Рішення

від 06.11.2019 по справі 240/9738/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Житомир справа №240/9738/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "СВК Дніпросталь" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "СВК Дніпросталь" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0032785012, прийняте Головним управлінням ДФС у Житомирській області;

- стягнути з відповідача на користь ПП "СВК Дніпросталь" судовий збір у сумі 1921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що штраф накладається згідно ст. 120 Податкового кодексу України при неподачі податкової звітності, але підприємством декларація з податку на прибуток за 2018 рік подана, а відповідно до п. 2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток разом з податковою декларацією подає фінансову звітність. Для отримання необхідної інформації у деклараціях передбачені додатки, які відповідно розробляються фіскальними органами. Штраф може накладатися, якщо платником податку не надана інформація відповідно до ст. 73 Податкового кодексу України на письмовий запит контролюючого органу, але такого запиту платнику не надходило.

Ухвалою суду від 09.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "СВК Дніпросталь" за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У процесі розгляду справи суд ухвалою від 06.09.2019 перейшов із розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що оскільки Податковим кодексом України передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст.120 ПК України. У зв`язку з цим вважає, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області у Житомирській області правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0032785012 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним.

Ухвалою суду від 03.10.2019 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, на 29.10.2019.

Під час судового засідання представники позивача та відповідача надали пояснення щодо своєї правової позиції, після чого подали заяви про розгляд справи в письмовому провадженні, у зв`язку з чим суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку Приватного підприємства "СВК Дніпросталь" з питання неподання звіту про суми податкових пільг, за результатами якої складено акт від 22.03.2019 №1953/06-30-50-12.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платником неподано контролюючому органу інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв`язку з отриманням податкової пільги. У зв`язку з цим до платника податків застосована відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 розділу ІІ Податкового кодексу України за неподання звіту про суми податкових пільг.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 №0032785012, згідно з яким до Приватного підприємства "СВК Дніпросталь" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 170,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач направив на адресу ГУ ДФС у Житомирській області скаргу, в якій просив його скасувати.

Головне управління ДФС у Житомирській області розглянуло скаргу та листом від 06.05.2019 №6130/6/06-30-12-04-20 повідомило позивача про те, що скарга Приватного підприємства "СВК Дніпросталь" залишена без розгляду.

Позивач направив скаргу до Державної фіскальної служби України.

Державна фіскальна служба України, керуючись главою 4 Податкового кодексу України, рішенням від 04.07.2019 №30767/6/99-99-11-06-01-25 залишила без розгляду скаргу ПП "СВК Дніпросталь" від 16.05.2019 № 01/05 та повернула її заявнику.

Визначаючись щодо змісту порушень, встановлених в ході перевірки, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Згідно з підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право, зокрема, користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Зміст наведеного правового регулювання свідчить на користь висновку, що у платника податку виникає обов`язок подати звіт про суми податкових пільг, якщо він користується такою пільгою.

У свою чергу, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п.п. 30.1, 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України).

Пунктом 30.9 ПК України передбачено, що податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Правове регулювання, наведене у Податковому кодексі України, щодо податкових пільг безумовно свідчить про те, що податкова пільга - це звільнення у будь-якій формі від сплати податку після його нарахування. Тобто, законодавцем встановлено загальне правило - нарахування податку, та спеціальне правило - звільнення від його сплати шляхом надання податкової пільги.

У межах цього правового регулювання і має бути вирішено питання стосовно користування позивачем податковою пільгою.

Так, облік податкових пільг ведеться згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 №1233 "Про порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг" (далі - Порядок №1233).

В силу пункту 2 Порядку №1233 суб`єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв`язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком.

Пунктом 3 Порядку №1233 передбачено, що код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг зазначається відповідно до довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною податковою службою.

Судом встановлено, що у зазначеному довіднику під кодом 11020301 розміщено таку пільгу як "фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років".

Таким чином, відповідач вважає, що від`ємне значення податку на прибуток, задеклароване позивачем за 2018 рік, є податковою пільгою, користування якою передбачає подачу окремого звіту.

Проте суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки він не узгоджується з наведеним у Податковому кодексі України правовим регулюванням того, чим є податкова пільга.

Так, відповідно до пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Таким чином, від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток не підлягає обкладенню цим податком. Це є загальним правилом, а не спеціальною нормою, якими є положення про податкові пільги. Отже, оскільки жодного нарахування податку не відбувається, відсутні підстави для висновку про існування спеціального правила, яке звільняє від сплати податку.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не користується податковою пільгою у розумінні Податкового кодексу України, адже від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років не є такою пільгою.

Згідно з ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, суд застосовує до спірних правовідносин положення п.п. 30.1, 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України, які визначають, що є податковою пільгою.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, оскільки позивач не користується податковою пільгою у розумінні Податкового кодексу України, у нього не виникло обов`язку подавати звіт про суми податкових пільг, а відтак застосування до нього штрафу в розмірі 170,00 грн. є незаконним.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на відсутність встановленого судом факту порушення позивачем вимог податкового законодавства, рішення відповідача щодо застосування до нього відповідальності шляхом накладення штрафу є таким, що не відповідає ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0032785012, прийняте відповідачем 09.04.2019, яким до позивача застосовано штраф у сумі 170,00 грн. за неподання податкової декларації, не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 30.07.2019, позивачем під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Позов Приватного підприємства "СВК Дніпросталь" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) від 09.04.2019 №0032785012, яким до позивача застосовано штраф у сумі 170,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) на користь Приватного підприємства "СВК Дніпросталь" (вул. Кіма, 32, м. Бердичів, Житомирська область, 13302, код ЄДРПОУ 36229206) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі: 06 листопада 2019 року.

Суддя Н.М. Майстренко