Постанова

від 03.03.2021 по справі 826/13266/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2021 року

м. Київ

справа №826/13266/18

адміністративне провадження №К/9901/32140/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

за участю: секретаря судового засідання Мороз Ю.М.,

представника позивача: Червонописької Л.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі № 826/13266/18 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, -

I. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач, Департамент ДАБК м. Києва) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт будівництва на АДРЕСА_1 .

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019, залишеним без постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. У касаційній скарзі Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Відділу ДАБК м. Києва від 17.10.2016 року №60 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 30.01.2018 року №б/н у зв`язку з надходженням листа КП СУППР від 12.01.2018 року №324-08/36, листа заступника голови Київської міської державної адміністрації від 29.01.2018 року №3440 посадовою особою Позивача проведено позапланову перевірку на об`єкті Будівництво будівлі на АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

5. Висновки перевірки викладені в акті від 02.02.2018, в якому зафіксовано, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстрував подане замовником будівництва ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкт будівництва Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2 за №КВ 010160570102 від 26.02.2016 року. Згідно договору купівлі-продажу від 06.10.2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.10.2015 року №45172142 земельна ділянка площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:82:102:0156) на АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згідно договору купівлі-продажу від 20.01.2017 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.01.2017 року №78551819 земельна ділянка площею 0,0542 га (кадастровий номер 8000000000:82:102:0033) на АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

6. У ході перевірки встановлено, що станом на 30.01.2018 за вказаною вище адресою на замовлення ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи із будівництва будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації. Станом на 30.01.2018 на обох земельних ділянках побудовано підпірну стіну та фундамент будівлі, виконувались роботи із влаштування баштового крану. За вказаною адресою знаходились будівельна техніка та будівельні матеріали.

7. Відділом ДАБК м. Києва 02.02.2018 відповідачу було видано приписи №б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт та №б/н про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунути виявлені порушення у строк до 02.04.2018.

8. З 12.06.2018 по 25.06.2018 посадовою особою Відділу ДАБК м. Києва на підставі направлення від 12.06.2018 №б/н проведено позапланову перевірку на об`єкті Будівництво будівлі на АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт та виконання відповідачем вимог приписів від 02.02.2018.

9. За наслідками перевірки складено акт від 25.06.2018 №б/н, в якому зафіксовано, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчуються прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутня інформація стосовно виданого/зареєстрованого документа, який дає право на виконання будівельних-робіт. Також зазначено, що проектну документацію на об`єкт будівництва посадовій особі Департаменту не надано; під час виїзду на місце будівельні роботи не виконувалися. Відтак, контролюючим органом зроблено висновок, що ОСОБА_1 в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановленні у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.02.2018 року.

10. Посилаючись на невиконання відповідачем приписів у добровільному порядку, позивач просить зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об`єкт будівництва у судовому порядку.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що попри те, що матеріали справи підтверджують факт виконання ОСОБА_1 будівельних робіт за відсутності дозвільної документації на їх проведення, звернення Департаменту ДАБК м. Києва до суду із вказаним позовом є передчасним з огляду на відсутність доказів відмови відповідача або неможливості здійснення перебудови спірної нежитлової будівлі з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що Департаментом вичерпано всі засоби, які повинні передувати зверненню до суду з позовом про знесення. Відповідач систематично не виконує приписи, видані органом архітектурно-будівельного контролю. Крім того, ділянка знаходиться в зсувонебезпечній зоні і будівництво без будь-яких дозвільних документів у такій зоні може мати серйозні негативні наслідки.

13. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив суд залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

15. Відповідно до частин 1, 4, 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

16. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

17. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

18. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

19. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

20. За змістом частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

21. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

22. У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

23. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

24. Колегія суддів звертає увагу, що для правильного вирішення цього спору судами слід встановити наявність/відсутність підстав, з якими чинне законодавством пов`язує можливість знесення самочинного будівництва.

25. У цій справі суди дійшли висновку, що попри те, що матеріали справи підтверджують факт виконання ОСОБА_1 будівельних робіт за відсутності дозвільної документації на їх проведення, звернення Департаменту ДАБК м. Києва до суду із вказаним позовом є передчасним з огляду на відсутність доказів відмови відповідача або неможливості здійснення перебудови спірної нежитлової будівлі з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб .

26. Щодо такого висновку судів Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

27. Спори за позовами органів державного будівельного контролю про знесення самочинного будівництва неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.

28. У постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18, розглянута у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (в) без належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

29. Правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

30. В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

31. Таким чином, у постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18) Верховний Суд сформував правовий висновок проте, що обов`язковому знесенню об`єкт будівництва підлягає у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

32. У справі, що розглядається, суди встановили, що:

а) спірний об`єкт будівництва зведено на земельній ділянці, що належить відповідачу на праві власності;

б) перед початком будівництва відповідачем жодних дозвільних документів не отримано;

в) приписи про усунення порушень будівельного законодавства позивачем не виконані.

33. При цьому, зазначаючи, що позивачем не використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, суди не зазначили, які конкретно заходи ще мав би вчинити позивач (з огляду на невиконання відповідачем законних приписів).

34. Факт невиконання приписів позивачем жодним чином не заперечувався. Позивач наголошував, що з приписів не зрозуміло, які саме будівельні норми він порушив, проте, суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали справи підтверджують факт виконання ОСОБА_1 будівельних робіт за відсутності дозвільної документації на їх проведення.

35. Таким чином, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач почав здійснювати будівництво без документів, що дають право на це, та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

36. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

37. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про задоволення позову.

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 344, 349, 351, 355-356, 359 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №826/13266/18 скасувати.

Ухвалити нове рішення. Позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) знести самочинно збудований об`єкт будівництва на АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб