Постанова

від 06.11.2019 по справі 274/5727/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/5727/16-ц Головуючий у 1-й інст. Замега О.В.

Категорія 18 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нове тисячоліття ,

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, ухвалене 02 липня 2019 року суддею Замегою О.В. у м. Бердичеві,

у справі № 274/5727/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нове тисячоліття до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Нове тисячоліття (далі - ТОВ Нове тисячоліття , Товариство) звернулося до суду із позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.04.2019 (а.с. 83-84), просило стягнути з ОСОБА_1 1230 грн заборгованості за надані послуги ремонту автомобіля та 20380 грн за зберігання автомобіля на території Товариства.

В обґрунтування позову зазначило, що ОСОБА_1 звернувся до Товариства із замовленням на ремонт автомобіля марки Citroen 230L, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . Станом на 01.08.2013 роботи, вартість яких становила 1230 грн, Товариством були виконані, про що повідомлено відповідача. Проте, останній не розрахувався за надані послуги, автомобіль не забирає, у зв`язку із чим утворилась також заборгованість за перебування автомобіля на території СТО за період з 01.09.2013 по 01.04.2019 в сумі 20380 грн (860днів х 10 грн).

Під час розгляду справи ОСОБА_1 подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с. 36).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 липня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ Нове тисячоліття .

В апеляційній скарзі представник Товариства , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, ухвалити нове, яким задовольнити позов ТОВ Нове тисячоліття .

Крім доводів викладених у позовній заяві вказав , що суд неправильно обчислив строк позовної давності, а також не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 був особисто ознайомлений під підпис про нарахування додаткової плати за стоянку автомобіля в сумі 10 грн на добу, що підтверджується заказом-нарядом від 19.07.2013.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 19.07.2013 ОСОБА_1 звернувся до Товариства із замовленням на ремонт автомобіля Citroen 230L, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1994 року випуску, що оформлено заказом-нарядом від цього числа (а.с. 5).

Товариство прийняло даний автомобіль 19.07.2013 та здійснило його ремонт 01.08.2013, вартість робіт становить 1230,00 грн, що підтверджується актом надання послуг № 1461 від 01.08.2013 (а.с. 6).

14.01.2016 Товариство направило за місцем проживання ОСОБА_1 письмову вимогу про проведення розрахунку за виконаний ремонт автомобіля. Також вимагало сплатити витрати за зберігання автомобіля відповідно до умов заказу-наряду, посилаючись на те, що автомобіль відповідачем не був забраний та перебував на території СТО за виною останнього (очікування оплати). Також, у цій вимозі Товариство пропонувало ОСОБА_1 здійснити оплату за ремонт автомобіля в семиденний термін та забрати транспортний засіб, натомість Товариство скасує оплату за зберігання автомобіля. Дану вимогу ОСОБА_1 отримав особисто 15.01.2016 (а.с. 7, 8).

Крім того, Товариство звернулось до Бердичівського міського голови з листом від 10.03.2016 № 31, з проханням повідомити депутата міської ради ОСОБА_2 П ОСОБА_3 про наявний у нього борг за ремонт автомобіля, на який отримало відповідь про доведення змісту даного листа ОСОБА_1 та зобов`язання останнього погасити борг до кінця місяця (а.с. 9, 10).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості за надані послуги з ремонту автомобіля в сумі 1230 грн, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк позовної давності, про застосування спливу якої заявлено відповідачем. При цьому, суд зазначив, що строк позовної давності слід обчислювати з 02.08.2013, тобто з наступного дня, коли Товариство виконало ремонт автомобіля.

Такий висновок суду є правильним, відповідає встановленим судом обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк позовної давності слід обчислювати з 01.05.2016, оскільки ОСОБА_1 офіційно зобов`язався повернути борг до кінця квітня 2016 року, є безпідставними, так як лист керуючого справами Бердичівської міської ради Житомирської області від 08.04.2016 про те, що відповідач зобов`язується повернути борг до кінця квітня 2016 року, не може бути підставою переривання строку позовної давності у відповідності до ст. 264 ЦК України. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строк позовної давності слід обчислювати з 02.08.2013, тобто з дня, коли Товариство довідалося про порушення свого права.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за зберігання автомобіля на території Товариства, суд першої інстанції помилково виходив із недоведеності позову і відсутності доказів про те, що ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати такі кошти.

Водночас, як вбачається із заказу-наряду від 19.07.2013, відповідач особисто під підпис був ознайомлений з тим, що у разі знаходження автомобіля на території СТО з оформленим заказ-нарядом за виною замовника (очікування запчастин або оплати) додатково нараховується оплата за зберігання автомобіля 10 грн за добу (а.с. 5).

Матеріали справи свідчать про те, що автомобіль після виконання робіт з його ремонту перебував на території Товариства з вини ОСОБА_1 , який не оплатив відповідні послуги та не забрав автомобіль. Зазначені обставини не спростовані відповідачем.

Отже, рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 19550 грн заборгованості за зберігання автомобіля у межах загального строку позовної давності та позовних вимог, а саме за період з 23.11.2013 по 01.04 2019 (1955 днів х 10 = 19550).

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог за подання позову до суду в сумі 1246,68 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 1870 грн., а всього 3116,68 грн.

Дана справа є малозначною, оскільки визначена у ній ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Тому, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нове тисячоліття задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 липня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за зберігання автомобіля скасувати, ухваливши у цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нове тисячоліття (місцезнаходження: м.Бердичів, вул.Паризької Комуни, 96, код ЄДРПОУ 31583086) 19550 грн заборгованості за зберігання автомобіля та 3116,68 грн судових витрат.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 а - 2 г ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 06 листопада 2019 року.