Справа № 420/6501/19
УХВАЛА
06 листопада 2019 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу №219 від 12.09.2018 року, наказу №15-1255/13-19-СГ від 11.03.2019 року, наказу №15-6296/13-19-СГ від 22.10.2019 року, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу №219 від 12.09.2018 року, наказу №15-1255/13-19-СГ від 11.03.2019 року, наказу №15-6296/13-19-СГ від 22.10.2019 року, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Поряд з позовом, позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить зупинити дію наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12 вересня 2018 року №219 Про доповнення переліку земельних ділянок та наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11.03.2019 року за №15-1255/13-19-Сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою - до вирішення справи по суті.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що невжиття заходів по забезпеченню позову щодо зупинення дії наказів, що видані Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, а саме: від 12.09.2019 року №219 та від 12.03.2019 року за №15-1255/13-19-СГ, може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що предметом розгляду справи в тому числі є визнання протиправними та скасування наказу №219 від 12.09.2018 року, наказу №15-1255/13-19-СГ від 11.03.2019 року, наказу №15-6296/13-19-СГ від 22.10.2019 року. При цьому, позивач вважає, що не зупинення дії вищезазначених оскаржуваних наказів, що видані Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Проте, судом не встановлено та позивачем не наведено і не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вищезазначених оскаржуваних наказів, може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд звертає увагу, що застосування заходів забезпечення позову є крайнім заходом та правом суду.
Отже, з урахуванням наведених обставин, та, у даному випадку, враховуючи відсутність належних обґрунтувань, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду в майбутньому або існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.
Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 168, 240, 242, 243, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу №219 від 12.09.2018 року, наказу №15-1255/13-19-СГ від 11.03.2019 року, наказу №15-6296/13-19-СГ від 22.10.2019 року, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.
Суддя П.П. Марин
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2019 |
Оприлюднено | 07.11.2019 |
Номер документу | 85447721 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Марин П. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні