Постанова

від 06.11.2019 по справі 904/2423/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 904/2423/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2019 (головуючий суддя Коваль Л.А., судді Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.)

у справі № 904/2423/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О."

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАТРЕЙД"

про стягнення заборгованості за договором поставки № 2171-ПУ від 12.04.2016 у сумі 196 796 771,91 грн,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 2171-ПУ від 12.04.2016 у розмірі 196 796 771,91 грн.

2. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 2171-ПУ від 12.04.2016 в частині своєчасної оплати вартості товару.

Короткий зміст ухвали, постановленої судом першої інстанції

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого позивача у судове засідання.

3.1. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що поштове повідомлення № 4930007041731, яким на адресу позивача направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2018 про поновлення провадження у справі, повернулося до суду 02.01.2019 з відміткою "вручено" "за довіреністю", тобто, позивач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання. За таких обставин суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання після отримання судових повісток (листів з ухвалами суду) позивачем, є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) позивача щодо явки або неявки у судове засідання.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, ухваленої судом апеляційної інстанції

4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2019 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження її розгляду по суті.

4.1. Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що у розумінні положень процесуального закону залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

Таким чином, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій.

Проте, в ухвалі суду першої інстанції жодним чином не мотивовано, як саме неявка представника позивача в судове засідання перешкоджає розгляду судом справи по суті за наявними матеріалами справи.

Також апеляційний суд вказав, що перша неявка представника позивача у підготовче засідання, якщо він не повідомив про причини неявки, не є перешкодою для подальшого руху справи, а саме, чи то відкладення підготовчого засідання, чи то призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

6. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми статті 8 Конституції України, статті 2, 11,13, 202, 242, 276, 277 ГПК України, Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

На думку скаржника, Центральним апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому оскаржувана постанова не відповідає чинному законодавству України і підлягає скасуванню.

7. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що не погоджується з обставинами та доводами, викладеними у касаційній скарзі, та вважає, що оскаржувану постанову прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач зазначає, що ухвалу суду першої інстанції від 19.12.2018 про поновлення провадження у справі не отримував, та в матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 4930007041731. На думку позивача, обґрунтовуючи залишення позову без розгляду через неявку представника позивача, господарський суд має визначити, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та в чому полягають перешкоди для розгляду та вирішенню спору по суті заявлених позовних вимог.

8. Третьою особою відзиву на касаційну скаргу не подано, що, у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

9. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

10. Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

11. Відповідно до частини 2 статті 11 ГПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

12. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

13. За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

14. Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

15. Згідно із положеннями статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

16. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2018 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 22.01.2019, запропоновано учасникам справи подати до суду письмові пояснення з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Зазначена ухвала надіслана учасникам справи 19.12.2018, про що свідчить відбиток штампу відділу документообігу суду, який міститься на звороті ухвали.

Слід зазначити, що судова ухвала від 19.12.2018, яка направлялась на адресу позивача, отримана останнім "за довіреністю" 26.12.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тобто, як вірно установив суд першої інстанції, позивач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.

17. Слід зауважити, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

18. Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

19. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

20. Так, на відміну від пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 ГПК України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

21. Суд першої інстанції установив, що в судове засідання 22.01.2019 представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. При цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про причини неявки або заяв про розгляд справи за його відсутності.

22. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

23. У свою чергу, апеляційний господарський суд помилково пов`язує таку самостійну підставу для залишення позову без розгляду, як неявка представника позивача у судове засідання, з необхідністю з`ясування поважних причин неявки у судове засідання, а також того, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та в чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

Крім того, колегія суддів зауважує, що норми статті 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.

24. Слід зазначити, що колегія суддів при вирішенні даного спору враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, до перегляду судових рішень у якій зупинялось провадження у даній справі, про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

25. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково було скасовано законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

27. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції із залишенням у силі ухвали господарського суду першої інстанції.

Судові витрати

28. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням постанови суду апеляційної інстанції, судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2019 скасувати, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 у справі № 904/2423/18 залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (код 37317990) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (код 00178353) 1 921,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.