Ухвала

від 24.10.2019 по справі 368/2461/14-к

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

24 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 368/2461/14-к

Провадження № 13-67кс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі Велика Палата) кримінальної справи за касаційними скаргами прокурора та цивільних відповідачів Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 березня 2018 рокуі

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

1.Вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2017року ОСОБА_19 засуджено за:

частиною другою статті 364 КримінальногоКодексу України (далі КК) (зі змінами відповідно до Закону України від 15 квітня 2008 року №270-VI) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на строк 2 роки;

частиною першою статті 366 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн., і звільнено від покарання у зв`язку з закінченням строків давності;

частиною другою статті 367 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на строк 1 рік без застосування штрафу і звільнено від покарання у зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_20 засуджено за частиною другою статті 364КК (зізмінами відповідно до Закону України від 15 квітня 2008 року №270-VI) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на строк 2роки.

Задоволено цивільний позов ТОВ «Центр правової підтримки підприємництва «Бізнес і Право» (далі ТОВ «ЦППП «Бізнес і право») і стягнуто на користь зазначеного товариства з державного бюджету 1363032,12грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

2.За вироком суду ОСОБА_19 та ОСОБА_20 визнано винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин.

ОСОБА_19 , обіймаючи посаду голови Обухівської районної державної адміністрації (далі Обухівської РДА), будучи службовою особою, наділеною повноваженнями з виконання організаційно-розпорядчих функцій, у тому числі щодо розпорядження розташованими за межами населених пунктів Обухівського району Київської області земельними ділянками, 22липня 2008року у приміщенні РДА по вул.А.Малишка, 10 у м. Обухові, зловживаючи службовим становищем, видав розпорядження Обухівської РДА№1146 від 22липня 2008року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення 19 особам у власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок загальною площею 37га вадміністративних межах Української міської ради Обухівського району.

Видаючи таке розпорядження, ОСОБА_19 умисно порушив вимоги частини четвертої статті84Земельного кодексу України (в редакції станом на22липня 2008року), частини п`ятої статті 116, статті141Земельного кодексу України, оскільки завідомо для нього відведені громадянам земельні ділянки належали до земель водного фонду і рекреаційного призначення, передача яких у власність заборонена, а також включали два острови в акваторії Канівського водосховища площею 10,3878га, що на підставі раніше укладеного договору оренди перебували в користуванні ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» і в установленому законом порядку не вилучалися.

Після розробки на підставі розпорядження №1146 від 22 липня 2008року проекту землеустрою і погодження його уповноваженими органами ОСОБА_19 з метою уникнення відповідальності за протиправне відчуження земель водного фонду ухилився від підписання розпорядження про передачу їх у власність 19громадянам, а усно доручив видати такий розпорядчий акт своєму першому заступнику ОСОБА_20 , поклавши на нього розпорядженням від26серпня 2008року виконання обов`язків голови ОбухівськоїРДА.

Для підтвердження поважної причини нездійснення ним своїх службових обов`язків у відповідний час ОСОБА_19 , за висновками суду першої інстанції, вчинив службове підроблення одержав і засвідчив завідомо неправдивий лист непрацездатності про звільнення його від роботи з 26серпня 2008року по 01вересня2008року.

ОСОБА_20 , обіймаючи посаду першого заступника голови ОбухівськоїРДА, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, на виконання незаконної вказівки ОСОБА_19 26серпня 2008 року видав розпорядження №1359 про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність 19 особам для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок загальною площею37га в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району.

На підставі підписаного ОСОБА_20 розпорядження 30 вересня та 03жовтня 2008року було видано державні акти на право власності зазначених вище осіб на земельні ділянки.

Внаслідок вчинених ОСОБА_19 і ОСОБА_20 злочинів інтересам держави завдано тяжких наслідків на суму вартості незаконно відчужених земель водного фонду та рекреаційного призначення, що становить 119213686грн.

Окрім наведеного, у результаті вчинення цих же злочинів ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» у зв`язку з позбавленням його як орендаря законного права користування земельними ділянками зазнало тяжких наслідків на суму орендної плати, сплаченої за користування ними за період з 13 березня 2007року по 25січня 2012року, що становить 310302,08грн.

3. Цим же вироком ОСОБА_19 засуджено за вчинену впродовж жовтня-листопада 2008року шляхом зловживання службовим становищем незаконну передачу земельних ділянок загальною площею 1,44га в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району, що перебували в користуванні сільськогосподарського товариства«Барвінок» (далі СТ «Барвінок»), у власність для ведення індивідуального садівництва 14громадянам, котрі не були членами цього товариства. Зазначеними діями засудженого інтересам держави завдано тяжких наслідків на суму вартості протиправно відчужених земель, що становить 3924288грн.

Визнано ОСОБА_19 винуватим і у вчинених упродовж серпня 2007 червня 2008 року в результаті службової недбалості незаконній зміні цільового призначення земельної ділянки в межах адміністративної території Красненської сільської ради площею 40,49га, що перебувала в користуванні ТОВ «Міжрегіональний факторинговий союз», із земель промисловості на землі сільськогосподарського призначення і протиправній передачі частини цієї ділянки загальною площею 34,761га у власність 290 особам. У результаті зазначеної службової недбалості інтересам держави завдано тяжких наслідків на суму вартості незаконно відчужених земель, що становить 1257638,38грн.

В частині засудження ОСОБА_19 за епізодами, пов`язаними з незаконним вилученням земельних ділянок, що перебували в користуванні СТ«Барвінок» і ТОВ«Міжрегіональний факторинговий союз», судові рішення в касаційному порядку не оскаржені.

4. Стягнута судом за результатами розгляду цивільного позову з держави на користь ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» сума 1363032,12грн включає: 380781,51грн сплаченої товариством орендної плати за користування землею, незаконно переданою у власність 19громадян, 396448,19грн інфляційних втрат внаслідок знецінення цих грошей; 222240грн авансових платежів, сплачених позивачем на користь ТОВ «Екоберег» за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт щодо встановлення необхідної для використання земельної ділянки водного фонду за цільовим призначенням водоохоронної зони, які контрагент за цим договором не зміг виконати внаслідок вчинення злочину і вибуття земельних ділянок з правомірного володіння ТОВ «ЦППП «Бізнес і право», 363562,42грн інфляційних втрат від знецінення цих грошей.

5. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 березня 2018 року вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04 січня 2017 року змінено.

Перекваліфіковано дії ОСОБА_19 з частини другої статті 364 КК на частину другу статті 367 цього Кодексута призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. За частиною першою статті 366 КК засудженого виправдано.

Перекваліфіковано дії ОСОБА_20 з частини другої статті 364 КК на частину другу статті 367 цього Кодексу та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі статті 49 КК звільнено ОСОБА_19 та ОСОБА_20 від призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків давності.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційних скарг

6. У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень у частині задоволення цивільного позову ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» і направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що збитки, завдані ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» у зв`язку зі сплатою коштів за договором із ТОВ «Екоберег», не випливають з пред`явленого ОСОБА_19 і ОСОБА_20 обвинувачення, не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із вчиненими засудженими злочинами, а тому не підлягають стягненню з держави в порядку вирішення цивільного позову в кримінальному процесі. У контексті наведених доводів прокурор звертає увагу на те, що відповідно до формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, завдані ТОВ ЦППП «Бізнес і Право» злочином тяжкі наслідки включають лише 310302,08 грн орендної плати, сплаченої товариством за користування протиправно вилученою в нього землею.

7. Цивільні відповідачі Державна казначейська служба України та Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області в аналогічних за змістом касаційних скаргах, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, ставлять питання про скасування судових рішень в частині вирішення цивільного позову та направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

На обґрунтування своїх вимог цивільні відповідачі наводять доводи щодо безпідставності стягнення на користь позивача коштів, сплачених ним за договором з ТОВ «Екоберег», аналогічні викладеним у касаційній скарзі прокурора. Зазначають органи державного казначейства і про те, що в суму завданої ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» шкоди необґрунтовано включено орендну плату за період з 13березня 2007року по 22 липня 2008 року, коли злочин ще не було вчинено й об`єктивних перешкод у користуванні товариством орендованими земельними ділянками не існувало. На переконання цивільних відповідачів, норми статті625ЦК щодо застосування індексу інфляції поширюються лише на правовідносини, які виникають внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань, і не стосуються відшкодування шкоди, завданої злочином. З урахуванням зазначеного акцентують увагу, що між ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» та державою в особі Державної казначейської служби України і Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області жодних договірних зобов`язань не виникало, а тому відсутні правові підстави для стягнення з держави інфляційних втрат на користь цивільного позивача.

8.Представники цивільного позивача у запереченнях на касаційні скарги наводять доводи щодо законності й обґрунтованості вирішення судами цивільного позову, просять залишити вирок і ухвалу без зміни, а касаційні скарги без задоволення. Водночас у мотивувальній частині поданого окремо заперечення на касаційні скарги Державної казначейської служби України та Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області представники ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» погоджуються на прийняття касаційним судом остаточного рішення про зменшення розміру відшкодувань без направлення справи на новий судовий розгляд, якщо за результатами касаційного провадження суд визнає обґрунтованими доводи прокурора і цивільних відповідачів про безпідставність задоволення частини позовних вимог.

9. Захисник ОСОБА_21 в інтересах засуджених ОСОБА_20 та ОСОБА_19 у запереченнях на касаційні скарги порушує питання про скасування судових рішень у частині вирішення цивільного позову ТОВ «ЦППП «Бізнес і право» та закриття провадження у справі в частині розгляду цього позову на підставі статей 205, 206 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК), оскільки під час судового розгляду цивільний позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог відмовився від таких вимог до засуджених і пред`явив позов до інших осіб.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 11 вересня 2019 року кримінальну справу щодо ОСОБА_19 та ОСОБА_20 передано на розгляд Великої Палати на підставі частини п`ятої статті 4341 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК). Прийняття цього рішення аргументоване тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Обґрунтування виключної правової проблеми в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати

11. У зазначеній вище ухвалі Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (далі Касаційний кримінальний суд) як одну з виключних правових проблем окреслив питання: в разі скасування вироку, яким засуджено службову особу органу державної влади за злочин, пов`язаний зі здійсненням нею своїх повноважень, у частині вирішення цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої цим злочином юридичній особі, у площині яких правовідносин, з урахуванням їх суб`єктного складу, перебуватиме спір про відповідне відшкодування і чи наявні підстави для нового розгляду позову судом цивільної юрисдикції.

Вважаючи необхідність вирішення цього питання підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати, касаційний суд виходив із того, що в означеній ситуації сторонами спору виступатимуть юридична особа, котра зазнала шкоди (позивач), і держава, на яку згідно зі статтею 1174Цивільного кодексу України (далі ЦК) покладено обов`язок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади (відповідач). Тоді як розгляду в порядку цивільного судочинства підлягають справи, в яких хоча б однією із сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

12. Як другу виключну правову проблему в ухвалі поставлено питання: чи підлягає застосуванню встановлений частиною другою статті625ЦК індекс інфляції під час відшкодування шкоди, завданої злочином. Окреслюючи відповідне питання, Касаційний кримінальний суд звернув увагу на те, що грошові зобов`язання, виконання яких урегульовано статтею625ЦК, виникають насамперед із договірних правовідносин, а не з факту заподіяння шкоди протиправними діями. Водночас частиною другою статті1192ЦК передбачено відшкодування потерпілому від делікту збитків відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Єдиним правовим механізмом забезпечення такого відшкодування, з урахуванням знецінення коштів з часу виникнення правовідносин до моменту розгляду справи, є індексація відповідних грошових сум в установленому законом порядку.

Позиція Великої Палати

13. Виходячи зі змісту частини п`ятої статті 4341КПК підставою для передачі кримінальної справи на розгляд Великої Палати є обґрунтований висновок суду, що розглядає справу в касаційному порядку, про те, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

14. Відповідно до частини четвертої статті 4342 КПК України підстави, визначені частиною п`ятою статті 4341 КПК України, з яких суд передає кримінальне провадження до Великої Палати, повинні бути судом належним чином мотивовані.

15. Перевіривши аргументи наявності виключної правової проблеми, наведені в судовому рішенні колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, Велика Палата дійшла висновку про відсутність підстав для передачі кримінальної справи на її розгляд.

16. Із точки зору семантичного змісту термін «проблема» означає складне теоретичне чи практичне питання, яке потребує вивчення, дослідження, оцінки і вирішення. Зокрема, правовою проблемою потрібно визнавати суперечливі ситуації, що характеризуються протилежними підходами до розуміння тих чи інших подій, станів, процесів, явищ чи об`єктів і, які вимагають формування рекомендації чи пропозиції, застосування якої дозволить досягнути вирішення відповідної проблеми.

17. Основна мета вирішення виключної правової проблеми полягає у забезпеченні єдності практики як однієї з основних форм реалізації принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судових рішень.

18.Із урахуванням викладеного наявність виключної правової проблеми, розв`язання якої потребувало би вироблення правозастосовчих орієнтирів Великою Палатою, має визначатися за кількісним та якісним критеріями.

Кількісний критерій ілюструє той факт, що відповідна проблема виникає не лише в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості юридичних ситуацій, які або вже існують у судовій практиці, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

Із погляду якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: недостатня законодавча урегульованість відповідних питань, зокрема нормативні колізії, відсутність регламентації правовідносин прямими положеннями закону, що може зумовлювати необхідність застосування аналогії; тривале існування глибоких розходжень у судовій практиці, в тому числі прийняття судом касаційної інстанції протилежних за змістом рішень у справах з подібними правовідносинами; різні наукові підходи до вирішення відповідних юридичних питань; наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому.

19. Ухвала Касаційного кримінального суду не містить належного обґрунтування того, що поставлені цим судом питання становлять виключну правову проблему з точки зору зазначених критеріїв. Зокрема, колегією суддів не наведено жодних аргументів на користь відсутності сталої судової практики відносно розв`язання питань, поставлених в ухвалі, з посиланнями на конкретні судові рішення, а також існування протилежних наукових підходів щодо застосування відповідних правових норм.

20. Велика Палата не вбачає підстав для висновку про недостатню нормативну врегульованість питання про те, суд якої юрисдикції має здійснювати новий розгляд цивільного позову юридичної особи про відшкодування державою шкоди, завданої в результаті вчинення злочину службовою особою державного органу під час здійснення своїх повноважень, у разі скасування в касаційному порядку вироку в частині вирішення такого позову.

21. Статтею28КПК1960року встановлено механізм відшкодування завданої злочином шкоди шляхом пред`явлення у кримінальному процесі саме цивільного позову. Означений механізм застосовується незалежно від того, фізична чи юридична особа зазнала шкоди, а також від того, підлягає вона відшкодуванню самим обвинуваченим (підсудним) або іншими особами, які за законом несуть відповідальність за його дії, в тому числі державою.

Головною умовою застосування наведеної юридичної процедури компенсації є безпосередній причинно-наслідковий зв`язок шкоди із вчиненим злочином, тобто позовні вимоги мають випливати з пред`явленого обвинувачення.

Однак питання про наявність або відсутність такого зв`язку не становить виключної правової проблеми, оскільки не стосується вироблення загальних правозастосовчих орієнтирів, не поширюється на невизначене коло правовідносин, а є індивідуальним у кожному спорі і підлягає вирішенню судом з урахуванням обставин конкретної справи.

22. Водночас у разі скасування за результатами касаційного розгляду вироку в частині вирішення цивільного позову і направлення справи у відповідній частині на новий судовий розгляд під час визначення юрисдикції суду, який має здійснювати такий розгляд, необхідно керуватися загальними положеннями статті19ЦПК.

Згідно з частиною першою цієї статті розгляду в порядку цивільного судочинства підлягають справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Виходячи зі змісту параграфу першого глави82ЦК, зокрема статей 1166, 1174, 1192, юридичні відносини щодо відшкодування шкоди, в тому числі завданої протиправними діями службової особи органу державної влади чи місцевого самоврядування під час здійснення своїх повноважень, мають цивільно-правовий характер.

У системному зв`язку з наведеними нормативними положеннями під час вирішення питання про розмежування предметної юрисдикції судів слід враховувати, що згідно з частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, якими спори про відшкодування завданої злочином шкоди не охоплюються. Отже, в разі скасування вироку в частині вирішення цивільного позову новий розгляд справи має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

23. Що стосується питання про наявність чи відсутність підстав для застосування індексу інфляції під час визначення розміру компенсації шкоди, завданої злочином, то аналогічне питання вже було предметом розгляду Великої Палати і вирішено в постанові від16 травня 2018року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

У зазначеній постанові Великою Палатою сформульовано правову позицію про те, що норми частини другої статті625ЦК відносно стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3%річних підлягають застосуванню у правовідносинах щодо відшкодування шкоди, завданої протиправними діями (деліктами), до числа яких належать і злочини. Постанова містить детальне обґрунтування відповідної позиції, виходячи з того, що стаття625ЦК не встановлює обмежень відносно підстав виникнення зобов`язань, які є предметом регулювання цієї статті, а згідно зі статтями11, 509 цього Кодексу відповідними підставами можуть бути не лише правочини, зокрема договори, а й інші юридичні факти, в тому числі заподіяння шкоди.

24. Обґрунтування необхідності відступу від наведеної правової позиції як самостійної підстави для передачі кримінальної справи на розгляд Великої Палати ухвала Касаційного кримінального суду не містить.

25. На підставі викладеного Велика Палата дійшла висновку про те, що окреслені судом касаційної інстанції питання не становлять виключної правової проблеми, вирішення якої було б необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а підлягають вирішенню цим судом у межах своїх повноважень відповідно до вимог закону і вже сформованих Великою Палатою правозастосовчих орієнтирів.

Таким чином, кримінальна справа підлягає поверненню колегії суддів для подальшого розгляду.

Керуючись статтями 4341, 4342КПК, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Кримінальну справу щодо ОСОБА_19 та ОСОБА_20 повернути колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду для подальшого розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачОСОБА_1 Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18