київ

справа №813/2637/16

адміністративне провадження №К/9901/28153/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Приватного підприємства Астро на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 (суддя Кухар Н.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 (головуючий суддя Запотічний І.І., судді: Ліщинський А.М., Каралюс В.М.) у справі №813/2637/16 за позовом Червоногвардійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Приватного підприємства Астро про стягнення податкового боргу з рахунків у банках,

ВСТАНОВИВ:

Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ПП Астро про стягнення податкового боргу з рахунків у банках.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПП Астро звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки судове рішення ухвалено без присутності представника відповідача. Крім того, відповідач вказує, що 18.08.2016 підприємство сплатило частину наявного боргу в сумі 15200грн., документ про сплату був долучений до апеляційної скарги, однак апеляційним судом не надана йому будь-яка оцінка. Як вважає відповідач, оскаржувані судові рішення дають можливість позивачу стягнути з рахунків підприємства заборгованість у сумі, яка перевищує суму наявної заборгованості.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач вказує, щo податковий борг підприємства залишався в сумі 32744,14грн., його зменшення в картці особового рахунку платника відбулось станом на 19.08.2016. Відтак, станом на 18.08.2016 у податкового органу були відсутні підстави для зменшення позовних вимог з урахуванням сплаченої суми податкового боргу, разом з тим, у суду відсутні підстави для відмови у задоволенні позову - вважає позивач.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП Астро на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 у справі №813/2637/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №813/2637/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2019 справу призначено до розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 05.11.2019.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 20.07.2016 №4054/13-00-17-00-10-23/7 ПП Астро станом на 14.07.2016 має заборгованість по сплаті земельного податку з фізичних осіб в розмірі 32744,14грн. Податковий борг ПП "Астро" в сумі 32744,14грн. виник на підставі самостійно задекларованих відповідачем зобов`язань, згідно з поданими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Вказана сума податкових зобов`язань своєчасно до бюджету сплачена не була.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав, що матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу ПП "Астро" в розмірі 32744,14грн. Доказів погашення вказаної суми боргу відповідачем суду не подано.

Апеляційний суд погодився з викладеною позицією, посилаючись на те, що ПП "Астро" не вжито заходів щодо погашення податкової заборгованості. Колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 32744,14грн. є обґрунтованими та підставно задоволені судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.18, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як передбачено підпунктами 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судами з`ясовано, що на підставі самостійно задекларованих відповідачем зобов`язань, згідно з поданими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у ПП Астро станом на 14.07.2016 виникла заборгованість по сплаті земельного податку з фізичних осіб в розмірі 32744,14грн.

31.03.2014 позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу №236-25, де визначено, що сума податкового боргу ПП Астро становить 1087,93грн.

Сторонами не заперечується, що визначена контролюючим органом сума податкового боргу у повній мірі відповідачем не сплачена.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач у апеляційній скарзі посилався на долучене до вказаної скарги платіжне доручення від 18.08.2016 №146 про сплату 15200грн. з призначенням платежу: погашення боргу по орендній платі з юридичних осіб. Відповідач вказав, що сплатив частину податкового боргу та не заперечує наявності несплаченого залишку.

У свою чергу, податковий орган у запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що зменшення в картці особового рахунку платника податків відбулося станом на 19.08.2016.

Втім, як вірно зазначено відповідачем у касаційній скарзі, судом апеляційної інстанції не надано вказаним доводам правової оцінки.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд звертає увагу, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно частини другої статті 195 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Вказані положення кореспондуються з приписами статті 308 КАС України (у чинній редакції).

Підсумовуючи, Верховний Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки обставинам справи, наданим доказам та доводам сторін, що позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити викладену юридичну оцінку. Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права, надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 86 КАС України та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Разом з тим, касаційний суд відхиляє доводи відповідача, якими підприємство мотивує необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, відповідач вказував, що судове рішення ухвалено без присутності представника відповідача, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ПП Астро про стягнення податкового боргу з рахунків у банках.

Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 відкрито провадження у даній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.08.2016.

Матеріалами справи підтверджується, що сторони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання. Зокрема, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу суду про призначення судового засідання на 18.08.2016 вручено відповідачу 05.08.2016. Разом з тим, представник відповідача у судове засідання не з`явився. У касаційній скарзі відповідач обумовлює, що клопотання про відкладення судового засіданні до суду не надсилалось.

Виходячи з положень частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 341, 340, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Астро задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 скасувати.

Передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду