Постанова

від 10.12.2019 по справі 813/2637/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12606/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Астро на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року (головуючий суддя: Кухар Н.А., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту постанови - 22.08.2019) у справі за адміністративним позовом Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Приватного підприємства Астро про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, -

встановив:

Червоноградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулася до суду з позовом до ПП Астро , в якому просила стягнути з рахунків відповідача у банках податковий борг в розмірі 32744,14 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з рахунків Приватного підприємства Астро на користь бюджету кошти в розмірі 32744,14 грн.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки судове рішення ухвалено без присутності представника відповідача. Також, відповідач вказує, що 18.08.2016 підприємство сплатило частину наявного боргу в сумі 15200,00 грн, на підтвердження чого надав копію відповідного платіжного доручення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПП Астро залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2019 року частково задоволено касаційну скаргу ПП Астро . Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 у цій справі скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Передаючи справу на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції виходив з наступного. На підставі самостійно задекларованих ПП Астро зобов`язань, згідно з поданими деклараціями з плати за землю, у нього станом на 14.07.2016 виникла заборгованість по сплаті цього податку в розмірі 32744,14 грн. Сторонами не заперечується, що визначена контролюючим органом сума податкового боргу у повній мірі відповідачем не сплачена. Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач у апеляційній скарзі посилався на долучене до вказаної скарги платіжне доручення від 18.08.2016 № 146 про сплату 15200,00 грн. з призначенням платежу погашення боргу по орендній платі з юридичних осіб . Відповідач вказав, що сплатив частину податкового боргу та не заперечує наявності несплаченого залишку. В свою чергу, податковий орган у запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що зменшення в картці особового рахунку платника податків відбулося станом на 19.08.2016. Однак судом апеляційної інстанції не надано вказаним доводам правової оцінки. Верховний Суд звернув увагу, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст. 2, ч. 4 ст. 9 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), відповідно до змісту яких суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Згідно з ч. 2 ст. 195, ст. 308 КАС України (в цій же редакції) суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції, та дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Підсумовуючи, Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки обставинам справи, наданим доказам та доводам сторін, що позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити викладену юридичну оцінку, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, оскільки наявність у ПП Астро податкового боргу в розмірі 32744,14 грн підтверджується матеріалами справи і доказів погашення вказаної суми на день прийняття рішення відповідачем не подано.

З цими висновками суду першої інстанції, не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пп. пп. 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пп. пп. 20.1.4, 20.1.18, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. п. 59.1, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з січня 2014 року до квітня 2016 року включно ПП Астро самостійно задекларувало податкові зобов`язання із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в загальному розмірі 32744,14 грн, що підтверджується наданими позивачем копіями відповідних податкових декларацій.

Всупереч наведеним вище нормам законодавства відповідач не сплатив зазначені суми податку у встановлений законом строк, в зв`язку з чим станом на 14.07.2016 у нього виник податковий борг із сплати земельного податку в розмірі 32744,14 грн, що підтверджується довідкою позивача від 20.07.2016 № 4054/13-00-17-00-10-23/7 та не оспорювалось ПП Астро .

Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, 31.03.2014 сформувала та надіслала відповідачу податкову вимогу № 236-25, в якій визначено, що сума податкового боргу становить 1087,93 грн.

Однак, як вбачається із наданого відповідачем платіжного доручення від 18.08.2016 № 146 ПП Астро сплатило 15200,00 грн з призначенням платежу погашення боргу по орендній платі з юридичних осіб .

Отже, в день прийняття судом першої інстанції оскарженої ухвали, відповідач сплатив частину податкового боргу, не заперечуючи, водночас, несплати іншої частини.

Також у запереченні на апеляційну скаргу позивач зазначив, що 19.08.2016 відбулося зменшення суми боргу в картці особового рахунку платника податків.

На вказані обставини ПП Астро посилалось в апеляційній скарзі, однак під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не надав їх жодної оцінки, що і стало підставою скасування Верховним Судом ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 у цій справі та направлення справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Надаючи оцінку описаним обставинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 7 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) було встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 195 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) було передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Також ч. 4 ст. 11 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) було передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Аналогічна норми визначені ч. 4 ст. 9, ч. ч. 1 ст. 77 та ст. 308 чинної редакції КАС України.

Зокрема, згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, відповідно до змісту наведених вище норм КАС України, суд апеляційної інстанції зобов`язаний врахувати доданий до апеляційної скарги письмовий доказ - платіжне доручення від 18.08.2016 № 146, оскільки він має суттєве значення для розгляду справи, а саме впливає на суму податкового боргу, яка підлягає стягненню з ПП Астро , не був поданий відповідачем до суду першої інстанції з об`єктивних причин (сплата частини податкового боргу відбулась в день прийняття оскаржуваної постанови), а також це випливає з обов`язку суду вживати заходів для офіційного з`ясування обставин справи.

Враховуючи описані вище обставини, норми законодавства та письмові докази, якими підтверджується факт самостійної сплати відповідачем частини податкового боргу в розмірі 15200,00 грн, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що необхідно стягнути з рахунків у банках ПП Астро податковий борг у сумі 17544,14 грн (32744,14 грн - 15200,00 грн).

Водночас, доводи відповідача про те, що оскаржена постанова ухвалена судом першої інстанції за відсутності його представника та без належного повідомлення його про дату час і місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і не бере до уваги, зважаючи на таке.

Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 відкрито провадження у даній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.08.2016.

ПП Астро було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, яким підтверджено надіслання та вручення 05.08.2016 відповідачу, зокрема, ухвалу про призначення судового засідання на 18.08.2016.

У відповідності до ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат не має.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржену постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 308, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Астро задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у справі № 813/2637/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках Приватного підприємства Астро (код ЄДРПОУ - 23271196) податковий борг у сумі 17544 грн 14 коп (сімнадцять тисяч п`ятсот сорок чотири гривні чотирнадцять копійок).

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 21.12.2019.