Постанова

від 05.11.2019 по справі 910/21227/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2019 р. Справа№ 910/21227/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представників Головного управління ДФС у м. Києві - Шелест Ю.В., Литвиненко С.С.,

арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві та додані до неї документи

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 31.07.2019 (суддя Чеберяк П.П.)

про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження

у справі №910/21227/16

за заявою Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві)

до Сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка (код 30526598)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута як юридичну особу у зв`язку з банкрутством; затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу за період виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка з 26.06.2017 по 31.07.2019 в розмірі 374 054,72 грн; стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича грошову винагороду за виконання обов`язків ліквідатора в розмірі 370426,39 грн; стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича грошову винагороду за виконання обов`язків ліквідатора в розмірі 3628,33 грн; закрито провадження у справі № 910/21227/16; дію мораторію припинено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДФС у м. Києві (далі - Головне управління) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019, а справу направити до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

В обґрунтування апеляційної скарги покладені доводи про передчасність закриття провадження у справі, оскільки ліквідатор не вжив всіх заходів з пошуку майна банкрута, що призвело до незадоволення вимог кредиторів та складання ліквідаційного балансу з недостовірними відомостями. Кріс того, винагорода арбітражного керуючого є необґрунтованою та непідтвердженою належними документами.

Ліквідатор арбітражний керуючий Дарієнко Віктор Дмитрович подав відзив, в якому просив залишити без змін оскаржувану ухвалу від 31.07.2019 з огляду на повноту виконаної роботи по пошуку та поверненню активів банкрута, а ліквідаційний баланс складений на підставі фактичних даних.

Представники Головного управління в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили задовольнити апеляційну скаргу, а ухвалу суду - скасувати .

Ліквідатор в судовому засіданні просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Станом на час постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 провадження у справах про банкрутство регулювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка (Кооператив, боржник).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 визнано конкурсним кредитором Кооперативу Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на загальну суму 54 723 534,03 грн, з яких: на суму 13780,00 грн - перша черга та на суму 54709754,03 грн - третя черга; затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 54723534,03 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 Кооператив було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 визнано поточні кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві на суму 535 169,69 грн - друга черга.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 замінено кредитора Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві її правонаступником - Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

28.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

15.07.2019 ліквідатор подав суду уточнений звіт про нарахування і виплату грошової винагороди станом на 31.07.2019, відповідно до якого просив затвердити звіт арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління 370426,39 грн основної грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві 3628,33 грн основної грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора.

Основна грошова винагорода розрахована арбітражним керуючим до стягнення з кредиторів пропорційно їх грошових вимог до боржника із розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за період з 26.06.2017 по 31.07.2019 в загальному розмірі 374054,72 грн.

31.07.2019 місцевий господарський суд ухвалою затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута як юридичну особу у зв`язку з банкрутством, припинив провадження у справі №910/21227/16, задовольнив заяву арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про виплату основної грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора, стягнувши на користь арбітражного керуючого 370426,39 грн з Головного управління та 3628,33 грн з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві.

Оскаржуване судове рішення в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута обґрунтоване тим, що з метою виявлення майна чи інших активів банкрута ліквідатором були направлені запити до компетентних органів, а отримані відповіді про відсутність у банкрута майнових активів, які належать йому на праві власності або повного господарського відання та які можуть бути включенні до ліквідаційної маси. За банкрутом нерухоме майно не зареєстровано, залишок грошових коштів на рахунках банкрута ліквідатор не виявив. За висновком суду першої інстанції, оскільки майнових активів банкрута для задоволення вимог кредиторів не виявлено, боржника визнано банкрутом, ліквідаційна процедура триває вже понад три роки, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс представлені суду, виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбачені Законом про банкрутство, то наявні всі підстави ліквідувати банкрута - Сільськогосподарський кооператив імені Шевченка.

Затверджуючи звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату основної грошової винагороди за рахунок кредиторів пропорційно до їх грошових вимог до боржника, місцевий господарський суду виходив з його обґрунтованості та відсутності майнових активів для погашення заявленої до стягнення заборгованості із виплати грошової винагороди.

Відповідно до ч. 6, 8 ст. 26 Закону про банкрутство на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора); підготовку та укладення мирової угоди; схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом; визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Законом.

Згідно з рішенням зборів кредиторів від 13.03.2017 (протокол № 1) до складу комітету кредиторів обрано одного кредитора - ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів.

За правилами ч. 7 ст. 115 Закону про банкрутство керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Тобто, питання про затвердження звіту ліквідатора за наслідками здійснення ліквідаційної процедури та звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди мають бути предметом розгляду на комітеті кредиторів.

Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. не скликав збори комітету кредиторів та не подав на його розгляд звіт ліквідатора та звіт про нарахування і виплату грошової винагороди. Відповідні докази виконання вимог Закону про банкрутство ліквідатор суду не подав та матеріали справи не містять.

Місцевий господарський суд в порушення ч. 1 ст. 46, ч. 7 ст. 115 Закону про банкрутство, розглядаючи вказані питання, дійсні обставини справи про погодження комітетом кредиторів дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі на предмет їх повноти та достатності не з`ясовував, що призвело до прийняття передчасного висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідацію боржника у зв`язку з банкрутством та стягнення грошової винагороди за рахунок кредиторів, а не за рахунок майна боржника як то передбачено ч. 5 ст. 115 Закону про банкрутство.

Так, відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту дебіторської заборгованості, подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, тощо.

Тобто, ліквідатор зобов`язаний вчинити всі можливі дії щодо з`ясування обсягів активу боржника як шляхом запитів до відповідних реєструючих органів та установ, у тому числі державних, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо, так і здійснити вичерпні заходи щодо розшуку, встановлення наявності чи відсутності майна банкрута, перебування такого майна у третіх осіб, правомірності його вибуття з володіння банкрута, а в разі наявності відповідних підстав - вжити всіх вичерпних заходів і дій для повернення майна банкрута з метою наповнення ліквідаційної маси та погашення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою вжиття заходів, спрямованих на пошук майна банкрута та його реалізацію, ліквідатором зроблено відповідні запити до державних органів, які ведуть облік активів та мають інформацію щодо матеріальних активів юридичним особам, Копії відповідних запитів та відповідей додані ліквідатором банкрута до звіту.

Крім того, з метою виявлення майна банкрута, ліквідатором було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно з якою за банкрутом не зареєстровано нерухомого майна.

Статтею 41 Закону про банкрутство передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатором в ході ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 46 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

До обов`язків ліквідатора входить самостійно вживати заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута та здійснювання необхідних заходів, що створюють можливість наповнення ліквідаційної маси банкрута для задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, у Реєстрі наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин за боржником станом на 04.07.2017 було зареєстровані вівці та свині в кількості 368 та 30 голів відповідно. Тварини зареєстровані за місцезнаходженням у Одеській області, Татарбунарський район, село Нерушай (т. 2, а.с. 164-169).

Згідно відповіді Територіального сервісного центру № 5145 Регіонального сервісного центру в Одеській області, за боржником зареєстровані вантажні та легкові автомобілі (т. 2, а.с. 170-172).

Одночасно, ліквідатор з`ясував, що у власності боржника перебувало нерухоме майно, що розташоване в Одеській області, Татарбунарський район, село Нерушай, та яке імовірно було відчужене на користь Приватного підприємства "Агро-соя" (ідентифікаційний код 38012274).

Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з підстав, визначених ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство.

У зв`язку з фактичною відсутністю матеріальних цінностей ліквідатор подав заяву до правоохоронних органів щодо ознак вчинення кримінального правопорушення, яке полягає у незаконному виведенні майна з власності боржника.

Згідно листа Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 05.11.2018, звернення Дарієнка В.Д. направлено до Татарбунарського ВП ГУ НП в Одеській області, оскільки в діях посадових осіб Приватного підприємства "Агро-соя" вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 191, 366 КК України.

З метою повернення майна банкрута, ліквідатор звернувся до Господарського суду міста Києва в межах даної справи із позовом до Приватного підприємства "Агро-соя" та інших про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 заяву Сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. залишено без руху; встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом здійснення оплати судового збору у розмірі 81 052,0 грн.

Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д., усуваючи недоліки позовної заяви, 28.01.2019 подав суду клопотання про звільнення судового збору, а також звіт ліквідатора із вимогою ліквідувати банкрута.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 заяву Сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. до Приватного підприємства "Агро-соя" та інших про витребування майна з чужого незаконного володіння з доданими до неї документами повернуто заявнику.

На переконання колегії суддів, арбітражний керуючий формально підійшов до виконання свого обов`язку з повернення у власність боржника майна із володіння третіх осіб, оскільки не виконав вимоги ухвали від 26.12.2018, звернувшись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору та одночасним поданням суду звіту ліквідатора за відсутності судового рішення за позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Наведене свідчить, що ліквідатор не здійснив вичерпних заходів щодо повернення майна банкрута, яке імовірно вибуло з власності банкрута неправомірно до порушення провадження у справі про банкрутство в межах одного року, як це передбачено Законом про банкрутство.

Місцевий господарський суд на зазначені вище обставини справи уваги не звернув, не надав належної правової оцінки діям ліквідатора щодо вжиття вичерпних заходів з повернення майна у володіння банкрута.

Перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом та ліквідаційним балансом є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Окрім того, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та закриває провадження у справі про банкрутство.

При цьому, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника.

Однак, звіт ліквідатора, який надано суду на затвердження, вказаним вимогам закону не відповідає, оскільки в ньому не відображено вчинення всіх належних дій ліквідатором по виявленню активу боржника та по формуванню ліквідаційної маси банкрута, із врахуванням вищезазначеного.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про можливість завершення ліквідаційної процедури Сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка зроблені передчасно, оскільки відсутні законні підстави для затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, як така, що прийнята передчасно, з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст. 269, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/21227/16 скасувати.

3. Справу № 910/21227/16 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка (ідентифікаційний код 30526598) направити для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва на стадію ліквідаційної процедури.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 07.11.2019.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх