Постанова

від 06.11.2019 по справі 826/13266/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13266/18 Суддя першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на прийняте у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач, Департамент ДАБК м. Києва) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт будівництва на АДРЕСА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про зобов`язання Відповідача знести самочинно збудований об`єкт є передчасними та неспівмірними з огляду на те, що Позивачем не використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої доводи обґрунтовує тим, що судом було залишено поза увагою, що на момент проведення перевірки жодних доказів наявності права на будівництво об`єкта нерухомості Відповідачем не надано, ОСОБА_1 у встановлені строки добровільно не виконано вимог припису, а тому, з огляду на те, що об`єкт будівництва збудований самочинно, наявні правові підстави для його знесення, що прямо передбачено положеннями чинного законодавства.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.11.2019 року.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що на підставі наказу Відділу ДАБК м. Києва від 17.10.2016 року №60 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 30.01.2018 року №б/н (а.с. 17) у зв`язку з надходженням листа КП СУППР від 12.01.2018 року №324-08/36 (а.с. 15), листа заступника голови Київської міської державної адміністрації від 29.01.2018 року №3440 (а.с. 16) посадовою особою Позивача проведено позапланову перевірку на об`єкті Будівництво будівлі на АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Висновки перевірки викладені в акті від 02.02.2018 року (а.с. 37-46), в якому зафіксовано, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстрував подане замовником будівництва ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкт будівництва Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 за №КВ 010160570102 від 26.02.2016 року. Згідно договору купівлі-продажу від 06.10.2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.10.2015 року №45172142 земельна ділянка площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:82:102:0156) на АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згідно договору купівлі-продажу від 20.01.2017 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.01.2017 року №78551819 земельна ділянка площею 0,0542 га (кадастровий номер 8000000000:82:102:0033) на АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Крім того, зазначено, що у ході перевірки з 30.05.2017 року по 31.05.2017 року було встановлено, що на земельних ділянках на АДРЕСА_1 будівельні роботи не виконувались, зазначені ділянки використовуються для складання будівельних матеріалів, розміщення будівельного обладнання та техніки. Встановлено, що станом на 30.01.2018 року за вказаною вище адресою на замовлення ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи із будівництва будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому законодавством порядку проекту документації. Станом на 30.01.2018 року на обох земельних ділянках побудовано підпірну стіну та фундамент будівлі, виконувались роботи із влаштування баштового крану. За вказаною адресою знаходились будівельна техніка та будівельні матеріали.

Відділом ДАБК м. Києва 02.02.2018 року Відповідачу було видано приписи №б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с. 47) та №б/н про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с. 48) з вимогою усунути виявлені порушення у строк до 02.04.2018 року.

Крім іншого, з 12.06.2018 року по 25.06.2018 року посадовою особою Відділу ДАБК м. Києва на підставі направлення від 12.06.2018 року №б/н (а.с. 53) проведено позапланову перевірку на об`єкті Будівництво будівлі на АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт та виконання Відповідачем вимог приписів від 02.02.2018 року. За наслідками перевірки складено акт від 25.06.2018 року №б/н (а.с. 54-66), в якому зафіксовано, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчуються прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутня інформація стосовно виданого/зареєстрованого документа, який дає право на виконання будівельних-робіт. Також зазначено, що проектну документацію на об`єкт будівництва посадовій особі Департаменту не надано; під час виїзду на місце будівельні роботи не виконувалися. Відтак, контролюючим органом зроблено висновок, що ОСОБА_1 в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановленні у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.02.2018 року.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України Про основи містобудування , ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність , ст. ст. 6, 34, 38, 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також ряду положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, і практики Верховного Суду, прийшов до висновку, що хоча Відповідачем було порушено норми чинного законодавства в сфері містобудівної діяльності та не виконано вимоги приписів Позивача, однак останнім не доведено використання всіх передбачених законодавством заходів реагування, що передують звернення до суду із даним позовом.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основи містобудування містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

У силу приписів ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Положення ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначають державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно ч. 7 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

За правилами ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

У силу приписів ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку про те, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Видання такого припису є обов`язковою передумовою для подальшого звернення контролюючого органу до суду на підставі вказаної вище норми.

Крім того, зазначені вище норми у своєму системному взаємозв`язку з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.07.2018 року у справі №813/6426/14, вказують на те, що зверненню відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування до суду з позовом про знесення об`єкту будівництва передує встановлення таких фактів як неможливість перебудови об`єкту та відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Разом з тим, як вірно підкреслено судом першої інстанції Департаментом ДАБК м. Києва за наслідками перевірки було встановлено, що на земельних ділянках по АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи із будівництва будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердження у встановленому законодавством порядку проектної документації в порушення ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність . У зв`язку з чим Департаментом ДАБК м. Києві були видані приписи про усунення порушень та про зупинення виконання будівельних робіт.

При цьому, у зазначених вище документах відсутні висновки контролюючого органу з відповідними обґрунтуваннями, що перебудова спірної нежитлової будівлі з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою. Не наведено таких даних й в актах перевірки. Крім того, Позивачем не доведено, що Відповідач відмовився від проведення відповідної перебудови.

Окремо суд першої інстанції правильно підкреслив, що з матеріалів справи, а також з висновків перевірки, проведеної у червні 2018 року, вбачається, що на момент її проведення будівельні роботи на земельних ділянках по АДРЕСА_1 не велися.

Крім іншого, матеріали справи не містять доказів того, що Департаментом ДАБК м. Києва видавалися приписи про зобов`язання ОСОБА_1 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил саме шляхом знесення самочинно збудованої спірної нежитлової будівлі, як і наявності фактів невиконання таких приписів Відповідачем.

Колегія суддів з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 31.07.2018 року у справі №813/6426/14, від 17.07.2018 року у справі №820/3183/16, від 22.08.2019 року у справі №2040/7234/18 вважає за необхідне підкреслити, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і є можливою лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відтак, попри те, що матеріали справи підтверджують факт виконання ОСОБА_1 будівельних робіт за відсутності дозвільної документації на їх проведення, звернення Департаменту ДАБК м. Києва до суду із вказаним позовом є передчасним з огляду на відсутність доказів відмови Відповідача або неможливості здійснення перебудови спірної нежитлової будівлі з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено 06 листопада 2019 року.