Рішення

від 04.11.2019 по справі 523/11546/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/11546/19

Провадження №2/523/4101/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.,

при секретарі судового засідання - Дзюба Г.І.

за участю позивача - ОСОБА_2

представника позивача, адвоката - Гаспарянц Д.М.

представника відповідача - Огороднік І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Так, ОСОБА_2 (далі також - Позивач) з 08.11.2016р. по 12.06.2018 року працював у комунальному закладі Одеський обласний театр ляльок (на сьогодні після перейменування - комунальний заклад Одеський академічний обласний театр ляльок згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань) (ідентифікаційний код: 02224809) (далі - Заклад) на посаді провідного економіста, що вбачається з його трудової книжки.

Так, 08.11.2016 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до закладу на посаду провідного економіста згідно із наказом від 07.11.2016р. № 98-к.

Позивач стверджує, що в порушення ст. 29 КЗПП України його було ознайомлено з посадовою інструкцією економіста, хоча на цю посаду він не приймався та не працював.

Окрім того, ОСОБА_2 є членом профспілкової організації - ПРОФСПІЛКИ РОБІТНИКІВ ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА МІКРОФІНАНСОВИЙ БАНК (далі - Профспілка), яка згідно зі Статутом має статус первинної профспілки, та призначений профспілковим представником. Про діяльність Профспілки Відповіда повідомлявся листом від 07.05.2018 року. Однак відповдіач ухилявся від співпраці із Профспілкою та фактично перешкоджав її діяльності, про що повідомлялося прокуратуру Одеської області листом від 10.05.2018 року № 21.

Під час роботи у Закладі ОСОБА_2 сумлінно та добросовісно ставився до своїх трудових обов`язків та не міг не реагувати згідно з чинним законодавством на порушення у діяльності Закладу взагалі та у роботі окремих працівників.

Позивач як профспілковий представник Позивач звертався до керівництва закладу з питання підготовки проекту колективного договору із заявою від 07.05.2018р., яка також залишена без вирішення.

З метою забезпечення організації роботи Позивач порушував питання про переведення його на посаду комерційного директора Закладу, звертаючись із відповідною заявою від 18.05.2018р., проте, вказана заява залишилася без вирішення.

Позивач стверджує, що керівництво почало його безпідставно утискати на роботі, ігнорувати його пропозиції та зауваження з робочих питань, негативно та вороже ставитися до нього, налаштовувати проти нього трудовий колектив.

Наслідками усього цього стало, серед іншого, безпідставне притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, що оскаржується у цій справі, що фактично стало протиправною розправою над ним з особистих мотивів.

Так, 12.06.2018 року ОСОБА_2 несподівано для нього був звільнений у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі ч. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) згідно з наказом від 12.06.2018 року № 71-к (далі - Наказ № 71-кТ)

Вищевказаний наказ позивач вважає неправомірни, оскільки був прийнятий без жодних підстав.

Так, позивач стверджує, що він жодного разу не відлучався з робочого місця, у тому числі на три години підряд, без поважних причин, не запізнювався на роботу і жодних правових підстав для такого звільнення вочевидь не було.

Позивач вважає, що у нього була відсутня вина у вчиненні дисциплінарного проступку , оскільки ним не порушувався внутрішній трудовий розпорядок, його не було ознайомлено з режимом роботи у встановленому порядку, він не усвідомлював та не міг усвідомлювати нібито протиправний характер своєї поведінки (дії або бездіяльності), не передбачав її шкідливі наслідки і не бажав і не припускав їх настання, адже діяв виключно згідно з законодавством та своїми трудовими обов`язками.

Отже, за відсутності складу дисциплінарного проступку, а також при невизначені працівнику режиму роботу у встановленому порядку, в даному випадку відсутні правові підстави для прийняття Наказу № 71-к.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Втім, відповідні пояснення не були затребувані від ОСОБА_2 , чим явно порушено процедуру застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Зауважимо також, що згідно із ст. 152 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

Водночас, відповідач замість того, щоб передати питання про порушення (на його думку) трудової дисципліни, на розгляд трудового колективу або його органу, одразу застосував до Позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, що в будь-якому випадку було передчасним та не враховувало інтереси працівника.

Відповідно до ч. 4 ст. 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В порушення вищевказаних правових норм Наказ № 71-к виданий без отримання письмових пояснень від ОСОБА_2 , останній не був повідомлений під розписку про застосування стосовно нього дисциплінарного стягнення, він не був ознайомлений із Наказом № 71-к та обізнаний з його змістом.

Вищевикладені фактичні обставини спірних правовідносин, з урахуванням положень ч. З ст. 149 КЗпП України, відсутність протиправної винної шкідливої поведінки, а також належна робота до звільнення, не дозволяли застосовувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення до Позивача, тому що в порушення ч. З ст. 149 КЗпП України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Водночас, в порушення ст. 43 КЗпП України звільнення ОСОБА_2 відбулося без попередньої згоди Профспілки, що є неприпустимим та також підтверджує незаконність звільнення.

ОСОБА_2 не отримав копії оскаржуваного Наказу № 71-к, не обізнаний з його змістом та навіть підставами його прийняття, проте вимушений констатувати відсутність прогулу з його боку.

Окрім того, в порушення ст. 47 КЗпП України позивачу в день звільнення 12.06.2018 року не були видані трудова книжка та належним чином оформлена копія Наказу № 71-к.

Лише у листопаді 2018 року ОСОБА_2 вдалося забрати свою трудову книжку у Закладу, яка безпідставно не видавалася.

Позивач також стверджує, що він звертався до відповідача із заявою від 29.10.2018р., у якій просив розглянути на комісії по трудовим спорам ряд питань, що стосуються його, у тому числі питання незаконного звільнення з роботи. Однак про результати розгляду цієї заяви його належним чином не повідомили.

На підставі викладеного, позивач просить:

1.Поновити строк звернення до суду із цією позовною заявою.

2.Визнати незаконним та скасувати наказ комунального закладу Одеський обласний театр ляльок від 12.06.2018 року № 71-к про звільнення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з посади провідного економіста у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі ч. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

3.Стягнути з комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок (ідентифікаційний код: 02224809) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 13.06.2018р. по день поновлення на роботі.

4.Поновити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на посаді провідного економіста комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок (ідентифікаційний код: 02224809) негайно.

В судовому засіданні позивач, а також його представник підтвердили обставини, які були викладені у позовній заяві, а також підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Позивач також пояснив, що його було незаконно звільнено із займаної посади, оскільки він не порушив трудову дисципліну. Він намагався оскаржити наказ про його звільнення у комісії з розгляду трудових спорів, а також через профспілку, проте результатів не було. Він також намагався тривалий час знайти юриста для звернення до суду, а тому позов був пред`явлений несвоєчасно.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідача було звільнено відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з прогулами. Представник відповідача також вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з пропуском позивачем строку для звернення до суду.

Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 08.11.2016 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до закладу на посаду провідного економіста згідно із наказом від 07.11.2016р. № 98-к. (а.с. 112)

Наказом комунального закладу Одеський обласний театр ляльок від 12.06.2018 року № 71-к ОСОБА_2 було звільнено з посади провідного економіста у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі ч. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України. (а.с. 115)

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Підставами для прийняття наказу від 12.06.2018 року № 71-к стали акти, які складені працівниками комунального закладу Одеський обласний театр ляльок від 11.05.2018р., від 14.05.2018р., з яких вбачається, що ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці. Вищевказані відомості також відображені у табелі робочого часу. (а.с. 121-122,130)

При цьому, вбачається, що керівництвом підприємства були вивчені документи з медичних закладів про період лікування, з яких поважних причин відсутності позивача на роботі 11.05.2018р. та 14.05.2018р. не було встановлено. (а.с. 123, 124-127)

Отже існували підстави для застосування положення п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно ч. 6 ст. 43 КЗпП України якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

В судовому засіданні позивач пояснив, що він є членом профспілки ЗАТ Мікрофінансовий банк , яка не надавала згоди на його звільнення.

Однак з наданих доказів позивачем не вбачається, що у Комунального закладі Одеський обласний театр ляльок діяла первинна організація профспілки ЗАТ Мікрофінансовий банк .

Відповідно до виписки з протоколу № 20 від 12.06.2018р. профспілки Одеського обласного театру ляльок було надана згоду на звільнення ОСОБА_2 було звільнено з посади провідного економіста у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі ч. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України. (а.с 128)

На підставі викладеного, суд вважає, що звільнення ОСОБА_2 було здійснено відповідно до вимог норм Кодексу законів про працю України, а тому відсутні підстави

про визнання незаконним та скасування наказу комунального закладу Одеський обласний театр ляльок від 12.06.2018 року № 71-к про звільнення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з посади провідного економіста у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі ч. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а також про поновлення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на посаді провідного економіста комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок (ідентифікаційний код: 02224809).

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу можливо лише під час поновлення працівника на роботі, то оскільки суд відмовляє у поновленні позивача на роботі, тому відсутні підстави для того стягнення.

В позовних вимогах позивач також просить поновити йому строк звернення до суду, оскільки він його пропустив з поважних причин.

Вирішуючи данні вимоги суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 221 КЗПП України трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Згідно ч. 1 ст. 224 КЗПП України комісія по трудових спорах є обов`язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗПП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 233 КЗПП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КЗПП України уразі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що у кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Комунальний заклад Одеський академічний обласний театр ляльок направляв на ім`я позивача ОСОБА_2 лист в якому пропонував з`явитися за отриманням трудової книжки, проте даний лист був повернутий (а.с. 133-134)

В судовому засіданні позивач також пояснив, що трудову книжку він отримав у листопаді 2018р., однак в матеріалах справи є його особистий розпис про отримання трудової книжки 25.10.2018р. (а.с.129)

Позовна заява надійшла до суду 24.07.2019р., тобто через рік після звільнення позивача. (а.с. 1)

В судовому засіданні позивач пояснив, що він намагався оскаржити наказ про його звільнення у комісії з розгляду трудових спорів, а також через профспілку, проте результатів не було. Він також намагався тривалий час знайти юриста для звернення до суду, а тому позов був пред`явлений несвоєчасно.

З матеріалів справи вбачається, що Профспілкою ЗАТ Мікрофінансовий банк листом № 65 від 15.06.2018р. були направлені звернення до Голову одеської обласної державної адміністрації, Управління діловодства та контролю апарату ОДА щодо неналежного звільнення представника профспілки Білозьорова Г.С., Головного управління держпраці (а.с. 50-51)

Окрім того, до комісії по трудових спорах Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок 29.10.2018р. була направлена заява позивачем про розгляд питання щодо його незаконного звільнення. (а.с. 52)

З матеріалів справи також вбачається, що 20.06.2019р. позивач звертався до Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок в якому він просив надати його перелік документів, пов`язаних з його звільненням. (а.с. 53-54)

Листом від 21.06.2019р. Директор Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок повідомив позивача, що всі документи були надані відповідним органам та позивачу. (а.с. 55)

На підставі викладеного, суд вважає, що дійсно позивач пропустив строк звернення з відповідним позовом, проте враховуючи, що судом було встановлено правомірність звільнення позивача то дана обставина лише доповнює мотиви ухваленого рішення.

Керуючись ст.ст. 40,221,224,233,235, КЗпП України, ст.ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268,274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок

про визнання незаконним та скасування наказу комунального закладу Одеський обласний театр ляльок від 12.06.2018 року № 71-к про звільнення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з посади провідного економіста у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі ч. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України;

про стягнення з комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок (ідентифікаційний код: 02224809) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу;

про поновлення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на посаді провідного економіста комунального закладу Одеський академічний обласний театр ляльок (ідентифікаційний код: 02224809)

-залишити без задоволення у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.

Копію повного тексту рішення сторони мають можливість отримати у п`ятиденний строк з дати проголошення рішення.

Суддя:

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2019