Постанова

від 06.11.2019 по справі 160/5099/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/5099/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства МЕРКУРІЙ

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року, (суддя суду першої інстанції Захарчук-Борисенко Н.В.), прийняте за правилами спрощеного провадження в м. Дніпро, повне судове рішення складено 09 липня 2019 року, в адміністративній справі №160/5099/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства МЕРКУРІЙ до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування припису та постанови,-

в с т а н о в и в :

03 червня 2019 року Селянське (фермерське) господарство МЕРКУРІЙ звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

Визнати протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. щодо складання розрахунку шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення С (ФГ) МЕРКУРІЙ від 11.05.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати припис винесений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. від 11.05.2019 року за №311-ДК/-ДК/Пр/03/01/-19 про усунення С(Ф)Г МЕРКУРІЙ вимог законодавства.

Визнати протиправною та скасувати постанову винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. про закриття справи про адміністративне правопорушення від 15.05.2019 року за №311-ДК/0058По/08/011.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О. А. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства із порушенням вимог ч. 5 ст. 7 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , що свідчить про наявність підстав для визнання перевірки незаконною та відповідності правових наслідків такої. Також, позивач зазначає, що виявлені під час перевірки порушення є необґрунтованими, оскільки в даному випадку немає факту самовільного зайняття С(Ф)Г МЕРКУРІЙ земельних ділянок. Позивач вказує, що спірні земельні ділянки були надані засновнику С(Ф)Г МЕРКУРІЙ ОСОБА_1 у постійне користування, про що видано відповідні Державні акти. ОСОБА_1 помер, та наразі земельні ділянки використовуються С(Ф)Г МЕРКУРІЙ , будь-яких зауважень або попереджень директор СФГ з цього приводу не отримував, землею користується відкрито. Позивач вважає, що з моменту створення СФГ, саме воно є повноважним користувачем земельних ділянок, тому підстави для прийняття оскаржуваних припису та постанови - відсутні. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем до акту перевірки додано розрахунки розміру шкоди заподіяної позивачем внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. В силу приписів ЦК України для умов застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки, причиновий зв`язок між протиправною поведінкою та боржника та збитками; 3) вини та встановлення заходів, вижитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Позивач зазначає, що відповідач жодним чином не вжив заходів для своєчасного отримання доходів від використання земельних ділянок. Земельні ділянки використовують С(Ф)Г МЕРКУРІЙ з 1994 року і жодних зауважень з цього приводу останній від відповідача протягом усього часу не отримував. Відтак, на думку позивача, за відсутності елементу складу цивільного правопорушення, як невжиття відповідачем заходів, направлених на запобігання збитків, складений розрахунок є протиправним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року в задоволенні адміністративного позову С(Ф)Г МЕРКУРІЙ відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Також, позивач зазначає, що не врахування судом першої інстанції правових позицій Верховного Суду потягло за собою прийняття неправильного рішення по суті позовних вимог. Позивач наголошує, що перевірку відповідачем проведено із порушенням вимог чинного законодавства, акт перевірки містить фактичні порушення, а позивачем не вчинялось жодних порушень земельного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 11.04.2019 було видано Наказ №311 - ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" відповідно до вимог Земельного кодексу України, законів України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель". Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, у зв`язку із розглядом листа Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 01.04.2019 №01/101-481 вих.19, яким наказано здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району; на території Новоюлівської сільської ради Софіївської селищної ради та Девладівської сільської ради Софіївського району; на території П`ятихатського району Дніпропетровської області.

За результатами перевірки земельних ділянок було складено Акт обстеження земельної ділянки від 11.05.2019 за № 311-ДК/АО/10/01/-19 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 06.05.2019 за № 311-ДК/391/АП/09/01/-19.

Перевіркою було встановлено, що земельні ділянки державної власності, сільськогосподарського призначення, площею 25,9 га, кадастровий номер 1225255100:03:004:0248 розташована за межами населеного пункту на території Першотравенської (Девладівської) сільської ради та площею 20,0 га, кадастровий номер 1225255100:03:004:0248 розташована за межами населеного пункту на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, на момент обстеження самовільно зайняті шляхом сільськогосподарського обробітку (посіву сільськогосподарських культур) С(Ф)Г "Меркурій".

До Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 06.05.2019 за № 311-ДК/391/АП/09/01/-19 долучено розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 94 442,38 грн. та 72 928,48 грн. відповідно.

11.05.2019 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О . А. винесено припис №311-ДК/-ДК/Пр/03/01/-19, яким встановлено, що земельні ділянки площею 25,9 га, кадастровий номер 1225282500:01:003:0218 на території Першотравенської сільської ради та 20,0 га, кадастровий номер 1225255100:03:004:0248 на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області самовільно зайняті СФГ "Меркурій". Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки передбачена пунктом "б" ст.211 Земельного кодексу України та ст.53-1 КУпАП, ч.1 ст.197-1 ККУ. Приписом зобов`язано позивача в термін до 15.05.2019 усунути порушення вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок загальною площею 45,9 га, які розташовані на території Першотравенської та Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області.

15.05.2019 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення від 15.05.2019 №311-ДК/0058По/08/011, оскільки при розгляді справи було зроблено висновок, що в порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено статтею 197 1 Кримінального кодексу України.

Не погодившись з діями відповідача щодо проведення перевірки, здійснення розрахунку та прийняттям припису та постанови, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перевірки відповідач діяв у відповідності до вимог ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , який регулює порядок призначення та проведення перевірок з контролю за використанням земель. Також, суд зазначив, що виявлені під час перевірки порушення земельного законодавства у вигляді самовільного зайняття С(Ф)Г МЕРКУРІЙ земельних ділянок свідчать про правомірність та обґрунтованість прийняття відповідачем постанови, а також припису про усунення порушень, проведення розрахунку розміру шкоди.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо підстав здійснення відповідачем державного контролю щодо використання земельних ділянок, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель": - державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; - державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; - моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", яка набрала чинності 05.08.2016, внесено зміни до Положення про Держгеокадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, і визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції з контролю за охороною та використанням земель на території Дніпропетровській області виступає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки останнє є структурним підрозділом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності (Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру), який забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Приписами ч. 1 ст. 15-2 Земельного кодексу України і п. а ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України і а встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері використання та охорони земель встановлені статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель; складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Законодавець чітко визначив повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, яким є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Отже, здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства стосовно земельних ділянок державної форми власності, сільськогосподарського призначення площею 25,9 га кадастровий номер 1225282500:01:003:0218 розташованою за межами населеного пункту на території Першотравенської (Девладівської) сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та площею 20,00 га кадастровий номер 1225255100:03:004:0248 розташованою на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, які використовуються СФГ "МЕРКУРІЙ", чітко відповідає вимогам чинного законодавства щодо повноважень відповідача на проведення подібного роду заходів.

Згідно з Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V(далі - Закон №877) останній визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.4 ст.2 Закону №877 заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації- з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до статті 4 Закону "Про державний контроль за використанням та охороною земель" об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

За таких обставин, дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не розповсюджується на спірні правовідносини.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі 826/11708/17.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо призначення та проведення перевірки є необґрунтованими, відтак не можуть визнаватись протиправними і документи, що складені за наслідками проведеної перевірки.

Щодо доводів позивача про протиправність дій відповідача по складанню розрахунку збитків заподіяних державі у зв`язку з самовільним зайняттям С(Ф)Г МЕРКУРІЙ земельних ділянок, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як видно з адміністративного позову, позивач вважає дії відповідача щодо складання розрахунку збитків протиправними, з огляду на те, що відсутнім є один з елементів настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, а саме відповідачем не було вжито заходів для своєчасного отримання доходу від використання земельних ділянок.

Тобто, в обґрунтування вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо складання розрахунку збитків від самовільного зайняття позивачем земельних ділянок покладено незгоду з наявністю всіх обов`язкових ознак можливості застосування до позивача такого виду цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 і спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що відповідач, вважаючи, що позивачем завдано збитків самовільним зайняттям та використанням земельної ділянки, мав право та повноваження скласти розрахунок розміру завданої шкоди.

Водночас ч. 1 ст. 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

Як вбачається з наведеного вище, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру шкоди у встановленому порядку, та оформлення результатів у вигляді розрахунку. Що стосується відшкодування виявленої шкоди, то вона не може бути примусово відшкодована на підставі розрахунку. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відшкодування шкоди є наслідком вчинення цивільного правопорушення. Отже, вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди, у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки , тощо, суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини 2 статті 224 Господарського кодексу України . Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях порушника усіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності визначення суми шкоди, як доходу, який держава може отримати від використання земель за цільовим призначенням, суд вважає, що цей спір є не публічно-правовим. У цих правовідносинах відповідач не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача. При цьому, вимога про визнання протиправними дій щодо нарахування суми збитків не має самостійного правового значення. Оцінку цих дій Суд надає під час вирішення спору про стягнення збитків.

Беручи до уваги наведене, та з урауванням обгрунтувань адміністративного позову в цій частині, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога не підсудна адміністративним судам, а спір щодо правомірності відшкодування збитків за час самовільного користування земельною ділянкою підлягає розгляду в порядку господарського судочинства за зверненням відповідного органу, саме в рамках такого судового розгляду під час якої можуть бути перевірені обставини щодо наявності всіх обов`язкових елементів для застосування до позивача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Аналогічні висновки виклав Верховних Суд в постанові від 19.12.2018 року в адміністративній справі №820/8023/15.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу , є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 319 КАС України ). Згідно ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238 , 240 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог С(Ф)Г МЕРКУРІЙ про визнання протиправними дій відповідача щодо складання розрахунку збитків від самовільного зайняття земельних ділянок та закриття провадження у справі в цій частині.

Щодо доводів позивача про протиправність припису про усунення порушень з огляду на відсутність самовільного зайняття земельної ділянки суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом Ннбуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі ст. ст. 116,118 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статями 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Так, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речові-прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що державна реєстрація речових прав є обов`язковою.

Відповідно до ст. 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим, ст. 23 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України Про фермерське господарство майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

В свою чергу, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено можливості користування СФГ земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею, що видавався фізичній особі, яка померла, оскільки після смерті фізичної особи припиняється і її право на постійне користування земельною ділянкою, а нові речові права на земельну ділянку виникають лише з моменту їх державної реєстрації за новим землекористувачем.

Отже, Державні акти на право користування земельними ділянками, які було видано ОСОБА_1 як фізичній особі, не підтверджують права С(Ф)Г МЕРКУРІЙ , його директора, на використання спірних земельних дліянок.

Встановлені обставини справи свідчать, що між власником спірних земельних ділянок (орган місцевого самоврядування) та головою СФГ "МЕРКУРІЙ" не укладались договори про оренду земельних ділянок, органом місцевого самоврядування не приймалось рішень про можливість надання у користування позивачу земельних ділянок. Отже, позивач не має законних підстав для використання земельних ділянок та займає їх самовільно.

Вказане свідчать, що вимоги С(Ф)Г МЕРКУРІЙ про скасування припису про усунення порушень з підстав відсутності факту самовільного зайняття земельної ділянки є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи позивача з приводу того, що судом першої інстанції було неправомірно не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13.03.2018 року в справі №348/992/16-ц що призвело до неправильного вирішення справ суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки висновки, викладені Великою палатою Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 року в справі №348/992/16-ц стосуються виключно визначення підсудності справ з приводу оскарження розпорядження РДА про надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, а тому вони не стосуються предмету оскарження у даній справі та підлягають врахуванню судом під час розгляду справи.

Щодо доводів позивача про протиправність постанови про закриття адміністративної справи, з огляду на те, що позивача не визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства України, передбачена адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53-1 КУпАП), а також кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику (ст. 197-1 КК України).

В свою чергу, пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Також, абз. 2 ст. 284 КУпАП визначено, що постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при передачі матеріалів на розгляд прокурору, органу досудового розслідування , а також при наявності обставин, передбачених статтею 247цього Кодексу.

Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно до Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.10.2017 року №6, якщо при розгляді справи державний інспектор дійде висновку щодо наявності у порушенні ознак кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (стаття 253 КУпАП). У такому випадку виноситься постанова про закриття справи, яка надсилається до вищезазначених органів разом з матеріалами справи. До органів прокуратури, органів досудового розслідування направляються оригінали документів.

Постанова про закриття справи виноситься на підставі обставин, передбачених статтями 247 і 253 КУпАП.

Аналізуючи зазначені норми права суд апеляційної інстанції зазначає, що в разі якщо під час розгляду справи про адміністративне правопорушення посадова особа дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він зобов`язаний передати матеріали до відповідного органу досудового слідства, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, в порядку визначеному абз. 2 ст. 284 КУпАП, а також. п. 1 ст. 247 КУпАП.

Як видно з матеріалів справи, за наслідками перевірки посадовою особою Держгеокадастру у Дніпропетровській області встановлено обставини самовільного зайняття земельних ділянок площею 25.9 та 20 га.

Вказані обставини відображені також в протоколі про адміністративне правопорушення.

В оскаржуваній постанові від 15.05.2019 року посадова особа Держгеокадастру у Дніпропетровській області дійшла висновку, що порушення має ознаки кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, наявними є підстави для закриття справи та направлення матеріалів до органу досудового розслідування.

Як видно з наявних в матеріалах справи розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок зайняття земельних ділянок, державним інспектором розраховано розмір заподіяної шкоди відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 25.07.2007 р. №963, розмір шкоди склав 72928.48 грн. та 94442.28 грн.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що посадовою особою відповідача не було порушено вимог закону при прийнятті постанови про закриття провадження у справі та передачі справи на розгляд до іншого органу, при цьому зазначена постанова не свідчить про визнання осіб винними у вчиненні кримінального правопорушення, а лише вказує на те, що з урахуванням розміру збитків справа має бути розглянута органами прокуратури чи досудового слідства.

Доводи позивача з приводу того, що в акті перевірки відповідачем в деяких випадках допущено фактичні помилки у написанні назв сільських рад, на території яких знаходяться земельні ділянки, що на думку позивача має слугувати підставою для скасування припису та постанови, прийнятих за наслідками перевірки, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки земельні ділянки, які були предметом перевірки, та які встановлено відповідачем самовільно зайняті позивачем конкретизовані в акті за допомогою їх кадастрових номерів та розмірів, відтак суд вважає, що відповідачем під час проведення перевірки належним чином встановлено обставини щодо предмету перевірки.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідача про закриття провадження в адміністративній справі - відсутні.

Отже, з урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог С(Ф)Г МЕРКУРІЙ про визнання протиправними дій відповідача щодо складання розрахунку збитків від самовільного зайняття земельних ділянок та закриття провадження у справі в цій частині, в іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства МЕРКУРІЙ - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року в адміністративній справі №160/5099/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства МЕРКУРІЙ про визнання протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. щодо складання розрахунку шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення С (ФГ) МЕРКУРІЙ від 11.05.2019 року - скасувати та провадження у справі в цій частині закрити.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року в адміністративній справі №160/5099/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Постанова в поновму обсязі складена 07.11.2019 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай