Ухвала

від 04.11.2019 по справі 906/887/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" листопада 2019 р. м. Житомир Справа № 906/887/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

розглядаючи справу за позовом: Приватного підприємства "Україна" (с. Водотиї, Брусилівський район)

до Брусилівської селищної ради (смт. Брусилів)

про визнання недійсним рішення сесії селищної ради

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Україна" звернулося до суду з позовними вимогами до Брусилівської селищної ради про визнання недійсним рішення сесії селищної ради ( надалі за текстом - Підприємство та Рада).

Одночасно Підприємство подало заяву про забезпечення позову вих. №114 від 29.08.2019р (вх. г/с №02-44/1323/19 від 30.08.2019) в порядку ст.ст. 136-138 ГПК України ( надалі за текстом - Заява про забезпечення позову).

Ухвалою суду від 03.09.19р. провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, стадія - підготовче провадження; дата першого підготовчого засідання, в якому суд ухвалив розглянути Заяву про забезпечення позову з врахуванням правової позиції Ради - 01.10.19р.

Таким чином, ухвалою суду від 03.09.19р. на підставі ч.10 статті 174 Кодексу судом відкрито провадження за Заявою про забезпечення позову, оскільки підстави для застосування процесуального механізму ч. 7 ст. 140 Кодексу були відсутні.

Ухвалою суду від 01.10.19р. відкладено підготовче засідання на 04.11.19р. , оскільки Рада заявила про намір укласти з Підприємством мирову угоду на запропонованих нею умовах. Водночас у відзиві на позов Рада заперечила обґрунтованість доводів останнього та просила відмовити у його задоволенні.

Оскільки Рада станом на 01.10.19р. не подала до суду письмової заяви із викладеними запереченнями (аргументами, міркуваннями тощо) щодо Заяви про забезпечення позову, судом відкладено її розгляд по суті.

Станом на дату проведення підготовчого засідання 04.11.19р. до суду надійшла спільна заява Підприємства та Ради від 31.10.19р. за вих. № 133 ( вх. №г/с 02-44/1687/19) про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами 31.10.19р. на погоджених у ній умовах ( надалі за текстом - Мирова угода). Водночас Підприємство не заявило про залишення Заяви про забезпечення позову без розгляду у зв`язку з укладенням 31.12.19р. Мирової угоди. Рада також не повідомила суду у письмовій формі свою правову позицію щодо наявності /відсутності підстав для застосування судом процесуального механізму забезпечення позову станом на 04.11.19р. в ситуації, коли сторони досягли домовленості врегулювати спір в обраний спосіб.

Відповідно до п.п. 5, 7 та 9 ч. 2 ст. 182 ГПК України (надалі за текстом - Кодекс) у підготовчому засіданні суд вирішує клопотання учасників справи, зокрема, про забезпечення позову, вирішує питання про проведення огляду письмових доказів у місці їх знаходження тощо.

Оскільки згідно з ч.3 ст.198 Кодексу головуючий забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, суд розглянув у підготовчому засіданні 04.11.19року Заяву про забезпечення позову за наявними справі доказами , в тому числі, у місці їх знаходження в мережі Інтернет за посиланням https://brusylivska-gromada.gov.ua/ в порядку ч.4.ст.74 та ч.7ст.82 Кодексу, та вчинив наступну процесуальну дію - розглянув умови Мирової угоди, укладеної сторонами спору 31.10.19р. на предмет їх відповідності вимогам ст.ст. 192 та 193 Кодексу .

Розглядаючи Заяву про забезпечення позову, суд встановив, що Підприємство просило суд заборонити Раді здійснювати продаж права оренди на земельну ділянку загальною площею 68,458га, кадастровий № 1820980300:05:000:8102, за межами с. Водотиї Брусилівського району Житомирської області, землі запасу (код 16.00), цільове призначення (код КВЦПЗ) для передачі в оренду - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( код 01.01).

В обґрунтування підстав для вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст. 137 Кодексу), Підприємство доводить, що Рада, приймаючи оскаржуване рішення 34 сесії 7 скликання від 17.07.19р. № 1062 "Про внесення змін до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами" в частині внесення до цього Переліку земельної ділянки загальною площею 68,458га, кадастровий № 1820980300:05:000:8102 ( надалі за текстом - Рішення № 1062 та Земельна ділянка), не тільки не врахувала імперативні приписи ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України, які виключають можливість продажу на конкурентних засадах права оренди на земельні ділянки комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності юридичних осіб, а також власне рішення 31 сесії 7 скликання від 17.04.19р. за № 966 "Про розгляд заяви ПП "Україна", яким надала Підприємству дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 68,458га, кадастровий № 1820980300:05:000:8102 на дві земельної ділянки, з яких одна орієнтовною площею 12,00га матиме цільове призначення - для розміщення , будівництва і експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (14.01) та буде передана Підприємству у користування на умовах оренди ( надалі за текстом - Рішення № 966).

Невжиття судом такого заходу забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст. 137 Кодексу), доводить Підприємство у Заяві про забезпечення позову, унеможливить, зокрема, ефективний захист або поновлення порушених прав Підприємства , за захистом яких він звернувся до суду, у спосіб визнання недійсним Рішення № 1062 в частині включення Земельної ділянки до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах ( у формі аукціону) окремими лотами (надалі за текстом - Перелік земельних ділянок).

Враховуючи правило ч.4 ст. 137 Кодексу про співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами та правило ч. 11 цієї статті Кодексу про неможливість вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, суд виходить з наступного.

Як встановив суд із назви та змісту Рішення № 1062, продаж на конкурентних засадах права оренди на земельні ділянки комунальної власності, Рада здійснює окремими лотами, тобто, щодо кожної окремої земельної ділянки встановлює відповідні умови продажу ( ціну, строки тощо). Для цього , як дійшов висновку суд, Рада також приймає окреме рішення. Судом встановлено, що до Переліку земельних ділянок, Земельна ділянка включена саме Рішенням № 1062, однак у справі відсутнє рішення Ради про затвердження власне первинної редакції Переліку земельних ділянок. Окрім того, як встановив суд, Рішенням № 1062 окремі земельні ділянки виключені із Переліку земельних ділянок. Такі управлінські рішення Ради дають суду підстави вважати, що Перелік земельних ділянок періодично змінюється з тих чи інших підстав.

Таким чином, оскаржуване Рішення № 1062 , як встановив суд, процедуру продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності не розпочинає та не завершує, однак є складовою цієї процедури.

Судом встановлено, що Рада не визнає Рішення № 1062 в частині включення Земельної ділянки до Переліку земельних ділянок станом на 17 липня 2019року таким, що прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 134 ЗК України та всупереч власному Рішенню № 966, оскільки вважає, що стаття 136 Земельного кодексу України не містить заборони щодо здійснення поділу земельної ділянки на час перебування її в Переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону. Водночас Рада визнає за Підприємством право на отримання в користування земельної ділянки , розміщеної під господарськими будівлями підприємства, без проведення процедури земельних торгів.

Як встановлено Судом із змісту Мирової угоди , Рада на 37 сесії 7 скликання прийняла рішення від 23.10.2019року № 1209 "Про розгляд заяви ПП "Україна" , у пункті 1 вирішила надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 68,458га із земель запасу, кадастровий № 1820980300:05:000:8102 на земельної ділянки: 1.1. орієнтовною площею 56,458га- землі запасу (код 16.00), 1.2. орієнтовною площею 12,00 га-землі запасу (код 16.00), з метою передачі ПП "Україна" в користування на умовах договору оренди землі" ( надалі за текстом - Рішення №1209).

Судом із змісту Мирової угоди також встановлено , що згідно з пунктом 5 Рішення №1209 Рада вирішила вважати таким, що втратило чинність Рішення №966, яке Підприємство визначило як одну із підстав позову у цій справі. Окрім того, судом встановлено, що згідно з п. 5 Рішення № 1209 визнано таким, що втратило чинність рішення 35 сесії 7 скликання від 21.08.2019року № 122 "Про підготовку лота та проведення земельних торгів, за межами населеного пункту с. Водотиї , площею 68,4580 га" ( надалі за текстом - Рішення № 122).

Попри те, що Рішення № 122 не визначено Підприємством у числі підстав позову у цій справі , суд враховує, що як Рішення № 122, так і Рішення №966 та оскаржуване Рішення № 1062, прийняті Радою до відкриття провадження у цій справі - 03 вересня 2019року.

Натомість в ході судового вирішення спору Рада приймає 23 жовтня 2019року Рішення № 1209, на підставі якого втрачають чинність Рішення № 122 та Рішення №966, однак Рада не приймає рішення щодо виключення Земельної ділянки із Переліку земельних ділянок згідно з оскаржуваним Рішення № 1062, оскільки прийняти відповідне управлінське рішення вважає за необхідне після затвердження судом Мирової угоди і набрання відповідним судовим рішенням законної сили, та дослівно " ... на найближчій черговій сесії Брусилівської селищної ради".

При цьому Рада визнає за Підприємством право на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу Земельної ділянки на дві земельні ділянки, з метою передачі Підприємству в користування на умовах оренди новоутворену земельну ділянку орієнтовною площею 12,00га відповідно до Рішення № 1209.

Таким чином, попри те, що згідно з частиною другою статті 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються, попри те, що згідно із статтею 152 Земельного кодексу України, статтями 21 та 393 Цивільного кодексу України та статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" оцінку мотивів Підприємства про невідповідність Конституції або законам України оскаржуваного Рішення № 1062 станом на дату його прийняття - 17 липня 2019 року здійснює суд, Рада, за умовами укладеної з Підприємством Мирової угоди 31.10.19року залишає за собою право прийняти управлінське рішення щодо виключення Земельної ділянки із Переліку земельних ділянок згідно з оскаржуваним Рішення № 1062, поза судовим контролем на власний розсуд, уникаючи судової оцінки мотивів Підприємства про його невідповідність вимогам ст. 120, ч.2 ст.124, ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України.

В абазі першому п.4.1 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009року у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України звернув увагу на те, що закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок перевірки рішень органів місцевого самоврядування ( надалі за текстом - Рішення КСУ від 16.04.09р.)

В абзаці четвертому п.4.1 мотивувальної частини Рішення КСУ від 16.04.09р. Конституційним Судом України зазначено, що в законах України передбачено право органів місцевого самоврядування скасовувати та змінювати свої рішення. Так, у Законі України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" органу місцевого самоврядування надано право за його ж ініціативою переглянути, зупинити дію та скасувати власний регуляторний акт (частини перша, друга статті 11). У Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено право органів місцевого самоврядування привести у відповідність із законодавством прийняті ними рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель (абзац другий пункту "б" статті 6), тобто змінити власні акти.

В абзаці шостому п.4.1 мотивувальної частини Рішення КСУ від 16.04.09р. Конституційним Судом України зазначено, що системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

В абзаці четвертому частини 5 мотивувальної частини Рішення КСУ від 16.04.09р. орган конституційної юрисдикції наголосив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Оскільки судом встановлено, що Рішення № 122 "Про підготовку лота та проведення земельних торгів, за межами населеного пункту с. Водотиї, площею 68,4580 га" втратило чинність 23.10.2019року , підстави вживати такий захід забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст. 137 Кодексу), станом на 04.11.19р. відпали.

Однак у п.10 ч.1 статті 137 Кодексу передбачене право суду забезпечити позов іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини .

На підставі вищевикладеного, та оскільки Рада за власною ініціативою або ініціативою Підприємства не змінила до 04 листопада 2019року оскаржуване Рішення № 1062, а тому в частині включення Земельної ділянки до Переліку земельних ділянок це рішення є чинним, суд вважає наявними підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

З врахуванням Рішення КСУ від 16.04.09р., суд ухвалює забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваного Рішення № 1062 в частині включення Земельної ділянки до Переліку земельних ділянок до набрання рішенням суду у цій справі законної сили згідно з резолютивною частиною цієї ухвали суду.

У ч.1 статті 144 Кодексу передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

У п.2 ч.1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ухвали судів господарських справах.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, в даному випадку, ухвала суду про забезпечення позову, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до частини 2 цієї статті Закону, якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, зазначений в частині першій цієї статті, встановлюється з наступного дня після його прийняття.

Керуючись ч.2 ст.2, ч.5 ст.13, ст.15, п. 10. ч.1 ст. 137, ч.3 ст. 169, ст.232, 233-235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Україна" за вих. № 114 від 29.08.2019р. ( вх. № г/с 02-44/1323/19 від 30.08.19р.) про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити дію рішення 34 сесії 7 скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області від 17.07.19р. № 1062 "Про внесення змін до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами" в частині включення до пункту 2 Додатку 2 до цього рішення земельної ділянки загальною площею 68,458га, кадастровий № 1820980300:05:000:8102, за межами с.Водотиї Брусилівського району Житомирської області , землі запасу (код 16.00) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01) до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

3. Стягувачем за цією ухвалою є:Приватне підприємство "Україна" ( 12624, вул. Центральна,25, с. Водотиї, Брусилівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 03746361).

4. Боржником за цією ухвалою є: Брусилівська селищна рада Брусилівського району Житомирської області (12601, вул. Митрополита Іларіона,50 , смт. Брусилів, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04348504).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підписана та набрала законної сили 06 листопада 2019року , та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в апеляційному порядку . Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання ( ч.8 статті 140 ГПК України).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження ( ч.1 статті 144 ГПК України).

Суддя Машевська О.П.

Друк. :

1 - у справу ,2-3 - сторонам (рек. з пов.)