Рішення

від 04.11.2019 по справі 160/8431/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року Справа № 160/8431/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "БК" "АНТАНТА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

ТОВ "БК" "АНТАНТА" звернулося до суду із позовною заявою до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0022101411 від 30.07.2019р. з податковими зобов`язаннями за основним платежем (сума штрафних санкцій) 509992 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 127498 грн.

В мотивування позовних вимог позивач зазначив, що фіскальний орган ставить під сумнів здійснення господарської операції між ТОВ "БК" "АНТАНТА" та ТОВ "НОВАТОРС" лише з тих підстав, шо обсяги продукції, шо відвантажуються та придбаваються ТОВ "НОВАТОРС" нібито не відповідають матеріально-технічним можливостям ТОВ "НОВАТОРС" не підтверджуючи дані обставини будь - якими доказами, а керуючись лише власними припущеннями. Відсутність у контрагентів ТОВ "БК "АНТАНТА" матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необгрунтованої податкової вигоди Покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таким чином, господарські операції ТОВ "БК" "АНТАНТА" з контрагентами щодо яких здійснювалась податкова перевірка мали реальний характер, що підтверджується повним обсягом первинної бухгалтерської документації. Більш того, фіскальний орган не вказав жодних документованих доказів, які б свідчили про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БК" "АНТАНТА", яким будь чином порушило податкову дисципліну у розрізі Податкового кодексу України чи будь - яких інших законів чи підзаконних нормативно - правових актів України.

Представником відповідача 17.10.2019 року надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що фактично ТОВ БК АНТАНТА з постачальниками ТОВ "НОМОС ОМАС" (код ЄДРПОУ 40359097) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 року, ТОВ "ІНКАМ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 40646738) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 року, ТОВ "НОВАТОРС" (код ЄДРПОУ 40536382) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 року, ТОВ "ПРОМЕНТО ЛТД" (код ЄДРПОУ 40809878) за період з 01.01.2017 по 28.02.2017 року здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання товарів та послуг при використанні відповідних товарів та послуг у господарській діяльності і складено первині документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу. При перенесенні ТОВ Склад-Експерт інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186. Означені документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. Також порушено норми п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 751/4044. Отже, неможливо підтвердити реальність фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "НОМОС ОМАС" (код ЄДРПОУ 40359097) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 року, ТОВ "ІНКАМ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 40646738) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 року, ТОВ "НОВАТОРС" (код ЄДРПОУ 40536382) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 року, ТОВ "ПРОМЕНТО ЛТД" (код ЄДРПОУ 40809878) за період з 01.01.2017 по 28.02.2017 року, в частіші придбання товару на загальну суму 3059952 грн. у т.ч. ПДВ 509992, грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8431/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 30.10.2019 року сторони не прибули.

За викладених обставин, враховуючи те, що в судове засідання не прибули всі особи, що беруть участь у розгляді справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 19 червня 2019 року № 4263, що було видане ГУ ДФС у Дніпропетровській області та на підставі наказу № 3627-п від 19 червня 2018 року, що був виданий Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, 04.07.2019 року фахівцем контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ БК АНТАНТА з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НОМОС ОМАС , за період 01 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Інкам Інвест , за період з 01 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Променто ЛТД , за період 01 січня 2017 року по 28 лютого 2017 року з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю НОВАТОРС за період з 01 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Копію наказу від 19 червня 2019 року № 3627-п було належним чином під розписку (підпис) вручено представнику за довіреністю ТОВ БК АНТАНТА П`ятигорець Г.С.

З направленням на право проведення перевірки належним чином 21 червня 2019 року було ознайомлено повноважного представника за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю БК АНТАНТА ОСОБА_1

В ході проведення перевірки виявлені порушення щодо п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 509992,0 грн., а саме: листопад 2016р.- 161647,0 грн., грудень 2016р.-53797,0 грн., січень 2017 року-166931,0 грн., лютий 2017року- 127617,0 грн.

За результатами проведення перевірки фахівцем податкового органу складено Акт перевірки № 36673/04-36-14-11/32651261 від 04.07.2019 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БК АНТАНТА (попередня назва - ТОВ УКРПОЛІЕН ) (код ЄДРПОУ 32651261) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "НОМОС ОМ АС" (код ЄДРПОУ 40359097) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 року, ТОВ "ІНКАМ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 40646738) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 року, ТОВ "НОВАТОРС" (код ЄДРПОУ 40536382) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 року, ТОВ "ПРОМЕНТО ЛТД" (код ЄДРПОУ 40809878) за період з 01.01.2017 по 28.02.2017 року .

05.08.2019 року, за допомогою поштових засобів зв`язку уповноваженою особою ТОВ БК АНТАНТА було отримано податкове повідомлення - рішення форми Р № 0022101411 від 30.07.2019р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з податковими зобов`язаннями за основним платежем (сума штрафних санкцій) 509 992 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 127 498 грн.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення безпідставним та необґрунтованим, Товариство звернулося до суду із позовною заявою.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

За змістом норм п.п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (тут і надалі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. б п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг (тобто, в розумінні пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу, будь-яка операція, що не є постачанням товарів), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла після 3 січня 2017 року, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Окрім того, у своїй постанові від 26.02.2019 Касаційний суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Оглянувши наявні у справі матеріали, суд встановив, що за період перевірки ТОВ БК АНТАНТА був задекларований податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НОМОС ОМАС (код ЄДРПОУ 40359097) за період 01.11.2016 по 30.11.2016 року на суму ПДВ 92 953,38 грн., з ТОВ ІНКАМ ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 40646738) за період 01.11.2016 по 30.11.2016 на суму ПДВ 68 693,47 грн., з ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД (код ЄДРПОУ 40809878), за період 01.01.2017 по 28.02.2017 на суму ПДВ 294 548, 22 грн. та з ТОВ НОВАТОРС (код ЄДРПОУ 40536382) за період 01.12.2016 по 31.12.2016 на суму ПДВ 53 797,02 грн.

Так, як видно із матеріалів справи, 16.08.2016 року, між ТОВ БК АНТАНТА (попередня назва ТОВ УКРПОЛІЕН ) та ТОВ НОМОС ОМАС було укладено Договір поставки № 2110 від 16.08.2016 року. В зв`язку з виконанням умов вищевказаного договору поставки ТОВ НОМОС ОМАС на користь ТОВ УКРПОЛІЕН було поставлено товар, що відображений у відповідних видаткових накладних, що були надані податковому органу під час здійснення перевірки. Фінансово - господарська операція між суб`єктами господарської діяльності засвідчена зокрема відповідними видатковими накладними, що були надані до перевірки та відносно яких відсутні будь - які дефекти. Розрахунки ТОВ БК АНТАНТА та ТОВ НОМОС ОМАС за відвантажений товар проводились у безготівковій формі на підставі наданих до перевірки відповідних платіжних доручень.

11.11.2016 року, між ТОВ БК АНТАНТА (попередня назва ТОВ УКРПОЛІЕН ) та ТОВ ІНКАМ ІНВЕСТ було укладено Договір поставки № 1111 від 11.11.2016 року. В зв`язку з виконанням умов вищевказаного договору поставки ТОВ ІНКАМ ІНВЕСТ на користь ТОВ БК АНТАНТА було поставлено товар в відповідності до видаткових накладних. Фінансово - господарська операція між суб`єктами господарської діяльності засвідчена зокрема відповідними видатковими накладними, що були надані до перевірки та відносно яких відсутні будь - які дефекти. Розрахунки між ТОВ БК АНТАНТА та ТОВ ІНКАМ ІНВЕСТ за відвантажений товар проводились у безготівковій формі на підставі наданих до перевірки відповідних платіжних доручень.

10.10.2016 року, між ТОВ БК АНТАНТА (попередня назва ТОВ УКРПОЛІЕН та ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД було укладено Договір поставки № 101016 від 10.10.2016 року. В зв`язку з виконанням умов вищевказаного договору поставки ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД на користь ТОВ БК АНТАНТА було поставлено товар в відповідності до видаткових накладних. Фінансово - господарська операція між суб`єктами господарської діяльності засвідчена відповідними видатковими накладними, що були надані до перевірки та відносно яких відсутні будь - які дефекти. Розрахунки між ТОВ БК АНТАНТА та ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД за відвантажений товар проводились у безготівковій формі на підставі наданих до перевірки відповідних платіжних доручень.

07.12.2016 року, між ТОВ БК АНТАНТА (попередня назва ТОВ УКРПОЛІЕН ) та ТОВ НОВАТОРС було укладено Договір поставки № 07122016 від 07.12.2016 року. В зв`язку з виконанням умов ТОВ з обмеженою відповідальністю БК АНТАНТА було поставлено товар в відповідності до наданих до перевірки видаткових накладних. Фінансово - господарська операція між суб`єктами господарської діяльності засвідчена відповідними видатковими накладними, що були надані до перевірки та відносно яких відсутні будь - які дефекти. Розрахунки між ТОВ БК АНТАНТА та ТОВ НОВАТОРС за відвантажений товар проводились у безготівковій формі на підставі наданих до перевірки відповідних платіжних доручень.

Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених вище документів у сукупності, суд вважає, що такі первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Суд також вважає, що зі змісту наданих позивачем документів чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами позивача на виконання робіт із постачання і здійснюваними ним видами господарської діяльності.

Таким чином, суд вважає, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами - ТОВ НОМОС ОМАС (код ЄДРПОУ 40359097), ТОВ ІНКАМ ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 40646738), ТОВ ПРОМЕНТО ЛТД (код ЄДРПОУ 40809878) та з ТОВ НОВАТОРС (код ЄДРПОУ 40536382), що спричинили реальну зміну в його майновому стані, та ті обставини, що такі спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого використання результатів цих операцій в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.

Суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав до суду належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування показника податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій з наступних мотивів.

Так, суд відхиляє посилання відповідача на наведені в тексті акта перевірки аргументи з приводу того, що договори із контрагентами не опосередковувались реальним виконанням операцій та невстановленості подальшого ланцюга постачання від постачальника товарів, послуг. Так, як норми податкового законодавства чинного як на момент вчинення перевіряємих господарських операцій, так і на день проведення документальної перевірки позивача не визначають звітування контрагентів платника податку (позивача) до контролюючих органів (зокрема, і щодо декларування їх податкових зобов`язань з ПДВ), як обов`язкову умову для підтвердження права такого платника податку на формування податкового кредиту. Також норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Наведене судом правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в текстах постанов від 22.05.2019 у справі №805/772/15-а, від 30.01.2018 №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18, від 21.08.2018 №К/9901/9512/18, від 06.11.2018 №К/9901/36584/18.

Відповідно до норм ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї ж статті Кодексу).

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також ч. 1 і 2 ст. 73 та ч. 2 ст. 74 зазначеного Кодексу визначено, що належними є саме докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У свою чергу ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного договорів постачання, суд приходить до висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентом - ТОВ "НОВАТОРС" натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган мав, але не надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з вказаним вище контрагентом сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались. Як наслідок суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки про заниження ТОВ "БК" "АНТАНТА" задекларованої до сплати до бюджету суми податку на додану вартість на суму 509992,0 грн., а саме: листопад 2016р.- 161647,0 грн., грудень 2016р.-53797,0 грн., січень 2017 року-166931,0 грн., лютий 2017року- 127617,0 грн. за результатами здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "НОВАТОРС".

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 9562,36 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №712 від 05.08.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 9562,36 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Частиною 2 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 4 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Положеннями частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що розгляд справи по суті розпочато з 30.10.2019 року в порядку письмового провадження та враховуючи положення статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено розгляд справи по суті протягом тридцяти днів, датою ухвалення судового рішення є 04.11.2019 року.

Керуючись ст. ст. 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "БК" "АНТАНТА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0022101411 від 30.07.2019р. з податковими зобов`язаннями за основним платежем (сума штрафних санкцій) 509992 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 127498 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БК" "АНТАНТА" (ЄДРПОУ 32651261) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 9562,36 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні тридцять шість копійок), сплачені згідно платіжного доручення №712 від 05.08.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник