Постанова

від 07.11.2019 по справі 520/8993/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 520/8993/18

адміністративне провадження № К/9901/21147/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/8993/18

за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Астрос-Україна про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта,

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Старосєльцева О. В.) від 19 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Чалий І. С., Спаскін О. А., Присяжнюк О. В.) від 25 червня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Астрос-Україна , в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі складу літ. А-1, А-2 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Автопаркова, 6 Товариства з обмеженою відповідальністю Астрос-Україна (код ЄДРПОУ - 31786949), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що у вересні 2018 року проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої було встановлено, що будівлі та приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю Астрос-Україна експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта шляхом усунення відповідних порушень.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, у 22 липня 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, та ухвалити нове рішення у справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі; установлено строк для подачі відзиву.

6. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

7. Станом на 07 листопада 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Астрос-Україна зареєстроване 07 лютого 2002 року, як юридична особа та знаходиться за адресою: 61177, Харківська обл., місто Харків, вулиця Щаслива, будинок 1, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

9. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було видано Наказ від 09 серпня 2018 року № 304 на проведення планової перевірки Товариства з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

10. Результати проведеної перевірки оформлені Актом від 21 вересня 2018 року № 39. Згідно з текстом Акту будівлі складу літ.А-1, А-2 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Автопаркова, 6, експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) розділу II п.4 ППБУ для кожного приміщення об`єкта не розроблено та не затверджено керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

2) розділу II п.10 ППБУ не розроблено для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму на об`єкті, а також забезпечити списком посадових осіб об`єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів;

3) розділу II п.8 ППБУ приміщення не забезпечено знаками безпеки згідно ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист ;

4) розділу V п. 2.1 ППБУ для позначення місць знаходження пожежного гідранту не встановлено покажчик з літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранту, внутрішнього діаметру трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева);

5) розділу IV п. 1 пп.1.20 ППБУ не виконано замір опору ізоляції освітлювальної та силової електричної мережі;

6) розділу III п.2.9 ППБУ не для кожного приміщення визначено та проведено розрахунок категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно 3 вимогами ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони за НПАОП 40.1-1.32-01 з позначенням на вхідних дверях до приміщення, а також у межах приміщень та ззовні. Приміщення (електрощитової, серверної (комутаційної), складу). Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами;

7) розділу II п.22, розділ V п.2 пп. 2.2. п.8.6, 8.10, 8.13 ППБУ ДБН В.2.5- 64:2012 внутрішня протипожежна система не забезпечена запірною арматурою з електроприводом, відкриття якої здійснюється дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині пожежних кран-комплектів;

8) розділу II п.22, розділ IV п. 1.15 ППБУ для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок;

9) розділу V п.1.4, п.Ж.11.8 ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: не створений наказ про призначення особи відповідальної за експлуатацію установки; оперативного (чергового) персоналу для контролю за працездатним станом установки;

10) розділу V, п. 1.4, дод. Ж, п. 6.3, ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: не ведеться журнал обліку робіт щодо підтримання придатності ремонту (планово та позапланового) системи протипожежного захисту встановленого зразка (форма Ж.2);

11) п.1.4,розділу V; п. 6.3 дод. Ж ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: не ведеться журнал обліку санкціонованих та не санкціонованих спрацювань (відмов, несправностей) системи протипожежного захисту встановленого зразка (форма Ж.З);

12) п.1.4,розділу V; п.7.2.22 ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: на об`єкті відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних, тощо) який повинен становити не менше 10% від загальної кількості їх в системі протипожежного захисту змонтованої на об`єкті;

13) розділу V, п.1.4, дод. Ж, п. 6.5 ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: відсутній регламент робіт з підтримання експлуатаційної придатності та планово-попереджувальних робіт на кожний вид систем протипожежного захисту згідно затверджених план-графіків обслуговування системи протипожежного захисту (форма Ж.4);

14) розділу V п.1.4, п.п. 5.9, 7.2.24 ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: у приміщенні де розташовано приймально-контрольний пристрій системи протипожежного захисту не встановлений світильник (лампу) аварійного освітлення;

15) розділу V п.1.4, п.Ж.6.13 ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: не опломбований приймально-контрольний прилад системи протипожежного захисту;

16) розділу V,п.1.4, дод. Ж, п. 6.7 ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: біля вузла керування система протипожежного захисту не вивішено (установлено) таблички із зазначенням приміщень, що підлягають захисту, або технологічного устаткування, типу та кількості сповіщувачів;

17) розділу V, п. 1.4 Ж.6.9 ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: не опломбовані ручні пожежні сповіщувачі та їх місце незабезпечене робочим і аварійним освітленням безпеки, а також непозначені вказівними знаками, що розміщують як усередині, так і поза приміщеннями згідно з вимог ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026;

18) розділу II п.22, розділ V, п. 1.1 п. Ж.7.1.2 ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 допущено встановлення замість непрацездатних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії (Будівля складу);

19) розділу V п.1.4, Ж.6.4 ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: не проведено перевірку систем протипожежного захисту на відповідність її та її складових компонентів технічним умовам виробників і чинним нормативним документам та не складено за результатами технічного обстеження акт. (форма Ж.5);

20) розділу IV, .1.21, розділу V, п.1.4, п.п..9.1.2, 9.2.7, 9.3.5 ППБУ ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконується відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд , а саме: не надано паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлюючих пристроїв блискавкозахисту на будівлі та споруди;

21) розділу IV, 1.21, п 6.1, Ж.2.4 розділ 9.3.2 ППБУ ДБН В.2.5- 56:2014 ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконується відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд , а саме: перед початком грозового сезону не проводилася перевірка і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту;

22) статті 20 КЦЗУ не призначено відповідальну особу з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності об`єкта;

23) пункту 3 частини першої статті 20 КЦЗУ не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

24) пункт 4 частини першої статті 20, частина 9 статті 33 КЦЗУ не організовано та не забезпечено евакуаційні заходи;

25) пункту 11 частини першої статті 20, пункти 5, 6 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях КЦЗУ, ПКМУ № 444 не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

26) статті 130 КЦЗУ не розроблено та не узгоджено інструкцію у разі надзвичайної ситуації;

27)статті 20 п.6 КЦЗУ ПКМУ 1200 обсяги забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, а також місця зберігання не визначено суб`єктом господарювання за погодженням з територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

28) пункту 15 статті 20 ПКМУ №444 від 26.06.2013р. КЦЗУ керівник та посадові особи діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку;

29) пункту 8 частини першої статті 20, стаття 40 КЦЗУ, ПКМУ № 443, ПКМУ № 444 не здійснено навчання працівників з питані цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

30) п.п.7. п. 6. п. 3.1.1. Наказу МНС України від16.08.2005№140 Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338 ; Методики ідентифікації потенційно - небезпечних об`єктів ; Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях .

11. Вважаючи, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`я людей, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходили з того, що 23 жовтня 2018 року змінився власник об`єкта нерухомого майна розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Автопаркова, 6 з ТОВ Астрос-Україна на ТОВ Логістик-Про (ідентифікаційний код - 42553064, місцезнаходження - м. Дніпро, вулиця Автопаркова, будинок 6) внаслідок чого відсутні підстави для застосування заходів реагування.

13. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не є власником будівлі, яка була об`єктом перевірки, відтак відсутні підстави для задоволення позову, оскільки ТОВ Астрос-Україна не є тією особою, яка повинна відповідати за цим адміністративним позовом.

14. Крім цього, суди зазначили, що положеннями чинного законодавства не передбачено право органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень повністю, які не використовуються підприємством у власній господарській діяльності, а передані в користування (оренду).

15. Оскільки, ТОВ Астрос-Україна (в якості орендодавця) та ТОВ Спринтер Схід (в якості орендаря) укладено договір оренди № 01/09/2016 від 01 вересня 2016 року, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне користування - оперативну оренду приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 6. Також, 01 січня 2018 року між ТОВ Астрос-Україна (в якості орендодавця) та ТОВ Сервіс Про (в якості орендаря) укладено договір оренди № 0101-Д, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне користування - оперативну оренду приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 6. Відповідно до ст. 14 даних договорів оренди обов`язок дотримання всіх вимог, у відношенні забезпечення пожежної безпеки приміщення відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні та інших нормах законодавства чи актах ненормативного характеру, несе орендар.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

17. Зокрема, скаржник зазначив, що системний аналіз положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

18. Скаржник зазначив, що суди помилково вважають, що відповідачем не використовуються об`єкти та системи безпеки влаштовані на них, оскільки саме договорами оренди підтверджується протилежне.

19. Також, скаржник зазначив, що з 23 жовтня 2018 року ТОВ Логістик-Про є новим власником об`єктів та є правонаступником відповідача. Оскільки перевірку проведено з 10 вересня 2018 року по 21 вересня 2018 року та відповідач не надав жодних заперечень щодо відсутності договірних відносин між власником об`єктів та ним, за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 6. В той же час, відповідач є правонаступником нового власника об`єктів, ТОВ Логістик-Про , за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 6. Отже, відповідач свідомо вводить в оману суд та штучно намагається уникнути відповідальності за невиконання вимог пожежної та техногенної безпеки.

20. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про відмову у задоволенні позовних вимог.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

22. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

23. Згідно ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

25. Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

26. Відповідно до ч. 1, 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

27. Згідно ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

28. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

29. Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

30. Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

31. Захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

32. З урахуванням наведених положень законодавства, фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо відсутності підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта до повного усунення виявлених порушень, оскільки такий захід позивач просить застосувати до ТОВ Астрос-Україна , в той час коли з 23 жовтня 2018 року новим власником об`єкта, зазначеного у позовній заяві, є ТОВ Логістик-Про

33. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач не будучи власником будівлі, яка була об`єктом перевірки, не може відповідати за цим адміністративним позовом.

34. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Росії , Нєлюбін проти Росії ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

35. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

36. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи (аналогічні доводам у позовній заяві та апеляційній скарзі) були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

37. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

38. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

39. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

41. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 520/8993/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов