Рішення

від 12.01.2010 по справі 4/304-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" січня 2010 р.                                                                          Справа № 4/304-09          

          Суддя Щоткін О.В.,  розглянувши справу

за позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЗАС", м. Боярка

про стягнення 37500,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_2 –предст., дов. від 01.09.2009р.

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЗАС", м.. Боярка (далі –відповідач) про стягнення 37 500,00 грн. боргу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо здійснення розрахунку за отримані послуги.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 12.01.2010 року. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

В судове засідання 12.01.2010 року представник відповідача не з’явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги суду, викладені в ухвалі господарського суду Київської області від 21.12.2009р.  не виконав, у зв’язку з чим справа на підставі ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для повного та об’єктивного вирішення спору по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

                                                встановив:

5 листопада 2007 року між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЗАС" (замовник) було укладено договір про надання юридичних послуг (далі –договір), відповідно до умов якого замовник доручає виконавцю, а виконавець бере на себе зобов’язання надавати замовнику на платній основі юридичні послуги (послуги) в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором.

Відповідно п. 1.2. позивач приймає на себе зобов’язання щодо надання замовникові юридичної допомоги, пов'язаної з господарською діяльністю замовника, а замовник зобов’язаний здійснити оплату у розмірі 50% на протязі 3 календарних днів після підписання договору, авансовим платежем на розрахунковий рахунок позивача, а повний розрахунок відповідач зобов’язується сплатити після підписання акту виконаних робіт, що підписаний обома сторонами, протягом 3 календарних днів після підписання акту.

Роботи були виконані в строк та в повному обсязі, що підтверджується Актом виконаних робіт від 07 липня 2008 року на суму 37 500 грн., який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості від відповідача не надходило. За виконані роботи відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем.

 У зв’язку з тим, що відповідач самостійно за договором не розрахувався, позивач на адресу відповідача направив претензію №1 від 21.07.2008р. з вимогою погасити заборгованість в повному обсязі.

Відповідач у відповіді на претензію від 21.07.2008 року борг визнав в повному обсязі, але посилаючись на тимчасову відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку зобов’язався погасити заборгованість після надходження коштів на рахунок позивача. Однак, на момент розгляду справи оплата на розрахунковий рахунок позивача не надійшла.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання не з’явився, докази оплати суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 37 500,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЗАС»(08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул.. Шевченко, 176, код ЄДРПОУ 34779118) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (03164, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 37 500 (тридцять сім тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. боргу, 375 (триста сімдесят п’ять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                               Щоткін О.В.

Дата підписання рішення: 14.01.2010р.