Постанова

від 07.04.2020 по справі 540/2057/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2057/19 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа: Верхньоторгаївська сільська рада Нижньосірогозького району Херсонської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у формі наказу від 25.07.2019 № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки"; зобов`язати відповідача виділити ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є власником земельної ділянки (паю) розміром 9,7 умовних кадастрових гектарів КСП "Шлях до комунізму". З метою виділення земельної ділянки в натурі неодноразово звертався до Верхньоторгаївської сільської ради з відповідною заявою Однак Верхньоторгаївська сільська рада повідомила, що всі земельні частки (паї) передані у власність згідно сертифікатів і нерозподілених та невитребуваних земельних часток (паїв) немає. Тому звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про виділення земельної ділянки із земель резервного фонду державної власності, на яку отримав відмову у формі листа від 21.11.2018 № 8266/0-3086/0/95-18. Відмову ГУ Держгеокадастру у Херсонській області оскаржив до суду і рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 (справа № 540/628/19) визнано протиправною відмову та зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області розглянути заяву від 19.10.2018 про виділення земельної ділянки із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване рішення. 12.06.2019 звернувся до відповідача із заявою щодо повторного розгляду заяви з урахуванням висновків, викладених у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019. Однак 25.07.2019 відповідачем винесено наказ № 2410-СГ, яким відмовлено у виділенні земельної ділянки в натурі у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджує статус заявника як громадянина, який має право на виділення земельної ділянки в натурі із земель резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, передбачене абзацом 5 статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Вважає дану відмову протиправною, так як має право на земельну частку (пай) виходячи з положень абзаців 2, 3 статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

24.10.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити в задоволенні позову. Вказував на те, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не є органом, уповноваженим здійснювати виділення земельних часток (паїв) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, оскільки відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" ці повноваження здійснюють сільські, селищна, міські ради. Приписами статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, здійснюється виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам України, евакуйованим із зони відчуження, відселеним із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадянам України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерам з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Позивачем не надано документа, який підтверджує його статус як громадянина, який має право на виділення із земель резервного фонду, у зв`язку з чим прийнято наказ від 25.07.2019 № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки". Також зазначає, що суд не вправі зобов`язати відповідача виділити позивачу земельну ділянку у розмірі земельної частики (паю) із земель резервного фонду, так як це є дискреційними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 07 листопада 2019 року визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) від 25.07.2019 № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки".

Зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 18.06.2019 про виділення із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

В решті позовних вимог відмовив.

Стягнув з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області законодавчо не наділене повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 906834, виданого Нижньосірогозькою районною державною адміністрацією 08.09.2017, ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належало право на земельну частку (пай) розміром 9,7 умовних кадастрових гектарів.

Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є позивач.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.02.2018 № 90, посвідченого державним нотаріусом Нижньосірогозького районного нотаріального округу Херсонської області Пестрецовим В.В., ОСОБА_1 є власником земельної частки (паю) розміром 9,7 умовних кадастрових гектарів колективного сільськогосподарського підприємства "Шлях до комунізму", що розташоване в с.Верхні Торгаї Нижньосірогозького району Херсонської області.

19.10.2018 представник позивача звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області земельної ділянки розміром 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання, що належить останньому відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.02.2018 № 90.

Листом від 21.11.2018 № 8266/0-3086/0/95-18 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повідомило представника позивача про неможливість задоволення вищевказаного клопотання у зв`язку із тим, що ст.121 ЗК України не передбачено безоплатну передачу громадянам земельної ділянки із земель державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Верхньоторгаївської сільської ради відсутні землі колективної власності, не витребувані паї, які можна передати у власність громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 (справа № 540/628/19) позов задоволено: визнано протиправним рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 21.11.2018 № 8266/0-3086/0/95-18 про відмову в задоволенні заяви від 19.10.2018 р. про виділення ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання; зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області розглянути заяву від 19.10.2018 про виділення ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване рішення у формі наказу.

18.06.2019 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою, в якій просив видати наказ про виділення ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Нижньосірогозького районного нотаріального округу Херсонської області Пестрецовим В.В., зареєстрованого у реєстрі за № 90 після померлої 27.01.2002 ОСОБА_2 , в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів, розташованих на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області для сільськогосподарського використання з урахуванням обставин, викладених у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019.

25.07.2019 відповідачем прийнято наказ № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки", згідно якого відмовлено ОСОБА_1 у виділенні із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують статус заявника як громадянина, який має право на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, передбачене абзацом 5 статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)".

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наказ ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 25.07.2019 № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки" є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Проте на думку суду апеляційної інстанції, вказані висновки суду першої інстанції є передчасними, оскільки зроблені без належного дослідження фактичних обставин та системного аналізу норм процесуального права відносно правових підстав для закриття провадження у справі.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у цій справі є правомірність рішення та дій відповідача про відмову у виділенні земельної ділянки із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання, а підставою позову - невиконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019, яке набрало законної сили.

Колегія суддів вважає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 по справі №540/628/19, які набрали законної сили.

Проте, суд першої інстанції при розгляді цієї справи не звернув на це уваги і повторно досліджував та перевіряв правомірність і обґрунтованість конкретних підстав щодо відмови у виділенні тієї ж земельної ділянки позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За змістом частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Отже, суд першої інстанції повинен був з`ясувати, чи не були оскаржувані дії відповідача пов`язані з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору.

У поданій відповідачу заяві від 18.06.2019 ОСОБА_1 просив видати наказ про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки із земель резервного фонду державної власності з урахуванням обставин, викладених у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019.

Рішення про відмову, оформлене наказом від 25.07.2019 № 2410-СГ, мотивоване відсутністю документів, які підтверджують статусу позивача як громадянина, який має право на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, передбачене абзацом 5 статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

При цьому, суд першої інстанції зазначав, що з наказу від 25.07.2019 № 2410-СГ слідує, що його прийнято не на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2018, а за результатами розгляду заяви позивача від 18.06.2019.

Однак, огляд наказу від 25.07.2019 № 2410-СГ (а.с. 18) дає підстави стверджувати, що останній видавався враховуючи рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 по справі № 540/628/19.

Із листа Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 26.07.2019 № 386/0-304/6-19 (а.с. 17) також вбачається, що наказ від 25.07.2019 № 2410-СГ виданий на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 по справі № 540/628/19.

Колегія суддів, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшла висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 по справі №540/628/19), яким визнано протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 21.11.2018 № 8266/0-3086/0/95-18 про відмову в задоволенні заяви від 19.10.2018 року про виділення ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянути заяву від 19.10.2018 про виділення ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельної ділянки в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване рішення у формі наказу.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у формі наказу від 25.07.2019 № 2410-СГ "Про відмову у виділенні земельної ділянки"; зобов`язати відповідача виділити ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Верхньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом в розмірі 9,7 умовних кадастрових гектарів для сільськогосподарського використання, - є одним із способів виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019.

Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відтак, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 382 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 382 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Суд першої інстанції у цій справі при вирішенні спору не дослідив характер правовідносин, що виникли між сторонами та не звернув увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення, та як наслідок допустив порушення норм процесуального права, яке полягає у незастосуванні спеціальних правових норм, які передбачені у статті 382 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі № 540/628/19, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18, № судового рішення в ЄДРСРУ 80980007.

Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а, № судового рішення в ЄДРСРУ 85803979.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

З огляду на те, що рішення першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, доводи апелянта щодо відсутності повноважень щодо розпорядження земельними ділянками колишніх колективних сільськогосподарських підприємств до уваги колегією суддів не беруться.

Згідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Судові витрати.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Так, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області згідно платіжного доручення від 23.12.2019 № 280 сплатив судовий збір на суму 1 152, 60 грн (а.с. 72), що свідчить про наявність факту внесення заявником судового збору, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про часткове повернення сплаченого судового збору в сумі 576, 30 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи помилково застосовані норми процесуального права, а тому, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про закриття провадження по справі.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа: Верхньоторгаївська сільська рада Нижньосірогозького району Херсонської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Частково повернути з Державного бюджету України сплачений Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області (ЄДРПОУ: 39766281) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 576, 30 грн (п`ятсот сімдесят шість гривень 30 копійок) згідно платіжного доручення від 23.12.2019 № 280.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Г.В. Семенюк

Суддя: С.Д. Домусчі