Постанова

від 06.11.2019 по справі 755/5575/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/5575/19 Головуючий 1 інстанція- Гончарук В.П.

Провадження № 22-ц/824/13241/2019 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 листопада 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства Телесистеми України на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 26 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства Телесистеми України про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до суду із вказаним позовом,який мотивувала тим, що 01 червня 2009 року між суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 та ЗАТ Телесистеми України (на даний час ПрАТ Телесистеми України ) було укладено договір оренди антеномісця № 0-02/СК1ЕМАК0208/010609, що знаходиться на належній ФОП ОСОБА_3 антенній вишці по АДРЕСА_2 .

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 помер. Вона та їх неповнолітній син ОСОБА_5 як спадкоємці померлого першої черги за законом у встановлений строк прийняли спадщину і 06 листопада 2018 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом кожний на 1/4 частину спадкового майна у вигляді телефонної вишки по АДРЕСА_2 . Окрім того, вона як дружина 06 листопада 2018 року отримала свідоцтво про право власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя. У зв`язку з чим всі права та обов`язки ФОП ОСОБА_3 як орендодавця за договором оренди перейшли до його спадкоємців, що передбачено ст.770 ЦК України, згідно якої у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Посилалася, що відповідач із червня 2016 року сплачує орендну плату не в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період із червня 2016 року по лютий 2019 року у розмірі 26400 грн., яку відповідач має повернути з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних. У зв`язку з наведеним просила стягнути із відповідача на її користь борг

- 2 -

по орендній платі у розмірі 19800 грн., інфляційні втрати у розмірі 180,60 грн., 3 % річних у розмірі 67,07 грн. та судові витрати на оплату судового збору і правничу допомогу. Також просила стягнути із відповідача на користь неповнолітнього ОСОБА_5 борг по орендній платі у розмірі 6600 грн., інфляційні втрати у розмірі 60,20 грн., 3 % річних у розмірі 22,36 грн. та витрати на оплату судового збору.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 26 липня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто із ПрАТ Телесистеми України на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди в розмірі 12000 грн. та 768,40 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто із ПрАТ Телесистеми України на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди в розмірі 4000 грн. та 768,40 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, позивачка ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові і ухвалити нове, яким вимоги задоволити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи. Скарга мотивована тим, що висновок суду про припинення дії договору оренди із 01 червня 2018 року і відповідно стягнення орендної плати лише до вказаної дати, є хибним, суперечить наявним у справі доказам та поведінці сторін договору. Суд не звернув уваги, що договір оренди не був достроково розірваний за погодженням сторін і його дія не припинена внаслідок відмови відповідача від пролонгації договору. Отже, договір є чинним і на даний час, відповідач продовжує користуватися об`єктом оренди і фактичної передачі орендованого майна з боку відповідача не відбулося.

Відповідач ПрАТ Телесистеми України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог і ухвалити нове, яким відмовити у їх задоволенні, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скарга мотивована тим, що направлення відповідачем 01 грудня 2017 року на адресу ФОП ОСОБА_3 листа щодо припинення правовідносин за договором оренди є підтвердженням повернення об`єкта оренди орендодавцю, а тому стягнення орендної плати після його повернення є безпідставним. Суд не врахував наявність узгодженого боргу по оренді у розмірі 8800 грн., який не виплачений відповідачем з огляду на ненадання інформації про інших спадкоємців. Суд помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, невірно визначивши предмет спору, який пов`язаний із спадкуванням, а не із стягненням грошових коштів.

Позивач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, де просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ Телесистеми України , посилаючись на її безпідставність і необгрунтованість доводів щодо відсутності правових підстав для стягнення на її користь коштів за договором оренди, оскільки передачі орендованогоь майна не відбулося.

Відповідач ПрАТ Телесистеми України подав відзив, в якому, посилаючись на те, що договір оренди припинив свою дію і вимоги позивачів необгрунтовані, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивачів.

Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки в даній справі ціна позову становить 26730,23 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в

- 3 -

порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що обидві апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що відповідач у повному обсязі не виконував своїх обов`язків за договором оренди, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі, що у свою чергу свідчить про порушення прав позивачів, а тому із відповідача на користь позивачів слід стягнути борг за договором оренди з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних за час прострочення.

При цьому суд виходив з того, що договір оренди діяв до 01 червня 2018 року.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.762 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч.2 ст.615 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 01 червня 2009 року між суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 та ЗАТ Телесистеми України (на даний час ПрАТ Телесистеми України ) було укладено договір оренди майна № 0-02/СК1ЕМАК0208/010609 у вигляді одного антено місця, що знаходиться на належній ФОП ОСОБА_3 антенній вежі по АДРЕСА_2 .

Згідно п.1.1 договоруорендодавець передає, а орендар приймає у строкове платене користування 1 (одне) антено місце з правом прокладання хвильового кабелю до апаратного

- 4 -

контейнеру з телекомунікаційним обладнанням, на антенній вежі.

У відповідності до п.3.2. договору розмір орендної плати на день підписання становить 800 грн. без ПДВ за один місяць оренди. Порядок нарахування орендної плати встановлений п.п.3.3., 3.4. договору оренди, зокрема орендна плата нараховується щомісячно до 10 числа місяця, наступного за рахунковим, на підставі рахунку на повний обсяг обумовлених договором платежів. Орендар здійснює оплату згідно з рахунком орендодавця шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 10 банківських днів з моменту його отримання.

Як передача майна в користування орендаря, так і повернення орендованого майна оформлюється актом приймання-передачі (п.п.2.1, 2.2 договору).

На виконання умов договору оренди між сторонами було підписано акт прийому-передачі майна.

Також судом встновлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавець ОСОБА_3 помер.

Після смерті ОСОБА_3 його спадкоємці дружина ОСОБА_1 та неповнолітній син ОСОБА_2 прийняли спадщину на нерухоме майно, що належало на праві власності померлому, а саме: телефонну вишку, висотою 44 м.п., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Власником 3/4 частин майна є ОСОБА_1 , якій належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям під час шлюбу; та 1/4 як спадщина після смерті чоловіка. Власником іншої 1/4 частини майна є син померлого ОСОБА_2 як спадкоємець.

Згідно ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Аналогічні положення містить п.12.4 договору оренди, яким передбачено, що при реорганізації будь-якої із сторін, правонаступник даної сторони приймає на себе всі її права та обов`язки за даним договором, про що невідкладно інформує іншу сторону.

Після спадкування предмета оренди позивачі направили відповідачу 27 грудня 2018 року повідомлення про зміну особи орендодавця.

Окрім того, судом встановлено, що 30 листопада 2017 року відповідач направив на адресу позивача лист в якому зазначалося, що правовідносини між ТОВ Телесистеми України та ОСОБА_3 припинені з 1 травня 2017 року, та просив підписати додаткові угоди щодо розірвання договорів оренди та врегулювати суму заборгованості.

Відповідно до п.11.1 договору вказаний договір укладено строком на 12 місяців з можливістю дальшої пролонгації. За два місяці до закінчення дії договору сторона яка бажає припинити його дії повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, договір вважається продовженим на аналогічний термін.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про те, що договір припинив свою дію 01 червня 2018 року та задоволив позов частково, стягнувши заборгованість за орендною платою на вказану дату.

Доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , про помилковість виновків суду про припинення дії договору оренди із 01 червня 2018 року і відповідно стягнення орендної плати лише до вказаної дати, не грунтуються на матеріалах спарви та вимогах закону.

Як встановлено судом умовами договору оренди (п.11.1) визначено, що вказаний договір укладено строком на 12 місяців з можливістю дальшої пролангації та необхідністю повідомлення про його припинення не пізніше ніж за два місяці до закінчення його дії.

- 5 -

З матеріалів справи вбачається, що черговий строк, на який вкотре сторонами було пролонговано дію договору тривав із 01 червня 2017 року по 01 червня 2018 року.

В цей період, а саме 30 листопада 2017 року відповідач направив на адресу ФОП ОСОБА_3 лист в якому зазначалося, що правовідносини між ТОВ Телесистеми України та ОСОБА_3 припинені з 1 травня 2017 року та просив підписати додаткові угоди щодо розірвання договорів оренди та врегулювати суму заборгованості.

Отже, даний лист направлений орендодавцю згідно умов договору та є чітким волевиявленням відповідача щодо припинення правовідносин за договором оренди і не продовження його надалі, даний лист вчинений у строк, який відповідає умоваам договору, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про припинення договору із 01 червня 2018 року, тобто по закінченні чергового річного строку його дії.

Доводи скраги ОСОБА_1 про те, що договір оренди не був достроково розірваний за погодженням сторін і його дія не припинена внаслідок відмови відповідача від пролонгації договору, який є чинним необгрунтовані з викладених вище підстав.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу скаржниці на те, що за умовами догвоору оренди для його припинення не потрібно його розірвання, достатньо закінчення строку його дії.

Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідач продовжує користуватися об`єктом оренди і фактичної передачі орендованого майна з боку відповідача не відбулося, колегія судді ввідхиляє як необгрунтовні, оскільки посилаючись на вказані обставини позивачка всупереч положенням ч.3 ст.12 ЦПК ст.81 ЦПК України, які покладають на сторону обов`язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надала ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних, допустимих та достатніх доказів, у розумінні ст.77-80 ЦПК України, які б підтверджували, подовження користування відповідачем майном.

Доводи апеляційної скарги ПрАТ Телесистеми України про те, що направлення відповідачем 01 грудня 2017 року на адресу ФОП ОСОБА_3 листа щодо припинення правовідносин за договором оренди є підтвердженням повернення об`єкта оренди орендодавцю, а тому стягнення орендної плати після його повернення є безпідставним. необгрунтовані.

Як вище вказувалося як цивільне законодавство, яке регулює правовідносини оренди, так і укладений між сторонами договір оренди чітко врегульовують підстави припинення договору. Непередача даного майна після припинення договору не є підставою для його продовження чи пролонгації і не має юридичного значення при вирішенні даного спору.

Окрім того, за умовами догвоору оренди як передача майна в користування орендаря, так і повернення орендованого майна оформлюється актом приймання-передачі (п.п.2.1, 2.2 договору).

Доводи апеляційної скарги ПрАТ Телесистеми України про те, що договір припинив свою дію із 01 травня 2017 року, на підставі листа відповідача від 01 квітня 2017 року та наявність узгодженого боргу по оренді у розмірі 8800 грн., який не виплачений відповідачем з огляду на ненадання інформації про інших спадкоємців, необгрунтовані, оскільки відповідачем не надано ні листа від 01 квітня 2017 року, який начеб то направлявся відповідачем на адресу ФОП ОСОБА_3, ні доказів його отримання останнім, а тому суд вірно відхилив такі доводи як бездоказові.

Колегія суддів відхиляє як надумані та безпідставні посилання ПрАТ Телесистеми України у скарзі на те, що суд помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, невірно визначивши предмет спору, який пов`язаний із спадкуванням, а не із стягненням грошових коштів.

- 6 -

Справи у спорах щодо спадкування у розумінні п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позховного провадження, стосуються наявності спадкового спору між сторонами, які є спадкоємцями, чи які претендують на спадкове майно, наприклад про визнанян недійсними правочинів, в тому числі заповітів, щодо визнання права на спадкове майно, встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, усунення від спадщини тощо.

В даній справи спадковий спір між сторонами справи відутній, оскільки відповідач не претендує на спадкове майно ФОП ОСОБА_3 у якості спадкоємця померлого.

Отже, предметом спору є не спадковий спір, як помилково вважає відповідач, а саме стягнення коштів за договором оренди позивачами, які є правонаступниками сторони догвору і відповідно новими кредиторами (п.2 ч.1.ст.512 ЦК України).

Решта доводів апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ,та Приватного акціонерного товариства Телесистеми України залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 26 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: