Ухвала

від 06.11.2019 по справі 910/9672/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.11.2019Справа № 910/9672/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський"

про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/9672/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтинг" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 42, офіс 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7)

про стягнення заборгованості 562 731,91 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кеба А.В.

від заявника: Мандрик Д.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальності "Еспо-Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальності "Вітряний Парк Поліський" про стягнення 562 731,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору №12/09-18 від 12.09.2018, а саме в частині оплати наданих позивачем послуг, у останнього виникла заборгованість у загальному розмірі 562 731,91 грн., з яких: 540 000,00 грн. - основний борг, 14 146,91 грн. - інфляційні втрати, 7 235,00 грн. - 3% річних та 1350,00 грн. - штраф.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2019 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтинг" заборгованість у розмірі 540 000, 00 грн.; 3 % річних у розмірі 7 235, 00 грн.; інфляційні втрати у розмірі 10 822, 02 грн.; штраф у розмірі 1 350, 00 грн. та судовий збір у розмірі 8 391, 11 грн.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.10.2019 видано відповідний наказ від 25.10.2019.

24.10.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду від 02.10.2019 у справі № 910/9672/19 до 01.06.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.10.2019 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/9672/19 призначено на 06.11.2019.

У судовому засіданні, яке призначене на 06.11.2019, представником заявника заявлено усне клопотання про оголошення перерви у розгляді заяви у зв`язку з необхідністю надання додаткових доказів в підтвердження обставин викладених у заяві.

Судом задоволено клопотання представника заявника та оголошено перерву у розгляді заяви про відстрочку виконання рішення суду у зв`язку з необхідністю представнику заявника надати додаткові докази по справі.

Після оголошення перерви у судовому засіданні, судом продовжено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/9672/19.

Представник заявника надав усні пояснення по суті заяви та просив суд відстрочити виконання рішення суду строком до 01.06.2020, просив суд долучити до матеріалів справи докази в підтвердження обставин, викладених у заяві.

Представник позивача надав усні пояснення по суті заяви та заперечив щодо задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду.

У судовому засіданні суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника заявника та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження майнового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський".

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суду, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду у справі №910/9672/19, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Положення ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" створене виключно з метою реалізації проекту будівництва об`єкту Поліська ВЕС на території зони відчуження (м. Чорнобиль), за відсутності у власності будь-яких основних засобів. Виконання поточних зобов`язань відповідача здійснюється виключно за рахунок залучення цільових коштів інвесторів. У поданій заяві відповідач просить суд врахувати тяжке фінансово-економічне становище останнього, що спричинено довготривалою процедурою погодження необхідних дозвільних документів, відсутністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" джерел доходу, у зв`язку з чим просить суд відстрочити виконання рішення у справі №910/9672/19 до 01.06.2020.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що в підтвердження вищевказаних обставин, в матеріалах справи наявні докази тяжкого фінансово-економічного становища відповідача, а саме: копія звіту про фінансовий стан станом на 30 вересня 2019, копія звіту про фінансовий результат за 9 місяців 2019 року, копія виписки про залишок коштів на рахунках ТОВ "Вітряний парк Поліський" станом на 06.11.2019.

Також, заявником надано копію листа Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) № 01-3930/6-19 від 20.09.2019 до Міністерства енергетики та захисту довкілля України про направлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як доказ того, що відповідач завершено певний об`єм роботи в рамках реалізації проекту будівництва об`єкту Поліська ВЕС .

Крім того, суд звертає увагу, що статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 326 Господарського кодексу України вказує, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі "Півень проти України" (п. 35) зазначено, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Також, судом враховано позицію Європейського суд з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

З підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд має забезпечувати право на судовий захист, яке полягає не лише у винесенні рішення за результатами розгляду справи, а також і забезпечення обов`язкового виконання судового рішення.

Таким чином, судом прийнято до уваги наведені заявником обставини та докази в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду, які ускладнюють виконання рішення у зв`язку з складним фінансовим станом відповідача та неспроможністю на даний час сплатити борг у повному розмірі.

Враховуючи негативні наслідки для боржника при виконанні рішення суду, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливість боржника виконати судове рішення при наданні відстрочки та намір відповідача самостійно сплатити борг, з дотриманням балансу інтересів позивача та відповідача, з врахуванням обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов до висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" частково та відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2019 строк до 01.03.2020.

Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/9672/19 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/9672/19 до 01.03.2020.

Ухвала набирає законної сили 06.11.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 07.11.2019

Суддя Л.Г. Пукшин