Рішення

від 06.11.2019 по справі 924/984/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2019 р. Справа № 924/984/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., секретаря судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації", м. Рівне

до приватного підприємства "Інвестиційно-Маклерський Дім "Респект", м. Хмельницький

про стягнення 113280,00 грн. заборгованості за договором №14 від 10.05.2017 року, 57043,64 грн. пені, 12880,54 грн. інфляційних втрат, 5018,00 грн. 3% річних,

за участю представників сторін:

позивача: Дзенік А.М. - керівник; Омеляненко А.А. - згідно довіреності від 01.08.2019 року;

відповідача: Ахтимчук С.І. - згідно ордеру від 07.10.2019 року, серія ХМ 040014;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №14 від 10.05.2017 року в розмірі 113280,00 грн., а також нараховані на цю суму 57043,64 грн. пені, 12880,54 грн. втрат від інфляції та 5018,00 грн. 3% річних.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем не належно виконуються умови договору №14 від 10.05.2017 року про надання в оренду будівельних механізмів в частині своєчасності та повноти сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.09.2019 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації", м. Рівне до приватного підприємства "Інвестиційно-Маклерський Дім "Респект", м. Хмельницький про стягнення 113280,00 грн. заборгованості за договором №14 від 10.05.2017 року, 57043,64 грн. пені, 12880,54 грн. інфляційних втрат, 5018,00 грн. 3% річних, призначено судове засідання.

Позивач під час судового розгляду спору позов підтримав. В судовому засіданні 06.11.2019 року подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій ТОВ "Управління малої механізації" просить суд стягнути з відповідача 113280,00 грн. заборгованості, 59123,21 грн. пені, 12880,54 грн. втрат від інфляції та 5530,00 грн. 3% річних.

З даного приводу судом враховується, що згідно ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Матеріалами справи стверджується, що перше судове засідання у даній справі відбулось 16.10.2019 року та було відкладено на 06.11.2019 року. Тобто, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог поза межами строку, визначеного процесуальним законом. З наведеного, суд залишає заяву ТОВ "Управління малої механізації" про збільшення позовних вимог без розгляду.

Відповідач в судовому засіданні та у наданому суду відзиві на позовну заяву від 07.10.2019 року просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовує тим, що копії актів здачі-прийняття виконаних робіт №№ОУ-0000074 від 31.08.2017 року, ОУ-0000082 від 29.09.2017 року, ОУ-0000089 від 31.10.2017 року, ОУ-0000092 від 30.11.2017 року, ОУ-0000097 від 29.12.2017 року, ОУ-0000003 від 31.01.2018 року, ОУ-0000004 від 28.02.2018 року, ОУ-0000007 від 30.03.2018 року, ОУ-0000012 від 30.04.2018 року, ОУ-0000017 від 31.05.2018 року, ОУ-0000024 від 29.06.2018 року, ОУ-0000034 від 31.07.2018 року, ОУ-0000046 від 31.08.2018 року, ОУ-0000054 від 28.09.2018 року не підписані з боку відповідача, тому не можуть підтверджувати обставини, які в них зафіксовані. Наголошує також на тому, що Договірна ціна з 01.01.2018 року також не погоджена ПП ІМД Респект .

Позивач у відповіді на відзив від 11.10.2019 року вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки останнім використовувалась Люлька ЛЕ 150-300 з 02.06.2017 року по 19.09.2018 року, що підтверджується підписами відповідача в актах передачі в оренду. Вважає непідтвердженим посилання на необхідність надіслання рахунків на оплату, оскільки в договорі передбачено інший порядок отримання рахунків ПП ІМД Респект .

Звертає увагу суду і на тому, що з боку відповідача жодних заявок про закінчення оренди позивачу не надсилалось, тому договір оренди діяв до повернення люльки, а відповідач продовжував користуватись об`єктом оренди.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

10.05.2017 року між ПП ІМД Респект (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Управління малої механізації (виконавець) укладено договір №14 про надання в оренду будівельних механізмів ТОВ Управління малої механізації (далі - договір).

В силу умов договору виконавець зобов`язався на підставі заявки надати замовнику в оренду будівельні засоби малої механізації для виконання останнім будівельно-монтажних робіт.

Сума робіт по договору орієнтовано складає 100 000 гривень (п. 2.1. договору).

Вартість оренди встановлюється в грошовій формі /гривнях/ згідно договірної ціни за одну машинозміну /8-годинний робочий день/ (п. 2.2. договору).

У п. 2.3. договору визначено, що оплата за надання в оренду будівельних засобів малої механізації здійснюється замовником за фактично відпрацьовану кількість машино-змін за договірними цінами Виконавця.

Згідно п. 2.4. договору форма оплати-попередня, згідно рахунку. По закінченню місяця виписується акт виконаних робіт /типової форми Ф-2/. Такий акт складається не пізніше 25 числа кожного місяця. За три дні до початку місяця замовник повинен провести попередню оплату на надання в оренду будівельної техніки, яка буде надана в наступному місяці.

Крім суми вартості послуг, передбаченої п.2.1., 2.2. Договору, замовник додатково компенсує Виконавцю затрати: по відрядженню, якщо механізми, що обслуговуються працівником Позивача знаходяться за межами міста Рівного/добові, проживання, проїзд/працівників Позивача протягом всього терміну дії договору (п. 2.6. договору).

Плата за оренду будівельної техніки проводиться з дня введення в експлуатацію по день завершення експлуатації механізму Позивача (п. 2.8. договору).

У п. 2.9. договору погоджено, що у разі, якщо замовник закінчує оренди будівельних механізмів, необхідно повідомити виконавця за п`ять робочих днів письмовою заявкою про демонтаж.

Відповідно до п. 3.1.6. договору до зобов`язань замовника віднесено приїзд до виконавця 25 числа, підписання акту виконаних робіт/типової форми №2/, отримання рахунку на оплату на наступний місяць і оплата на протязі 7 днів.

Виконавець, в свою чергу, зобов`язується надати вкінці місяця, не пізніше 25 числа, акт виконаних робіт та виставити рахунок на оплату (п. 3.2.3. договору).

За порушення термінів оплати за оренду будівельних засобів малої механізації більше 10 календарних днів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, установленої в цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний календарний день прострочення (п. 4.4. договору).

Згідно з п.5.1. Договору термін дії договору з 10.05.2017 року по 11.05.2018 року.

До договору сторонами також погоджено договірну ціну вартості машино-змін роботи механізмів з 01.04.2017 року по ТОВ Управління малої механізації .

Позивач по акту передачі в оренду замовнику люльки ЛЕ 150-300 від 02.06.2017 року передав в оренду, а відповідач прийняв люльку ЛЕ 150-300, інв. №328, №601, змонтовану, оглянуту і випробувано згідно діючих правил.

Позивачем на виконання умов договору виставлялись відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000048 від 02.06.2017 року на суму 7200,00 грн.; №СФ-0000062 від 24.07.2017 року на суму 3600,00 грн.; №СФ-0000090 від 31.08.2017 року на суму 7920,00 грн.; №СФ-0000097 від 29.09.2017 року на суму 7560,00 грн.; №СФ-0000110 від 30.11.2017 року№СФ-0000110 від 30.11.2017 року; №СФ-0000116 від 29.12.2017 року на суму 7560,00 грн.; №СФ-0000004 від 31.01.2018 року на суму 8820,00 грн.; №СФ-0000007 від 28.12.2018 року; №СФ-0000010 від 30.03.2018 року на суму 8820,00 грн.; №СФ-0000017 від 30.04.2018 року на суму 8400,00 грн.; №СФ-0000023 від 31.05.2018 року на суму 8400,00 грн.; №СФ-0000034 від 29.06.2018 року на суму 8400,00 грн.; №СФ-0000049 від 31.07.2018 року на суму 9240,00 грн.; №СФ-0000059 від 31.08.2018 року на суму 9240,00 грн.; №СФ-0000068 від 28.09.2018 року на суму 5040,00 грн.

Відповідно до підписаних обома сторонами акту №ОУ-0000042 здачі-прийняття виконаних робіт від 30.06.2017 року та акту №ОУ-0000054 від 31.07.2017 року позивачем надано відповідачу послуги згідно договору №14 від 10.05.2017 року на суму 7200,00 грн. та 3600,00 грн. відповідно. Окрім того, згідно підписаних позивачем актів здачі-прийняття виконаних робіт останнім надано послуги згідно договору №14 від 10.05.2017 року на суми 7920,00 грн. (№ОУ-0000074 від 31.08.2017 року); 7560,00 грн. (№ОУ-0000082 від 29.09.2017 року); 7560,00 грн. (№ОУ-0000089 від 31.10.2017 року); 7920,00 грн. (№ОУ-0000092 від 30.11.2017 року); 7560,00 грн. (№ОУ-0000097 від 29.12.2017 року); 8820,00 грн. (№ОУ-0000003 від 31.01.2018 року); 8400,00 грн. (№ОУ-0000004 від 28.02.2018 року); 8820,00 грн. (№ОУ-0000007 від 30.03.2018 року); 8400,00 грн. (№ОУ-0000012 від 30.04.2018 року); 8400,00 грн. (№ОУ-0000017 від 31.05.2018 року); 8400,00 грн. (№ОУ-0000024 від 29.06.2018 року); 9240,00 грн. (№ОУ-0000034 від 31.07.2019 року); 9240,00 грн. (№ОУ-0000046 від 31.08.2018 року); 5040,00 грн. (№ОУ-0000054 від 28.09.2018 року). На загальну суму 124080,00 грн.

В свою чергу, відповідачем здійснювалось наступна сплата орендних платежів: 7200,00 грн. 02.06.2017 року та 3600,00 грн. 31.07.2017 року.

Як вбачається із відмітки на акті передачі в оренду замовнику люльки ЛЕ 150-300 від 02.06.2017 року, люлька повернута відповідачем позивачу 19.09.2018 року в 16 год. 30 хв.

Акт підписаний обома сторонами в графах здав та прийняв та скріплений їхніми печатками.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №28 від 17.07.2019 року, у якій просить сплатити заборгованість за договором №14 від 10.05.2017 року в розмірі 108840,00 грн.

Претензія отримана відповідачем 29.07.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи стверджується, що 10.05.2017 року між сторонами у справі укладено договір про надання в оренду будівельних механізмів ТОВ Управління малої механізації , за умовами якого позивач по акту передачі в оренду замовнику люльки ЛЕ 150-300 передав об`єкт оренди, а відповідач взяв на себе зобов`язання зі сплати орендних платежів з дня введення в експлуатацію по день завершення в експлуатації механізму позивача (п. 2.8. договору).

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України передбачено, що за користуванням майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В свою чергу, у п. 2.4. договору передбачено, що форма оплати - попередня. По закінченню місяця виписується акт виконаних робіт, який складається не пізніше 25 числа кожного місяця, та за три дні до початку місяця замовник повинен провести попередню оплату за надання в оренду будівельної техніки, яка буде надана в наступному місяці. При цьому, до обов`язків відповідача віднесено підписання акту виконаних робіт, отримання рахунку на наступний місяць та його оплата на протязі семи днів.

З викладених норм договору вбачається, що відповідач зобов`язався вносити орендні платежі за весь час експлуатації будівельної техніки на підставі рахунків на оплату, отримання яких є також обов`язком відповідача.

Підписаним сторонами та скріпленими їхніми печатками актом передачі в оренду замовнику люльки ЛЕ 150-300 стверджується, що об`єкт оренди - люльку ЛЕ 150-300, інв. №328, завод. номер 601, змонтовану, оглянуту і випробувану згідно правил, прийнято відповідачем 02.06.2017 року та повернуто 19.09.2018 року.

Тобто, у ПП ІМД Респект виник обов`язок сплачувати орендні платежі згідно договору по 19.09.2018 року. Окрім того, розмір платежів визначався в рахунках-фактурах, які в силу п. 3.1.6. договору відповідач зобов`язався отримувати та оплачувати на протязі семи днів у формі попередньої оплати.

Доводи відповідача щодо фактичного використання орендованого майна до 31.07.2017 року та існування обов`язку зі сплати оренди до вказаного терміну спростовуються актом передачі в оренду замовнику люльки ЛЕ 150-300 від 02.06.2017 року, а також умовами п. 2.8. договору.

Щодо твердження ПП ІМД Респект про неналежність не підписаних актів здачі-прийняття виконаних робіт як доказів надання відповідних послуг, суд зауважує, що обов`язок з отримання актів та рахунків покладено саме на відповідача (п.3.1.6 договору). З врахуванням того, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, саме відповідач, користуючись орендованою будівельною технікою, повинен був вжити заходів для належного виконання умов договору в частині отримання актів здачі-прийняття виконаних робіт та рахунків, а також із їх оплати. В контексті наведеного відповідач також не був позбавлений права заперечувати щодо змісту актів щодо, зокрема, вартості оренди.

Натомість, жодних заперечень щодо сум, виставлених позивачем відповідачу, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 113280,00 грн. основного боргу є підтвердженими наявними доказами та їх обґрунтованість не спростована відповідачем, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачем за договором позивачем нараховано пеню, 3% річних та втрати від інфляції.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 -7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Щодо визначення строку виконання зобов`язання судом приймаються до уваги положення п. 2.4. та п. 3.1.6. договору, з яких випливає, що за належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань останній повинен здійснювати попередню оплату оренди протягом 7 днів від 25 числа кожного попереднього місяця. Тому визначений позивачем початок періоду прострочення не виходить за межі періоду, допустимого для нарахування 3% річних та втрат від інфляції.

За результатами перерахунку 3% річних судом встановлено, що позивачем невірно визначено 3% річних під час нарахувань за вересень 2018 року на суму боргу 5040,00 грн. за період 01.01.2018 року по 10.09.2019 року. 3% річних за вказаний період становитимуть 142,92 грн., тому в стягненні 0,08 грн. 3% річних слід відмовити, до стягнення підлягає 1016,92 грн. 3% річних.

У п. 3.2. Постанови Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

В свою чергу, в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р зазначено про те, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Судом здійснено перерахунок втрат від інфляції по визначених позивачем періодах по липень 2019 року та встановлено, що позивачем правомірно в межах, допустимих до стягнення, нараховано 12880,54 грн., тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

У силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

За змістом частини 2 статті 217 Господарського кодексу України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Пеня як вид забезпечення виконання зобов`язання та її розмір визначена частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

У пункті 4.4. укладеного договору передбачено, що за порушення термінів оплати за оренду будівельних засобів малої механізації більше 10 календарних днів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, установленої в цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний календарний день прострочення

При цьому судом враховується, що частиною 6 статті 232 ГК України передбачено можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань з цього приводу зазначено, що щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як зазначалося вище, у договорі передбачено, що пеня нараховується за весь час прострочення.

З аналізу вказаної норми та з врахуванням п. 2.5. Постанови суд приходить до висновку, що сторонами в договорі не визначено іншого строку нарахування пені, ніж того, що передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто, шести місяців. Відтак, позивачем неправомірно здійснено нарахування пені поза межами шестимісячного строку від дня прострочення зобов`язання.

Відтак, судом здійснено перерахунок пені відповідно до встановлених строків виконання зобов`язання на встановлено, що вірним буде наступне нарахування пені: за серпень 2017 року на суму 7920,00 грн. за період з 04.09.2017 року (визначений позивачем початок прострочення) по 02.02.2018 року (початок прострочення 02.08.2017 року з розрахунку 25.07.2017 року + 7 днів) = 894,42 грн.; за вересень 2017 року на суму 7560,00 грн. за період з 03.10.2017 року (визначений позивачем початок прострочення) по 02.03.2018 року (початок прострочення 02.09.2017 року з розрахунку 25.08.2017 року + 7 днів) = 889,59 грн.; за жовтень 2017 року на суму 7560,00 грн. за період з 04.11.2017 року (визначений позивачем початок прострочення) по 03.04.2018 року (початок прострочення 03.10.2017 року з розрахунку 25.09.2017 року + 7 днів) = 945,93 грн.; за листопад 2017 року на суму 7920,00 грн. за період з 04.12.2017 року (визначений позивачем початок прострочення) по 02.05.2018 року (початок прострочення 02.11.2017 року з розрахунку 25.10.2017 року + 7 днів) = 1029,17 грн.; за грудень 2017 року на суму 7560,00 грн. за період з 01.01.2018 року (визначений позивачем початок прострочення) по 05.06.2018 року (початок прострочення 05.12.2017 року з розрахунку 27.11.2017 року (25.11.2017 року - субота) + 7 днів) = 1058,19 грн.; за січень 2018 року на суму 8820,00 грн. за період з 04.02.2018 року (визначений позивачем початок прострочення) по 03.07.2018 року (початок прострочення 03.01.2018 року з розрахунку 25.12.2017 року + 7 днів (01.01.2018 року - вихідний) = 1219,82 грн.; за лютий 2018 року на суму 8400,00 грн. за період з 04.03.2018 року (визначений позивачем початок прострочення) по 02.08.2018 року (початок прострочення 02.02.2018 року з розрахунку 25.01.2018 року + 7 днів) = 1194,18 грн.; за березень 2018 року на суму 8820,00 грн. за період з 03.04.2018 року (визначений позивачем початок прострочення) по 06.09.2018 року (початок прострочення 06.03.2018 року (25.02.2018 року - вихідний) + 7 днів) = 1303,43 грн.; за квітень 2017 року на суму 8400,00 грн. за період з 04.05.2018 року (визначений позивачем початок прострочення) по 03.10.2018 року (початок прострочення 03.04.2018 року з розрахунку 27.03.2018 року (25.03.2018 року - вихідний день) + 7 днів) = 1222,49 грн.; за травень 2018 року на суму 8400,00 грн. за період з 04.06.2018 року (визначений позивачем початок прострочення) по 02.11.2018 року (початок прострочення 02.05.2018 року, з розрахунку 25.04.2018 року + 7 днів) = 1228,47 грн.; за червень 2018 року на суму 8400,00 грн. за період з 03.07.2018 року (визначений позивачем початок прострочення) по 02.12.2018 року (початок прострочення 02.06.2018 року, з розрахунку 25.05.2018 року + 7 днів) = 1250,10 грн.; за липень 2018 року на суму 9240,00 грн. за період з 04.08.2018 року (визначений позивачем початок прострочення) по 03.01.2019 року (початок прострочення 03.07.2018 року, з розрахунку 25.06.2018 року + 7 днів) = 1385,75 грн.; за серпень 2018 року на суму 9240,00 грн. за період з 04.09.2018 року (визначений позивачем початок прострочення) по 02.02.2019 року (початок прострочення 02.08.2018 року, з розрахунку 25.07.2018 року + 7 днів) = 1384,48 грн.; за вересень 2018 року на суму 5040,00 грн. за період з 01.10.2018 року (визначений позивачем початок прострочення) по 04.03.2019 року (початок прострочення 04.09.2018 року, з розрахунку 28.08.2018 року (25.08.2018 року - вихідний) + 7 днів) = 770,50 грн.

На загальну суму 15776,52 грн. Таким чином, в стягненні 41267,12 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи все вищенаведене, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації", м. Рівне до приватного підприємства "Інвестиційно-Маклерський Дім "Респект", м. Хмельницький про стягнення 113280,00 грн. заборгованості за договором №14 від 10.05.2017 року, 57043,64 грн. пені, 12880,54 грн. інфляційних втрат, 5018,00 грн. 3% річних, підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 113280,00 грн. заборгованості, 12880,54 грн. втрат від інфляції, 5017,92 грн. 3% річних та 15776,52 грн. пені. В стягненні 41267,12 грн. пені та 0,08 грн. 3% річних суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації", м. Рівне до приватного підприємства "Інвестиційно-Маклерський Дім "Респект", м. Хмельницький про стягнення 113280,00 грн. заборгованості за договором №14 від 10.05.2017 року, 57043,64 грн. пені, 12880,54 грн. інфляційних втрат, 5018,00 грн. 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства Інвестиційно-Маклерський Дім Респект (29000, м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, буд. 4/1, офіс 54, код 35361256) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Управління малої механізації (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 32В, код 01274053) 113280,00 грн. (сто тринадцять тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.) заборгованості, 12880,54 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят грн. 54 коп.) втрат від інфляції, 5017,92 грн. 3% річних (п`ять тисяч сімнадцять грн. 92 коп.) 3% річних, 15776,52 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість грн. 52 коп.) пені, 2204, 32 грн. (дві тисячі двісті чотири грн. 32 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 41267,12 грн. пені та 0,08 грн. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.11.2019 року

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 5 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 32в); 3, 4 - відповідачу (29027, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, б. 34, кімната 213; 29027, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Панаса Мирного, будинок 4/1, офіс 54); 5 - адвокату Ахтимчуку С.І. 29000, м АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Всім - рек. з пов. про вручення