Рішення

від 07.11.2019 по справі 540/2057/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2057/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа: Верхньоторгаївська сільська рада Нижньосірогозького району Херсонської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач), третя особа: Верхньоторгаївська сільська рада Нижньосірогозького району Херсонської області, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у формі наказу від 25.07.2019 р. № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки"; зобов`язати відповідача виділити ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є власником земельної ділянки (паю) розміром 9,7 умовних кадастрових гектарів КСП "Шлях до комунізму". З метою виділення земельної ділянки в натурі неодноразово звертався до Верхньоторгаївської сільської ради з відповідною заявою Однак Верхньоторгаївська сільська рада повідомила, що всі земельні частки (паї) передані у власність згідно сертифікатів і нерозподілених та невитребуваних земельних часток (паїв) немає. Тому звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про виділення земельної ділянки із земель резервного фонду державної власності, на яку отримав відмову у формі листа від 21.11.2018 р. № 8266/0-3086/0/95-18. Відмову ГУ Держгеокадастру у Херсонській області оскаржив до суду і рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 р. (справа № 540/628/19) визнано протиправною відмову та зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області розглянути заяву від 19.10.2018 р. про виділення земельної ділянки із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване рішення. 12.06.2019 р. звернувся до відповідача із заявою щодо повторного розгляду заяви з урахуванням висновків, викладених у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 р. Однак 25.07.2019 р. відповідачем винесено наказ № 2410-СГ, яким відмовлено у виділенні земельної ділянки в натурі у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджує статус заявника як громадянина, який має право на виділення земельної ділянки в натурі із земель резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, передбачене абзацом 5 статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Вважає дану відмову протиправною, так як має право на земельну частку (пай) виходячи з положень абзаців 2, 3 статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Ухвалою від 07.10.2019 р. у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 01.11.2019 р. на 11:00 год.

24.10.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не є органом, уповноваженим здійснювати виділення земельних часток (паїв) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, оскільки відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" ці повноваження здійснюють сільські, селищна, міські ради. Приписами ст.1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, здійснюється виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам України, евакуйованим із зони відчуження, відселеним із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадянам України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерам з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Позивачем не надано документа, який підтверджує його статус як громадянина, який має право на виділення із земель резервного фонду, у зв`язку з чим прийнято наказ від 25.07.2019 р. № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки". Також зазначає, що суд не вправі зобов`язати відповідача виділити позивачу земельну ділянку у розмірі земельної частики (паю) із земель резервного фонду, так як це є дискреційними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

24.10.2019 р. від третьої особи надійшли пояснення, в яких вказує на те, що на заяву позивача було повідомлено про неможливість виділення йому земельної ділянки у зв`язку з відсутністю вільних земельних ділянок на території ради. Так як ОСОБА_1 наполягав на виділенні йому земельної ділянки, виконкомом сільської ради було прийнято рішення від 29.08.2018 р. № 280 про затвердження висновку щодо надання дозволу на виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) із земель запасу (резерву) Верхньоторгаївської сільської ради (за межами населеного пункту). В свою чергу Верхньоторгаївська сільська рада звернулася до голови Нижньосірогозької районної адміністрації та в подальшому до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області з проханням посприяти у вирішенні питання виділення та надання у власність громадянам земельних ділянок, які знаходяться на території ради за межами населеного пункту та є в їх розпорядженні. Заперечень щодо позову ОСОБА_1 . Верхньоторгаївська сільська рада не має.

31.10.2019 р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п.1 ч.3 ст.205 КАС України).

Згідно ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого Нижньосірогозькою районною державною адміністрацією 08.09.2017 р., ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належало право на земельну частку (пай) розміром 9,7 умовних кадастрових гектарів.

Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є позивач.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.02.2018 р. № 90, посвідченого державним нотаріусом Нижньосірогозького районного нотаріального округу Херсонської області Пестрецовим В.В., ОСОБА_1 . є власником земельної частки (паю) розміром 9,7 умовних кадастрових гектарів колективного сільськогосподарського підприємства "Шлях до комунізму", що розташоване в с.Верхні Торгаї Нижньосірогозького району Херсонської області.

19.10.2018 р. представник позивача звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області земельної ділянки розміром 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання, що належить останньому відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.02.2018 р. № 90.

Листом від 21.11.2018 р. № 8266/0-3086/0/95-18 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повідомило представника позивача про неможливість задоволення вищевказаного клопотання у зв`язку із тим, що ст.121 ЗК України не передбачено безоплатну передачу громадянам земельної ділянки із земель державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Верхньоторгаївської сільської ради відсутні землі колективної власності, не витребувані паї, які можна передати у власність громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 р. (справа № 540/628/19) позов задоволено: визнано протиправним рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 21.11.2018 р. № 8266/0-3086/0/95-18 про відмову в задоволенні заяви від 19.10.2018 р. про виділення ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання; зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області розглянути заяву від 19.10.2018 р. про виділення ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване рішення у формі наказу.

18.06.2019 р. позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою, в якій просив видати наказ про виділення ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Нижньосірогозького районного нотаріального округу Херсонської області Пестрецовим В.В., зареєстрованого у реєстрі за № 90 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів, розташованих на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області для сільськогосподарського використання з урахуванням обставин, викладених у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 р.

25.07.2019 р. відповідачем прийнято наказ № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки", згідно якого відмовлено ОСОБА_1 у виділенні із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують статус заявника як громадянина, який має право на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, передбачене абзацом 5 статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)".

Вважаючи даний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Пунктом 8 Перехідних положень ЗК України визначено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Згідно ч.5 ст.25 ЗК України особи, зазначені у частині 1 цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що однією з підстав набуття громадянами права власності на земельну ділянку є виділення в натурі (на місцевості) належної земельної частки (паю). Дане право гарантоване Конституцією та законами України. Право на отримання земельної частки (паю) мають працівники та пенсіонери державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, інших установ та організацій.

Частинами 10, 11 статті 25 ЗК України визначено, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

До компетенції районних державних адміністрацій, у відповідності до ч.3 ст.122 ЗК України, належать повноваження з передачі земельних ділянок державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

За приписами ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, зазначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З аналізу вказаної норми вбачається, що кожна особа має гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості) і у разі відсутності такої землі - із резервного фонду земель державної або комунальної власності.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками регулює Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 р. № 899-ІV (далі - Закон № 899-ІV).

Зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земельних часток (паїв) за відповідними сертифікатами на землю, що належала на праві колективної власності колективними сільськогосподарським підприємствам тощо.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону № 899-ІV підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

В ч.1 ст.9 Закону № 899-ІV вказано, що розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.204 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" зазначено, що член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Таким чином, за умови відсутності вільних земель сільськогосподарського призначення колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, право на пай в колективній власності якого має позивач, останній має право на отримання земельної ділянки за рахунок земель резерву (запасу).

Отже, питання щодо розмежування компетенції районних державних адміністрацій та центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів щодо розпорядження земельними ділянками державної власності, які знаходяться за межами населеного пункту, вирішується в залежності від форми власності такої земельної ділянки.

На етапі, коли землі колективної форми власності колишнього КСП ще не розподілені в повному обсязі, у разі якщо такі землі знаходяться за межами населеного пункту, то питання особі належної їй земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) проводиться відповідною районною державною адміністрацією. Лише у випадку відсутності необхідної землі колективної власності така земля виділяється із земель державної або комунальної власності органами, визначеними ст.122 ЗК України.

Такий правовий висновок сформовано у постановах Верховного Суду від 04.09.2019 р. у справі № 810/1096/18, від 16.05.2019 р. у справі № 814/690/18, від 05.02.2019 р. у справі № 804/2320/16.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 р. у справі № 540/628/19, яке набрало законної сили 02.07.2019 р., встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 20.02.2018 р. № 90 набув беззаперечне право на земельну частку (пай) розміром 9,7 умовних кадастрових гектарів КСП "Шлях до комунізму", що розташоване в с.Верхні Торгаї Нижньосірогозького району Херсонської області. Проте, позивач не зміг отримати земельну ділянку через відсутність вільних земель сільськогосподарського призначення колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, право на пай в колективній власності якого має позивач, а тому останній має право на отримання земельної ділянки за рахунок земель резерву (запасу).

Також суд прийшов до висновку про наявність у ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повноважень щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай).

Між тим, оскільки ГУ Держгеокадастру у Херсонській області при розгляді заяви ОСОБА_1 не прийняло рішення у вигляді наказу, а направила відмову листом, а тому суд зобов`язав відповідача розглянути заяву та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване рішення у формі наказу.

Приписами ч.4 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.5 ст.78 КАС України).

Суд зауважує, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області у вказаній справі було відповідачем, рішення суду не оскаржувало, а тому в силу ч.4 ст.78 КАС України вищевказані обставини не підлягають доказуванню у цій справі.

У поданій відповідачу заяві від 18.06.2019 р. ОСОБА_1 просив видати наказ про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки із земель резервного фонду державної власності з урахуванням обставин, викладених у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 р.

Рішення про відмову, оформлене наказом від 25.07.2019 р. № 2410-СГ, мотивоване відсутністю документів, які підтверджують статусу позивача як громадянина, який має право на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, передбачене абзацом 5 статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

При цьому, з наказу від 25.07.2019 р. № 2410-СГ слідує, що його прийнято не на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 р., а за результатами розгляду заяви позивача від 18.06.2019 р.

Суд вважає даний наказ протиправним, оскільки абз.5 ч.1 Закону № 899-ІV регулює питання, пов`язані з виділенням земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель запасу чи резервного фонду громадянам України, евакуйованим із зони відчуження, відселених із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадянам України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерам з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Позивач не відноситься до даної категорії громадян. Ним подавалася заява на виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) із земель резервного фонду як спадкоємця права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Дана категорія громадян визначена абз.3 ст.1 Закону № 899-IV.

Таким чином, викладена у наказі від 25.07.2019 р. № 2410-СГ підстава для відмови у виділенні земельної ділянки не стосується підстави, з якою ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про виділення земельної ділянки із резервного фонду.

Викладені у відзиві на позовну заяву обґрунтування відповідача правомірності оскаржуваного наказу з підстав відсутності у ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повноважень на виділення земельної ділянки позивачу суд не бере до уваги, так як, по-перше, наявність повноважень у відповідача на виділенні позивачу земельної ділянки вже встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, і в силу ч.4 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню в даній справі; по-друге, ці обставини не були підставою для відмови ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає наказ ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 25.07.2019 р. № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки" протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права, суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як вже зазначалося, відмова відповідача у виділенні позивачу земельної ділянки ґрунтується на підставах, з яких ОСОБА_1 не звертався до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області. Фактичні обставини, які викладені позивачем у заяві від 18.06.2019 р., у тому числі належність та повнота наданих заявником документів, проаналізовані та оцінені відповідачем не були.

За таких обставин суд дійшов висновку, що для належного захисту порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2019 р. про виділення із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належними та достовірними доказами не довів правомірності оскаржуваного наказу. Натомість, вимоги позивача до відповідача частково ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають встановленим судом обставинам справи, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі витупала його посадова чи службова особа.

Позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу), за яку сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволено. Часткове задоволення позовної заяви судом пов`язано виключно з іншим способом захисту порушеного права позивача. Тому сплачений ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з ГУ Держгеокадастру у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281), третя особа: Верхньоторгаївська сільська рада Нижньосірогозького району Херсонської області (74740, Херсонська область, Нижньосірогозький район, с.Верхні Торгаї, вул.Східна, 26, код ЄДРПОУ 33810125) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) від 25.07.2019 р. № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки".

Зобов`язати Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) від 18.06.2019 р. про виділення із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 109020100